Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Що очікує в 2014-му

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2013/№ 103
Друк
Стаття

Що очікує в 2014-му

«Неминуче прийми гідно», — сказав давним-давно римський філософ-стоїк Сенека Луций Анней (Молодший). Озброївшись цими словами, давайте подивимося, які ж «подарунки» під новорічною ялиночкою очікують на вас у майбутньому, 2014 році. Причому одразу зауважимо: ці «подарунки» стосуються як податків/зборів/ЄСВ, так і інших аспектів господарської діяльності.

Віталій Смердов, Людмила Солошенко, податкові експерти

Лілія Ушакова, експерт з питань оплати праці

 

Загалом, одразу зауважимо, що більшість змін принесе із собою недавній знайомий — Закон № 657 (текст документа з коментарем редакції див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 95).

Оподаткування

 

Адміністрування

У 2014 році в ПКУ «запрацює» чимало норм стосовно адміністрування податків. Більшість із них установлено Законом № 657, з коментарем до якого ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 95. Але є й інші нововведення.

Куди подавати форму № 20-ОПП. Нагадаємо, що форма № 20-ОПП використовується для повідомлення податківців про об’єкти оподаткування, об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, а також про об’єкти, через які здійснюється діяльність. З їх орієнтовним переліком можна ознайомитися в довіднику, розміщеному на сайті Міндоходів (minrd.gov.ua/dovidniki—reestri—perelik/dovidniki-/53998.html). На сьогодні ця форма подається податківцям за місцезнаходженням зазначених об’єктів — за основним або неосновним місцем обліку.

З 1 січня 2014 року ситуація зміниться: форму № 20-ОПП доведеться подавати податківцям виключно за основним місцем обліку (п. 63.3 ПКУ)

Це правило діятиме навіть у тому випадку, якщо:

1) відповідний об’єкт буде розташований на території адміністративно-територіальної одиниці, в якій ви не перебуваєте на обліку (щоправда, у такому разі все одно доведеться стати на облік за неосновним місцем обліку);

2) податківці не встигнуть перезатвердити порядок обліку платників податків, затверджений на сьогодні наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588.

Поява Єдиного реєстраційного веб-порталу. Серед нововведень, що чекають на вас у 2014 році, — поява Єдиного реєстраційного веб-порталу. Що це таке? Це сайт, на якому розміщуватимуться відомості про взяття на податковий облік юридичних осіб та відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб (у тому числі про ПДВ-реєстрацію та єдиноподатну реєстрацію). Оновлюватися ці відомості будуть не пізніше наступного дня після взяття особи на податковий облік. Доступ до них буде вільним та безкоштовним. При цьому така інформація має дублюватися і на сайті податківців, у тому числі до того моменту, коли Єдиний реєстраційний веб-портал запрацює (п. 22 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Зміни в податкових перевірках. У 2014 році на вас чекає низка змін у частині податкових перевірок:

1) деталізація підстав для проведення документальних позапланових перевірок. По-перше, у підставах п.п. 78.1.1 (виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення), п.п. 78.1.4 (виявлення недостовірних відомостей у поданих деклараціях), п.п. 78.1.9 ПКУ (подання покупцем скарги за формою Д8). Нагадаємо: перевірки за цими підставами можуть проводитися лише в тому випадку, якщо ви не відповісте на обов’язковий запит податківців. При цьому з 1 січня податківці повинні будуть деталізувати такі запити. Наприклад, якщо податківці виявлять факти, що свідчать про можливі порушення, то їх запит повинен буде містити перелік можливих порушень. По-друге, буде змінено строк для надання відповіді на запит податківців, надісланий за п.п. 78.1.9 ПКУ (якщо покупець подав скаргу за формою Д8). Так, якщо сьогодні він становить 10 робочих днів, то з 1 січня на це буде відведено 1 місяць. По-третє, буде доповнено перелік підстав для проведення перевірки за п.п. 78.1.7 ПКУ. Такі перевірки проводитимуться у тому числі при закритті постійних представництв або відокремлених підрозділів юридичних осіб, у тому числі іноземних компаній, організацій. При цьому нагадаємо, що до відокремлених підрозділів юридичних осіб належать філії та представництва. У свою чергу, структурні підрозділи такими не є;

2) обмежено права податківців при перевірках. Так, установлено заборону вимагати при перевірках від платників отримання витягів із відповідного реєстру про взяття на облік. При цьому, найімовірніше, ідеться про витяги, отримувати які ви зможете у 2014 році. Зокрема, витяги з реєстру платників ПДВ або реєстру платників єдиного податку (нагадаємо, що з 1 січня вони замінять собою відповідні свідоцтва);

3) внесено уточнення в частині належного посвідчення копій документів. У процесі перевірок податківці мають право вимагати надати їм копії документів, що підтверджують заниження об’єкта оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення іншого підконтрольного їм законодавства (п. 85.4 ПКУ). Такі копії мають бути належним чином засвідчені. Але що під цим розуміти? У результаті уточнення, яке з 01.01.2014 р. з’явиться в п. 85.4 ПКУ, стає зрозуміло, що належним посвідченням будуть підпис платника/його посадової особи та печатка (за наявності).

Зміни в частині штрафів. Тут законодавець також підготував декілька нововведень. На щастя, вони здебільшого є позитивними. Розглянемо ці зміни в розрізі відповідних штрафів.

1. Штраф згідно з п. 119.2 ПКУ. У цілому цей штраф накладається за неподання/несвоєчасне подання Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, а також за помилки в ньому. У цій частині з 01.01.2014 р. «запрацюють» одразу два нововведення.

По-перше, з’явиться умова, за якої помилки в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ зможуть стати підставою для накладення штрафу за п. 119.2 ПКУ. Такі помилки повинні призводити до зменшення/збільшення податкових зобов’язань платника або зміни такого платника.

Якщо помилки в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ не призводять до подібних наслідків, то підстав для накладення штрафу за п. 119.2 ПКУ не буде

Навіть у тому випадку, якщо такі помилки не можна виправити.

По-друге, помилки при перерахунку ПДФО згідно з п. 169.4 ПКУ. У п. 119.2 ПКУ з’явиться вказівка такого змісту: якщо ви припуститеся помилки в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ при перерахунку ПДФО за п. 169.4 ПКУ, але виправите її за правилами п. 50.1 ПКУ, штраф до вас застосувати не зможуть. Як бачите: це правило сформульовано невдало. Чому? Воно прив’язується до того, що при проведенні перерахунку помилку має бути допущено, а не виявлено. Інакше кажучи, законодавець пов’язав виникнення помилки з виконанням вимог ПКУ. Це нелогічно, і цілком імовірно, що тут має місце неточність. За нашим переконанням, щоб зазначене послаблення «запрацювало», ви мусите виявити (а не допустити) помилку при перерахунку з ПДФО за п. 169.4 ПКУ та виправити її. До речі, з перерахунком ПДФО ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 100 с. 16.

2. Штраф згідно з п. 120.2 ПКУ. У цій частині законодавець підправить лише формулювання, тоді як суть цього штрафу не зміниться. Нагадаємо: податківці можуть накласти його в тому випадку, якщо ви виявите помилку, відкоригуєте відповідні суми, але не нарахуєте «самоштраф» у розмірі 3 %/5 % (звичайно, якщо це було необхідно).

3. Штраф згідно з п. 127.1 ПКУ. Цей штраф накладається за ненарахування, неутримання та/або несплату податків до або під час виплати доходу на користь платника податків. Водночас з 1 січня в п. 127.1 ПКУ з’явиться умова (у частині ПДФО), за якої цей штраф не накладатиметься.

Ця умова полягає в такому. Штраф згідно з п. 127.1 ПКУ в частині ПДФО не накладається, якщо податковий агент одночасно:

1) виявив факт ненарахування, неутримання та/або несплати ПДФО при перерахунку за п. 169.4 ПКУ;

2) виправив це порушення в наступних звітних періодах податкового (звітного) року.

4. «Самоштраф» за 50.1 ПКУ. З 1 січня в п. 50.1 ПКУ з’явиться умова, за якої «самоштраф» не застосовується. Сплачувати його не доведеться, якщо ви подали уточнюючий розрахунок у результаті виконання вимог п. 169.4 ПКУ, тобто якщо ви виявили помилку при перерахунку ПДФО (обов’язковому чи добровільному).

5. Штраф згідно з п. 119.1 ПКУ. Нагадаємо: цей штраф накладається у тому числі за неподання або порушення строків подання фізичними особами відомостей про зміну даних, що включаються до Держреєстру фізичних осіб — платників податків. Водночас до останнього часу на застосування цього штрафу за вказані порушення поширювався мораторій. Він мав закінчитися 1 січня 2014 року, але законодавець вирішив його продовжити. Отже, цей штраф не накладатиметься ще до 1 січня 2016 року (п. 14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Електронні перевірки. Це ще одне нововведення, яке чекає на вас у 2014 році. Про нього ми докладно поговоримо в одному з найближчих номерів. Сьогодні ж тільки тезово розповімо вам, у чому полягають такі перевірки.

Електронна перевірка за своєю сутністю є документальною невиїзною перевіркою

Але зауважте: проводиться вона на підставі заяви платника (тобто податківці ініціювати її не зможуть). Причому подати таку заяву може не кожен платник, а лише той, який одночасно:

1) має низький рівень ризику. Як його визначити? За загальними правилами. На сьогодні з цією метою потрібно орієнтуватися на Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання, затверджені наказом ДПСУ від 27.06.2012 р. № 553;

2) є єдиноподатником — юридичною особою або підприємцем незалежно від групи. Це пов’язане з тим, що електронні перевірки запроваджуватимуться поступово. Так, у 2014 році ця «розкіш» буде доступна тільки єдиноподатникам. У 2015 році до них приєднаються суб’єкти мікро-, малого та середнього бізнесу*, а у 2016 році — усі інші.

* Як завжди, дивує легковажне ставлення законодавця до термінів. Річ у тім, що законодавство оперує термінами «суб’єкти мікро-, малого та середнього підприємництва». Саме про них, судячи з усього, і йдеться в п. 17 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Водночас із невідомої причини законодавець замість слів «підприємництва» використав термін «бізнесу».

Крім того, платник самостійно обирає перелік податків, щодо яких проводитиметься перевірка. Ними можуть бути єдиний податок, податок на прибуток, ПДВ, ПДФО, інші податки. Щоправда, у 2014 році електронними перевірками охоплюватимуться лише ті податки, які повинні сплачуватися єдиноподатниками.

Як ми вже говорили, для проведення електрон­ної перевірки платник має подати заяву. Подати її потрібно податківцям за місцем податкового обліку. Причому зробити це доведеться за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення перевірки. Форму заяви затверджено наказом Міндоходів від 03.06.2013 р. № 143. Разом із заявою доведеться подати й документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, щодо яких проводитиметься перевірка. При цьому, судячи з усього, подати їх можна тільки в електронній формі (засобами електронного зв’язку або на електронних носіях інформації). Вимоги до заповнення заяви та правила, за якими податківці прийматимуть рішення щодо проведення/непроведення електронної перевірки, затверджені наказом Міндоходів від 03.06.2013 р. № 143.

За результатами перевірки податківці нададуть вам довідку (зауважте: акт у цьому випадку не складається). При цьому, навіть якщо вони виявлять факт недоплати, податкові зобов’язання вам не донарахують (п.п. 54.3.2 ПКУ). Якщо ви згодні з висновками, що містяться в акті, то можете виправити виявлені недоліки за правилами п. 50.1 ПКУ (тобто в загальному порядку виправлення помилок) і сплатити «самоштраф». Зробити це варто в межах 20 робочих днів з дати складання довідки. Інакше (якщо не внести відповідні виправлення) податківці отримають право провести позапланову перевірку. І в такому разі вони матимуть повне право донарахувати відповідні податкові зобов’язання.

Податок на прибуток

Ставка податку на прибуток. На 2014 рік намічалося зниження ставки податку на прибуток. І з 01.01.2014 р. згідно з п. 10 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ вона повинна була становити 16 %.

Разом із тим хочемо попередити наших читачів, що Верховною Радою прийнято законопроект від 16.12.2013 р. № 3757, яким планується внести низку змін до ПКУ. Зокрема, у ньому пропонується встановити ставку податку на прибуток на 2014 рік у розмірі 18 %. Набрання чинності цим документом згідно з його прикінцевими положеннями намічено на 1 січня 2014 року. Про нього ми ще неодмінно вас повідомимо.

А от для суб’єктів індустрії програмної продукції (пільговиків-СІППів згідно з п. 15 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) ставка податку на прибуток і на 2014 рік збережеться в установленому зниженому «пільговому» розмірі 5 %. Адже пільговий режим оподаткування для них діє аж до 01.01.2023 р.

Звернемо увагу також на заплановане оновлення форми декларації з податку на прибуток

Її проект поки що розміщено на сайті Міндоходів. Тут зміни неминучі і продиктовані часом. Адже «прибуткова» звітність має бути пристосована під серйозні зміни законодавства, що відбулися: «трансфертні», «ціннопаперові», пов’язані зі сплатою щомісячних авансових внесків тощо.

Податок з доходів нерезидентів утримуватимуть тільки резиденти — платники податку на прибуток. З 01.01.2014 р. Закон № 657 уточнить визначення резидента. У п.п. 14.1.213 ПКУ додасться новий останній абзац, згідно з яким для «прибуткового» розділу III поняття «резидент» використовуватиметься в розумінні п. 133.1 ПКУ. З урахуванням цього п. 160.2 ПКУ, що вимагає від резидентів утримувати податок на доходи нерезидентів (або так званий податок на репатріацію), віднині стосуватиметься тільки резидентів — платників податку на прибуток. Тому інші суб’єкти господарювання, які не є платниками податку на прибуток (наприклад, юрособи-єдиноподатники або платники фіксованого сільськогосподарського податку) при виплаті доходів нерезидентам тепер утримувати податок на репатріацію не повинні.

НМА. Тут зміни стосуватимуться нематеріальних активів, строк використання для яких правовстановлюючими документами не визначено. З 01.01.2014 р. платники податків строк використання таких НМА встановлюватимуть самостійно, але в певному «коридорі»: не менше 2 і не більше 10 років безперервної експлуатації. Відповідні зміни щодо цього буде внесено Законом № 657 до останнього абзацу п.п. 145.1.1 ПКУ.

Корпоративні права та цінні папери. З 01.01.2014 р. поправка, внесена Законом № 657 до «ціннопаперового» п. 31 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, вже дозволить безперешкодно показувати КП-витрати (що виникли до 01.01.2013 р.) при продажу (відчуженні) корпоративних прав.

Нагадаємо: раніше, зважаючи на відсутність «корпоративного» застереження із цього приводу, виникали певні сумніви. Хоча, на наш погляд, КП-витрати при продажу «перехідних» корпоративних прав (отриманих до 01.01.2013 р.) не повинні були втрачатися через неуважність законодавця (детальніше про це читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 13, с. 20). Тепер же стане всім спокійніше, адже цю помилку усунено.

Інший момент стосується цінних паперів і пов’язаний із появою вже згадуваного законопроекту від 16.12.2013 р. № 3757. У ньому намічається запровадити заборону на перенесення ЦП-збитків, що виникли станом на 01.01.2014 р. Планується, що підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ буде доповнено новим «заборонним» п. 32, що встановлюватиме таке обмеження.

ЖКГ-сфера: від «грошового» (касового) порядку визнання доходів/витрат — до загального. З 01.01.2014 р. припинять діяти тимчасові ЖКГ-норми з п. 13 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Нагадаємо: з переходом на ПКУ цим пунктом установлювався особливий — «касовий» — порядок визнання доходів та витрат підприємствами ЖКГ від надання житлово-комунальних послуг. Так:

— доходи визнавалися ЖКГ-відприємствами за датою надходження коштів від споживачів на банківський рахунок або до каси (за винятком погашення споживачами ЖКГ-заборгованості, що утворилася в «докодексний» період);

— витрати на придбання товарів, робіт, послуг (що формують собівартість ЖКГ-послуг) визнавалися ЖКГ-відприємствами в сумі фактично сплачених коштів (крім оплати заборгованості, що виникла в «докодексний» період). Детальніше про ці ЖКГ-моменти ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 22 і № 24.

Тепер же строк такого тимчасового («касового») оподаткування закінчиться і ЖКГ-сфера підпорядковуватиметься загальному порядку. Тому з 01.01.2014 р. в обліку ЖКГ-послуг уже доведеться орієнтуватися на загальні правила визнання доходів (згідно зі ст. 137 ПКУ) та витрат (згідно зі ст. 138 ПКУ).

ПДФО

Дохід у вигляді безоплатно отриманого побутового палива пільговими категоріями населення. З 01.01.2014 р. не лише вартість вугільних, але й торф’яних брикетів, безоплатно наданих пільговим категоріям громадян у встановлених КМУ обсягах, не обкладатиметься ПДФО (див. п.п. 165.1.20 ПКУ). Більше того, не включатиметься до складу оподатковуваного доходу грошова компенсація вартості торф’яних брикетів. І тут цілком очікувано виникають два запитання: перше — хто ж ці люди, а друге — про які обсяги торф’яних брикетів ідеться?

Отже, під дію п.п. 165.1.20 ПКУ потрапляють:

— працівники підприємств з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств, чиї професії включені до переліку, затвердженого постановою КМУ від 17.03.2011 р. № 303;

— пенсіонери, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах — не менше 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців для жінок; на роботах, пов’язаних з підземними умовами, — не менше 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках — не менше 20 років для чоловіків і не менше 15 років для жінок;

— інваліди і ветерани війни та праці, особи, нагороджені знаками «Шахтарська слава» або «Шахтарська доблесть» I, II, III ступенів, особи, інвалідність яких настала внаслідок загального захворювання, якщо вони користувалися цим правом до настання інвалідності;

— сім’ї працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, що отримують пенсії у зв’язку із втратою годувальника, а також вдови померлих пенсіонерів, зазначених у п.п. 165.1.20 ПКУ, які за життя мали таке право.

На сьогодні постановою КМУ від 17.03.2011 р. № 303 встановлено тільки обсяги вугілля, що безоплатно надається, вартість якого не включатиметься до складу загального оподатковуваного доходу одержувача. Сподіваємося, що після того, як з 01.01.2014 р. запрацює оновлений п.п. 165.1.20 ПКУ, КМУ визначиться з неоподатковуваними обсягами за торф’яними брикетами.

Іноземні доходи. З 01.01.2014 р. абзац другий п.п. 170.11.1 ПКУ буде доповнено загадковим реченням: «У разі якщо особа має право постійного проживання на території іноземної держави, вона вважається такою, що не проживає в Україні». Чому загадковим? — запитаєте ви. Річ у тім, що незважаючи на галас, що здійнявся у пресі, думки незалежних аналітиків щодо його трактування розійшлися. Звісно, мовчать поки й податківці.

Ураховуючи, що положення нового речення, яким доповнено абзац другий п.п. 170.11.1 ПКУ, не збігаються з окремими нормами п.п. 14.1.213 ПКУ, що встановлюють процедуру визначення резидентського статусу, можливо, воно було необхідне для такої мети.

Законодавець хотів пов’язати нові положення абзацу другого п.п. 170.11.1 ПКУ виключно з отриманням дивідендів з іноземних джерел

А якщо це так, те прирівнювання одержувача до нерезидента означатиме, що йому не слід сплачувати ПДФО з таких дивідендів в Україні. Їх оподаткування відбуватиметься за правилами країни виплати.

Податкові соціальні пільги та граничний розмір доходу, що дає право на їх застосування. Розмір податкових соціальних пільг (далі — ПСП) безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Цей же показник, але не встановлений, а діючий на 1 січня звітного податкового року, необхідний для розрахунку граничного розміру доходу, що дає право на ПСП.

Розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць визначаються в законі про Державний бюджет на відповідний бюджетний рік.

На момент написання цієї публікації такий закон на 2014 рік не було прийнято. Але ознайомитися з його проектом можна на офіційному веб-сайті Верховної Ради України. Далі в таблиці, ґрунтуючись на показниках прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлених у проекті закону «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 14.09.2013 р. № 3000 на 1 січня 2014 року (1218 грн.), наведемо розміри податкових соціальних пільг та граничного доходу, що дає право на їх застосування, у 2014 році.

 

Вид ПСП (норма ПКУ)

Максимальний розмір доходу для застосування ПСП

Розмір ПСП у 2014 році

Звичайна ПСП (п.п. 169.1.1 ПКУ)

1710,00 грн.

609,00 грн.

Звичайна ПСП на дітей (п.п. 169.1.2 ПКУ)

Для одного з батьків — 1710 грн. х кількість дітей; для другого — 1710 грн.

609,00 грн. х кількість дітей віком до 18 років

Підвищена ПСП на дітей (пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ)

913,50 грн. х кількість дітей віком до 18 років

Підвищена ПСП (пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3 ПКУ)

1710,00 грн.

913,50 грн.

Максимальна ПСП (п.п. «а» — «ґ» п.п. 169.1.4 ПКУ)

1710,00 грн.

1218,00 грн.

 

Урахуйте, судячи з тексту постанови Верховної Ради України від 19.12.2013 р. № 3000-П в 2013 році закон про держбюджет на 2014 рік так і не буде прийнятий. У зв’язку з цим звертаємо увагу на п. 4 ч. 2 ст. 41 БКУ, з якого випливає, що до прийняття цього закону ПСП має діяти в тих розмірах і на тих умовах, що діяли у грудні 2013 року. Однак не виключено, що для уникнення труднощів з розрахунком ПДФО контролюючі органи приймуть рішення застосовувати ПСП виходячи з показника 1218 грн. уже з початку 2014 року. Слідкуйте за нашими публікаціями.

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Можливо, у 2014 році ми з вами побачимо нову версію Податкового розрахунку за формою № 1ДФ та порядку його заповнення. Відповідний проект наказу Міндоходів розмістило для громадського обговорення на своєму офіційному сайті (www.minrd.gov.ua) у розділі «Проекти регуляторних актів».

Поява цього проекту наказу була очікуваною. Річ у тім, що до Довідника ознак пільг, наведеного в додатку до нині чинного Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020, жодного разу з моменту набуття ним чинності, а саме з 01.04.2011 р., не вносилися зміни. Унаслідок цього окремі посилання в Довіднику на норми ПКУ, що встановлюють порядок оподаткування тих чи інших доходів, м’яко кажучи, не відповідають дійсності.

Затвердження міндоходівського Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку має вирішити цю проб­лему.

І ще один важливий та приємний момент. Судячи з проекту, форма Податкового розрахунку практично не зазнає змін.

Декларування доходів. Стаття 6 гл. 1 розд. I Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III розподіляє дітей на дві категорії: малолітніх та неповнолітніх. Малолітньою вважається дитина, яка не досягла чотирнадцяти років, а неповнолітньою — дитина віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

З 01.01.2014 р. малолітні діти, які перебувають на повному утриманні інших осіб та/або держави на кінець звітного року, звільняються від обов’язку подання річної декларації про доходи

Зауважимо, що зараз від подання такої декларації звільнені тільки неповнолітні діти.

Але звільнення дітей від декларування ще не означає, що про їх доходи не потрібно інформувати податківців. Саме потрібно. Просто почесний обов’язок із заповнення та подання декларації в разі отримання дитиною (малолітньою чи непов­нолітньою) доходу, що підлягає декларуванню, а також сплаті ПДФО з такого доходу за цю дитину, переходить до його батьків (усиновлювачів, опікунів чи інших осіб, які є її законними представниками) (пп. 99.2, 99.3, 179.6 ПКУ).

У загальному випадку річна декларація про доходи подається платниками податків до 1 травня року, наступного за звітним. Форму такої декларації та порядок її заповнення затверджено наказом Мінфіну від 07.11.2011 р. № 1395. Водночас, можливо, що вже за доходами, отриманими у 2013 році, вам доведеться подавати декларацію за новою формою. Принаймні зараз на сайті Міндоходів у розділі «Проекти регуляторних актів» розміщено проект наказу «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції із заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи». Про його затвердження ми вас негайно проінформуємо.

ПДВ

Ставка ПДВ. З 2014 року мала застосовуватися обіцяна знижена ставка ПДВ — 17 % (див. п. 10 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Проте можливо, що таке її зменшення буде відкладено ще на рік і фактично відбудеться лише з 01.01.2015 р. Принаймні на сьогодні у ВРУ перебуває законопроект від 16.12.2013 р. № 3757, який передбачає саме такий розвиток ПДВ-подій. Отже, ПДВ і на наступний 2014 рік може зберегтися в колишньому звичному для всіх розмірі — 20 %. А у зниженому розмірі (17 %) вона запрацює тільки з 2015 року. Про те, як далі складатиметься ситуація, ми вас повідомимо.

Скасування Свідоцтв платників ПДВ. З 01.01.2014 р. (після набрання чинності Законом № 657) на зміну «паперовим» Свідоцтвам платників ПДВ прийдуть витяги з Реєстру платників податку. Дані такого Реєстру податківці щодня оприлюднюватимуть на Єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізосіб-підприємців, а також на власному офіційному сайті.

Отже, з 01.01.2014 р. Свідоцтва платника ПДВ особам, які реєструються, на руки більше не видаватимуться

А в разі необхідності за запитом платники ПДВ зможуть отримувати витяги з Реєстру. У такому разі, отримавши запит, податківці зобов’язані будуть видати витяг платнику податків безоплатно та безумовно протягом наступних двох робочих днів (про це йтиметься в оновленому п. 183.11 ПКУ).

Добровільна ПДВ-реєстрація новоствореними суб’єктами господарювання. З 01.01.2014 р. суб’єкти господарювання зможуть добровільно зареєструватися платниками ПДВ одразу ж із початку своєї діяльності — тобто з моменту їх держреєстрації як юрособи або фізособи-підприємця. Так, Закон України від 05.09.2013 р. № 443-VII належним чином підкоригує п. 182.1 ПКУ (прибере «сьогоднішню» умову добровільної ПДВ-реєстрації — обов’язкове здійснення оподатковуваних операцій). А Закон № 657 паралельно при цьому вилучить з п. 183.8 ПКУ таку підставу для відмови у ПДВ-реєстрації, як «нездійснення оподатковуваних операцій».

Зважаючи на таку новацію добровольцям, які відкриваються та бажають одразу долучитися до платників ПДВ, достатньо буде лише подати заяву на ПДВ-реєстрацію (за формою № 1-ПДВ) держ­реєстратору разом із реєстраційною карткою. У свою чергу, держреєстратор надішле відскановану електронну її копію до податкового органу.

Хоча, зауважимо, суб’єкти господарювання, які відкриваються, можуть зареєструватися платниками ПДВ і з часом (тобто необов’язково з початку діяльності). Тоді при добровільній (п. 182.1 ПКУ)/обов’язковій (п. 181.1 ПКУ) ПДВ-реєстрації на них поширюватиметься загальний порядок реєстрації платником ПДВ. У такому разі подати реєстраційну заяву (за формою № 1-ПДВ) їм потрібно в загально­встановлені, відведені для цього пп. 183.2, 183.3 ПКУ строки.

До речі з 01.01.2014 р. (завдяки змінам, унесеним Законом України від 05.09.2013 р. № 443-VII до п. 183.7 ПКУ) платники податків отримають можливість подавати заяву на ПДВ-реєстрацію і в електронній формі.

Податкова накладна. Тут звернемо вашу увагу на розміщений на сайті Міндоходів проект нового Порядку заповнення податкової накладної, а також оновленої її форми. У проекті дата набрання чинності позначена як 01.01.2014 р. Але подивимось, як усе відбуватиметься на практиці .

Поки ж лише відзначимо вдосконалену (і пристосовану «під» сучасне законодавство) вступну частину (шапку) податкової накладної (ПН), у якій:

— у верхньому лівому кутку з’явилося поле для проставляння позначки «Х» — на випадок складання ПН в електронній формі. До того ж тут уже коректніше будуть сформульовані поля: «Підлягає реєстрації в ЄРПН», «Усі примірники залишаються у продавця (тип причини)»;

— власне порядковий номер ПН зображений наочніше — віднині розділовим знаком «/» у ньому виділяються три частини. Це поля для: проставляння (1) власне порядкового номера ПН, а також (2) коду спецрежиму (сільгосппідприємствами та переробними підприємствами) і (3) номера філії (структурного підрозділу) — за необхідності;

— для продавця та покупця відсутні комірки для проставляння номера Свідоцтва платника ПДВ (через скасування ПДВ-свідоцтва).

Додатково ще кілька ПН-моментів:

— по-перше, з 01.01.2014 р. Закон № 657 вилучить з п. 201.1 ПКУ горезвісний п.п. «ї». А тому платникам податків так і не доведеться проставляти в податковій накладній номер і дату митної декларації за імпортними товарами;

— по-друге, тепер для збереження податкового кредиту поскаржитися на постачальника покупець зможе (подавши скаргу — додаток Д8) у відведений для цього (з 01.01.2014 р.) граничний строк (!).

Тепер на це відводиться 60 календарних днів, наступних за граничним строком подання ПДВ-декларації за той період, у якому була заповнена/зареєстрована в ЄРПН із порушеннями (не видана) ПН

Це стане можливим завдяки змінам, що вносяться Законом № 657 до абзацу одинадцятого п. 201.10 ПКУ. Отже, візьміть це на замітку.

Розрахунок ЧВ «на рік» — у додатку Д7 до декларації за січень/I квартал.

Платники податків, які здійснюють одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції й розподіляють «вхідний» ПДВ за правилами ст. 199 ПКУ, повинні подати додаток Д7 разом із декларацією з ПДВ за січень/I квартал 2014 року.

У його таблиці 1 за рядком 1 слід задекларувати «на рік» значення коефіцієнта розподілу (ЧВ). На це вказує і виноска * до рядка 1 таблиці 1 додатка Д7 (приписи якої вперше фактично запрацюють лише з наступного 2014 року).

Задеклароване в такий спосіб значення ЧВ надалі платники податків використовуватимуть при розподілі ПДВ протягом усього 2014 року (зазначаючи його у спеціальному полі рядків 15.1, 16.6.1 декларації з ПДВ).

Про ці та інші «розподільні» нюанси читайте також у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58, с. 27 і № 101. Зауважимо, що про порядок подання додатка Д7 ішлося й у листі Міндоходів від 06.08.2013 р. № 14061/7/99-99-19-04-02-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 84, с. 3.

Бюджетне відшкодування: можна змінювати порядок отримання. З 01.01.2014 р. платники податків, які задекларували спочатку бюджетне відшкодування «в рахунок майбутніх платежів», зможуть змінити його на «грошове». Зміни до п. 200.6 ПКУ із цього приводу внесе Закон № 657. І тепер буде передбачено, що за платником податків, який спрямував первісно відшкодовувану суму в рахунок зменшення майбутніх ПДВ-зобов’язань, надалі зберігається право на отримання бюджетного відшкодування в наступних звітних (податкових) періодах коштами.

Тому бажаючі зможуть передумати та змінити напрям бюджетного відшкодування на «грошове»

ПДВ-пільги. Для пільговиків звернемо увагу на такий момент. Спочатку передбачалося, що з 01.01.2014 р. перестануть діяти деякі з тимчасових ПДВ-пільг, зокрема:

— «зернова» ПДВ-пільга (п. 15 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

— «шкірно-шкуряна» ПДВ-пільга (п. 16 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

— «металобрухтна» ПДВ-пільга (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Однак у вже згадуваному законопроекті від 16.12.2013 р. № 3757 планується, що дія цих пільг буде продовжена ще на 2 роки (тобто на 2014 і 2015 роки) — до 1 січня 2016 року. А тому, можливо, пільговий режим оподаткування в цих випадках буде збережено.

Пільги для автомобілів «швидкої допомоги»

З 1 грудня 2013 року і до 1 січня 2015 року Закон № 657 відновив дію ПДВ-пільги та акцизної пільги для автомобілів швидкої допомоги (товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД), які призначені для використання закладами охорони здоров’я та придбаваються за рахунок бюджетних коштів (коштів державного та місцевих бюджетів або на замовлення відповідних розпорядників бюджетних коштів). Тому до 01.01.2015 р.:

— операції з постачання такого спецавтотранспорту, у тому числі операції з його ввезення на митну територію України, звільняються від ПДВ (Законом № 657 відновлено дію п. 25 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

— операції з увезення машин швидкої допомоги звільняються від обкладення акцизним податком (Законом № 657 відновлено дію «акцизного» п. 4 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ).

А от при нецільовому використанні такого «швидкого» автотранспорту платник податків у періоді порушення повинен буде нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та з акцизного податку (від яких був звільнений при імпорті). До того ж щодо кожного податку в цьому випадку загрожує пеня згідно із законодавством.

Єдиний податок

Скасування Свідоцтва ЄП. З 01.01.2014 р. Закон № 657 скасує «паперові» Свідоцтва платників ЄП. Так, із майбутнього року з’явиться Реєстр платників єдиного податку. Причому майте на увазі: його дані податківці будуть щодня оприлюднювати для безоплатного та вільного доступу на Єдиному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізосіб-підприємців і на власному офіційному сайті (після Закону № 657 це передбачатиме оновлена редакція п. 299.13 ПКУ).

Ну а замість Свідоцтва платника ЄП єдиноподатникам (безоплатно, за запитом протягом наступного робочого дня) на руки видаватимуть витяг із цього Реєстру («новий» п. 299.9 ПКУ).

Отже, з наступного року реєстрація єдиноподатників відбуватиметься без видачі ЄП-свідоцтв та здійснюватиметься за допомогою внесення реєстраційного запису до Реєстру

Причому майте на увазі: на її проведення вже відводитиметься набагато менший строк. Віднині єдиноподатника реєструватимуть у дводенний строк (протягом двох робочих днів) із дня подання ним ЄП-заяви (оновлені пп. 299.3, 299.5 ПКУ), замість колишнього 10-денного строку (чинний до 01.01.2014 р. п. 299.5 ПКУ). До речі, з 01.01.2014 р. саму «реєстраційну» ст. 299 ПКУ завдяки Закону № 657 буде викладено в новій редакції. Детальніше про ці та інші зміни, внесені Законом № 657, читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 95.

Податок на нерухомість

У 2014 році:

юрособи можуть подавати податковому органу декларацію з податку на нерухомість до 20 лютого звітного року.

Нагадаємо: у цьому випадку запрацюють зміни, внесені Законом України від 04.07.2013 р. № 403-VII до п.п. 265.7.5 ПКУ, що відтерміновують з 1 лютого до 20 лютого строк подання звітності

Отже, граничний строк її подання наступного року припаде на 19.02.2014 р. При цьому форму Декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджено наказом Мінфіну України від 25.12.2012 р. № 1408 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 8, с. 5).

Нагадаємо також, що сплачують задекларовану в такий спосіб суму податку на нерухомість юр­особи щокварталу — авансовими внесками (по 1/4 суми) до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом (п.п. «б» п.п. 265.10.1 ПКУ);

фізособи — їм суму податку на нерухомість (зокрема, щодо квартири/квартир, площею понад 120 кв. м; будинку/будинків площею понад 250 кв. м, п.п. 265.4.1 ПКУ) розрахують податківці, надіславши у строк до 1 липня року, наступного за звітним, податкові повідомлення-рішення (п.п. 265.7.2 ПКУ). При цьому зазначену в них суму фізособи сплачують у 60-денний строк із дня вручення їм такого податкового повідомлення-рішення (п.п. «а» п.п. 265.10.1 ПКУ). Нагадаємо також, що до 31 грудня 2013 року фізособи — власники нерухомості на підставі оригіналів документів про право власності можуть провести звірку даних про житлову площу та нарахований податок на нерухомість з податковими органами (п.п. 2 п. 18 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

У цьому випадку зверніть увагу на одну деталь: юрособи спочатку декларують суму податку на нерухомість на поточний рік, після чого сплачують його авансовими платежами (по 1/4) протягом усього такого поточного звітного року. А от фізособам після того, як закінчиться звітний рік, податок на нерухомість за нього нарахують податківці (тобто за 2013 рік податківці нарахують податок, надіславши повідомлення до 1 липня 2014 року). Тому сплачують податок на нерухомість фізичні особи вже за минулий рік на підставі отриманого від податківців податкового повідомлення.

Детальніше про податок на нерухомість ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 64, с. 31. А от про ситуацію, коли «нерухомий» податок фізособи у 2013 році все ж сплатили та про можливість повернення/зарахування таких коштів, див. також лист Міндоходів від 05.08.2013 р. № 13986/7/99-99-17-04-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 90, с. 7, із редакційним коментарем.

Екоподаток

Ставки податку. З наступного року екоподаток справлятиметься за повною ставкою.

Адже з 01.01.2014 р. ставки екоподатку становитимуть уже 100 % розміру ставок, установлених ст. 243 — 246 ПКУ (див. п. 2 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ)

Отже, сплачувати його доведеться в повноцінному розмірі.

Порядок зарахування до бюджету. При цьому перераховувати екоподаток (з урахуванням п. 4 розд. XIX ПКУ і п. 51 розд. VI БКУ) у 2014 році доведеться в таких пропорціях:

1) до спеціального фонду державного бюджету — 65 %, із них 50 % спрямовуються на фінансове забезпечення виключно цільових проектів екологічної модернізації підприємств у межах сум сплаченого ними екологічного податку в порядку, встановленому КМУ;

2) до спеціального фонду місцевих бюджетів — 35 %, у тому числі:

— до сільських, селищних, міських бюджетів — 25 %;

— до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим — 10 %;

— до бюджетів міст Києва і Севастополя — 35 %.

Єдиний соціальний внесок

На момент підготовки номера немає жодного закону, що перебуває на підписі у Президента або вже був ним підписаний, але ще не набрав чинності, яким би планувалося внести у 2014 році зміни (доповнення) до Закону № 2464. Тому в цьому розділі ми поговоримо про… прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальну заробітну плату. Яке відношення ці показники мають до ЄСВ? Та найбезпосередніше! Від величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежить розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, а від суми мінімальної заробітної плати — розмір мінімального страхового внеску.

І розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і суми мінімальної зарплати на 2014 рік мають бути встановлені в Законі про Державний бюджет на 2014 рік. Але на дату написання цієї публікації ми могли орієнтуватися тільки на суми, зазначені в проекті закону «Про державний бюджет на 2014 рік», розміщений на офіційному сайті Верховної ради України. Цим законопроектом пропонується встановити на 2014 рік:

1) прожитковий мінімум для працездатних осіб у такому розмірі:

— у січні — червні 2014 року — 1218 грн.;

— у липні — вересні 2014 року — 1250 грн.;

— у жовтні — грудні 2014 року — 1301 грн.;

2) мінімальну заробітну плату в місячному розмірі:

— у січні — червні 2014 року — 1218 грн.;

— у липні — вересні 2014 року — 1250 грн.;

— у жовтні — грудні 2014 року — 1301 грн.

І якщо депутати, а потім і Президент погодяться з розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2014 рік, запропонованими КМУ, то максимальна величина бази нарахування ЄСВ, у межах якої справляється єдиний внесок, дорівнюватиме:

— у січні — червні 2014 року — 20706 грн.;

— у липні — вересні 2014 року — 21250 грн.;

— у жовтні — грудні 2014 року — 22117 грн.

На завершення ще раз підкреслимо, що наведені значення максимальної величини бази нарахування ЄСВ розраховані нами на підставі проекту закону про держбюджет на 2014 рік.

 

Бухгалтерський облік

Податкові різниці. Нагадаємо: ситуацію з податковими різницями підкоригував Закон України від 04.07.2013 р. № 422-VII. Ним унесено зміни до п. 1 підрозд.4 розд. ХХ ПКУ. У результаті було встановлено, що методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць набирає чинності з 1 січня 2014 року. При цьому суб’єкти господарювання — платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи зі звітних періодів 2014 року.

Проте (важливий момент (!)) робити це можна буде за бажанням. Адже додатково Законом № 657 також було внесено зміни до п. 46.2 ПКУ. Тому з 01.01.2014 р. нове формулювання абзацу третього цього пункту вже передбачатиме, що платник податків у складі фінансової звітності «має право зазначати» (замість колишнього «наказового» — «зазначає») тимчасові та постійні податкові різниці. Отже, формулювання, як бачимо, пом’якшуються (перетворюючись на «право» замість «обов’язку»). Хоча, можливо, що так просто ситуацію з податковими різницями не залишать і на цьому епопея не закінчиться: поживемо — побачимо.

Кредитні спілки перейдуть на МСФЗ. З 01.01.2014 р. застосування МСФЗ (ст. 121 Закону про бухоблік) стане обов’язковим також для:

— кредитних спілок;

— підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сферах фінансових послуг та страху­вання (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), а також діяльність з управління активами (група 64.3 КВЕД ДК 009:2010).

Нагадаємо, що такий строк переходу на МСФЗ для зазначених суб’єктів обумовлено п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Право

 

Захист персональних даних

Як ми вже говорили, у 2014 році в питанні захисту персональних даних на вас очікують докорінні зміни. У чому ж вони полягають? Почати хоча б із того, що Держслужбу з питань захисту персональних даних (далі — ДСЗПД) буде позбавлено повноважень. Їх передадуть Уповноваженому ВРУ з прав людини (далі — Уповноважений). До його компетенції буде віднесено повноваження зі здійснення перевірок, складання протоколів про адмінправопорушення та їх направлення до суду, затвердження нормативних актів у сфері захисту персональних даних тощо.

Зітхніть вільно — у 2014 році буде скасовано реєстрацію баз персональних даних

Їй на зміну прийде повідомлення Уповноваженого. Причому надсилати таке повідомлення потрібно буде далеко не всім і не завжди. Це буде потрібно тільки при обробці персональних даних, що становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних (тобто фізосіб, чиї персональні дані обробляються). Строк для такого повідомлення — 30 робочих днів із моменту початку такої обробки. При цьому види відповідної обробки та категорії суб’єктів, зобов’язаних здійснювати повідомлення, затвердить Уповноважений. Форму та порядок такого повідомлення визначить також він. У цій частині зауважимо, що, на відміну від порядку, який діє сьогодні, при повідомленні Уповноваженого вам не доведеться отримувати документальне підтвердження прийняття заяви. Отже, проблема, що наразі існує (у ДСЗПД не встигали обробити потік «вхідної» інформації, тому заяви реєструвалися, як правило, із запізненням), буде вирішена.

Ви зіткнетеся і з низкою інших змін. Так, наприклад, для захисту персональних даних вам доведеться створити окремий структурний підрозділ або ж призначити відповідальну особу (відомості про це необхідно надати Уповноваженому). Щоправда, формально, зробити це потрібно буде тільки тим, хто здійснюватиме обробку персональних даних, яка підлягає повідомленню (див. вище).

Зміни передбачаються і в частині адмінвідповідальності

Так, наприклад за:

1) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Уповноваженого про обробку персональних даних або про зміну відомостей, що підлягають повідомленню, надання неповних або недостовірних відомостей накладається штраф у розмірі від 100 до 200 нмдг (1700 — 3400 грн.) для громадян і від 200 до 400 нмдг (3400 — 6800 грн.) — для посадових осіб та підприємців;

2) невиконання законних вимог (приписів) Уповноваженого або визначених ним посадових осіб власного секретаріату щодо запобігання чи усунення порушень законодавства у сфері захисту персональних даних застосовується штраф у розмірі від 200 до 300 нмдг (3400 — 5100 грн.) для громадян і від 300 до 1000 нмдг (5100 — 17000 грн.) — для посадових осіб та підприємців.

Загалом, максимальна планка при визначенні розміру штрафу збільшилася. Так, за окремі порушення його розмір може становити і 2000 нмдг (34000 грн.). Водночас щодо деяких порушень розмір штрафів дещо зменшився (наприклад, для громадян за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Уповноваженого, надання неповних/недостовірних відомостей — див. вище).

Детальніше про все це ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 62, с. 17. При цьому, безперечно, протягом майбутнього року ми ще не раз повернемося до цієї теми.

Зміни в порядку держреєстрації прав на нерухомість

У цьому питанні на вас очікують дві зміни. Перша — це скорочення строків реєстрації, яку проводять органи держреєстрації. Нагадаємо сьогодні вона здійснюється в загальному випадку протягом 14 робочих днів із моменту надходження до органу відповідних заяви та документів.

З 1 січня 2014 року цей строк помітно скоротиться. Він становитиме, як правило, 5 робочих днів

Щоправда, в окремих випадках строк буде іншим. Так, держреєстрація права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс* та в разі, якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухомість, проводиться у строк, який не перевищує 14 робочих днів. Саме так сформульована ч. 5 ст. 15 Закону № 1952 в редакції на 01.01.2014 р. При цьому, на жаль, із неї не зовсім зрозуміло, як читати зазначені умови (держреєстрація права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс та держреєстрація, якій передує видача свідоцтва про право власності): спільно чи окремо? Крапку в цьому питанні повинен поставити Укрдержрегістр.

* Нагадаємо, що підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Навіть незважаючи на те що до його складу включаються всі види майна, призначені для діяльності такого підприємства. Це не лише земельні ділянки, будівлі, споруди, але й устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги та інші права, якщо інше не встановлено договором/законом (ст. 191 ЦКУ).

Друга зміна — поява Порядку № 868. Він набере чинності 12.02.2014 р. і замінить чинний сьогодні Порядок № 703. Одразу ж зазначимо: кардинально Порядок № 868 нічого не змінить. Як мінімум, це пов’язано з тим, що цей документ ґрунтується на Законі № 1952, а в ньому будь-яких істотних змін не відбулося. Але звернути увагу на цей документ все ж доведеться. Річ у тім, що в ньому є додаткові вимоги/правила, не передбачені чинним Порядком № 703. Зокрема, Порядок № 868 вказує на можливість подання документів на держреєстрацію прав одним із двох шляхів: особисто заявником або поштою. При цьому в останньому випадку підпис заявника доведеться нотаріально посвідчити (п. 11 Порядку № 868).

Кримінальна відповідальність юросіб

З 1 вересня майбутнього року в нашому законодавстві з’явиться унікальне нововведення.

До кримінальної відповідальності зможуть притягнути і юросіб

Ви можете запитати: у чому ж унікальність? А в тому, що традиційно кримінальна відповідальність застосовується до конкретних фізосіб. І неспроста — адже при цьому потрібно врахувати чимало факторів, насамперед, склад злочину. Одним із його обов’язкових елементів є суб’єктивна сторона, яка виражається, зокрема, у формі умислу або необережності. Зрозуміло, що в юрособи цієї ознаки бути не може. Максимум, про що можна говорити: про те, що умисел юрособи виявляється через умисел її керівника. До речі, на цьому і побудований принцип застосування подібної відповідальності. Зараз ви зрозумієте, про що йдеться.

img 1Підстав для кримінальної відповідальності юрособи всього дві. Це вчинення її уповноваженою особою (тобто її посадовою особою або іншою особою, яка згідно із законом, установчими документами або договором може діяти від імені юрособи):

1) від імені та в інтересах такої юрособи будь-якого злочину, передбаченого ст. 209, ст. 306, ч. 1 і 2 ст. 3683, ч. 1 і 2 ст. 3684, ст. 369, ст. 3692 ККУ. При цьому такі злочини вважаються вчиненими в інтересах юрособи, якщо вони спрямовані на отримання нею неправомірної вигоди або створення умов для отримання такої вигоди, а також на ухилення від передбаченої законом відповідальності. Про які конкретно злочини йдеться? Це, зокрема, здійснення фіноперації або правочину із коштами чи іншим майном, отриманим унаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, пропозиція посадовій особі юрособи приватного права надати їй або третій особі неправомірну вигоду тощо;

2) від імені юрособи будь-якого злочину, передбаченого ст. 258 — 2585 ККУ. Це злочини, пов’язані з тероризмом.

Чим же загрожує для юрособи така кримінальна відповідальність? На жаль, наслідки сумні. По-перше, це штраф. Його розмір залежить від ступеня тяжкості злочину, вчиненого уповноваженою особою. Він становить:

1) за злочин невеликої тяжкості — від 5 тис. до 10 тис. нмдг. (85 тис. грн. — 170 тис. грн.);

2) за злочин середньої тяжкості — від 10 тис. до 20 тис. нмдг (170 тис. грн. — 340 тис. грн.);

3) за тяжкий злочин — від 20 тис. до 50 тис. нмдг (340 тис. грн. — 850 тис. грн.);

4) за особливо тяжкий злочин — від 50 тис. до 70 тис. нмдг (850 тис. грн. — 1 млн 190 тис. грн.).

Розмежовувати злочини за ступенем тяжкості потрібно на підставі критеріїв, перелічених у ст. 12 ККУ. Серед них є і сумовий критерій, який також прив’язується до розміру неоподатковуваного мінімуму. У зв’язку з цим нагадаємо: для кваліфікації злочинів як неоподатковуваний мінімум використовувати потрібно податкову соціальну пільгу, а для визначення розміру штрафу — 17 грн. (п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ).

По-друге, ліквідація. Вона застосовується лише при вчиненні уповноваженою особою юрособи будь-якого злочину, наведеного у ст. 258 — 2585 ККУ (ліквідація не застосовується тільки в тому випадку, якщо юрособа належить до об’єктів, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави). На доповнення до цього суд у такому разі може застосувати і конфіскацію майна.

Діяльність суб’єктів господарювання

 

РРО

З 1 січня 2014 року головні зміни в частині РРО полягатимуть в набранні чинності штрафами за п. 9 ст. 17 Закону про РРО. Нагадаємо: податківці накладатимуть його за неподання РРО-звітності в електронній формі. Водночас, фактично, ваші РРО повинні забезпечувати виконання цієї функції вже до грудня 2013 року. Прочитати про це ви могли у статті на с. 28 цього номера.

Розмір штрафу за п. 9 ст. 17 Закону про РРО становить 10 нмдг. Або, інакше кажучи, 170 грн. На перший погляд, небагато, але майте на увазі: РРО-звітність в електронній формі подається щодня в автоматичному режимі. Тому, якщо така звітність не передавалася протягом декількох днів, податківці, цілком імовірно, захочуть накласти цей штраф за кожен день. Разом із тим, на нашу думку, до цього питання слід підходити інакше. Справедливіше говорити: якщо електронна РРО-звітність не подається протягом декількох днів, то суб’єкт вчинює продовжуване порушення. Можливість такого підходу підтверджують постанови ВСУ від 04.06.2013 р. у справі № 21-155а13 та від 16.04.2013 р. (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 57, с. 46).

На завершення питання про РРО нагадаємо: протягом наступного року ви все ще зможете користуватися РРО, які створюють контрольну стрічку в паперовій формі.

Інші зміни

КВЕД-2010. З майбутнього року застосування КВЕД-2010 стане обов’язковим. Укотре… Нагадаємо, що це правило мало «запрацювати» (і певний час навіть пропрацювало) ще в поточному році, проте цьому завадив наказ Мінекономрозвитку від 07.02.2013 р. № 113. Він продовжив дію КВЕД-2005 до 31 грудня 2013 року.

Обов’язковий продаж інвалюти та строки ЗЕД-розрахунків. Нагадаємо, що вимоги НБУ щодо обов’язкового продажу 50 % «вхідної» інвалюти та 90-денного строку ЗЕД-розрахунків діятимуть лише до 17 травня 2014 року. Цілком імовірно, що потім НБУ їх знову продовжить, але врахувати цей момент усе-таки потрібно.

Фінансування будівництва. З 1 січня «запрацює» Закон України «Про інститути спільного інвестування» від 05.07.2012 р. № 5080-VI. Логічно, що з цієї ж дати втратить чинність Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 р. № 2299-III. Зазначений Закон визначає правові та організаційні засади створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами цих суб’єктів, установлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.

Що буде… після прийняття держбюджету

Закон про держбюджет на відповідний рік визначає, у тому числі, показники мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. При цьому їх значення для податкового обліку відоме будь-якому бухгалтеру. У зв’язку з цим пропонуємо вам розглянути найбільш поширені ситуації, в яких використовуються ці показники.

Кваліфікація порушень/злочинів та розмір санкцій. У цій частині, як правило, використовується показник неоподатковуваного мінімуму. При цьому, як ми вже говорили, для кваліфікації порушень/злочинів таким мінімумом є податкова соціальна пільга на відповідний рік (п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ). До 01.01.2015 р. цей показник становить 50 % від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (в розрахунку на місяць), установленого на 1 січня звітного року. Про розмір податкової соціальної пільги з 1 січня 2014 року читайте на с. 35. Але це стосується лише кваліфікації порушень/злочинів. Водночас при визначенні розміру санкції неоподатковуваний мінімум завжди дорівнює 17 грн.

На неоподатковуваний мінімум посилаються не лише для цих цілей. Він використовується, зокрема, для визначення «сумового» критерію для нотаріального посвідчення договору дарування (ст. 717 ЦКУ), можливості укладання фізособами правочинів в усній формі (п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦКУ) тощо. У цьому випадку неоподатковуваним мінімумом, здебільшого, будуть також 17 грн.

Ставки судового збору. Нагадаємо, що ставки судового збору визначено в мінімальних заробітних платах на 1 січня календарного року, в якому подається заява/скарга. Отже, у 2014 році, виходячи з БКУ, з цією метою слід орієнтуватися на суму в 1218 грн.

Наприклад, при поданні до адмінсуду позову майнового характеру (до них належать переважна більшість скарг на податкові повідомлення-рішення — див. лист ВАСУ від 18.01.2012 р. № 165/11/13-12) розмір судового збору становить 2 % від розміру позовних вимог, але не менше 1,5 розмірів мінімальної заробітної плати (1827 грн.), і не більше її 4-х розмірів (4872 грн.).

Порушення справи про банкрутство. Однією з умов для порушення господарським судом справи про банкрутство є розмір безспірних вимог кредитора (кредиторів) до боржника. Вони повинні становити не менше 300 мінімальних зарплат. Отже, орієнтуватися з цією метою потрібно на суму 1218 грн. Це означає що мінімальний розмір безспірних вимог до боржника для порушення справи про банкрутство дорівнює 365400 грн.

Мінімальний розмір статутного капіталу. Нагадаємо, що для деяких господарських товариств закон передбачає мінімальний розмір статутного капіталу. Так, для АТ він становить 1250 мінімальних зарплат, визначених на момент створення/реєстрації товариства. Отже, цей критерій дорівнює 1522500 грн.

Ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Нагадаємо, що конкретний розмір ставки збору здебільшого затверджують місцеві ради, але орієнтуються вони при цьому на мінімальну зарплату, установлену на 1 січня календарного року. Наприклад, ставка збору в м. Харкові при здійсненні торгівлі товарами однієї групи тривалого строку дії (меблі, хутро, ювелірні вироби, побутова техніка, автозапчастини) становить 0,4 розміру мінімальної зарплати на 1 січня календарного року. Отже, конкретна сума збору в 2014 році в такому разі становитиме 487 грн. (нагадуємо, що ставки збору підлягають округленню за загальними правилами — п.п. 267.3.9 ПКУ).

При цьому зверніть увагу: збір сплачується авансом. Тобто у грудні ви фактично сплачували його за січень/I квартал 2014 року. При цьому, зрозуміло, що з цією метою ви орієнтувалися на ставки, установлені на 2013 рік (у зазначеному вище прикладі така ставка становить 459 грн.). У багатьох у зв’язку з цим виникає запитання: чи потрібно доплачувати суму збору, якщо після ухвалення закону про держбюджет наступного року ставка збору підвищилася? Робити цього не потрібно, що підтверджують і податківці (див. лист ДПСУ від 01.03.2013 р. № 5165/7/15-2217п // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 34, с. 7). При цьому за наступні періоди (лютий/II квартал) збір доведеться сплачувати за ставкою, розрахованою виходячи з мінімальної зарплати на 1 січня 2014 року.

Єдиний податок. Єдиноподатники 1 і 2 груп сплачують єдиний податок за ставками, установленими місцевими радами, але в межах, визначених ПКУ. Так, для 1 групи ставка може варіюватися в межах 1 — 10 % мінімальної зарплати на 1 січня податкового року, а для 2 групи — 2 — 20 %. Отже, наприклад, якщо місцева рада встановила ставку єдиного податку на рівні 10 %, то його місячна сума у 2014 році становитиме 121,8 грн. Але зверніть увагу: часто у рішеннях місцевих рад вказується на необхідність округлення подібних ставок. У ПКУ про таке округлення немає ані слова (на відміну від того ж збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності — див. вище), як і про повноваження місцевих рад впливати на правила обчислення єдиного податку. Отже, подібні вимоги є незаконними. Щоправда, спорити з ними варто лише в крайньому випадку — як мовиться, «шкурка вичинки не варта» (у зазначеному вище прикладі різниця становить 20 копійок). При цьому з нашими порадами щодо цієї ситуації ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 9, с. 34.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі