Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання банками заставного майна

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Грудень, 2013/№ 98
В обраному У обране
Друк
Наказ від 22.11.2013 р. № 700
img 1

було вашим, стало нашим

img 2

Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання банками заставного майна

Наказ Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013 р. № 700

(витяг)

 

З метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання банками заставного майна (додається).

<…>

 

Міністр О. Клименко

 

 

Затверджено наказом Міндоходів від 22.11.2013 р. № 700

Узагальнююча податкова консультація щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання банками заставного майна

 

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) в силу застави кредитор (заставоутримувач) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлене законом (право застави).

Статтею 591 ЦКУ передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлене договором або законом. Аналогічну норму наведено також у статті 20 Закону України «Про заставу».

Таким чином, заставоутримувач відповідно до укладеного договору застави здійснює звернення стягнення на предмет застави:

— або шляхом набуття на нього права власності (предмет застави оприбутковується на баланс заставоутримувача), відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 593 ЦКУ право застави в такому випадку припиняється;

— або шляхом продажу предмета застави, на який звернено стягнення.

Обидві ситуації для заставодавця розцінюються податковим законодавством як операція з постачання. При цьому і в разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього заставоутримувачем права власності (предмет застави оприбутковується на баланс заставоутримувача), і в разі звернення стягнення на предмет застави шляхом продажу предмета застави, якщо заставодавець є зареєстрованим платником податку на додану вартість, ним мають бути визначені податкові зобов’язання та виписана податкова накладна на ім’я заставоутримувача.

Зазначене ґрунтується на таких нормах Податкового кодексу України (далі — Кодекс):

— під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу V Кодексу);

— об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 К??????, ?????? ????? одексу, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю (підпункт «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу).

Для банківської установи у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього заставоутримувачем права власності (предмет застави оприбутковується на баланс заставоутримувача) відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 593 ЦКУ право застави припиняється, операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс заставоутримувача розглядається податковим законодавством як операція з придбання, подальші дії банківської установи з таким об’єктом є операціями з постачання власного майна, а не майна заставодавця.

Звернення стягнення на предмет застави шляхом його продажу банківською установою без отримання права власності на таке майно (від свого імені або від імені заставодавця) є операцією з постачання товару як для заставодавця, так і для банківської установи.

У разі продажу заставного майна суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які не є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, без отримання права власності на таке майно, слід враховувати, що пунктом 197.12 статті 197 розділу V Кодексу звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності — приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

коментар редакції


img 3

«Заставний» ПДВ — для банків ліберальніше

 

У цій Узагальнюючій податковій консультації (далі — УПК № 700) податківці виклали своє бачення оподаткування ПДВ операцій постачання банками заставного майна. Вступна частина УПК № 700 особливих одкровень не містить, оскільки наповнена переважно нормативними цитатами. Продовження нашого коментаря читайте далі — під відповідями на конкретні запитання.

 

 

Запитання 1. Чи має банк право на податковий кредит у разі отримання заставного майна у власність?

Відповідь 1. У разі отримання заставного майна у власність від суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, банк має можливість сформувати податковий кредит за такою операцією на підставі отриманої від платника податку податкової накладної, оформленої згідно з вимогами чинного законодавства.

У разі отримання заставного майна у власність від фізичних осіб або суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які не є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, банк не має підстав для формування податкового кредиту за такими операціями.

коментар редакції


img 4

Отримання у власність застави дає право на ПК

 

Те, що в разі переходу до банку права власності на предмет застави (іпотеки) у банку буде право на податковий кредит (звісно, за наявності в нього податкової накладної від заставо/іпотекодавця), особливих сумнівів ні в кого не викликало. Та й податківці про це вже прямо писали в листі від 15.12.2011 р. № 9376/7/15-3417-26 (далі — лист № 9376).

Щодо проблем з відшкодуванням такого ПК див. с. 39.

 

 

Запитання 2. Коли у банка виникає право на податковий кредит при одержанні ними права власності на заставне майно з метою його подальшого продажу?

Відповідь 2. Банк має можливість за операціями із заставним майном визначити податкові зобов’язання і скористатись правом на податковий кредит в одному звітному періоді (період реалізації заставного майна), скориставшись правом, наданим абзацом п’ятим пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, або сформувати податковий кредит у встановленому порядку за правилами, визначеними пунктом 198.2 статті 198 розділу V Кодексу (за правилом «першої події»).

коментар редакції


img 5

Право на ПК — за вибором банку: або за першою подією, або при продажу об’єкта застави

 

Це, на наш погляд, одна з конструктивних відповідей, наведених авторами УПК № 700.

Той момент, що банк правом на ПК може скористатися на власний вибір (чи то за датою першої події, чи то аж у періоді реалізації отри­маного ним у власність заставного майна), у нормах ПКУ прямо не прописаний. Хоча це логічно й випливало з норми п’ятого абзацу п. 198.6 ПКУ. У ньому зазначено, що для банківських установ при набутті ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу право на ПК зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідаючи на запитання 2, податківці розсудили логічно і надали банкам право робити такий вибір.

На нашу думку, якщо банк скористається нормою п’ятого абзацу п. 198.6 ПКУ (тобто правом на відображення ПК у періоді реалізації ним такого майна), то на таку ситуацію не повинна поширюватися норма третього абзацу того ж п. 198.6 ПКУ, що обмежує «діє­здатність» податкової накладної 365 днями з моменту її виписування.

Для підтвердження пригадаємо відповідь на запитання 9 Узагальнюючої податкової консультації щодо окремих питань відоб­раження у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затвердженої наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17, с. 9).

Запитання було таким: «У яких випадках може бути сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних у податкових періодах, що передують звітному?» Відповідаючи на нього, податківці згадують податкові накладні, отримані при переході права власності на заставне майно з метою подальшого продажу, — якщо у звітному періоді відбувся продаж такого майна, — для банківських установ. При цьому жодних обмежень 365-денним строком для таких податкових накладних не робиться.

 

 

Запитання 3. Чи має банк право на податковий кредит при продажу заставного майна суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, без отримання права власності на таке майно?

Відповідь 3. У разі продажу заставного майна суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, без отримання права власності на таке майно, банк має можливість сформувати податковий кредит на підставі отриманої від платника податку податкової накладної оформленої згідно з вимогами чинного законодавства.

коментар редакції


img 6

Банк має право на ПК щодо предмета застави, який ним реалізується

 

Тут податківці, мабуть, орієнтувалися на норму п. 189.4 ПКУ, присвячену постачанням у межах посередницьких договорів. Це логічно, оскільки в описаній у запитанні ситуації, якщо банком реалізується об’єкт застави рухомого майна, то механізм продажу подібний до договору доручення, якщо ж об’єкт іпотеки, то до договору комісії (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 94, с. 23, а також на с. 39 цього номера).

 

 

Запитання 4. Яким чином банк визначає податкові зобов’язання при продажу заставного майна суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, без отримання права власності на таке майно?

Відповідь 4. У разі продажу заставного майна суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, без отримання права власності на таке майно, банк зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією у загальновстановленому порядку за правилом «першої події». При цьому база оподаткування податком визначатиметься виходячи з договірної вартості такого заставного майна.

коментар редакції


img 7

При продажу застави без переходу права власності дата ПЗ і база оподаткування — на загальних підставах

 

Аналогічно відповіді 3 ця відповідь теж ґрунтується на п. 189.4 ПКУ. Дата ПЗ банком (посередником) визначається в загальновстановленому порядку — за першою подією, а база обкладення ПДВ (за аналогією з першим абзацом п. 189.4 ПКУ) — виходячи з договірної вартості такого заставного майна. Під договірною вартістю мається на увазі вартість, визначена в договорі на продаж цього майна (а не в договорі застави/іпотеки). При цьому такі операції банку, хоч він і є посередником, для цілей обкладення ПДВ прирівнюються до операцій у межах звичайних договорів купівлі-продажу. Детальніше про обкладення ПДВ операцій за договорами комісії ми писали в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 56, с. 34.

 

 

Запитання 5. Як оподатковуються операції банків з постачання заставного майна, що отримане у власність від фізичних осіб або суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які не є зареєстрованими платниками податку на додану вартість?

Відповідь 5. Операції з постачання банками заставного майна, на яке було звернено стягнення, що отримане у власність від фізичних осіб або суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які не є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 197.12 статті 197 розділу V Кодексу.

коментар редакції


img 8

При продажу заставного майна, отриманого у власність від неплатників ПДВ, банк застосовує пільгу за п. 197.12 ПКУ

 

Ця відповідь нас здивувала, оскільки до цього в листі № 9376 податківці писали інакше. У цьому листі податківці не поширювали пільгу з п. 197.12 ПКУ на ситуації, коли заставлене майно переходить банку у власність від неплатників ПДВ. Податківці чомусь вважали, що при реалізації банком такого майна необхідно застосовувати норми п. 189.3 ПКУ. Такий підхід, на наш погляд, був некоректним. Адже в першому абзаці п. 189.3 ПКУ йдеться про комісійну торгівлю вживаними товарами, «придбаними» у неплатників ПДВ, і про оподаткування тільки комісійної винагороди, отриманої в межах таких договорів. Решта норм п. 189.3 ПКУ цієї ситуації взагалі ніяк не стосуються…

Проте в цьому випадку не може йтися про комісійну торгівлю, оскільки банк реалізує майно, на яке до нього вже перейшло право власності (до того ж переданий банку у власність предмет застави може і не бути «вживаним товаром»).

(Утім, ще раніше — у листі від 03.06.2011 р. № 15667/7/16-1517-26 — податківці писали, що банк повинен обкладати ПДВ узагалі всю вартість продажу…)

При цьому податківці чомусь заплющували очі на той факт, що право власності до банку переходить на підставі звернення стягнення на заставне майно (навіть якщо це стягнення і не примусове), а цей момент, на наш погляд, мав значення для поширення пільги з п. 197.12 ПКУ також і на цю ситуацію.

Схоже, податківці нарешті зрозуміли, що навіть останній їх підхід був, м’яко кажучи, не дуже… І на тлі допущених у листі № 9376 таких натяжок, в УПК № 700 логічно і розсудливо прозвучав висновок про застосування передбаченої в п. 197.12 ПКУ пільги також і до продажу того заставного майна, що перейшло у власність банку*.

* До речі, у подібній ситуації податківці відмовляли у застосуванні пільги з п. 197.12 ПКУ і ломбардам (див. лист ДПСУ від 17.06.2011 р. № 11306/6/16-1515-15). Тому останні можуть використовувати цю відповідь як аргумент на користь її застосування.

Утім, у цій ситуації, оскільки ломбарди не банки, їм, може, й не вдасться скористатися цією пільгою без звернення до судуJ

Про проблеми з обкладенням ПДВ операцій ломбардів див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 50, с. 25.

Щоправда, якщо говорити чесно, тут певна натяжка теж є. Отже, в УПК № 700 податківці нефіскально підіграють банкірам, вже «на всю котушку»☺…

 

 

Запитання 6. Як оподатковуються операції банків з постачання заставного майна, що не отримане у власність від фізичних осіб або суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які не є зареєстрованими платниками податку на додану вартість?

Відповідь 6. Операції з постачання банками заставного майна, на яке було звернено стягнення, що не отримане у власність від фізичних осіб або суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних чи фізичних осіб), які не є зареєстрованими платниками податку на додану вартість, звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 197.12 статті 197 розділу V Кодексу.

 

Директор Департаменту координації нормотворчої
 та методологічної роботи з питань оподаткування
 Н. Привалова

коментар редакції


img 9

При продажу заставного майна неплатників ПДВ, яке не перейшло у власність, банк теж застосовує пільгу за п. 197.12 ПКУ

 

Про застосування в такій ситуації пільги з п. 197.12 ПКУ податківці писали і раніше — в листі № 9376 та у двох інших, згаданих вище листах. Застосування зазначеної пільги для цієї ситуації не викликає у нас взагалі жодних сумнівів.

Підбиваючи підсумок, зазначимо, що ця УПК № 700 цікава насамперед відповідями на 2-ге і 5-те запитання, а в решті податківці обмежилися цитуванням норм ЦКУ і ПКУ та повторенням частини висновків, викладених ними раніше в листі № 9376 та інших.

Про проблеми, що виникають у сфері обкладення ПДВ операцій, пов’язаних із заставою/іпотекою, ви можете також прочитати у статті на с. 39 цього номера.

 

Олексій Павленко

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно