 | розрахунок ЧВ |  |
Як ПДВ-новачку розподіляти «вхідний» ПДВ у першому звітному періоді?
| Підприємство зареєструвалося платником ПДВ з 10 жовтня 2013 року та одразу почало здійснювати оподатковувані та неоподатковувані операції. Як у такому разі йому розподіляти «вхідний» ПДВ? Як саме розрахувати значення ЧВ: виходячи з обсягів операцій «неповного» жовтня чи першого подовженого звітного періоду «жовтень+листопад»? (м. Полтава) |
Одразу зауважимо, що тут усе прив’язане до заповнення декларації з ПДВ та першого звітного періоду. Адже для розподілу ПДВ потрібно розрахувати значення ЧВ (частки використання), підкріпивши його розрахунок у декларації (у додатку Д7). І оскільки в особи, що стала платником ПДВ, одразу виникли і оподатковувані, і неоподатковувані операції, то розрахувати ЧВ їй потрібно вже за підсумками першого звітного періоду. А він, у свою чергу, у ПДВ-новачка, який реєструється платником не з початку місяця, буде подовженим.
Адже, як передбачено п.п. «а» п. 202.1 ПКУ, якщо особа реєструється платником ПДВ із дня іншого, ніж перший день календарного місяця, то першим звітним (податковим) періодом для неї є період із дня такої ПДВ-реєстрації по останній день першого повного наступного календарного місяця. У нашому випадку це означає, що в особи, яка стала платником ПДВ із 10 жовтня 2013 року, перший звітний період охоплює проміжок часу з 10 жовтня по 30 листопада 2013 року включно.
При цьому першу декларацію з ПДВ (з даними «жовтня-листопада») платник податків повинен подати у строки, відведені для подання ПДВ-звітності за листопад, тобто не пізніше 20 грудня 2013 року (детальніше про це ви також можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 15). До неї слід додати додаток Д7, у таблиці 1 за рядком 2 якого розрахувати значення ЧВ.
У зв’язку з цим візьміть на замітку: «свій» порядок розрахунку коефіцієнта ЧВ для новостворених платників податків обумовлює п. 199.3 ПКУ. Він передбачає, що такі платники податків розраховують значення ЧВ виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій того звітного податкового періоду, в якому вперше виникли неоподатковувані постачання. І хоча в нашому випадку пікантність ситуації в тому, що вперше неоподатковувані постачання виникли у платника податків уже в першому звітному періоді (а він, у свою чергу, виявився подовженим), це не повинно жодним чином бентежити платника податків. Узявши за нього обсяги постачання (тобто обсяги постачання за «жовтень + листопад»), платник податків зможе розрахувати значення ЧВ.
До речі (!), на такий же порядок розрахунку значення ЧВ ми вийдемо вже безпосередньо заповнюючи рядок 2 таблиці 1 додатка Д7 до декларації. Адже значення ЧВ (за рядком 2 в колонці 6) у ньому визначають, поділивши показник колонки 5 на колонку 4. А в них, у свою чергу (дотримуючись шапки таблиці 1), відображають обсяги постачання за даними декларації. Тобто при їх заповненні орієнтуються на значення рядків 6, 8.1, 8.1.1 колонки А декларації з ПДВ (для колонки 4) та значення рядків 1, 2.1, 2.2, 8.1, 8.1.1 колонки А декларації з ПДВ (для колонки 5).
А якщо в рядках першої ПДВ-декларації у новачка зазначатимуться дані подовженого періоду («жовтень + листопад»), то саме вони і потраплять до колонок 4 і 5 таблиці 1 додатка Д7. А тому, дотримуючись закладеного механізму розрахунку ЧВ, саме вони і візьмуть участь у її розрахунку. Отже, «у згоді» з декларацією значення ЧВ платник податків також розрахує виходячи з обсягів першого подовженого періоду (а не, скажімо, тільки жовтня — адже такий підхід до порядку розрахунку, закладеного таблицею 1, аж ніяк не вписується).
Майте на увазі, що розраховане в такий спосіб значення ЧВ, ПДВ-новачки потім використовують при розподілі ПДВ до кінця року. Підтверджує це і виноска * до рядка 2 таблиці 1 додатка Д7.
І наостанок ще один момент, який заслуговує на увагу. Пов’язаний він, щоправда, уже із заповненням Реєстру. На відміну від першої «подовженої» декларації з ПДВ, «електронні» копії Реєстрів виданих та отриманих податкових накладних до податкового органу подаються щомісяця. Тобто окремо за кожен місяць — у «місячні» строки подання ПДВ-звітності (див. консультацію з підкатегорії 101.23 Бази знань, розміщеної на сайті Міндоходів). Тому ПДВ-новачку потрібно окремо подати «електронний» Реєстр за жовтень і окремо «електронний» Реєстр за листопад.
При цьому порядок відображення «розподілюваних» податкових накладних у Реєстрі новоствореними платниками податків, які ще не знають свій коефіцієнт розподілу ЧВ, обумовлено п. 2.10 розд. IV Порядку № 1340. Нагадаємо, він передбачає, що спершу такі «розподілювані» податкові накладні платник податків вносить до Реєстру у звичайному порядку (без розподілу — з уключенням усієї суми ПДВ до податкового кредиту). А потім, визначивши за підсумками періоду коефіцієнт розподілу, платник податків останнім днем звітного періоду розподіляє за ними «вхідний» ПДВ одним (комплексним) «коригувальним» записом. Із його допомогою потрібна сума виключається з податкового кредиту (у графах 9 і 10 зі знаком «-») і одночасно відображається (зі знаком «+») у графах 11 і 12 розділу II Реєстру. Детальніше про нюанси заповнення Реєстру ви також можете прочитати у статті «Розподіл «вхідного» ПДВ: відображаємо в Реєстрі» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58, с. 27.
Зважаючи на таке відображення «розподілюваних» податкових накладних у Реєстрі — маленька порада. Якщо вже в жовтні до вас надходять «розподілювані» податкові накладні, прибережіть їх на листопад — щоб включити до листопадового Реєстру. Адже за підсумками жовтня значення ЧВ ще буде невідомо. Тому і підсумковий «коригувальний» запис за такими податковими накладними внести до жовтневого Реєстру не вдасться. А розрахувати значення ЧВ, як зазначалося, платник податків зможе лише за даними подовженого періоду («жовтень + листопад»), а отже, фактично тільки наприкінці листопада. Виходить, і «коригувальний» запис засвітиться тільки в листопадовому Реєстрі. А отже, краще, щоб і самі податкові накладні також потрапили до Реєстру за листопад, у кінці якого й розподілятимуться.
Зверніть увагу, що жодних перешкод для цього у платника податків немає. На заповнення першої «подовженої» ПДВ-декларації це ніяк не вплине. Адже вона в будь-якому разі охопить дані двох (жовтневого і листопадового) Реєстрів. А показати податковий кредит у листопаді платнику податків дозволяє п. 198.6 ПКУ. Адже завдяки йому щодо отриманих податкових накладних платник податків має «в запасі» 365-денний строк на відображення податкового кредиту. Отже, хвилюватись із цього приводу ПДВ-новачку не варто.
Людмила Солошенко, податковий експерт
