Пошта редакції. Коригування ПДВ при поверненні фізичною особою неоплаченого товару

Коригування ПДВ при поверненні фізичною особою неоплаченого товару

Щодо коригування податкового зобов’язання при поверненні товару, то логічно розмірковуючи, за аналогією до механізму коригування між платниками ПДВ, установленого п. 192.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ), дійдемо висновку, що зобов’язання підлягало б зменшенню й у нашому випадку, адже постачання товару в результаті було скасовано.

Проте такий випадок у п. 192.2 ПКУ застережено особливо. Згідно з цим пунктом у разі постачання неплатнику ПДВ зменшення суми податкових зобов’язань постачальника дозволяється лише:

(1) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника;

(2) з наданням покупцю повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі у зв’язку з гарантійною заміною товарів.

Ту точку зору, що обидві наведені умови мають дотримуватися в сукупності , податківці висловлювали як до набуття чинності ПКУ (див. «Вісник податкової служби України», 2010, № 34, с. 42), так і пізніше (див. консультацію з ЄБПЗ у підкатегорії 101.07, що діяла до 06.08.2011 р.). І хоча зазначена консультація на сьогодні втратила чинність, ураховуючи те, що п. 192.2 ПКУ не підлягав змінам, навряд чи позиція податківців буде іншою.

Отже, незважаючи на те, що товар, який повертався покупцем — неплатником ПДВ, не було раніше оплачено, і відповідно немає необхідності в поверненні йому компенсації за цей товар, у постачальника формально відсутні законні підстави коригування раніше нарахованого зобов’язання з ПДВ.

Хоча, як нам здається, виходячи з логіки ситуації та здорового глузду, підхід має бути іншим.

Дійсно, ПКУ вимагає виконання одночасно двох умов. Але це буде справедливо лише в тому випадку, коли під час продажу відбулася як передача товару від продавця до покупця, так і оплата товару покупцем. Оскільки в нашому випадку сталося лише відвантаження товару покупцеві, то й коригування податкового зобов’язання з ПДВ, на наш погляд, можна здійснити, виконавши лише одне умову — повернути товар від покупця.

На жаль, ураховуючи раніше висловлену точку зору податківців, такий підхід навряд чи знайде розуміння в перевіряючих, схильних у більшості випадків як до буквального прочитання норм законодавства, так і до більш фіскального їх трактування.

З огляду на вищевикладене сума зобов’язання з ПДВ, раніше відображена по кредиту субрахунку 641/ПДВ «Розрахунки за податками», продовжуватиме обліковуватися там і надалі, а от куди віднести суму ПДВ, що потрапила до дебету субрахунку 704 «Вирахування з доходу»* у складі вартості товару при його поверненні, не є очевидним.

* Нагадаємо, що на субрахунку 704 «Вирахування з доходу» по дебету відображається серед іншого вартість повернених покупцем продукції і товарів.

На нашу думку, для підприємства сума нарахованого при відвантаженні зобов’язання з ПДВ є втратою (зобов’язання нараховано — товар не продано, грошову компенсацію не отримано), а значить, на таку суму допустимо буде зменшити фінансовий результат звітного періоду.

Для обліку доходів та ПДВ у нашому випадку пропонуємо таку схему проводок:

Олександр Олішевко, економіст-аналітик