Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

«В одну річку вдруге...»: про вторсировину та її облік

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2013/№ 102
В обраному У обране
Друк
Стаття

«В одну річку вдруге…»: про вторсировину та її облік

Народна мудрість навчає нас, що неможливо двічі увійти в одну річку. Але сучасна технологія зробила так, що одну й ту саму сировину можна використовувати двічі. Це передбачає також особливі правила обліку. Які саме — читайте у цій статті!

Максим Нестеренко, податковий експерт

 

img 1Одразу зауважимо: ця стаття буде корисною перш за все для тих суб’єктів господарювання, що займаються прийманням і первинною обробкою вторсировини.

Визначення вторсировини

В загальнопобутовому розумінні вторсировина — це непотрібні речі, що накопичилися в населення, та/або залишки від них, які можна просто викинути, а можна й продати, нехай і за невеличкі гроші.

У розумінні законодавця вторсировина — це відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні та/або економічні передумови (ст. 1 Закону про відходи). Одразу зауважимо: сьогодні ми не розглядаємо питання про облік металобрухту. Детально про це читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 68, с. 32. Про такий вид вторсировини, як брухт дорогоцінних металів ми так само не говоримо, зважаючи на вузьку спрямованість цієї теми.

Збирання і заготівля відходів як вторинної сировини уключає діяльність, пов’язану зі збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері (ст. 1 Закону про відходи).

Отже, найбільш характерна риса вторсировини в тому, що її придбавають, аби використати або передати для подальшого використання (утилізації), а не щоб позбутися шляхом видалення

Нагадаємо: під видаленням відходів розуміють здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації. Водночас утилізація відходів — це використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів (ст. 1 Закону про відходи).

Після того, як ми з’ясували сутність вторсировини, переходимо до умов, за яких суб’єкт господарювання може її збирати.

Організаційні вимоги

Закон про відходи жодним чином не обмежує суб’єктний склад осіб, які можуть збирати та заготовлювати вторсировину. Отже, таку діяльність дозволяється проводити як юридичним, так і фізичним особам. Цей висновок додатково підтверджується формою заяви про видачу «вторсировинної» ліцензії, де зазначаються як юрособи, так і фіозособи-підприємці.

Ст. 35 Закону про відходи передбачає також, що збирання і заготівля вторсировини потребує певної матеріально-технічної бази. Вимоги щодо неї наведено у Ліцензійних умовах № 431. Однак слід розуміти, що ці вимоги стосуються лише тих видів вторсировини, збирання яких підлягає ліцензуванню. Про це поговоримо просто зараз.

Ліцензування

Діяльність, пов’язана зі збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, здійснюється на підставі ліцензії (ст. 35 Закону про відходи).

Види відходів (вторсировини), збирання яких ліцензується, наведено у Переліку № 183.

Наразі підлягає ліцензуванню збирання полімерних відходів (пет-пляшок, пластику тощо), а також гумових відходів, у тому числі зношених шин

Для отримання ліцензії потрібно відповідати вимогам Ліцензійних умов № 431. Ліцензію на операції з такою вторсировиною видає Мінприроди.

Зауважимо, що після змін, унесених ще три роки тому до Переліку № 183, з-під ліцензування виведено діяльність зі збирання та заготівлі:

— макулатури;

— склобою;

— матеріалів текстильних вторинних;

— використаної металевої тари (ящики, фляги, каністри, пляшки, зокрема алюмінієві бляшанки з-під напоїв, балончики).

Додамо також, що утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму на сьогодні не підлягає ліцензуванню.

Тепер поглянемо, як оформити розрахунки із фізособами за купівлю у них відходів.

Оформлюємо факт закупівлі

Почнемо з того, що підприємці — заготівельники втосировини, які є платниками єдиного податку, мають право не використовувати у своїй роботі ані РРО, ані РК (п. 6 ст. 9 Закону про РРО).

А як бути решті суб’єктів господарювання, які працюють у цій сфері? Податківці з цього приводу зауважують, що, проводячи розрахунки з населенням за прийняту в нього вторсировину, необхідно враховувати вимоги Закону про РРО та розроблених на його виконання нормативно-правових актів (див. пп. 2.2.70 та 2.2.104 листа ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572). Якщо говорити конкретніше, то зазначені суб’єкти при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) мають право на проведення розрахункових операцій без застосування РРО, але з використанням РК і КОРО. Цей висновок ґрунтується на прямій нормі п. 19 Переліку № 1336.

Крім того, відповідно до п. 12.1 Положення про розрахункові документи при видачі грошових коштів у разі приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту) має використовуватися спрощена розрахункова квитанція (за формою № РК-2, наведеною у додатку 8 до цього Положення). Такий документ складається з двох частин: корінця та відривної частини. Відривна частина з обов’язковим зазначенням на ній у рядку «Всього» загальної вартості прийнятої вторсировини (наприклад, макулатури або склотари), оплаченої за однією квитанцією, видається громадянам, які здають вторинну сировину.

На зворотному боці відривної частини квитанції заготівельне підприємство може вказувати (на вимогу громадян) найменування зданої вторсировини, її вартість (як одиниці виміру, так і в цілому), підтверджуючи цей напис підписом особи (із зазначенням дати), яка проводила розрахунок (п. 5 гл. 2 розд. III Порядку реєстрації РК, КОРО). Дані стосовно виданих грошових коштів громадянам на підставі РК відповідальна особа підприємства, яка прийняла вторсировину, щодня заносить до КОРО.

Здавалося б, усе логічно. Більше десятка років ці (чи аналогічні) норми містяться у відповідних нормативних документах і здаються на перший погляд доволі органічними. Але при більш уважному їх вивченні постає слушне запитання: а до чого тут взагалі Закон про РРО? Адже відповідно до визначення, наведеного у ст. 2 цього Закону, розрахункова операція — це, зокрема:

приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг);

видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Очевидно, що операція з придбання за готівку вторсировини у населення не підпадає під це визначення, а отже, не є розрахунковою

Це, у свою чергу, означає, що заготівельники при розрахунках за вторинну сировину могли б використовувати документ довільної форми, причому навіть не побоюючись фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону про РРО. Логіка тут така.

По-перше, зазначені санкції застосовуються до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), а ви тільки-но мали змогу переконатися, що операції, які розглядаються, розрахунковими вважатися не повинні.

По-друге, розмір санкцій (зокрема, за порушення, вчинене вдруге протягом календарного року, а також за кожне наступне порушення) є кратним вартості проданих товарів (послуг), а заготівельні підприємства нічого не продають, а навпаки, закуповують.

Певну аналогію у правовому регулюванні таких операцій можна провести з операціями із закупівлі сільськогосподарської продукції*. Для нас із вами особливо важливим є те, що в ролі продавців в обох випадках виступають фізичні особи (власники такої продукції або вторсировини), які не є суб’єктами підприємницької діяльності.

* Читайте на цю тему статю у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 62, с. 32.

Як правило, закупівля сільгосппродукції здійснюється через підзвітних осіб підприємства за готівкові кошти. Те саме є характерним і для закупівлі вторсировини. Однак у першому випадку чомусь не висувається жодних вимог щодо необхідності керуватися Законом про РРО. Натомість, оскільки йдеться про касові операції, то підприємству-покупцю зазначеної продукції слід застосовувати відповідні норми Положення № 637.

Цікаво, що п. 2.11 цього Положення установлює однакові строки видачі готівкових коштів під звіт і на закупівлю сільськогосподарської продукції, і на заготівлю вторинної сировини (крім металобрухту) — не більше 10 робочих днів від дня видачі готівки. Зазначене ще раз підтверджує наше припущення щодо існування певних аналогій між такими операціями.

Проте, як відомо, одним із належних способів підтвердження факту придбання сільгосппродукції у населення є складання закупівельного акта. Використовувати його пропонує Міністерство фінансів України в листах від 30.07.2004 р. № 31-03430-03-29/13806 та від 03.12.2004 р. № 31-03430-01-10/22335. То чому ж тоді аналогічна за своїм економічним змістом операція закупівлі вторсировини має оформлюватися більш фіскально, а саме із застосуванням зареєстрованої податковим органом розрахункової книжки?

Запитання, зрозуміло, риторичне, але сподіваємося, що зацікавлені суб’єкти господарювання «намотають собі на вуса» все те, про що ми розповіли у цьому розділі, та за необхідності зможуть відбитися від претензій контролюючих органів.

А ми нарешті розповімо про наше «рідне» — про оподаткування операцій із вторсировиною.

Оподаткування

Законодавство про відходи передбачає комплекс заходів щодо стимулювання утилізації та зменшення обсягу утворення відходів. Одним із найперших у цьому переліку заходів є пільги щодо оподаткування прибутку від реалізації продукції, виготовленої з використанням відходів (п.п. «а» ст. 40 Закону про відходи). Проте, як ми бачимо, у ПКУ цю ідею дотепер не реалізовано.

Тож розглянемо, чи є у суб’єктів господарювання «вторсировинні» пільги з інших податків.

Екологічний податок. Ви вже знаєте, що за розміщення відходів справляється спеціальний вид екологічного податку (п.п. 240.1.3 ПКУ). Детально про це ви можете прочитати у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 26, с. 15 і в тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 85.

Однак ПКУ передбачено виняток — «сміттєвий» екоподаток не справляється за розміщення окремих видів (класів) відходів виключно як вторинної сировини. Така вторсировина має розміщуватися на власних територіях (об’єктах) того підприємства, яке здійснює збирання і заготівлю відходів (п. 240.5 ПКУ).

З іншого боку, суб’єкти господарювання не є платниками екологічного податку за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві (див. БЗ, розд. 120.01).

Таким чином, вторсировина не обкладається екоподатком на усьому шляху від утворення до утилізації

ПДФО. Чи утримується ПДФО із доходу фізичних осіб, які здають як вторсировину відходи? Відповідь знаходимо у п.п. 165.1.25 ПКУ. Так, не включаються до складу місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, суми доходу, отриманого платником податку за здані (продані) ним:

— вторинну сировину;

— побутові відходи;

— брухт кольорових металів, уключаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД)*.

* Тобто тут ідеться про відпрацьовані хімічні джерела струму, про які ми вже згадували вище.

Тож у нас є всі підстави вважати, що ПДФО із доходів фізосіб, які передають вторсировину заготівельним підприємствам, не утримується. Аналогічну думку висловлюють податкові органи у своїй консультації у БЗ, розд. 103.02.

Утім, операцію із прийому у фізособи відходів як вторсировини все одно потрібно відображати у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Дохід фізособи за такою операцію відображається за ознакою «149». Оскільки ПДФО не утримується, то у графах 4 і 4а розрахунку проставляється нуль**.

** Детальніше про форму № 1ДФ читайте у тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 29.

Бухгалтерський облік

Зазвичай вторсировину збирають для того, аби передати її переробному підприємству на утилізацію. Але перед цим її потрібно відсортувати, впорядкувати тощо. У цьому випадку придбана вторсировина в обліку оприбутковується на субрахунок 201 «Сировина і матеріали».

Обробка такої сировини проводиться в обліку із використанням рахунка 23 «Виробництво», оскільки процес заготівлі, сортування і перетворення вторсировини, власне, і є виробництвом нової продукції. А отже, кінцевий результат такої обробки відображається на рахунку 26 «Готова продукція».

 

Приклад. Підприємство закупило у населення вторсировину (10000 пет-пляшок) за ціною 0,12 грн./шт. (на суму 1200 грн.). Надалі ці пляшки було піддано сортуванню і первинній обробці. Внаслідок цього утворилася вторсировина, яка відповідає технологічним вимогам переробного підприємства і може бути передана йому на утилізацію. Пізніше такі пет-пляшки були реалізовані переробному підприємству за ціною 0,42 грн. за одиницю (у тому числі ПДВ).

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Оприбутковано пет-пляшки, отримані від населення

201

685

1200

2

Сплачено за оприбутковані пет-пляшки

685

301

1200

3

Передано придбану вторсировину для сортування та первинної обробки

23

201

1200

4

Нараховано заробітну плату працівникам і ЄСВ (умовно)

23

66, 65

900

5

Оприбутковано готову продукцію (оброблену вторсировину)

26

23

2100

6

Реалізовано готову продукцію

361

701

4200

3500

2100

7

Відображено податкове зобов’язання із ПДВ

701

641/ПДВ

700

8

Списано собівартість вторсировини

901

26

2100

9

Сформовано фінансовий результат

701

791

3500

791

901

2100

 

Тож нехай у вас не буде проблем ані з благородною справою збору вторсировини, ані з обліком цих операцій.

 

висновки


img 2
 
 
  • Вторсировина — це відходи, які придбавають, аби використати у власній діяльності або ж передати у використання спеціалізованим підприємствам.

  • Приймання вторсировини не потребує застосування РРО. При цьому підприємці-єдиноподатники можуть не застосовувати також РК та КОРО.

  • Із доходу, отриманого фізособою від здавання вторсировини, ПДФО не утримується.

  • Вторсировина на всьому шляху від утворення до утилізації не обкладається екологічним податком.

 

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. Закон про відходи — Закон України «Про відходи» від 05.03.98 р. № 187/98-ВР.

  3. Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

  4. Перелік № 1336 — Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

  5. Порядок реєстрації РК, КОРО — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міндоходів від 28.08.2013 р. № 417.

  6. Положення про розрахункові документи — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614.

  7. Перелік № 183 — Перелік окремих видів відходів як вторинної сировини, зберігання та заготівля яких підлягають ліцензуванню, затверджений постановою КМУ від 28.02.2001 р. № 183.

  8. Ліцензійні умови № 431 — Ліцензійні умови провадження господарської діяльності зі збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України), затверджені наказом Мінекології від 04.11.2011 р. № 431.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно