 | відпустка на дітей |  |
Щодо компенсації за невикористану відпустку
Лист Міністерства соціальної політики України від 20.09.2013 р. № 807/13/155-13
Департамент заробітної плати та умов праці <…> повідомляє.
Статтею 19 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) передбачено надання працівникам, які мають дітей, додаткової відпустки.
Відповідно до статті 24 Закону в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.
У разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник.
Оскільки додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, є соціальною відпусткою та не належить до виду щорічних відпусток (ст. 4 Закону), то вона надається повною тривалістю в будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та дати народження дитини — до чи після.
Отже, з урахуванням зазначеного вище при звільненні за попереднім місцем роботи (у тому числі і звільненні у зв’язку з переведенням) працівнику має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової соціальної відпустки.
Директор Департаменту О. Товстенко
| коментар редакції |  |
«Трудности перевода»: як звільнити працівника
«Трудности перевода» — відомий американський фільм з приголомшливою акторською грою Білла Мюррея та Скарлетт Йоханссон, який обов’язково варто подивитись! А в нашому «фільмі» під назвою «Звільнення в порядку переведення» акторами є працівник і роботодавець.
Порядок переведення працівника з одного підприємства на інше чинним законодавством не встановлено. Хоча таке переведення названо серед підстав для розірвання трудового договору, наведених у ст. 36 Кодексу законів про працю від 10.12.71 р. (далі — КЗпП). У своїх консультаціях з цього питання ми спиралися на практику, що склалася. Тепер є офіційне роз’яснення Мінсоцполітики (див. лист від 25.09.2013 р. № 175/06/186-13 на с. 13), в якому описана процедура переведення працівника. До речі, вона не відрізняється від запропонованої нами (див. статтю «Переведення на роботу на інше підприємство» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 28 на с. 38).
Отже, процедура складається з таких етапів.
1. Обмін листами між «новим» і «старим» роботодавцями. «Новий» роботодавець направляє на підприємство, де наразі працює працівник, лист-запит. У ньому викладається прохання звільнити працівника на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП. У листі потрібно зазначити строк, у який просять звільнити працівника. Це підтверджуватиме зобов’язання про прийняття на роботу в порядку переведення у вказаний в документі строк. Відсутність такого строку загрожує виникненням трудових спорів у зв’язку з невиконанням вимог ч. 5 ст. 24 КЗпП.
2. Розірвання трудового договору зі «старим» роботодавцем на підставі заяви працівника. Дата звільнення встановлюється за домовленістю між працівником і власником підприємства, з якого він звільняється в порядку переведення.
3. Прийняття на роботу на «нове» підприємство. При цьому працівник подає відповідну заяву. Роботодавець повинен укласти трудовий договір із працівником, який влаштовується на підприємство в порядку переведення, з першого робочого дня, наступного за днем звільнення з попереднього місця роботи (якщо інша дата не передбачена домовленістю сторін).
Увага! Роботодавець не має права встановлювати строк випробування при укладенні трудового договору з працівником, переведеним з іншого підприємства (ч. 3 ст. 26 КЗпП).
Також важливим є запитання: що повинні виплатити працівнику при звільненні? Звісно, при розірванні трудового договору з працівником роботодавець зобов’язаний здійснити з ним остаточний розрахунок (у тому числі виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей).
Якщо в день звільнення працівник не працював, то належні йому виплати роботодавець зобов’язаний виплатити не пізніше дня, наступного за днем пред’явлення вимоги про розрахунок. Детальніше читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 48, с. 39.
У загальному випадку виплата належних сум здійснюється на руки працівнику. Особливості будуть тільки при звільненні працівника у зв’язку з переведенням на інше підприємство. Річ у тім, що законодавець передбачив можливість перерахування компенсації за невикористану щорічну відпустку на рахунок підприємства, куди перейшов працівник (ч. 3 ст. 83 КЗпП, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки). Працівник сам вибирає спосіб отримання компенсації. Якщо він хоче, щоб «старий» роботодавець перерахував компенсацію «новому», то він вказує це в заяві про звільнення. У ній же слід зазначити реквізити для перерахування суми компенсації.
Припустимо, компенсацію за невикористану щорічну відпустку за бажанням працівника перерахували на підприємство, куди переводиться працівник. Тоді «новий» роботодавець повинен мати на увазі таке:
— час, за який він не використав щорічні відпустки за попереднім місцем роботи, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку;
— щорічна відпустка повної тривалості може бути використана працівником за його бажанням до настання шестимісячного строку безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві, куди його було переведено;
— дні відпустки, «зароблені» на попередньому місці роботи, оплачуються за рахунок отриманої компенсації.
Оскільки розрахунок і нарахування компенсації здійснює «старий» роботодавець, він же нараховує (утримує) єдиний соціальний внесок та утримує податок на доходи фізосіб. До речі, міндоходівці дотримуються такої ж думки (див. консультацію, розміщену в розділі 103.01 БЗ). Сума компенсації включається до витрат підприємства, з якого звільняється працівник, на підставі п. 142.1 ПКУ, сума єдиного соціального внеску — п. 143.1 ПКУ.
Підприємство, на яке переведений працівник, не включає суми отриманої компенсації за невикористану відпустку до складу доходів при її отриманні. При виплаті суми компенсації працівнику вона не включається до складу витрат. Фактично сума компенсації проходить через «нового» роботодавця транзитом.
Візьміть до уваги: компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки на дітей ви виплачуєте повністю «на руки» працівнику. Пояснюється це тим, що така відпустка належить до соціальних відпусток (ст. 19 Закону про відпустки). Можливість перерахування компенсації днів додаткової відпустки на дітей законодавством не передбачена. На цьому акцентує увагу Мінсоцполітики в листі, що коментується. Про особливості надання відпустки на дітей читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, спецвипуск № 4.
І на завершення ще один важливий момент. На практиці можлива така ситуація: працівник, який звільняється в порядку переведення, використав щорічну відпустку, надану в рахунок невідпрацьованої частини року. Закономірно виникає запитання: чи потрібно утримувати відпускні за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини року? Відповідь однозначна — ні (п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки).
Катерина Скрипкіна
