Щодо порядку обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та подання звітності
Лист від 27.05.2013 р. № 3492/6/99-99-15-03-01-16
(витяг)
<…>
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Згідно з п.п. 265.2.1 п. 265.2 ст. 265 Кодексу об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості.
Як встановлено п.п. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 Кодексу, платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 1 лютого цього ж року подають до органу Державної податкової служби за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.12.2012 р. № 1408 (далі — Декларація), в якій передбачено заповнення уточнюючого розрахунку. У пункті 1 (тип декларації) заголовної частини декларації передбачена звітна, нова звітна, уточнююча форми.
Також пункт 22 заголовної частини декларації заповнюється у разі подання декларації за новостворені (нововведені) об’єкти житлової нерухомості або при переході права власності на об’єкт житлової нерухомості протягом звітного року (починаючи з дня (число/місяць)), а пункт 23 (звітний (податковий) період) заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (з урахуванням уточнень з дня (число/місяць)).
Як визначено п.п. 265.8.1 п. 265.8 ст. 265 Кодексу, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника — починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
Враховуючи зазначене, у разі якщо юридичною особою подано Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а перехід права власності на об’єкт оподаткування відбувся після 1 лютого, то такий платник податків має подати уточнюючий розрахунок протягом місяця з дня переходу права власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування річна сума податку на нерухоме майно, яка підлягає сплаті, буде зменшена, що, в свою чергу, зменшує сплату авансових платежів в подальшому, що зазначається у рядках з 710 по 1110 декларації.
<…>
Заступник Міністра А. Ігнатов
коментар редакції
Продали нерухомість.
Коли і як припинити сплату податку за неї?
Документ, що коментується, за інших обставин можна було б і проігнорувати. Він багато в чому перегукується з недавнім листом столичних податківців від 06.06.2013 р. № 805/10/06-4-06 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58). Обидва документи містять вказівку подавати уточнену декларацію, якщо об’єкт нерухомості продано після 1 лютого звітного року, і нову звітну, якщо продаж відбувся до цієї дати. З цим ви, шановні читачі, уже знайомі. Тут нам додати нічого.
Можна без зайвих міркувань погодитися й із запропонованим контролерами строком подання такої декларації (місяць з дня переходу права власності на нерухомість), хоча його і не встановлено прямо* у ст. 265 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ).
* В абзаці другому п.п. 265.7.5 ПКУ встановлено лише строк подання декларації щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості. Він становить місяць з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
А от що вимагає додаткових пояснень, так це питання, з якого моменту колишній власник житлової нерухомості припиняє (а новий власник, навпаки, починає) сплачувати податок за неї. Саме з цієї причини ми й вирішили ознайомити вас із сьогоднішнім листом. Неабияка увага до зазначеного питання викликана появою Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об’єктів нерухомості» від 04.07.2013 р. № 403-VII (далі — Закон № 403) (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 64, с. 5).
Справа в тім, що до цього в ПКУ були дві конкуруючі норми, одна з яких (п.п. 265.8.1) визначала таким моментом початок того місяця, у якому придбано (втрачено) право власності, а друга (п.п. 265.7.6) — день виникнення права власності на житловий об’єкт. Погодьтеся, що це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці! Адже результати розрахунку податку відрізнятимуться залежно від того, якій нормі віддати перевагу.
Так-от, нещодавно завдяки Закону № 403 остання норма пішла в небуття (про це читайте в статті «Податок на нерухомість: перезавантаження» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 64, с. 31). Проте примітка 2 до чинної форми декларації, затвердженої наказом Мінфіну від 25.12.2012 р. № 1408 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 8), яка орієнтована на скасовану нині норму, поки що залишилася. Як же платникам вирішити цю дилему під час заповнення податкової звітності?
На наш погляд, незважаючи на протилежне твердження класика, їм нічого не заважає вже зараз запрягти в один віз і коня, і боязку лань. Покажемо на прикладі, що саме ми маємо на увазі. Припустимо, у власності підприємства станом на 01.01.2013 р. знаходився об’єкт житлової нерухомості жилою площею 300 кв.м. Податок на нерухомість на поточний рік було задекларовано в сумі 9291,00 грн., тобто авансові щоквартальні платежі становили 2322,75 грн. 10 серпня цей об’єкт продали фізичній особі.
Заповнюючи уточнену декларацію з податку на нерухомість, підприємство-продавець у ряд. 2 її заголовної частини має вказати «починаючи з 10.08». Проте обчислити остаточну суму податку за проданий об’єкт з початку року слід не до 10 серпня, а лише до 1-го, як того й вимагає п.п. 265.8.1 ПКУ.
І насамкінець найцікавіше запитання: чи повинен колишній власник сплачувати обраховану наново суму податку до кінця року, розбивши її в уточнюючій декларації на 4 рівні авансові платежі, чи йому слід урахувати вже сплачені аванси в попередньому розмірі, а різницю, що залишилася, поставити до сплати у найближчий строк (у нашому прикладі це 29 жовтня — див. п.п. «б» п.п. 265.10.1 ПКУ)? Прямої відповіді ні Кодекс, ні форма декларації не дають. А на нашу думку, було б логічніше розрахуватися з бюджетом за другим із запропонованих варіантів.
Ігор Хмелевський
