Оператор зв’язку не видає податкову накладну на суму авансу: як бути?
| Підприємство (абонент) здійснило авансову оплату за послуги зв’язку. Оператор (надавач послуг) складати податкову накладну на таку попередню оплату відмовився. Натомість пояснив, що з огляду на безперервний характер постачання своїх послуг щомісяця складає зведену податкову накладну, яка й буде підставою для податкового кредиту абонента. Чи правомірні дії оператора і якщо ні, то як урятувати податковий кредит за такою попередньою оплатою? (м. Київ) |
Перш за все необхідно усвідомити, що у загальному випадку податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ).
У деяких специфічних випадках із цього правила існують винятки, коли замість «звичайної» дозволяється складати зведену податкову накладну. Такі випадки застерігає п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 (далі — Порядок № 1379). Він дійсно допускає складання зведеної податкової накладної у разі, коли постачання товарів/послуг має безперервний або ритмічний характер при постійних зв’язках із покупцем.
Напевно, виходячи з того, що послуги зв’язку надаються безперервно, оператор вирішив обмежитися випискою зведеної податкової накладної останнім днем кожного місяця, протягом якого надавалися послуги. Не заперечуємо — чинне законодавство надає йому таку можливість. Та чи має він при цьому право ігнорувати виписку «звичайних» податкових накладних за авансовими оплатами? Вважаємо, що ні. І ось чому.
Із нашої статті, присвяченої зведеній податковій накладній (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 49, с. 17), ви свого часу могли дізнатися, що згідно з п. 15 Порядку № 1379 така податкова накладна:
а) складається у момент надходження оплати від покупця за поставлений товар/послугу відповідно до договору, але не пізніше останнього календарного дня місяця. При цьому не виключається виникнення ситуації, за якої у зведеній податковій накладній фігуруватиме лише одне постачання (саме так і трапляється частіше всього при наданні послуг зв’язку);
б) може складатися лише тоді, коли безперервне або ритмічне постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на умовах післяплатності*.
* Цей висновок прямо випливає з п. 15 Порядку № 1379, у якому йдеться про періодичність оплати вже поставлених товарів/послуг.
Тобто зведена податкова накладна складається лише у тих випадках, коли відвантаження товарів, виконання робіт або надання послуг передує їх оплаті
Однак у запитанні читача йдеться про ситуацію, коли оплата передує наданню послуг. А отже, постачальник (у нашому випадку — оператор зв’язку) на суму отриманого авансу зобов’язаний скласти окрему податкову накладну в загальному порядку та відобразити її в податкових зобов’язаннях поточного місяця. До речі, на тому, що порядок складання зведених податкових накладних не поширюється на попередню оплату товарів/послуг (аванс), що підлягають постачанню, наголошують і податківці (див. Узагальнюючу податкову консультацію щодо окремих питань складання зведеної податкової накладної, затверджену наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1177 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 10, а також лист Міндоходів України від 19.09.2013 р. № 11550/6/99-99-19-04-02-16).
Таким чином, можна однозначно стверджувати, що дії оператора зв’язку є неправомірними. Адже він не склав податкову накладну у день виникнення податкових зобов’язань (як того вимагає п. 201.4 ПКУ) та не видав її покупцеві на вимогу останнього (цей обов’язок постачальника закріплено у п. 201.1 ПКУ).
Зверніть увагу: якби постачальник склав окрему податкову накладну на суму авансу, це не спричинило б необхідності відмови від складання зведеної податкової накладної. Головне при цьому пам’ятати, що при складанні в подальшому зведеної податкової накладної сума такого авансу в ній не враховується (оскільки його вже було відображено у «звичайній» податковій накладній).
Як діяти нашому читачеві у розглянутій ситуації, аби зберегти податковий кредит? Найбільш прийнятним і безпечним виходом є скарга на постачальника відповідно до п. 201.10 ПКУ. Нагадаємо, що форму такої скарги передбачено Додатком 8 (Д8) до декларації з ПДВ. Про те, як її скласти та подати податковому органу, читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 77, с. 46.
Додатково зауважте собі ще таке: доденавна контролери послідовно дотримувалися думки, що таку скаргу покупець може подати лише разом з декларацією за звітний (податковий) період, у якому було складено (чи мало бути складено) податкову накладну, що, власне, і є предметом скарги. Про це свідчать листи ДПСУ від 16.01.2013 р. № 721/6/15-3115 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 24, с. 16) та від 11.03.2013 р. № 5788/7/15-3317-23.
Але вже з 01.01.2014 р. правом на подання скарги покупець зможе скористатися протягом 60 календарних днів після закінчення граничного строку подання декларації за звітний (податковий) період, у якому продавець не видав (чи видав заповнену з порушенням/не внесену в ЄРПН) податкову накладну, що стала предметом скарги. Все це завдяки змінам, унесеним до ПКУ Законом України від 24.10.2013 р. № 657-VII (детальному ознайомленню з ним присвячено тематичний номер газети «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 95).
Принагідно дамо пораду ще й оператору зв’язку щодо того, як, не порушуючи закон, зменшити трудозатрати на виписування податкових накладних (а саме цього він, безперечно, й прагнув, коли «брав на озброєння» зведену податкову накладну). Для цього спочатку пригадаємо, що згідно з п. 201.11 ПКУ однією з підстав для нарахування податкового кредиту з ПДВ без отримання податкової накладної також є рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, що містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця.
Отже, оператор зв’язку може відмовитися від складання останнім днем календарного місяця будь-яких податкових накладних, натомість надаючи абонентам згаданий вище рахунок із відповідними реквізитами. Цього їм буде достатньо для того, щоб підтвердити податковий кредит з ПДВ за послугами зв’язку.
Однак виписувати «звичайні» податкові накладні на суму отриманого авансу оператору все ж доведеться. Тоді податкові зобов’язання наприкінці місяця (датою виписки рахунка) виникнуть у нього лише на перевищення суми, зазначеної у рахунку, над сумою отриманого авансу. Відповідно на таке саме перевищення абонент, який одержав рахунок на послуги зв’язку, матиме право на податковий кредит.
Максим Нестеренко, Ігор Хмелевський, податкові експерти
