Прощавай, ТТН! Прощавай, «вантажний» подорожній лист!
У попередньому номері (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 102, с. 3) ми вже повідомляли вас, що форми товарно-транспортної накладної та вантажного подорожнього листа втратили чинність. Сьогодні розмірковуємо разом, як у нових умовах забезпечити виконання тих функцій, які раніше виконували скасовані документи.
Максим Нестеренко, податковий експерт
Перш за все поглянемо на формулювання п. 1 спільного наказу Мінінфраструктури та Мінекономрозвитку України від 10.12.2013 р. № 1005/1454, відповідно до якого втрачає чинність спільний наказ Мінтрансу і Мінстату України від 29.12.95 р. № 488/346. Цим наказом було затверджено такі типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля:
— «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф. № 2;
— «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», ф. № 1 (міжнародна);
— «Товарно-транспортна накладна», ф. № 1-ТН;
—— «Талон замовника», ф. № 1-ТЗ.
Отже, з 10.12.2013 р. усі ці типові форми вважаються скасованими, і їх застосування більше не є обов’язковим
У цій публікації зупинимося більш детально на двох найбільш розповсюджених і важливих документах — подорожньому листі та ТТН.
«Вантажний подорожній» лист. Нещодавно ми вже звертали вашу увагу, що держоргани лібералізують своє ставлення до «вантажного» подорожнього листа. Зокрема, у вже наболілому питанні щодо списання ПММ. Мініфнраструктури висловлювало думку, що для цього суб’єкти господарювання можуть застосовувати самостійно виготовлені бланки. Єдина умова — такі бланки повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм, передбачених для первинних документів (див. лист Мінінфраструктури від 23.04.2013 г. № 4492/25/10-13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 79, с. 44). Держкомпідприємництва також роз’яснював, що «вантажний» подорожній лист не є документом суворої звітності (читайте це роз’яснення у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 46, с. 42).
У цьому фарватері, а також з огляду на скасування «легкових» подорожніх листів ми прогнозували подальшу лібералізацію використання «вантажного» подорожнього листа (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 46, с. 45; 2013, № 79, с. 33). І от сьогодні наші припущення справдилися — «вантажний» подорожній лист скасовано.
Як же тепер списувати ПММ, витрачені вантажними автомобілями? На нашу думку, так само, як і у ситуації з «легковими» подорожніми листами. Тобто самостійно розробити форму первинного документа для обліку роботи автомобіля і затвердити її наказом керівника підприємства.
ТТН. Скасування ТТН — це набагато більш неочікувано. Адже донедавна жодних рухів у цьому напрямку не спостерігалося. Хіба що на початку осені Міндоходів погодилося, що відсутність ТТН не позбавляє права на податковий кредит із придбання товарів, які перевозяться (див. лист Міндоходів від. 19.09.2013 р. № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 94, с. 16). Але ТТН, як і раніше, упевнено називалася єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання ТМЦ, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу й обліку виконаної роботи (п. 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363, далі — Правила № 363).
Як же бути тепер, коли цей документ раптом став необов’язковим? На нашу думку, запитання можуть виникнути лише у тих учасників транспортного процесу (продавців або покупців), які використовують послуги стороннього перевізника і хочуть, аби він відповідав за вантаж. У такому разі слід розробити документ, у якому зазначити відомості про вантажовідправника, вантажоодержувача та перевізника і засвідчити документ підписами представників кожної із трьох сторін.
Решті ж учасників процесу (продавців і покупців), які перевозять придбаний товар власними силами, питанням щодо ТТН взагалі не слід перейматися. Адже для того, аби везти товар, на який особа має право власності, ТТН не потрібна (більш детально читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 36 — 37, с. 30).
Тож тепер для того, аби везти свій власний товар, продавцю або покупцю достатньо звичайної накладної а нього. Якщо ж до перевезення залучається третя особа (перевізник), то витрати на перевезення підтверджуватимуться актом.
Насамкінець зауважимо: незважаючи на скасування типових форм, згадка про ТТН і «вантажний» подорожній лист досі міститься у Правилах № 363, а також у Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженому постановою КМУ від 25.02.2009 р. № 207. Гадаємо, що це тимчасове явище і скоро ця хиба буде виправлена: будуть внесені відповідні зміни до цих підзаконних актів.
