Теми статей
Обрати теми

Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток

Редакція ПБО
Наказ від 22.11.2013 р. № 698
img 1

податковий облік

img 2

Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток

Наказ Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013 р. № 698

(витяг)

 

Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (далі — Узагальнююча консультація) (додається).

<…>

3. Податкові консультації з питання сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток застосовувати у частині, що не суперечить Узагальнюючій консультації.

<…>

 

 

Міністр О. Клименко

 

 

Затверджено наказом Міндоходів від 22.11.2013 р. № 698

Узагальнююча податкова консультація з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток

 

Запитання 1: Якщо підприємство одночасно провадить діяльність, що звільнена від оподаткування податком на прибуток, та діяльність, що оподатковується у загальному порядку, чи враховується отриманий від пільгових операцій дохід при визначенні критерію — 10 мільйонів гривень?

Відповідь: Так, враховується.

коментар редакції


img 3

Авансові внески з податку на прибуток: Міндоходів узагальнює

 

У вас уже була можливість дізнатися, зокрема з газети «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 21, що платники податків, у яких розмір доходів, що враховуються при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток, за 2012 рік перевищив 10 млн грн., з 1 березня 2013 року щомісячно сплачують авансові внески з цього податку*.

* Про сплату таких внесків у січні — лютому поточного року читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 4, с. 44.

Для таких платників головний контролюючий орган неодноразово намагався роз’яснити порядок нарахування та сплати зазначених сум. Узяти хоча б, наприклад, Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей подання декларацій з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затверджену наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1171 (далі — УПК № 1171 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 12, с. 20), а також лист від 01.04.2013 р. № 4420/6/15-14-15-13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 30, с. 1.

Утім, з моменту, коли підприємства почали сплачувати авансові платежі, минув майже рік. За цей час і в них, і в контролерів щодо цього питання вже накопичився певний досвід. Проаналізувавши його, Міндоходів виклало свої думки у формі Узагальнюючої податкової консультації, що коментується (далі — УПК). У ній надано відповіді на чимало важливих запитань. Давайте вивчати.

Доходи від «пільгової» діяльності беруть участь при розрахунку 10-мільйонного критерію

Ви вже напевно встигли запам’ятати, що як дохід, який слід порівнювати з критерієм 10 млн грн., береться показник доходу з рядка 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування (рядок 02 + + рядок 03)» декларації з податку на прибуток підприємства.

Про те, що для визначення відповідності зазначеному критерію потрібно використовувати саме цей показник, податківці повідомили і в УПК № 1171 (запитання 1).

А зараз вони зробили уточнення для підприємств, які разом із діяльністю, що оподатковується податком на прибуток у загальному порядку, здійснюють пільговані види діяльності. Вердикт такий: ці підприємства при визначенні 10-мільйонного порога за рядком 01 декларації повинні враховувати не лише оподатковувані доходи, а й доходи, які звільнені від оподаткування.

Отже, якщо ви — «багатопрофільне» підприємство, відстежуйте свої доходи. Адже, якщо показник «дохід, що враховується при визначенні об’єкта оподаткування» у вас перевищить 10 млн грн., у тому числі за рахунок неоподатковуваних доходів, вам не уникнути статусу платника авансових внесків. Про це ми попереджали наших читачів ще в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 21, с. 13.

А от підприємствам, які здійснюють тільки пільговані види діяльності, пощастило. Їм побоюватися перевищення 10-мільйонного порога не потрібно. У них у будь-якому разі відсутня база для розрахунку авансових внесків.

 

 

Запитання 2: Які особливості сплати авансових внесків, якщо платник податку здійснює діяльність, що підлягає патентуванню?

Відповідь: Враховуючи те, що при розрахунку розміру авансових внесків податку на прибуток береться до уваги сума податку, зменшена на вартість торгових патентів, то відповідно вартість торгових патентів не зменшує авансові внески протягом року, а враховується у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток у декларації за рік.

коментар редакції


img 4

Вартість торгових патентів не зменшує авансові внески протягом року

 

Думаємо, ви вже врахували, що суму авансових внесків потрібно визначати на підставі річної суми податкового зобов’язання за попередній рік. При цьому базою для розрахунку такої суми, як зазначено у відповідній формулі в рядку 33 декларації з податку на прибуток підприємства, є сума рядків 14 і 20 декларації.

У свою чергу, рядок 14 складається з показників рядків 11, 12 і 13 декларації. Тобто база для розрахунку розміру авансових внесків з податку на прибуток за допомогою рядка 12 зменшується на вартість торгових патентів.

При цьому вже розраховану суму щомісячних авансових внесків (рядок 34 декларації) вартість торгових патентів протягом року не зменшує. Патенти враховуються у зменшення податкових зобов’язань із податку на прибуток у декларації за рік, тобто зіграють при визначенні розміру авансових внесків наступного року.

Це і дали зрозуміти контролери у відповіді на це запитання.

 

 

Запитання 3: Чи має право платник добровільно відмовитись від сплати авансових внесків та подавати щоквартальну звітність?

Відповідь: Ні, не має. Лише у випадку, коли платник податку сплачує авансовий внесок і за підсумками I кварталу звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток та подав податкову декларацію за I квартал до закінчення граничного терміну подачі декларації за цей звітний період.

Такий платник сплату авансових внесків у II — IV кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов’язання визначає на підставі податкових декларацій за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, які подаються у терміни, передбачені для квартальної податкової звітності.

коментар редакції


img 5

Відмовитися від сплати авансових внесків не можна

 

Фахівці Міндоходів констатували, що добровільно відмовитися від сплати авансових внесків і перейти на щоквартальну звітність платник не має права.

Це цілком зрозуміло. Адже є тільки один випадок (він описаний в абзаці дев’ятому п. 57.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ)), коли підприємство може перейти з «авансистів-місячників» до «квартальників», — якщо за підсумками I кварталу воно:

— не отримало прибуток або працювало зі збитком;

своєчасно подало до контролюючого органу «першоквартальну» декларацію з податку на прибуток та фінансову звітність. Про необхідність дотримання в цьому випадку граничних строків подання нульової чи збиткової декларації за I квартал ми попереджали вас у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 39, с. 6.

У такій ситуації на суми вже сплачених авансів платник зможе зменшити податок на прибуток за декларацією у звітному році починаючи безпосередньо з декларації за I квартал. Добро на такий залік податківці дали в листі від 21.05.2013 р. № 3102/6/99-99-19-03-02-15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58, с. 9).

 

 

Запитання 4: Чи повинно сплачувати авансові внески підприємство, що ліквідується?

Відповідь: Підприємство, що підпадає під дію пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та розпочало процедуру ліквідації, припиняє сплачувати авансові внески у звітному місяці, у якому в установленому порядку органу Міндоходів подається ліквідаційний баланс. Нараховані таким платником авансові внески враховуються у зменшення задекларованих зобов’язань в останній декларації з податку на прибуток, що подається платником.

коментар редакції


img 6

Ліквідація підприємства: коли поставити крапку у сплаті авансових внесків?

 

Міндоходів стверджує, що підприємство-«авансист», яке почало процедуру ліквідації, продовжує сплачувати авансові внески, які воно задекларувало в річній декларації, аж до місяця подання ліквідаційного балансу.

Сплачені ж до моменту ліквідації авансові внески таке підприємство має право зарахувати у зменшення задекларованих зобов’язань в останній декларації з податку на прибуток.

Аналогічний підхід щодо цього питання Міндоходів виклало і в листі від 22.04.2013 р. № 1291/6/99-99-19-03-02-15.

Формально контролери мають рацію: до моменту зняття з обліку в органах Міндоходів підприємство, що ліквідується, продовжує залишатися платником податку на прибуток і виконує всі передбачені законом обов’язки, у тому числі й зі сплати авансових внесків.

Проте проблема ось у чому. Щоб скласти ліквідаційний баланс, потрібно завершити розрахунки з кредиторами, серед яких у частині сплати податків і зборів фігурує й орган Міндоходів. Відсутність заборгованості платника перед бюджетом посвідчує відповідна довідка (за формою № 22-ОПП). Тільки вона видається після подання податкової декларації та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених грошових зобов’язань такого платника податків. Виходить, декларацію з податку на прибуток потрібно подати до того, як складати ліквідаційний баланс.

Якщо за декларацією виходить переплата, то вона може бути повернена платнику податків на підставі пп. 97.5, 97.6 ПКУ. Але для цього має бути ще відкрито рахунок підприємства, що ліквідується, в банку. Отримані кошти в загальному порядку включаться до майна підприємства, яке ліквідується.

Отже, щоб повернути переплату з бюджету з податку на прибуток, яка утворилася за раху­нок сплати авансових внесків, потрібно подати останню декларацію з податку на прибуток та заяву про повернення переплати до дати складання ліквідаційного балансу.

 

 

Запитання 5: Чи сплачує авансові внески платник податку, що перейшов із загальної системи оподаткування на спрощену, починаючи з 1 січня 2013 року?

Відповідь: Такий платник звільняється від обов’яз­ку сплати авансових внесків у 2013 році.

коментар редакції


img 7

Платник ЄП = неплатник авансових внесків з податку на прибуток

 

Міндоходів роз’яснило, що підприємство, яке перейшло із загальної системи оподаткування на спрощену з 1 січня 2013 року, звільняється від сплати авансових внесків з податку на прибуток у 2013 році.

Таке роз’яснення повною мірою є чинним і для платників, які планують отримати статус платника єдиного податку з 1 січня 2014 року. Вони також, ставши спрощенцями, звільняються від сплати авансових внесків з податку на прибуток, оскільки вже не вважаються платниками цього податку (п.п. 1 п. 297.1 ПКУ).

Нагадаємо: щоб перейти на сплату єдиного податку з 1 січня 2014 року, вам потрібно подати до свого контролюючого органу відповідну заяву не пізніше 16 грудня 2013 року. Детальніше з порядком подання такої заяви ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 96, с. 24.

 

 

Запитання 6: Які особливості сплати авансових внесків, якщо платник податку, що їх сплачує, переходить на спрощену систему оподаткування всередині звітного року?

Відповідь: Такий платник звільняється від сплати авансових внесків починаючи з першого місяця кварталу звітного року, у якому він переходить на спрощену систему оподаткування.

При цьому такий платник у встановлені для квартального звітного періоду терміни подає податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого платник переходить на спрощену систему оподаткування, у якій на суму сплачених у звітному періоді авансових внесків зменшує суму податкових зобов’язань.

коментар редакції


img 8

Перехід на ЄП у середині року: чи є особливості сплати авансових внесків з податку на прибуток

 

Як тільки підприємство стає платником єдиного податку, воно перестає бути платником податку на прибуток і, відповідно, звільняється від сплати авансових внесків із цього податку. Це зрозуміло.

А як бути, якщо такий перехід здійснюється у середині року? Міндоходівці дають зрозуміти, що єдина особливість за таких обставин — у поданні «перехідником» декларації з податку на прибуток за останній звітний (податковий) період, у якому він ще був платником цього податку.

Тобто, хоча в загальному випадку звітний (податковий) період з податку на прибуток — рік, при зміні системи оподаткування у середині року чекати на закінчення цього року, щоб подати податково-прибуткову декларацію, не потрібно. Інакше не уникнути негативних наслідків. До речі, про те, що у цій ситуації діяти потрібно саме так, наші читачі дізналися ще з газети «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 30, с. 43.

У підсумковій податково-прибутковій декларації платник на суму вже сплачених із початку року авансових внесків зменшить суму нарахованих за цей період податкових зобов’язань.

Проте цілком може трапитися, що сума сплачених авансів перевищує суму підсумкового податкового зобов’язання. Як бути в такому разі?

Проблем жодних. Суму переплати підприємство зможе або повернути на свій поточний рахунок, або зарахувати в рахунок сплати інших платежів, у тому числі єдиного податку. Для цього потрібно лише, керуючись ст. 43 і п. 87.1 ПКУ, подати до органу Міндоходів заяву про таке повернення протягом 1095 днів із дня виникнення переплати.

 

 

Запитання 7: Чи сплачує авансові внески платник податку, що перейшов із загальної системи оподаткування на фіксований сільськогосподарський податок, починаючи з 1 січня 2013 року?

Відповідь: Платник податку, який, вправі перейти на сплату фіксованого сільськогосподарського податку до 20 лютого поточного року подав податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік, припиняє сплачувати авансові внески починаючи з березня 2013 року, а нараховані в картці особового рахунка авансові внески за січень та лютий 2013 року підлягають анулюванню.

При цьому сплачені авансові внески за ці періоди платник має право повернути як надміру сплачені кошти або зарахувати у сплату іншого платежу у порядку, встановленому статтею 43 та пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України.

коментар редакції


img 9

ФСП авансовим внескам не товариш

 

Дати, наведені у відповіді на це запитання, уже не настільки актуальні для суб’єктів господарювання. Набагато важливіше знати, як потенційним платникам ФСП чинити зі сплатою авансових внесків з податку на прибуток у 2014 році. Власне, так само.

Платник податку на прибуток, який планує перейти на сплату ФСП з 1 січня 2014 року, повинен буде для підтвердження свого статусу подати до контролюючого органу декларацію з ФСП до 20 лютого 2014 року (п. 308.1 ПКУ). Із порядком подання такої декларації ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 11, с. 15 і 17.

У такому разі він розпрощається зі статусом платника податку на прибуток і зможе припинити сплачувати авансові внески з цього податку починаючи з березня 2014 року.

Однак поки декларація з ФСП не буде подана, такий платник авансові внески за січень і лютий 2014 року повинен сплатити.

Після підтвердження у 2014 році статусу платника ФСП, тобто після подання декларації з ФСП до 20 лютого 2014 року, нараховані в картці особового рахунка авансові внески за січень і лютий 2014 року контролюючий орган анулює. За заявою платника (ст. 43 і п. 87.1 ПКУ) такі надміру сплачені суми можуть бути повернені йому або зараховані в рахунок сплати інших платежів.

 

 

Запитання 8: Платник податку за підсумками минулого звітного (податкового) року мав дохід понад 10 мільйонів гривень, але не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов’язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році. Якщо за підсумками I кварталу такий платник отримує прибуток, чи повинен він подавати декларацію та сплачувати податок за цей період?

Відповідь: Ні, не повинен, оскільки податкова декларація з податку на прибуток за I квартал звітного (податкового) року не подається та податкові зобов’язання за цей період не нараховуються.

Але такий платник повинен подавати податкові декларації та сплачувати податок за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за рік.

коментар редакції


img 10

За підсумками минулого року — збиток, а в I кварталі поточного року — прибуток. Чи сплачувати авансові внески?

 

У цьому випадку контролери щодо платників, які за підсумками минулого року отри­мали дохід понад 10 млн грн., але працювали без прибутку/у збиток (тобто не мали базового показника для обчислення розміру авансових внесків наступного року), а за підсумками I кварталу поточного року отримали прибуток, не сказали нічого нового.

Вони запропонували таким платникам алгоритм дій, прописаний в абзаці десятому п. 57.12 ПКУ. Та, власне, інших варіантів тут і немає. Отже, зазначені платники:

— не повинні подавати декларацію та сплачувати податок на прибуток за I квартал;

— повинні подавати декларації та сплачувати податок на прибуток за перше півріччя, три квартали і рік.

Хоча, на наш погляд, було б непогано для підтвердження «прибуткової» роботи за цей період все ж відзвітувати і за результатами I кварталу. Тобто починаючи з півріччя і до кінця року ці платники стають «квартальниками».

Детальніше про те, в якому порядку подають декларацію з податку на прибуток з 2013 року, ви можете дізнатися з газети «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 21, с. 26.

 

 

Запитання 9: Підприємство з доходом понад 10 мільйонів гривень отримало за підсумками 2012 року від усіх видів діяльності збиток, а від патентованої діяльності прибуток, задекларувало зобов’язання з податку на прибуток та стало платником авансових внесків.

Чи має право таке підприємство не сплачувати авансові внески у II — IV кварталах 2013 року, якщо за підсумками I кварталу результат від патентованої діяльності прибутковий, хоча в цілому по підприємству знову збиток (від’ємне значення рядка 7 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2011 за № 1215/19953)?

Відповідь: Таке підприємство не подає податкову декларацію та фінансову звітність за I квартал та продовжує сплачувати авансові внески, оскільки по патентованій діяльності зобов’язання з податку на прибуток визначається окремо та є базовим показником для визначення авансових внесків у наступному році.

коментар редакції


img 11

За діяльністю, що патентується, — прибуток, а загалом — збиток. Чи можна не сплачувати авансові внески?

 

Підприємства, які одночасно провадять діяльність, що патентується, і таку, яка не патентується, зобов’язані окремо визначати об’єкт обкладення податком на прибуток від кожного виду діяльності, що патентується, й окремо визначати об’єкт обкладення податком на прибуток від іншої діяльності (п. 152.2 ПКУ).

Отже, якщо в поточному періоді від діяльності, що патентується, отримано прибуток, а загалом діяльність підприємства збиткова, то такий збиток не звільняє підприємство від необхідності сплатити до бюджету податок на прибуток від діяльності, що патентується, у повному обсязі.

Ураховуючи це, контролери зайняли фіскальну позицію. На їх думку, платник авансових внесків, який отримав за підсумками I кварталу збиток від усіх видів діяльності (рядок 07 декларації має від’ємне значення), а від діяльності, що патентується, — прибуток, не може подати декларацію за I квартал і стати в поточному році «квартальником», тому повинен продовжувати сплачувати щомісячні авансові внески.

Однак ми вважаємо, що в цій ситуації, незважаючи на наявність прибутку від діяльності, яка патентується (рядок 08 має додатне значення), а також податку на прибуток (значення рядка 14 не дорівнює нулю), підприємство має повне право скористатися положеннями абзацу дев’ятого п. 57.1 ПКУ і:

1) подати декларацію за I квартал (протягом 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду);

2) не сплачувати з II кварталу авансові внески;

3) подати декларації за результатами півріччя, трьох кварталів і року (протягом 40 днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду).

Майте на увазі: збитки, отримані не в I кварталі, а в більш пізніх періодах — за півріччя, три квартали, рік, — від сплати авансів не звільняють (див. із цього приводу також «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 21, с. 26).

 

 

Запитання 10: Чи має право страхова компанія, що за підсумками I кварталу звітного року не отримала прибуток або отримала збиток від іншої діяльності, не пов’язаної зі страховою, не сплачувати авансові внески у II — IV кварталах звітного року?

Відповідь: Страховики ведуть окремий облік доходів та витрат, пов’язаних із провадженням страхової діяльності, що оподатковується за ставками, передбаченими пункту 151.2 статті 151 Податкового кодексу, та іншої діяльності, не пов’язаної із страховою, що оподатковується у загальному порядку.

По страховій діяльності об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається від доходу, а не від фінансового результату. Податковий кодекс України не передбачає відокремлення авансових внесків за певними видами діяльності.

Якщо страхова компанія, що сплачує авансові внески, за підсумками I кварталу звітного (податкового) року не отримує прибуток або отримує збиток від іншої діяльності, не пов’язаної зі страховою, така компанія не звільняється від обов’язку сплачувати авансові внески у II — IV кварталах.

коментар редакції


img 12

За страховою діяльністю — прибуток, а за іншою — збиток: авансових внесків уникнути не вдасться

 

На перший погляд, ситуація у страховиків дуже схожа на ситуацію з діяльністю, що патентується, — є окремий облік страхової діяльності й окремий облік іншої діяльності.

Також платники податків, які здійснюють одночасно діяльність, пов’язану зі страхуванням та іншу діяльність, що не має відношення до страхової, повинні окремо визначати об’єкт обкладення податком на прибуток за страховою діяльністю та окремо — за іншою діяльністю (п.п. 156.3.1 ПКУ). При цьому, однак, обидві величини не підсумовуються.

Тому висновок міндоходівців, наданий у цій УПК, такий. Якщо страховик, який сплачує авансові внески, за підсумками I кварталу звітного року не отримує прибуток або отримує збиток від іншої діяльності, не пов’язаної зі страховою, він не може подати декларацію з податку на прибуток за I квартал і стати «квартальником». Такий страховик зобов’язаний продовжувати сплачувати авансові внески до закінчення поточного року (у II — IV кварталах).

Інакше кажучи, страховику взагалі ніколи «не світить» скористатися нормами абзацу дев’ятого п. 57.1 ПКУ і припинити сплачувати авансові внески протягом року.

 

 

Запитання 11: Платник авансових внесків з податку на прибуток за підсумками I кварталу звітного року отримав збиток та скористався правом подати податкову декларацію за I квартал.

Чи мав право такий платник включити у зменшення зобов’язань авансові внески за січень-березень 2013 року у декларації за I квартал цього року?

Відповідь: Такий платник припиняє сплату авансових внесків у II — IV кварталах 2013 року починаючи з квітня 2013 року та зменшує нараховану суму податку у деклараціях з податку на прибуток за квартал, перше півріччя, три квартали та рік на суму авансових внесків за січень — березень 2013 року (таблиця 1 додатку ЗП).

коментар редакції


img 13

Як першоквартальному збитковику зарахувати сплачені в цьому періоді аванси

 

Платник-«авансист», у якого за підсумками I кварталу 2013 року «вискочив» нульовий чи від’ємний результат оподаткування, мав право подати за цей період декларацію з податку на прибуток. При цьому починаючи з квітня від сплати авансових внесків він уже звільнявся і ставав квартальним платником податку на прибуток із поданням декларації за підсумками півріччя, трьох кварталів та року.

А що ж зі сплаченою з початку 2013 року (за січень — березень) сумою авансових платежів? Із нею все гаразд. Міндоходівці ще в листі від 21.05.2013 р. № 3102/6/99-99-19-03-02-15 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 58, с. 9) дозволили зменшити за рахунок такої суми податкові зобов’язання I кварталу 2013 року і, відповідно, подальших звітних періодів до закінчення 2013 року. Для цього сплачена в січні — березні сума авансів має бути зазначена в рядку 13.7 таблиці 1 додатка ЗП до рядка 13 декларації з податку на прибуток.

Як бачимо, тепер ця позиція закріплена і в УПК, що коментується. Нею ви зможете керуватися і при вирішенні аналогічної ситуації у 2014 році.

 

 

Запитання 12: Чи має право платник припинити сплачувати авансові внески у II — IV кварталах звітного (податкового) року, якщо за підсумками I кварталу 2013 року такий платник отримав збитковий фінансовий результат, визначений платником за правилами бухгалтерського обліку?

Відповідь: Ні, не має права. Таке право він має лише у разі отримання збитку за даними декларації з податку на прибуток. При цьому фінансовий результат за I квартал 2013 року, визначений платником за правилами бухгалтерського обліку, не є підставою для застосування норм абзацу сьомого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

коментар редакції


img 14

Бухобліковий збиток — не привід припинити сплату авансових внесків з податку на прибуток

 

Величина фінансового результату, який підприємство визначає за бухгалтерськими правилами, практично завжди відрізняється від його ж оподатковуваного прибутку (збитку), розрахованого за податковим законодавством. Це зумовлено відмінностями в методології бухгалтерського та податкового обліку, які призводять до виникнення так званих податкових різниць (детальніше про них див., зокрема, «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 8, с. 32).

Тож контролери не вважають за можливе припиняти сплату авансових внесків з податку на прибуток із квітня, якщо в підприємства за підсумками I кварталу «вискочив» бухобліковий збиток. До розрахунку вони беруть тільки нульове значення або збиток, визначені за податковими правилами.

Нам залишається лише погодитися з ними в цьому питанні.

 

 

Запитання 13: Яка відповідальність передбачена у разі порушення термінів сплати авансових внесків?

Відповідь: Оскільки авансові внески вважаються узгодженими грошовими зобов’язаннями, за їх несплату або несвоєчасну сплату платники несуть відповідальність, передбачену статтею 126 Податкового кодексу України.

Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом визначених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

10 відсотків погашеної суми податкового боргу — при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання;

20 відсотків погашеної суми податкового боргу — при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання.

Крім цього, на суму податкового боргу нараховується пеня за кожний день прострочення з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Нацбанку (підпункт 129.1.1 пункт 129.1 стаття 129 Податкового кодексу України).

коментар редакції


img 15

Відповідальність за несвоєчасну сплату авансових внесків

 

Вважаємо, що викладені в цій УПК виснов­ки справедливі лише щодо не сплаченої своєчасно узгодженої суми щомісячних авансових внесків. Її платник вказує в рядку 34 річної декларації з податку на прибуток.

А от якщо у вас виникла заборгованість за «перехідними» авансовими внесками за січень — лютий 2013 року, то для застосування штрафних санкцій за п. 126.1 ПКУ та нарахування пені жодних законодавчих підстав немає. Адже для таких платежів процедура узгодження ПКУ не передбачена, а отже, їх несплата не спричинила виникнення податкового боргу.

Проте головний контролюючий орган обстоює протилежну, фіскальну точку зору. Про це свідчать відповідь на запитання 9 УПК № 1171, а також лист ДПСУ від 21.01.2013 р. № 1269/7/15-1317 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 10, с. 19). У них контролери зазначають, що податково-прибуткові аванси за січень і лютий 2013 року вважаються узгодженими податковими зобов’язаннями, а отже, несплата внесків за ці місяці в установлені строки призводить до виникнення у платника податків податкового боргу з усіма наслідками, що з цього випливають, у вигляді штрафу на підставі п. 126.1 ПКУ, пені та загрози застосування до майна платника податків податкової застави.

На наш погляд, цей підхід є неправомірним (див. коментар редакції до зазначеного листа), а отже, підстав штрафувати за несвоє­часну сплату (несплату) авансів за січень — лютий у податківців немає. Отже, у разі застосування до платників податків штрафу за п. 126.1 ПКУ за це порушення вони можуть оскаржити рішення контролюючого органу в суді.

 

 

Запитання 14: Платник авансових внесків припинив їх сплату починаючи з квітня місяця поточного року у зв’язку із декларуванням збиткового результату за підсумками I кварталу звітного року.

Які дії такого платника, якщо у подальшому за цей звітний період він подав уточнюючий роз­рахунок, в якому об’єкт оподаткування має позитивне значення?

Відповідь: У цьому випадку платник не звільняється від обов’язку сплачувати авансові внески. Такий платник за кожний місяць недоплати авансових внесків повинен сплатити всю суму такої недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання уточнюючого розрахунку.

При цьому він подає лише річну декларацію, у якій визначає податкові зобов’язання з податку на прибуток.

коментар редакції


img 16

Помилково припинили сплату авансових внесків. Які наслідки?

 

Підприємства-«авансисти», які за підсумками I кварталу 2013 року не отримали прибуток чи отримали збиток, згідно з абзацом дев’ятим п. 57.1 ПКУ мали право перейти на щоквартальне подання декларації з податку на прибуток і у II — IV кварталах цього року (тобто з квітня 2013 року) припинити сплату таких внесків.

У цьому випадку податкові зобов’язання вони повинні були визначати на підставі податкових декларацій, поданих за підсумками кварталу, півріччя, трьох кварталів та за рік. Якщо так сталося, що підприємство на подання декларації та сплату податку на прибуток у квартальному режимі перейшло помилково, з моменту виявлення такої помилки йому потрібно повернутися до щомісячної сплати авансових внесків.

При цьому слід пам’ятати, що в розмірі сум авансів, які, як виявилось, підлягали сплаті, але фактично не сплачувалися, виникла недоплата. У зв’язку з цим підприємству тепер потрібно такі суми сплатити разом із «самоштрафом» та пенею. Саме на це і вказують контролери в УПК, що коментується.

Причому майте на увазі: строк сплати кожного простроченого авансового внеску визначається окремо. На це звертають увагу податківці у відповіді на запитання 12 УПК № 1171 та в консультації, розміщеній у розділі 102.30.02 БЗ. Підкреслили це і ми в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60, с. 23.

Нагадуємо: при складанні декларації за рік запишіть суми таких сплачених (хай і пізніше строку) авансів до рядка 13.7 таблиці 1 додатка ЗП, щоб вони були зараховані в рахунок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток за цією декларацією.

 

Запитання 15: Чи враховуються при розрахунку розміру авансових внесків виправлені показники податкової декларації з податку на прибуток за результатами перевірок контролюючих органів, що вплинули на розмір податкових зобов’язань за рік?

Відповідь: Так, для розрахунку авансових внесків беруться до уваги показники податкової декларації з податку на прибуток, виправлені за результатами перевірок.

Директор Департаменту координації нормотворчої
 та методологічної роботи з питань оподаткування
 Н. Привалова

коментар редакції


img 17

Як при розрахунку авансових внесків урахувати результати податкової перевірки

 

Контролери під час перевірок часто коригують показники, які платники податків відображають у своїх деклараціях з податку на прибуток.

Зрозуміло, що зміна таких показників може вплинути й на розмір податкових зобов’язань за рік. А вони ж є базою для розрахунку розміру щомісячних авансових внесків з податку на прибуток.

Тож Міндоходів повідомило, що виправлення, внесені до річних показників за результатами перевірки, платник повинен урахувати при розрахунку розміру авансових внесків.

І хоча виправлення помилок, виявлених контролюючим органом під час проведення перевірки платника, не передбачене (див. із цього приводу «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 96, с. 42), розмір щомісячного авансового внеску відкоригувати такому платнику доведеться. Як це зробити? Адже відповідних рядків у податково-прибутковій декларації для виправлення суми вже розрахованих авансів немає.

На наш погляд, підкоригувати розмір авансових внесків можна за допомогою уточнюючої декларації за звітний період, за результатами якого розраховувалися ці авансові внески. У її рядках 33 і 34 потрібно навести правильні (збільшені або зменшені) показники.

Ще один варіант — скористатися порадою фахівців Міндоходів, яка надана в консультації, розміщеній у розділі 102.30.02 БЗ. Там вони, також нарікаючи на відсутність у формі декларації окремих рядків для коригування сум авансових внесків, запропонували платникам податків обійтися просто письмовим поясненням здійснених виправлень.

Мабуть, міндоходівці й самі розуміють, що вже настав час внести зміни до форми декларації з податку на прибуток. Бо якщо залишити все як є, у платників не лише не буде можливості виправляти нараховані суми авансових внесків за правилами, а ще й розрахунок цих сум на період з березня 2014 року буде зроблено некоректно (у заниженому обсязі). На цей момент ми вказували в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 21, с. 13.

Отже, чекаємо найближчим часом нову форму декларації. Адже в цьому зацікавлені не лише платники податків, а й самі збирачі податків.

Наразі ж на сайті Міндоходів розміщено лише проект наказу про затвердження нової форми податково-прибуткової декларації (http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/122501.html).

Наталя Білова

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі