Новації Закону № 422: усе про «транспортно-утилізаційний» екоподаток

Новації Закону № 422: усе про «транспортно-утилізаційний» екоподаток

Нещодавно парламент прийняв чергові зміни до Податкового кодексу, що вже набули значного суспільного резонансу. Вони стосуються насамперед екологічного податку, а також деяких інших податкових норм. Із новаціями Закону № 422 щодо податку на прибуток наші читачі вже мали змогу ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 66, с. 15. Сьогодні ми присвятимо окрему статтю профільній тематиці цього Закону — змінам у частині екологічного податку за утилізацію транспортних засобів.

Максим НЕСТЕРЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 422 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» від 04.07.2013 р. № 422-VII.

Почнемо з того, що «екологічний податок» — це збірне поняття, котре об’єднує різноманітні види платежів, які справляються за дії, так чи інакше пов’язані з екологією (про кожен з видів екоподатку можна детально прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 26, с. 15). Наразі ж Законом № 422 фактично запроваджено новий вид екоподатку, про що свідчать зміни, внесені безпосередньо у визначення цього податку. Відтепер екологічний податок — це загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року, а також за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, для забезпечення екологічної безпеки, а також безпеки життя та здоров’я громадян (п.п. 14.1.57 ПКУ).

Певну цікавість викликає офіційна назва нового виду екоподатку — «за ввезення, виробництво, придбавання транспортних засобів та кузовів до них, що в подальшому підлягають утилізації» (п.п. 240.1.6 ПКУ). Вказаний вид екоподатку має своє коло платників, свою базу та об’єкт оподаткування, а також свої ставки. Скоріше за все, скоро з’являться для нього також і спеціальні рядки в декларації та додатки до неї. Нагадаємо: чинна декларація з екоподатку, затверджена наказом ДПСУ від 24.12.2010 р. № 1010, містить нараховану до сплати суму податку з усіх видів за сукупністю, в розрізі окремих видів податку, а також спеціальні розрахунки (що містяться у додатках) для обчислення екоподатку за кожним видом.

Ураховуючи факт введення нового виду податку, масштабність змін, які ми розглядатимемо, є досить значною. Однак ця обставина компенсується за рахунок того, що інших видів екоподатку нововведення практично не торкнулося. Отож, ми матимемо змогу повністю сконцентруватися на усвідомленні суті нового виду екоподатку і з’ясувати, на кого і наскільки саме вплине ця новація. А розпочнемо аналізувати вказані нововведення з відповіді на головне запитання: хто з 01.09.2013 р.* отримає статус платника «транспортно-утилізаційного» екоподатку?

* Дата набрання чинності Законом № 422.

Із запровадженням «транспортно-утилізаційного» екоподатку до ст. 240 ПКУ внесено значні зміни. «Офіційна назва» нового виду екоподатку міститься в новому п.п. 240.1.6 ПКУ, який також роз’яснює, що під термінами «транспортні засоби» та «кузови до них» слід розуміти транспортні засоби, що класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8703, 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД, та кузови до них, що класифікуються за кодами товарної підпозиції 8707 10 згідно з УКТ ЗЕД, за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Для кращого уявлення наведемо назви товарних позицій транспортних засобів, що підлягають утилізації, у табл. 1:

Таблиця 1

Перелік транспортних засобів, що підлягають утилізації

Транспортні засоби, що не потрапили до цього переліку (трактори, транспортні засоби вантажні, самохідні без підіймальних або навантажувальних пристроїв, які використовуються на заводах, складах, у портах або в аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані, мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди, а також причепи та напівпричепи та інші несамохідні транспортні засоби), а також кузови товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД не оподатковуються «транспортно-утилізаційним» екоподатком.

Далі новий п. 240.2¹ ПКУ ще більш детально окреслює структуру «транспортно-утилізаційного» виду екоподатку, розбиваючи його на окремі підвиди залежно від платників платників. Для кожного з цих підвидів Закон № 422 встановлює свою дату виникнення податкових зобов’язань з екоподатку (див. новий п. 249.10 ПКУ). Для зручності розглянемо ці підвиди (категорії платників) у табл. 2.

Таблиця 2

Платники «транспортно-утилізаційного» екоподатку

Отже, платниками нового виду екоподатку є всі імпортери і виробники транспортних засобів, а також особи, які придбали на митній території України транспортні засоби, котрі при ввезенні в Україну не були оподатковані екологічним податком.

Натомість новий п. 240.6 ПКУ визначає коло осіб, що не є платниками «транспортно-утилізаційного» екоподатку. До них належать зокрема особи, які:

— ввозять на митну територію України транспортні засоби, що належать дипломатичним представництвам або консульським установам іноземних держав, міжнародним організаціям, які користуються привілеями та імунітетом згідно із загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, а також працівникам таких представництв, установ, організацій та членам їх сімей (п.п. 240.6.1 ПКУ);

— ввозять на митну територію України транспортні засоби, раніше вивезені за межі митної території України, за наявності документів, що підтверджують їх попереднє вивезення (п.п. 240.6.2 ПКУ);

— ввозять на митну територію України транспортні засоби в інших митних режимах, ніж митний режим імпорту (п.п. 240.6.3 ПКУ);

— ввозять на митну територію України в митному режимі імпорту та/або здійснюють продаж на митній території України транспортних засобів, з року випуску яких минуло 30 або більше років, що не призначені для комерційного перевезення пасажирів або вантажів, мають оригінальний двигун, кузов і (за наявності) раму, збережені та відреставровані до оригінального стану, види та категорії яких визначаються Кабінетом Міністрів України та які належать до предметів колекціонування або антикваріату (п.п. 240.6.4 ПКУ);

— взяли на себе зобов’язання забезпечити утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів у порядку та на умовах, визначених законом щодо утилізації знятих з експлуатації транспортних засобів, та виробляють (виготовляють) на території України транспортні засоби, які класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8703, 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД, за технологією, що включає:

зварювання (виготовлення методом нероз’ємного з’єднання) кузова або кабіни, фарбування кузова або кабіни та складання транспортного засобу та/або

промислове складання транспортних засобів з використанням кузовів товарної категорії 8707 10 10 та товарної підкатегорії 8707 90 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, ввезених на митну територію України «для промислового складання» моторних транспортних засобів відповідно до Митного тарифу України та виконують Програму створення та/або модернізації виробничих потужностей та робочих місць відповідно до чинного законодавства (п.п. 240.6.5 ПКУ);

— придбавають на території України транспортні засоби, що в установленому порядку були вперше зареєстровані та/або перереєстровані до 1 вересня 2013 року, у власників транспортних засобів або в осіб, які не є платниками цього податку згідно з п.п. 240.6.5 ПКУ, а також здійснюють продаж таких транспортних засобів після 1 вересня 2013 року (п.п. 240.6.6 ПКУ);

— ввозять на митну територію України транспортні засоби, визнані відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.99 р. № 1192-XIV Комісією з питань гуманітарної допомоги при КМУ як гуманітарна допомога* (п.п. 240.6.7 ПКУ).

* Порядок, у якому гуманітарна допомога звільняється від оподаткування, визначено ст. 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.99 р. № 1192-XIV. Цією ж статтею встановлено, що не можуть бути гуманітарною допомогою підакцизні товари, за винятком транспортних засобів, перелічених у ч. 2 ст. 6 вказаного Закону (наприклад, карети швидкої медичної допомоги).

Вважаємо за доцільне більш детально зупинитися на підприємствах, що не є платниками нового екоподатку на підставах, визначених у п.п. 240.6.5 ПКУ. Ідеться про виробників транспортних засобів, що можуть самостійно забезпечити їх утилізацію. Законом № 422 передбачено, що такі підприємства самостійно видають довідку про звільнення від сплати «транспортно-утилізаційного екоподатку» та подають реєстр таких довідок до МВС, а також у податкові органи разом з декларацією (п.п. 250.13.1 ПКУ). Перелік вказаних суб’єктів господарювання міститься у спеціальному реєстрі. Якщо ж таке підприємство буде вилучене з реєстру — воно із дня виключення стає платником екоподатку (п.п. 250.13.2 ПКУ).

Після того, як ми визначилися з колом платників нового виду екоподатку, перейдемо до аналізу іншого обов’язкового елемента будь-якого податку — об’єкта оподаткування.

Для того щоб визначити об’єкт обкладення «транспортно-утилізаційним» екоподатком, Закон № 422 вносить зміни також до ст. 242 ПКУ. Новий п. 242.2 ПКУ стверджує, що об’єктом та базою оподаткування за цим видом екоподатку є:

— транспортний засіб, що ввозиться на митну територію України в митному режимі імпорту (п.п. 242.2.1 ПКУ);

— транспортний засіб, вироблений (виготовлений) в Україні для продажу на внутрішньому ринку України (п.п. 242.2.2 ПКУ);

— транспортний засіб, придбаний в особи, яка не є платником цього податку згідно з п.п. 240.6.1 ПКУ (дипломатичні представництва тощо) (п.п. 242.2.3 ПКУ);

— транспортний засіб, придбаний в осіб, зазначених у п.п. 242.3.1 ПКУ (транспортні, засоби, що придбані за рахунок бюджетних коштів тощо) (п.п. 242.2.4 ПКУ);

— кузов для транспортного засобу товарної підпозиції 8707 10 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозиться на митну територію України в митному режимі імпорту, за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10,
ввезених на митну територію України «для промислового складання» транспортних засобів відповідно до Митного тарифу України (п.п. 242.2.5 ПКУ).

Натомість новий п. 242.3 ПКУ визначає, що нє є об’єктом та базою оподаткування транспортні засоби, що:

— реалізуються для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, а також транспортні засоби спеціального призначення (швидка медична допомога, транспортні засоби пожежної і техногенної безпеки та для потреб підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту та рятувальної справи), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (п.п. 242.3.1 ПКУ);

— придбаваються на території України і в установленому порядку були вперше зареєстровані та/або перереєстровані до 1 вересня 2013 року у власників транспортних засобів або в осіб, які не є платниками цього податку згідно з п.п. 240.6.5 ПКУ (тобто у «самоутилізаторів»), а також якщо такі транспортні засоби реалізовані після 1 вересня 2013 року (п.п. 242.3.2 ПКУ);

— ввозяться на митну територію України відповідно до пп. 240.6.1 — 240.6.4 ПКУ («самоутилізатори», антикваріат тощо) (п.п. 242.3.3 ПКУ);

— призначені для вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту* (п.п. 242.3.4 ПКУ);

* Ця норма діє в фарватері державної політики сприяння експорту.

Таким чином, у цілому об’єкт і база оподаткування відповідають окресленому в Законі № 422 колу платників нового виду екоподатку. Розібравшись у цьому питанні, переходимо до найбільш практичної частини нововведень порядку розрахунку екоподатку у відповідності до визначених ставок.

Ставки нового виду екоподатку визначає нова ст. 246¹ ПКУ у гривнях на одиницю бази оподаткування (тобто на кожний транспортний засіб). Ставка податку залежить від того, до якої товарної позиції належить транспортний засіб за УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 246¹.1 ПКУ ставки податку встановлено:

— для транспортних засобів товарної позиції 8703 та кузовів до них товарної підпозиції 8707 10 (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10), ввезених на митну територію України «для промислового складання» транспортних засобів відповідно до Митного тарифу України — у розмірі 5500 гривень за кожен транспортний засіб;

— для транспортних засобів товарних позицій 8702, 8704, 8705 — у розмірі 11000 гривень за кожний транспортний засіб.

Окрім цього, п. 246¹.2 ПКУ встановлює залежність суми нарахованого податку від того, новим чи таким, що використовувалися**, був транспортний засіб, а також від робочого об’єму циліндрів двигуна (для товарної позиції 8703) або повної маси (для інших товарних позицій). З урахуванням вказаних критеріїв при розрахунку суми екоподатку мають використовуватися спеціальні коефіцієнти.

** Транспортними засобами, що використовувалися, вважаються такі, на які уповноваженими органами видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати ці транспортні засоби (п.п. 246¹.2.3 ПКУ).

Як і всі інші види екоподатку, «транспортно-утилізаційний» екоподаток має власну формулу для розрахунку, встановлену новим п. 249.9 ПКУ. Ця формула має вигляд:

Пу = Н х К х Тр,

де Н — відповідна ставка податку, визначена п. 246¹.1 ПКУ;

К — відповідний коефіцієнт, визначений п. 246¹.2 ПКУ;

Тр — кількість транспортних засобів (кузовів);

Розглянемо порядок розрахунку екоподатку з використанням вказаної формули на прикладі.

Приклад 1. Підприємство у серпні 2013 року імпортувало 200 транспортних засобів товарної позиції 8703 (легкові автомобілі), що раніше використовувалися (робочий об’єм циліндрів двигуна складає 2993 куб. см).

Сума «транспортно-утилізаційного» екоподатку в цьому випадку становитиме:

5500 х 5,12 х 200 = 5632000 грн.

Приклад 2. Підприємство у серпні 2013 року реалізувало 500 транспортних засобів власного виробництва (товарна позиція — 8704, вантажні автомобілі), маса кожного з яких 2400 кг (умовно). Самостійна утилізація автомобілів власного виробництва не передбачена.

Сума «транспортно-утилізаційного» екоподатку в цьому випадку становитиме:

11000 х 0,8 х 500 = 4400000 грн.

Цю суму буде відображено в декларації з екоподатку за III квартал 2013 року. Зазначимо, що строки подання звітності та сплати «транспортно-утилазаційного» екоподатку визначаються загальними правилами п. 250.2 ПКУ. Однак Закон № 422 передбачає для нового виду екоподатку також оформлення довідок про сплату цього екоподатку, складання реєстрів таких довідок на кожний транспортий засіб та подання цих реєстрів до МВС, а також до податкових органів разом з «екоподатковою» декларацією (п. 250.14 ПКУ).

Наостанок вважаємо за потрібне ознайомити наших читачів з деякими перспективами нового екоподатку, про які стало відомо безпосередньо у процесі підготовки статті.

Нещодавно на офіційному сайті Президента України з’явилося повідомлення*, в якому низку новацій, введених Законом № 422, було піддано критиці. У зв’язку з цим уряд отримав доручення удосконалити законодавство у сфері утилізації транспортних засобів.

* http://www.president.gov.ua/documents/15952.html

Зокрема, дорученням Президента передбачено скасування коефіцієнтів, що застосовуються до ставок екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. Це нововведення суттєво спростить процедуру розрахунку податку і зменшить кількість можливих помилок. Окрім цього, дорученням Президента передбачено захистити права та економічні інтереси власників, які передають на утилізацію транспортні засоби, зокрема, щодо відшкодування вартості переданих на утилізацію транспортних засобів.

Отже, не встигли платники як слід ознайомитися з новаціями Закону № 422, а законодавець уже планує вносити до ПКУ чергові зміни. Зважаючи на це, нудьгувати платникам нового «транспортно-утилізаційного» екоподатку навряд чи доведеться. Ми ж, як і раніше, на сторінках нашої газети оперативно інформуватимемо наших читачів про чергове «удосконалення» податкового законодавства.