Теми статей
Обрати теми

Відображаємо результати інвентаризації в обліку

Редакція ПБО
Стаття
img 1

надлишки/нестачі/
пересортиця

img 2

Відображаємо результати інвентаризації в обліку

Після закінчення інвентаризації важливо задокументувати та відобразити в обліку її результати. Як це зробити правильно? Давайте з’ясуємо.

Наталя Білова, податковий експерт

 

Заключний етап інвентаризації — облік її результатів. А вони можуть бути різними. Добре, якщо у вас все виявилося у повному порядку і фактична наявність проінвентаризованих активів відповідає даним бухгалтерського обліку.

Проте не виключено й інший варіант, коли за результатами інвентаризації виявляється розбіжність облікових та фактичних даних (так звані інвентаризаційні різниці) — надлишки, нестача або пересортиця. Як відображають у бухгалтерському та податковому обліку підприємства такі результати? Давайте подивимось.

Обліковуємо надлишки

Бухгалтерський облік

Щоб відобразити в обліку надлишки, спочатку потрібно визначити причину їх виникнення. Адже вони могли виникнути в результаті допущених облікових помилок (документ не проведений в обліку, неправильно оприбутковані (списані) деякі позиції за накладною, двічі проведено один і той самий документ тощо). У такому разі виявлена різниця не вважається фактичним надлишком. У бухгалтерському та податковому обліку така розбіжність ліквідується в порядку виправлення помилок. Підставою для такого коригування є бухгалтерська довідка.

Якщо при інвентаризації виявлені подібні помилки, то матеріальні цінності дооприбутковуються такими бухгалтерськими записами:

1) на суму своєчасно не оприбуткованих ТМЦ:

— дебет відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 — кредит рахунка 63;

— дебет субрахунку 641/ПДВ (644) — кредит рахунка 63 (якщо підприємство має право на податковий кредит з ПДВ);

2) на суму зайво списаних ТМЦ:

— дебет відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 — кредит рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» (якщо зайве списання ТМЦ відбулося в попередньому звітному році);

— дебет відповідного субрахунку рахунків 23, 91, 92, 93, 94 — кредит відповідного субрахунку рахун­ків 20, 22, 28 методом «червоне сторно» (якщо помилка, яка спричинила зайве списання ТМЦ, виникла в поточному звітному періоді).

Інша ситуація, якщо активи не прийняті до обліку не в результаті помилки даних бухгалтерського обліку, а з інших причин, зокрема через відсутність первинних документів, що підтверджують їх придбання. Тут вже йдеться про реальні надлишки.

Реальні надлишки, виявлені під час інвентаризації ТМЦ, оприбутковують на баланс підприємства з одночасним відображенням доходів (кредит субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності»)

При цьому виявлені у процесі інвентаризації надлишки запасів оприбутковуються за чистою вартістю реалізації (для запасів, що підлягають реалізації) або за оцінкою можливого використання (для запасів, що підлягають використанню на самому підприємстві) (п. 2.14 Методрекомендацій № 2).

А як бути, якщо під час інвентаризації виявлено не врахований раніше об’єкт основних засобів?

Такий об’єкт потрібно оцінити відповідно до абзацу другого п. 17 Положення № 158 та відобразити в бухобліку в порядку, передбаченому п. 21 додатка до Методрекомендацій № 561.

Згідно з роз’ясненнями Мінфіну, проводити оцінку об’єктів основних засобів, виявлених при інвентаризації як такі, що не взяті на облік, слід у порядку, визначеному Законом № 2658, тобто із залученням незалежних професійних оцінювачів (див. лист від 22.02.2010 р. № 31-34000-20-27/3776).

Після проведення оцінки об’єкт основних засобів зараховують на баланс підприємства за його справедливою вартістю. При цьому в регістрах бухгалтерського обліку робиться запис: дебет відповідного субрахунку рахунка 10 «Основні засоби» кредит субрахунку 746 «Інші доходи».

Податковий облік

Суму зайвих ТМЦ (реальні надлишки) підприємство включає до складу інших доходів на підставі п.п. 135.5.4 ПКУ. При цьому сума доходів визначається на рівні не нижче звичайних цін.

Це саме стосується і вартості оприбуткованих за результатами інвентаризації зайвих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів. Вона також включається до складу інших доходів підприємства на підставі п.п. 135.5.4 ПКУ та не підлягає амортизації.

Приклад 1. За результатами проведеної інвентаризації на складі підприємства виявлено надлишок будівельних матеріалів — емалі ПФ-115 у кількості 3 банки за ціною 19,20 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 3,20 грн.) за банку на суму 57,60 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 9,60 грн.). Цей надлишок виник у результаті неоприбуткування емалі в регістрах бухгалтерського обліку.

Крім того, виявлено надлишок товару — рамки для фотографій у кількості 3 шт. Причини виявленого надлишку не встановлені. Чиста вартість реалізації (відповідає рівню звичайних цін) визначена комісією в розмірі 30,00 грн. за фоторамку.

У податковому та бухгалтерському обліку сума надлишків ТМЦ відображається такими записами (див. табл. 1):

Таблиця 1. Порядок обліку виявлених при інвентаризації надлишків ТМЦ

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Відображено додаткове оприбутковування емалі ПФ-115

205

631

48,00

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ за наявності податкової накладної (якщо його не було відображено раніше)

641/ПДВ

631

9,60

3

Оприбутковано товар, виявлений у надлишках (без підтвердних документів)

281

719

90,00

90,00

4

Списано на фінансовий результат суму доходу від надлишків, виявлених при інвентаризації

719

791

90,00

 

Обліковуємо нестачі

Бухгалтерський облік

Нестачі ТМЦ. Нестачі ТМЦ, виявлені в результаті інвентаризації, можуть бути двох видів: у межах та понад норми природного убутку. Такі норми є максимально допустимою величиною втрат, що виникають у процесі виробництва, зберігання, переміщення та транспортування продукції. У своїй роботі підприємства можуть використовувати доволі великий перелік нормативно-правових актів щодо норм природного убутку, які затверджені ще до отримання Україною незалежності та не втратили чинності дотепер (див. лист Мінекономіки від 19.09.2003 р. № 83-22/605).

Норми природного убутку, які використовуються в окремих галузях економіки, можна знайти в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2009, спецвипуск № 6.

У бухгалтерському обліку відмінностей у відображенні таких нестач практично немає. І ті, й інші нестачі (як у межах норм природного убутку, так і понад них) уключаються до складу інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО 16) та відображаються на субрахунку 947 «Нестач і втрати від псування цінностей» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку запасів.

Якщо на підприємстві облік товарів ведеться за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що включається до їх вартості (п. 5.7 Методрекомендацій № 2). У цьому випадку списання первісної вартості товарів відобразиться записом: Дт 947 — Кт 282, а списання торговельної націнки — Дт 285 — Кт 282.

Єдина відмінність полягає в тому, що сума нестачі понад норми природного убутку одночасно зі списанням на витрати відображається за дебетом позабалансового субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Тут такі суми значаться до моменту вирішення питання про винуватця нестачі.

Після встановлення винної особи сума нестачі списується за кредитом субрахунку 072 одночасно з визнанням заборгованості винної особи та виникненням доходу (Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»). Якщо винну особу не встановлено, сума нестачі повинна значитися на субрахунку 072 не менше строку позовної давності (як правило, 3 роки) з моменту встановлення факту нестачі.

Нестачі основних засобів. Трапляється, що під час інвентаризації підприємство недолічується основних засобів. Така нестача може бути пов’язана з псуванням, руйнуванням, розкраданням, непридатністю об’єкта основних засобів для подальшого використання, невідображенням вибуття об’єкта в бухгалтерському обліку тощо.

У такому разі об’єкт основних засобів, не виявлений при інвентаризації, списують з балансу кореспонденцією рахунків:

— за дебетом субрахунку 131 «Знос основних засобів» із кредитом відповідного субрахунку рахунка 10 «Основні засоби» — на суму накопиченого зносу об’єкта основних засобів;

— за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів» із кредитом відповідного субрахунку рахунка 10 «Основні засоби» — на суму залишкової вартості списаного об’єкта основних засобів.

Податковий облік

Нестачі ТМЦ. У податковому обліку нестачі ТМЦ у межах норм природного убутку та понад них відображаються по-різному.

1. Нестача в межах норм природного убутку. Такі нестачі ТМЦ є наслідком природних процесів, зумовлених особливостями їх хімічного складу або фізичного стану. Їх допустимі розміри встановлені відповідними нормами природного убутку. Тобто вони є нормальними та виникають у процесі господарської діяльності. У зв’язку з цим нестачі в межах норм природного убутку згідно з п. 140.3 ПКУ можуть бути включені до складу податкових витрат.

Якщо такі нестачі виявлені в цехах, то їх вартість (згідно з відповідними нормативами, затвердженими центральним органом виконавчої влади та погодженими з Міндоходів) включається до складу загальновиробничих витрат підприємства (п.п. «и» п.п. 138.8.5 ПКУ). При цьому нормативні нестачі, які потрапили до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг у складі розподілених загальновиробничих витрат, уключаються до податкових витрат одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, робіт, послуг. У свою чергу, нестачі у складі нерозподілених загальновиробничих витрат у податковому обліку відображають у періоді їх виникнення (п. 138.4 ПКУ). Але в будь-якому разі нестачі ТМЦ у цехах у межах норм природного убутку відображають у рядку 05.1 декларації з податку на прибуток підприємства.

Виявлені в інших місцях нестачі запасів, які «вписуються» в установлені норми, відображаються у складі інших витрат (пп. 138.10.4 і 138.12.2 ПКУ). Сума цих втрат уключається до рядка 06.4.39 додатка ІВ до рядка 06.4 декларації з податку на прибуток підприємства за той звітний період, у якому було виявлено факт нестачі відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ).

Ці витрати є нормальними та виникли у процесі господарської діяльності. Тому нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість цінностей, яких не вистачає, не потрібно. Немає необхідності і коригувати відображений раніше за такими цінностями податковий кредит з ПДВ.

2. Нестачі понад норми природного убутку. Нестачі ТМЦ у сумі, яка перевищує норми природного убутку, розцінюються як такі, що не пов’язані з господарською діяльністю підприємства. Тому сума наднормативних нестач до складу податкових витрат не включається. Водночас сума компенсації прямих збитків, отримана від винної особи, на підставі п.п. 136.1.5 ПКУ не потрапить до складу доходів підприємства (див. консультацію фахівців Міндоходів у розділі 102.06.06 БЗ).

У ПДВ-обліку виявлені наднормативні нестачі ТМЦ вважаються такими, що не пов’язані з господарською діяльністю підприємства

У зв’язку з цим потрібно нарахувати на ці ТМЦ податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою виходячи з ціни їх придбання (п. 189.1 ПКУ). Робити це, звісно, слід, якщо раніше «вхідний» ПДВ за такими ТМЦ було враховано у складі податкового кредиту (п. 198.5 ПКУ). Власне «вхідний» ПДВ коригувати не потрібно.

При нарахуванні податкових зобов’язань на суму наднормативної нестачі виписується податкова накладна у двох примірниках (обидва залишаються в підприємства) з типом причини «13» — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності (п. 8 Порядку № 1379).

У рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» цієї податкової накладної має бути проставлено «0». У рядках «Особа (платник податку) — покупець», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» та «Номер телефону» підприємство зазначає свої реквізити. Графи «Вид цивільно-правового договору» та «Форма проведення розрахунків» не заповнюються.

Також зазначимо: відшкодування винною особою заподіяної шкоди не призводить до додаткового виникнення податкових зобов’язань з ПДВ (див. консультацію фахівців Міндоходів, розміщену в розділі 101.02 БЗ).

Приклад 2. Під час інвентаризації ТМЦ, проведеної на складі підприємства оптової торгівлі, була встановлена нестача товару — 3 кг макаронних виробів за ціною 25 грн./кг на загальну суму 75 грн. (у тому числі в межах норм природного убутку 15,75 грн. (умовно), наднормативна нестача — 59,25 грн.). Винну в нестачі особу не встановлено.

На підставі висновків інвентаризаційної комісії ТМЦ, яких не вистачає, списуються з балансу підприємства.

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами (див. табл. 2):

Таблиця 2. Порядок обліку виявлених при інвентаризації нестач ТМЦ

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

Списано суму нестачі ТМЦ

947

281

75,00

15,75*

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ на суму наднормативних нестач ТМЦ виходячи з їх купівельної вартості (59,25 грн. х 20 % : 100 %)

947

641/ПДВ

11,85

3

Відображено в позабалансовому обліку суму нестачі до встановлення винних осіб (59,25 грн. + 11,85 грн.)

072

71,10**

4

Списано на фінансовий результат суму нестачі

791

947

86,85

* До складу податкових витрат включаються суми нестачі тільки в межах норм природного убутку. Наднормативні нестачі до податкових витрат не потрапляють (п. 140.3 ПКУ). ** Оскільки в цьому випадку винну особу не встановлено, сума шкоди повинна обліковуватися на субрахунку 072 не менше строку позовної давності (як правило, 3 роки) з моменту встановлення факту нестачі.

 

Нестачі основних засобів. Питання відображення операцій з ліквідації основних засобів у податково-прибутковому обліку регулює п. 146.16 ПКУ. Він установлює податкові наслідки списання основних засобів за такими причинами:

— за рішенням платника податків;

— з незалежних від платника податків обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені або підлягають ліквідації;

— платник податків змушений відмовитися від використання основних засобів внаслідок загрози або неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації тощо.

Тож, якщо об’єкт основних засобів ліквідується за однією з перелічених вище причин, платник податків у звітному періоді, у якому виникли зазначені обставини, збільшує витрати на суму вартості, що амортизується, за вирахуванням суми накопиченої амортизації окремого об’єкта основних засобів.

Також до витрат звітного періоду платник податків може включити витрати, пов’язані з ліквідацією об’єкта основних засобів, який у результаті інвентаризації визнано непридатним для подальшої експлуатації (п. 144.2 ПКУ).

З місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт виведено з експлуатації у зв’язку з його списанням (ліквідацією), на нього припиняють нараховувати амортизацію (п. 146.15 ПКУ)

Суми компенсації, отримані від винних осіб (у розмірі вартості основних засобів, що амортизується, за вирахуванням накопиченої амортизації), включаються до складу податкових доходів. Це пов’язано з тим, що згідно з п.п. 136.1.5 ПКУ не потрапляють до доходів тільки ті суми компенсації прямих витрат або збитків, які не були віднесені до складу витрат.

Тепер про ПДВ-наслідки встановлення факту нестачі основних засобів. Фахівці Міндоходів такі об’єкти, яких не вистачає, розцінюють як такі, що використані не у господарській діяльності платника податків (див. консультацію, розміщену в розділі 101.02 БЗ). У зв’язку з цим вони вимагають на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого відбулося таке негосподарське використання (а за відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни) (п. 189.1 ПКУ).

Це супроводжується у платника виписуванням самому собі податкової накладної у двох примірниках (обидва залишаються в нього) із зазначенням у ній типу причини «13» — Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності (п. 8 Порядку № 1379).

При цьому суму компенсації, отриману від винної особи за завданий збиток, контролери дозволяють не обкладати ПДВ.

Хоча в цій ситуації було б логічніше застосувати п. 189.9 ПКУ. Згідно із загальним правилом, викладеним в абзаці першому цього пункту, якщо платник податків за самостійним рішенням ліквідує свої виробничі чи невиробничі основні засоби, то така ліквідація для цілей ПДВ розглядається як їх постачання за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Інакше кажучи, ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податків кваліфікується як їх постачання за звичайними цінами з відповідним нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою та виписуванням (самому собі) податкової накладної у двох примірниках (обидва залишаються у платника податків).

Проте є ще й абзац другий п. 189.9 ПКУ. А він дозволяє не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість ліквідованого об’єкта виробничих або невиробничих основних засобів, якщо:

— об’єкт ліквідується у зв’язку з його знищенням або руйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили;

— така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, у тому числі при викраденні основних засобів, що підтверджується відповідно до законодавства;

— платник податку надає податковому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення об’єкта виробничих або невиробничих основних засобів у інший спосіб, унаслідок чого такий об’єкт не може використовуватися в майбутньому за первісним призначенням.

Як підтвердження того, що основні засоби знищені, розібрані або перетворені і не можуть використовуватися за первісним призначенням, фахівці Міндоходів хочуть бачити акти типових форм № ОЗ-3 «Акт списання основних засобів» і № ОЗ-4 «Акт на списання автотранспортних засобів», а також висновок відповідної експертної комісії (див. консультацію в розділі 101.06 БЗ).

Отже, взагалі-то, зазначені підтвердні документи могли б врятувати платника податків, який виявив при інвентаризації нестачу основних засобів, від нарахування податкових зобов’язань з ПДВ. Проте враховуючи прихильність контролерів до п. 198.5 ПКУ, в цьому питанні в підприємства, схоже, мало шансів.

Обліковуємо пересортицю

Трапляється, що інвентаризаційна комісія встановлює одночасну наявність нестач цінностей (перевищення облікових показників над фактичними) та їх надлишків (перевищення фактичних даних над обліковими). Це не проблема. У такій ситуації в підприємства є можливість здійснити взаємний залік надлишків та нестач унаслідок пересортиці, але тільки при дотриманні певних умов.

Так, виявлені в результаті інвентаризації надлишки та нестачі товарів вважаються пересортицею, якщо вони, як визначає п.п. «а» п.п. 11.12 Інструкцій № 69:

1) виявлені в тієї самої матеріально відповідальної особи;

2) утворилися за той самий період, що перевіряється;

3) виникли за ТМЦ однакового найменування і в тотожній кількості.

Органи державного управління можуть встановлювати для підприємств, що перебувають у їх віданні, порядок проведення заліку за пересортицею щодо однієї групи ТМЦ, якщо цінності, які входять до її складу, мають схожість зовні або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпаковування тари).

Бухгалтерський облік

img 3При проведенні заліку за пересортицею ідеальним є варіант, коли вартість ТМЦ, що знаходяться в надлишку, збігається з вартістю ТМЦ, за якими виявлено нестачу. Але таке трапляється рідко. Частіше вартість зайвих ТМЦ вища або нижча тих, яких не вистачає. У зв’язку з цим утворюються сумові різниці. Вони відповідно бувають додатними та від’ємними. Як із ними вчиняти в бухобліку? Відповідь на це запитання дає п.п. «б» п.п. 11.12 Інструкції № 69.

Так, якщо вартість зайвих ТМЦ перевищує вартість цінностей, яких не вистачає, величину такого перевищення (додатну сумову різницю) відносимо до інших операційних доходів. При цьому збільшуються облікові дані за тими рахунками та субрахунками обліку запасів, за якими виявлено надлишок.

У цьому випадку виконують такі проводки:

— на суму заліку пересортиці: дебет відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (зайві ТМЦ) — кредит відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ, яких не вистачає);

— на суму доходу від пересортиці: дебет відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (зайві ТМЦ) — кредит субрахунку 719.

А ось якщо вартість ТМЦ, яких не вистачає, вища за вартість цінностей, що виявилися в надлишку, від’ємна сумова різниця відноситься на винних осіб. У разі невстановлення конкретних винуватців пересортиці п.п. 11.12 Інструкції № 69 пропонує розглядати цю сумову різницю як нестачу цінностей понад норми природного убутку (наднормативні втрати). Її місце — у складі інших витрат операційної діяльності з відображенням за дебетом субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей».

У протоколі інвентаризаційної комісії мають бути надані вичерпні пояснення причин, унаслідок яких від’ємні різниці у вартості запасів при пересортиці не можуть бути стягнуті з матеріально відповідальних осіб

При від’ємних сумових різницях у бухгалтерському обліку наводиться така кореспонденція:

— на суму заліку пересортиці: дебет відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (зайві ТМЦ) — кредит відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ, яких не вистачає);

— на суму витрат від пересортиці: дебет субрахунку 947 — кредит відповідного субрахунку рахунків 20, 22, 28 (ТМЦ, яких не вистачає).

Важливо! За наявності надлишків і нестач ТМЦ одного найменування спочатку робиться залік пересортиці, а тільки потім до незарахованої нестачі, що залишилася, застосовуються норми природного убутку (усихання, утруски, бою тощо). При цьому норми природного убутку застосовуються тільки за тим найменуванням цінностей, за яким установлено нестачу. За відсутності норм убутку вся нестача розглядається як наднормативна.

 

Податковий облік

В обліку з податку на прибуток зарахована за пересортицею сума не відображається.

Із сумовими різницями за пересортицею, надлишками, що утворилися в результаті проведеного заліку нестач, ситуація така:

додатні сумові різниці класифікуються як надлишки та включаються до складу інших доходів підприємства на підставі п.п. 135.5.15 ПКУ. Вони записуються в рядок 03.28 додатка IД до рядка 03 декларації з податку на прибуток підприємства;

від’ємні сумові різниці для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток розглядаються як наднормативні нестачі. Вони не включаються до складу податкових витрат, оскільки вважаються такими, що не пов’язані з госпдіяльністю підприємства.

При цьому суми компенсації прямих збитків, отримані підприємством від винної особи, не включаються до складу доходу (п.п. 136.1.5 ПКУ).

У періоді виявлення від’ємної сумової різниці підприємству — платнику ПДВ слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою виходячи з величини від’ємної сумової різниці без коригування раніше відображеного податкового кредиту (пп. 189.1 і 198.5 ПКУ).

Приклад 3. За результатами інвентаризації, проведеної на складі підприємства оптової торгівлі, в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи виявлені нестачі та надлишки товарів (див. табл. 3). Провину матеріально відповідальної особи в пересортиці не встановлено.

Таблиця 3. Результат інвентаризації

Інвентари-заційні різниці

Найменування товару

Кіль-кість

Ціна за ящик (без ПДВ), грн.

Сума, грн.

Пояснення

1

2

3

4

5

6

1 група товарів

Надлишки

Консерви «Паштет курячий» виробник А

1 ящик

128,00

128,00

Унаслідок виникнення пересортиці здійснюється залік надлишків і нестач консервів «Паштет курячий» у тотожній кількості (1 ящик). Тобто в рахунок нестачі 1 ящика консервів «Паштет курячий» виробника Б (за ціною придбання 118,00 грн. без ПДВ за ящик) зараховуються надлишки консервів «Паштет курячий» виробника А (за ціною придбання 128,00 грн. без ПДВ за ящик). Залік здійснено на суму 118,00 грн.
Оскільки ціна придбання 1 ящика консервів «Паштет курячий» виробника А вища за ціну придбання 1 ящика консервів «Паштет курячий» виробника Б на 10,00 грн. (без ПДВ), то сумова різниця 10,00 грн., що виникла, в обліку відноситься до інших операційних доходів

Нестача

Консерви «Паштет курячий» виробник Б

1 ящик

118,00

118,00

2 група товарів

Надлишки

Консервовані оливки (з кісточкою)

3 ящики

278,00

834,00

Унаслідок виникнення пересортиці здійснюється залік надлишків і нестач товарів у тотожній кількості (3 ящики). Тобто в рахунок нестачі 3 ящиків консервованих оливок без кісточки (за ціною 300 грн. без ПДВ за 1 ящик) зараховуються надлишки консервованих оливок з кісточкою (за ціною 278,00 грн. без ПДВ за 1 ящик). Залік здійснено на суму 834,00 грн. (3 ящики х 278,00 грн.). Оскільки ціна придбання 1 ящика консервованих оливок без кісточки вища за ціну придбання 1 ящика консервованих оливок з кісточкою на 22,00 грн. (без ПДВ), то сумова різниця 66,00 грн., що виникла (3 ящики х 22,00 грн.), в обліку відноситься до інших операційних витрат

Нестача

Консервовані оливки (без кісточки)

3 ящики

300,00

900,00

 

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами (див. табл. 4):

 

Таблиця 4. Відображення в обліку пересортиці ТМЦ

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

Пересортиця за товарами групи 1

1

Відображено залік нестачі надлишками за пересортицею консервів «Паштет курячий»

281/конс. А

281/конс. Б

118,00

2

Включено до доходів додатну сумову різницю

281/конс. А

719

10,00

10,00

3

Списано на фінансовий результат додатну сумову різницю

719

791

10,00

Пересортиця за товарами групи 2

1

Відображено залік нестачі надлишками за пересортицею оливок консервованих

281/олив. з/к

281/олив. б/к

834,00

2

Списано на витрати від’ємну сумову різницю

947

281/олив. б/к

66,00

3

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з величини від’ємної сумової різниці

947

641/ПДВ

13,20

4

Списано на фінансовий результат від’ємну сумову різницю з урахуванням ПДВ

791

947

79,20

5

Відображено в позабалансовому обліку суму від’ємної сумової різниці до встановлення винних осіб

072

79,20

 

Таким є порядок відображення в обліку результатів інвентаризації. Настав час дізнатися, як притягнути до матеріальної відповідальності працівника, якщо з’ясувалося, що з його вини виникла нестача. Про це ми поговоримо в наступній статті.

 

висновки


img 4
 
 
  • На вартість реальних надлишків ТМЦ підприємство в податковому обліку відображає доходи.

  • Нестачі ТМЦ у межах норм природного убутку можуть бути включені до складу податкових витрат (п. 140.3 ПКУ).

  • Сума наднормативних нестач у складі податкових витрат не відображається.

  • На суму нестач ТМЦ понад норми природного убутку нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з ціни придбання таких ТМЦ.

  • З місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів виведено з експлуатації у зв’язку з його списанням (ліквідацією), на нього припиняють нараховувати амортизацію (п. 146.15 ПКУ).

  • Зарахована за пересортицею сума в податковому обліку не відображається.
 
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі