Теми статей
Обрати теми

Щодо обліку витрат на маркетинг та рекламу при просуванні товарів

Редакція ПБО
Лист від 05.12.2013 р. № 6344/
img 1

податок на прибуток

img 2

Щодо обліку витрат на маркетинг та рекламу при просуванні товарів

Лист Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 6344/І/99-99-19-03-02-14

(витяг)

 

<…>

Щодо запитуваного листа Міністерства доходів і зборів України від 14.10.2013 р. № 13131/6/99-99-19-03-02-15 повідомляє наступне.

Стосовно віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток надана узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом ДПС України від 15.02.2012 р. № 123.

Крім того, слід зазначити, що одним із методів просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб’ютори)).

Такі виплати є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб’юторами) у межах своєї основної діяльності. Досягнення таких показників обґрунтовано сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює просування товарів у каналах дистрибуції. Такі мотиваційні виплати включаються до витрат на збут.

Мотиваційні виплати можуть включати таке: премія (бонус) за дострокову сплату дебіторської заборгованості, за виконання плану закупівель товарів постачальника, за точність закупівельних прогнозів, за дотримання певного асортименту товарів при закупівлі.

Зокрема, п. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору (п. 2 ст. 636 ЦКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо в договорі купівлі-продажу товарів між виробником (імпортером) або власником торгової марки та продавцем (дистриб’ютором або роздрібним торгівцем) передбачена виплата винагороди на користь покупців (дистриб’юторів) у вигляді надання додаткових знижок на товар (ретро-знижки), то до складу витрат виробника (імпортера) або власника торгової марки, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються витрати на виплату такої винагороди на користь дистриб’юторів або роздрібних торгівців, з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Кодексу, а у дистриб’юторів або роздрібних торгівців винагорода у вигляді додаткової знижки на товар (ретро-знижки) включається до складу доходу.

Для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати, при обчисленні об’єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв’язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

 

Заступник Міністра А. Ігнатов

коментар редакції


img 3

У центрі уваги — мотиваційні виплати

 

Лист, що коментується, є певною мірою логічним розвитком Узагальнюючої податкової консультації, затвердженої наказом ДПСУ від 15.02.2012 р. № 123 («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 22, с. 3). Основну частину листа присвячено мотиваційним виплатам, адресованим дистриб’юторам або роздрібним торговцям. Укотре підтверджено, що такі виплати розглядаються як один із методів просування товарів, а отже, можуть бути віднесені до складу податкових витрат як витрати на збут.

Як один із варіантів винагороди, що виплачується дистриб’юторам або роздрібним торговцям, названо додаткові знижки на товар — так звані ретро-знижки. Суть цього терміна, що так романтично звучить, у тому, що знижка надається заднім числом, стосовно вже відвантаженого і, можливо, навіть оплаченого товару. Оскільки знижка у традиційному розумінні — це зменшення первісно встановленої ціни, то виникає бажання застосувати положення п. 140.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі — ПКУ), що регулює ситуації, в яких після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг відбувається будь-яка зміна суми компенсації їх вартості.

За логікою застосування цього пункту продавцю (імпортеру, виробникові, власнику торговельної марки) слід було б зменшити відображені раніше доходи, а покупцю (дистриб’ютору або роздрібному торговцю) зменшити витрати (можливо, зменшити первісну вартість товарів, що «подешевшали», якщо вони ще не продані і власне витрати в податковому обліку поки не відображалися). З точки зору ПДВ, за такого підходу логічно було б виписати розрахунки коригування до податкових накладних, що супроводжували товар, на який поширилася ретро-знижка. У продавця зменшилися б податкові зобов’язання, а у покупця — податковий кредит.

Але головна ідея листа полягає, мабуть, у тому, що такого роду знижки повинні розглядатися як певна самостійна маркетингова послуга. І винагорода у вигляді ретро-знижки не зменшує дохід, а включається до складу витрат виробника (імпортера) або власника торговельної марки. Якщо ж зазначена винагорода адресована нерезидентам, необхідно дотримуватись обмежень, передбачених п.п. 139.1.13 ПКУ (до витрат дозволяється включати суму, що не перевищує 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції за попередній рік). Хоча, зауважимо, якби нерезиденту надавалися традиційні знижки, необхідності в дотриманні цього обмеження не було б.

Водночас дистриб’ютори або роздрібні торговці не зменшують витрати (або первісну вартість товару, якщо його ще не продано), а включають відповідну винагороду до складу доходів. Сама по собі ця винагорода може зменшити поточну заборгованість дистриб’ютора (роздрібного торговця) за товар, бути врахованою при подальших розрахунках або надійти на поточний банківський рахунок. Дати збільшення доходів і витрат у сторін визначаються за загальними правилами, визначеними в ПКУ.

У листі нічого не зазначається про ПДВ. Але викладена вище логіка розвитку ситуації передбачає, що матиме місце не зменшення податкових зобов’язань у раніше виписаних податкових накладних за допомогою коригувань, а виписування податкових накладних дистриб’ютором (роздрібним торговцем) відповідно до суми наданої ним маркетингової послуги з просування товарів (не називати ж її, насправді, ретро-знижкою?). Відбуватиметься це, звісно ж, за першою подією.

Власне, про деякі передумови саме такого «прочитання» податківцями ситуації з мотиваційними виплатами ми говорили в коментарі до Узагальнюючої податкової консультації в уже згаданому номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 22. Більш повну інформацію про податковий та бухгалтерський облік витрат на маркетингові та рекламні послуги зацікавлений читач може знайти в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 60.

 

Олександр Ключник

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі