Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«Мишаче полювання», або Як облікувати витрати на дератизацію

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2013/№ 100
Друк
Стаття
img 1

азбука обліку

img 2

«Мишаче полювання», або Як облікувати витрати на дератизацію

Той, хто дивився фільм «Мишаче полювання», напевно пам’ятає, як складно було його героям впоратися з хитрим сусідом-гризуном. Перемога завжди залишалася за ним. Це, звісно, вигадка режисера. Проте і в реальному житті подібні маленькі істоти, а також різні комахи, бактерії та віруси можуть створювати величезні проблеми, причому як для людей, так і для підприємств. Щоб уникнути таких неприємностей, небажаного сусідства потрібно позбуватися. Надійний спосіб — провести дезінфекційні заходи. Для цього ви можете залучити фахівців зі сторони, а можете обійтися й власними силами. І в тому, і в іншому випадку будуть потрібні певні витрати. Як підприємству відобразити їх у своєму податковому та бухгалтерському обліку? Давайте, дорогі друзі, зараз у цьому й розберемося.

Наталя Білова, податковий експерт

 

Щоб грамотно відобразити витрати на дезінфекційні заходи в обліку підприємства, потрібно насамперед з’ясувати, що вони в себе включають та в яких випадках проводяться. Із цього і почнемо.

Що таке дезінфекційні заходи

Дізнатися це нам допоможе Закон № 1645. У його ст. 1 наведено широке визначення поняття «дезінфекційні заходи». Так, ці заходи включають дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію, а спрямовані вони на знищення в середовищі життєдіяльності людини збудників інфекційних хвороб (дез­інфекція) та їх переносників — комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація).

Загальний порядок проведення дезінфекційних заходів та їх види встановлені у ст. 33 Закону № 1645. Для наочності наведемо їх у вигляді схеми на с. 35.

Як видно із цієї схеми, підприємства повинні проводити в себе тільки профілактичні і поточні дезінфекційні заходи. Проведення заключних дезінфекційних заходів — прерогатива органів державної санепідемслужби.

Тому ми з вами далі говоритимемо тільки про профілактичні та поточні дезінфекційні заходи. При цьому уточнимо: боротьба з переносниками інфекційних хвороб (комахами та гризунами) — дезінсекція й дератизація — відбувається в межах профілактичних дезінфекційних заходів. Поточні ж дезінфекційні заходи спрямовані здебільшого на дезінфекцію (на знищення збудників інфекційних хвороб).

Порядок здійснення профілактичних і поточних дезінфекційних заходів, як указує Закон № 1645, установлює Міністерство охорони здоров’я України, з урахуванням особливостей збудників інфекційних захворювань, чинників передання інфекції тощо. Проте такого порядку на сьогодні немає.

Важливо! Для проведення зазначених заходів використовують тільки ті хімічні речовини, біологічні чинники та засоби медичного призначення, які внесені до Державного реєстру дезінфекційних засобів і мають Свідоцтво про державну реєстрацію дезінфекційного засобу встановленої форми (ч. 1 ст. 34 Закону № 1645, п. 11 Порядку № 908).

Профілактичні й поточні дезінфекційні заходи підприємства незалежно від форм власності проводять за рахунок власних коштів (ст. 8 Закону № 1645)

img 3

Чи обов’язково проводити дезінфекційні заходи

Проводити дезінфекційні заходи — обов’язок суб’єкта господарювання. Кажемо про це з повною впевненістю.

По-перше, ст. 30 Закону № 4004 прямо вказує, що підприємства, установи та організації зобов’язані своєчасно проводити дезінфекційні, дезінсекційні, дератизаційні та інші необхідні санітарні й протиепідемічні заходи.

В один голос з нею говорить і ч. 2 ст. 18 Закону № 1645. У ній зафіксовано, що юридичні особи, незалежно від форм власності, та громадяни повинні проводити профілактичні дезінфекційні заходи в житлових, виробничих та інших приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи надані в користування. Усе це для того, щоб не допустити розмноження гризунів і комах у приміщеннях (будівлях) та на земельних ділянках.

Дотримуватись вимог санітарного законодавства й проводити на підприємствах дезінфекційні заходи закликають також:

Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. № 833 (пп. 10, 32);

Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 р. № 219 (п. 1.7);

Санітарні правила для підприємств продовольчої торгівлі, затверджені наказом Головного державного санітарного лікаря СРСР від 16.04.91 р. № 5781-91 (пп. 168, 169 розд. 10, п. 225 розд. 16);

Санітарні правила для підприємств громадського харчування, включаючи кондитерські цехи і підприємства, що виробляють м’яке морозиво (СанПіН), затверджені заступником Міністра охорони здоров’я СРСР Головним державним санітарним лікарем СРСР, заступником Міністра торгівлі СРСР 19.03.91 р. (пп. 8.6, 16.1).

Та і практично всі галузеві санітарні правила зобов’язують промислові та торговельні підприємства також проводити в себе дезінфекційні роботи.

По-друге, згідно зі ст. 22 Закону № 4004 власник виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, устаткування, транспортних засобів у процесі їх експлуатації та використання технологій зобов’язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм. Крім того, такий власник повинен здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.

Про те, що умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного й індивідуального захисту, які використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства, йдеться й у ст. 6 Закону про охорону праці.

Крім того, ч. 1 ст. 13 зазначеного Закону зобов’язує роботодавця створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері охорони праці.

Тобто роботодавець повинен забезпечити належні, безпечні, здорові умови праці працівників

Із цією метою він, зокрема, забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються. А дезінфекційні заходи, на наш погляд, входять до числа саме таких «працеохоронних» заходів.

Чи потрібний дозвіл для здійснення дезінфекційних заходів

Зауважимо, що більшість «санітарних» документів вимагають, щоб для проведення дезінфекційних заходів підприємства користувалися на підставі договорів послугами виключно суб’єктів господарської діяльності, які отримали відповідну ліцензію на право проведення таких робіт.

Про те, що для проведення профілактичних дезінфекційних заходів потрібно залучати «дезінфекторів» на договірних умовах, ідеться й у ст. 33 Закону № 1645.

Однак Держкомпідприємництва в листі від 08.09.2011 р. № 6988 зазначає, що чинне законодавство зараз не передбачає необхідності отримувати документи дозвільного характеру на проведення дератизаційних, дезінсекційних та дезінфекційних робіт.

Це пов’язано зі змінами, внесеними до переліку видів діяльності, що підлягають ліцензуванню (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 93, с. 6). Так, на сьогодні операції з постачання послуг із проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт згідно зі ст. 9 Закону про ліцензування не входять до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Отже, боротися із хвороботворними організмами, комахами, гризунами та іншими шкідниками ви можете як із залученням професіоналів зі сторони, які мають для цього спеціальні засоби та устаткування, так і власними силами. Жодних дозволів або ліцензій для цього не потрібно! Важливо лише, щоб ви використовували тільки ті дезінфекційні засоби, які пройшли гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію згідно з Порядком № 908.

Тепер давайте подивимось, як підприємству витрати на ці заходи відобразити у своєму обліку.

Відображаємо витрати на дезінфекційні заходи в обліку

Бухгалтерський облік. Витрати на дезінфекційні заходи підприємство, незалежно від того, як воно їх проводить — самостійно чи із залученням фахівців зі сторони, має право класифікувати згідно з П(С)БО 16:

— або як витрати на утримання виробничих приміщень (п.п. 15.6);

— або як витрати, що належать до комплексу заходів з охорони праці (п.п. 15.8).

В обох випадках такі витрати включають до складу загальновиробничих витрат з відображенням на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати»

Утім, не буде порушенням обліковувати ці витрати за напрямами, залежно від місця проведення дезінфекційних робіт, тобто як:

— адміністративні (рахунок 92 «Адміністративні витрати»);

— збутові (рахунок 93 «Витрати на збут»);

— інші операційні (рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності»).

Якщо ви проводите дезінфекційні роботи самостійно та придбаваєте для цього спеціальні дезінфекційні засоби, вам потрібно відобразити в обліку й їх. Як це зробити? Усе дуже просто.

Як правило, строк служби зазначених засобів не перевищує одного року. А ми з вами знаємо, що матеріальні цінності зі строком служби менше одного року незалежно від вартості класифікуються як запаси. Тому на власний вибір підприємство може обліковувати їх:

— або як виробничі запаси з відображенням на рахунку 20 «Виробничі запаси», а саме на субрахунку 209 «Інші матеріали»;

— або як малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) з відображенням на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Передання в експлуатацію деззасобів відображаємо бухгалтерськими записами:

— якщо це виробничі запаси, то: Дт 91, 92, 93, 94 — Кт 209;

— якщо це МШП, то: Дт 91, 92, 93, 94 — Кт 22.

Податок на прибуток. Основною умовою для відображення будь-яких витрат, здійснених підприємством, у складі своїх податкових витрат є їх зв’язок з господарською діяльністю (пп. 14.1.27, 14.1.36 ПКУ). При цьому для підтвердження податкововитратності у платника податків мають бути в наявності відповідні первинні документи (п. 138.2 ПКУ).

Ми з вами вже з’ясували, що дезінфекційні заходи підприємство здійснює на вимогу законодавства в обов’язковому порядку та за рахунок власних коштів. А отже, вони пов’язані з господарською діяльністю.

Якщо дезінфекційні заходи виконуються в цілях дотримання Закону про охорону праці (забезпечення санітарно-побутових умов праці, здійснення профілактичних заходів тощо), то пов’язані з цим витрати підприємство, взагалі-то, може віднести до податкових витрат як загальновиробничі витрати на підставі «працеохоронного» п.п. «є» п.п. 138.8.5 ПКУ.

Ті підприємства, в яких немає загальновиробничих витрат (наприклад, торговельні підприємства), такі «дезінфекційні» витрати можуть обліковувати у складі податкових на підставі п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ, тобто як інші операційні витрати.

Хоча, цілком допустимо відображати зазначені витрати в податковому обліку залежно від того, у якому підрозділі проводяться дезінфекційні роботи, як:

— адміністративні (п.п. «ж» п.п. 138.10.2 ПКУ);

— збутові (п.п. «з» п.п. 138.10.3 ПКУ);

— інші операційні, пов’язані з господарською діяльністю (п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ);

— інші (п.п. 138.12.2 ПКУ).

Щоправда, тут є одна заковика. Полягає вона ось у чому. Суми витрат з охорони праці, які можуть бути віднесені до витрат юридичної або фізичної особи, що використовує відповідно до законодавства найману працю, визначають згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, який затверджується КМУ (ідеться про Перелік № 994). На це вказує ч. 5 ст. 19 Закону про охорону праці.

А в Переліку № 994, чесно кажучи, про витрати на дезінфекційні заходи — ані слова. Згадується там тільки один «працеохоронний» захід, до якого можна було б апелювати у цьому випадку, — усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці (п. 2 зазначеного Переліку).

Для якої ж категорії працівників хвороботворні організми, гризуни та комахи є небезпечними і шкідливими виробничими факторами? На наш погляд, це, наприклад, працівники харчової промисловості, сфери ресторанного господарства, оптової та роздрібної торгівлі продовольчими товарами, агропромислового комплексу (зокрема, працівники елеваторів, тваринницьких та птахівницьких комплексів, комбікормових заводів) тощо.

У цих випадках у роботодавців є підстави використовувати п. 2 Переліку № 994, щоб відобразити витрати на дезінфекцію робочих місць та приміщень загалом як «працеохоронні» згідно з п.п. «є» п.п. 138.8.5 ПКУ. Особливо це є актуальним для тих підприємств, яким потрібно «підтягнути» обсяг «працеохоронних» витрат до законодавчо встановленого рівня. Нагадаємо, що ч. 3 ст. 19 Закону про охорону праці вимагає від роботодавців здійснювати витрати на охорону праці в розмірі не меншому, ніж 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік. Якщо такий показник роботодавець не дотримує, йому загрожують штрафні санкції.

Тож із метою дотримання зазначеного показника ви можете спробувати класифікувати здійснені «дезінфекційні» витрати як «працеохоронні».

Іншим підприємствам радимо вибрати інший варіант, який не потребує описаних вище доказових зусиль. До речі, добро на нього дають самі фахівці Міндоходів, зважаючи на положення ст. 3 і 22 Закону № 4004 (див. консультацію, розміщену в розділі 102.07.20 БЗ).

Міндоходівці погоджуються з податкововитратним статусом витрат на дезінфекцію приміщень і будівель, які підприємство обліковує як основні засоби

Ці витрати вони пропонують відносити до витрат на утримання основних засобів і залежно від напряму використання приміщення, будівлі обліковувати у складі:

— або загальновиробничих витрат (п.п. «г» п.п. 138.8.5 ПКУ);

— або адміністративних витрат (п.п. «в» п.п. 138.10.2 ПКУ);

— або витрат на збут (п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ).

Таким чином, яким би шляхом не пішло підприємство при відображенні «дезінфекційних» витрат у податково-прибутковому обліку, підсумок один — ці витрати вважатимуться витратами того звітного періоду, у якому здійснені.

Податок на додану вартість. Підприємство, яке користується послугами залучених фахівців із дезінфекції, дезінсекції та дератизації, має право віднести суми «вхідного» ПДВ за ними до складу свого податкового кредиту. Адже такі послуги пов’язані з госпдіяльністю.

Для відображення податкового кредиту в підприємства, звісно, має бути податкова накладна. Виписати її фахівець-«дезінфектор», зареєстрований платником ПДВ, зобов’язаний, оскільки зазначені послуги обкладаються ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

Ви запитаєте: а як же «пільговий» п.п. 197.1.5 ПКУ? Так, ПДВ-пільга в цьому підпункті дійсно передбачена, але не для всіх. Від обкладення ПДВ цей підпункт звільняє операції з постачання низки послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, які мають ліцензію на постачання таких «охороноздоровчих» послуг, крім послуг, перелічених у пп. «а» — «о» цього пункту.

Тобто цією пільгою щодо «дезінфекційних» послуг узагалі-то могли б користуватися лише заклади охорони здоров’я, які мають ліцензію. Та й то (увага!) не на постачання послуг у сфері охорони здоров’я в цілому, а саме на «дезінфекційні» послуги, а вони, як ми зазначили вище, зараз не ліцензуються.

Робимо висновок: ПДВ-пільга, установлена п.п. 197.1.5 ПКУ, на послуги з дезінфекції, дезінсекції та дератизації не поширюється

Підтверджують це й фахівці Міндоходів у консультації, розміщеній у розділі 101.14.01 БЗ.

Утім, для більшості «дезінфекторів» це не має особливого значення, оскільки вони найчастіше є фізособами-єдиноподатниками групи 2, тобто не зареєстровані платниками ПДВ.

А тепер усе викладене вище проілюструємо прикладами.

Приклад 1. Дезінфекційні роботи виконує підприємство, що спеціалізується на цьому.

Для проведення робіт з дезінфекції, дезінсекції та дератизації будівлі магазина підприємство скористалося послугами сторонньої організації (платника ПДВ). Вартість послуг умовно — 600 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 100 грн.).

У бухгалтерському та податковому обліку ці операції підприємство відображає такими записами:

Таблиця 1. Облік витрат на дезінфекційні заходи (залучені сторонні фахівці)

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Перераховано передоплату за роботи з дезінфекції, дезінсекції та дератизації будівлі магазину

371

311

600

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі суми передоплати за наявності податкової накладної

641/ПДВ

644

100

3

Виконано роботи з дезінфекції, дезінсекції та дератизації будівлі магазину

93

631

500

500

4

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

644

631

100

5

Здійснено залік заборгованостей

631

371

600

6

Віднесено на фінансовий результат вартість робіт з дезінфекції, дезінсекції та дератизації будівлі магазину

791

93

500

 

Приклад 2. Дезінфекційні роботи виконані власними силами.

Для проведення робіт з дезінфекції, дезінсекції та дератизації будівлі магазину підприємство придбало:

— дезінфекційні засоби на суму 72 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 12 грн.);

— контейнер для приманки гризунів ALPHA вартістю 42 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 7 грн.)

У бухгалтерському та податковому обліку ці операції підприємство відображає такими записами:

Таблиця 2. Облік витрат на дезінфекційні заходи (здійснені власними силами)

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

Придбання дезінфекційних засобів

1

Перераховано постачальнику передоплату за дезінфекційні засоби та контейнер для приманки

371

311

114

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі суми передоплати за наявності податкової накладної

641/ПДВ

644

19

3

Оприбутковано отримані від постачальника:

— дезінфекційні засоби

209

631

60

— контейнер для приманки

22

631

35

4

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

644

631

19

5

Здійснено залік заборгованостей

631

371

114

Передання в експлуатацію дезінфекційних засобів

1

Передано в експлуатацію:

— дезінфекційні засоби

93

209

60

60

— контейнер для приманки

93

22

35

35

2

Віднесено на фінансовий результат вартість дезінфекційних засобів та контейнера для приманки (60 грн. + 35 грн.)

791

93

95

 

Яку відповідальність передбачено за непроведення дезінфекційних заходів

Вище ми зазначили, що проводити дезінфекційні заходи суб’єктів господарювання зобов’язує санітарне та працеохоронне законодавство.

Непроведення таких заходів розглядається як порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та норм. За це ст. 42 КпАП передбачає застосування до посадових осіб підприємства штрафу в розмірі від 6 до 25 нмдг (від 102 до 425 грн.).

Справи про такі адміністративні правопорушення розглядають органи державної санепідемслужби. Від її імені розглядати такі справи та накладати адміністративні стягнення мають право лікарі-гігієністи та лікарі-епідеміологи державної санепідемслужби (ст. 236 КпАП).

Такими є головні особливості проведення дез­інфекційних заходів та обліку витрат на них. Бажаємо, щоб докладені вами зусилля з боротьби зі шкідниками та переносниками інфекційних хвороб увінчалися успіхом. Хай умови вашої роботи завжди будуть безпечними та здоровими!

 

висновки


img 4
 
 
  • Підприємства зобов’язані своєчасно проводити дезінфекційні, дезінсекційні, дератизаційні та інші необхідні санітарні й протиепідемічні заходи (ст. 30 Закону № 4004).

  • Чинне законодавство не передбачає необхідності отримувати документи дозвільного характеру на проведення дератизаційних, дезінсекційних та дезінфекційних робіт.

  • Міндоходів погоджується з податкововитратним статусом витрат на дезінфекцію приміщень і будівель, які підприємство обліковує як основні засоби. Ці витрати воно пропонує відносити до витрат на утримання основних засобів.

  • Послуги з дезінфекції, дезінсекції й дератизації обкладаються ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

  • Непроведення дезінфекційних заходів загрожує посадовим особам підприємства адмінштрафом у розмірі від 102 до 425 грн.

 

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

  3. Закон № 1645 — Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III.

  4. Закон № 4004 — Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII.

  5. Закон про ліцензування — Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

  6. Закон про охорону праці — Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII.

  7. Перелік № 994 — Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат, затверджений постановою КМУ від 27.06.2003 р. № 994.

  8. Порядок № 908 — Порядок державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затверджений постановою КМУ від 03.07.2006 р. № 908.

  9. П(С)БО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі