 | облік робочого часу |  |
Щодо відрядження особи, яка працює за сумісництвом
Лист Міністерства соціальної політики України від 23.04.2013 р. № 146/13/133-13
У Департаменті заробітної плати та умов праці розглянуто <…> звернення і повідомляємо.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 і зареєстрованою в Мін’юсті 31.03.98 р. за № 218/2658 (зі змінами), на час відрядження особи, яка працює за сумісництвом, середній заробіток зберігається на тому підприємстві, що її відряджало. Тобто за дні перебування працівника у відрядженні за основним місцем роботи оплата за місцем роботи за сумісництвом не здійснюється.
Чинним законодавством не передбачено надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати на роботі за сумісництвом у разі, коли за основним місцем роботи він перебуває у відрядженні.
На нашу думку, на підставі довідки з місця роботи працівника за основним місцем роботи або копії наказу (розпорядження) про направлення працівника у відрядження на роботі за сумісництвом у табелі обліку робочого часу можна зробити відмітку «Інші причини неявок («I»)».
Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», яким затверджено форми первинної облікової документації з обліку особового складу та використання робочого часу зі стислими поясненнями до них.
Директор Департаменту О. Товстенко
| коментар редакції |  |
Що робити, якщо працівник-сумісник виїхав у відрядження з основного місця роботи? Відповідає Мінсоцполітики
Уявіть собі ситуацію: ваш працівник-сумісник відсутній на роботі, оскільки його направили у відрядження за основним місцем роботи. Чи потрібно оплачувати такий період? Як заповнити табель обліку робочого часу? На ці запитання відповідає Мінсоцполітики.
Але перш ніж перейти до відповідей відомства, розберемося: а чи повинен сумісник попереджати роботодавця про направлення у відрядження за основним місцем роботи? Ми вважаємо, що доцільно це зробити. Причому попередити можна в усній формі з подальшим наданням підтвердних документів (копії наказу керівника про направлення працівника у відрядження за основним місцем роботи). Попередження убезпечить працівника від неприємного розгляду причин відсутності на робочому місці.
Нагадаємо, що відсутність працівника на роботі як упродовж усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин вважається прогулом. Звісно, на підставі п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) сумісника не звільнять, якщо він надасть документи, що підтверджують поважну причину, з якої він був відсутній на роботі. Але, як кажуть, осад залишиться й у керівника, й у працівника.
Чи відпускати працівника на час відрядження за основним місцем роботи, вирішує керівник підприємства, де він працює за сумісництвом. Обов’язок зробити це чинним законодавством не передбачений. Але в цьому випадку аргументом на користь позитивного рішення має бути те, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час (п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. № 43). А коли працівник за основним місцем роботи перебуває у відрядженні в іншому місті, то вільного часу для виконання роботи за сумісництвом у нього немає. Питання тільки в оформленні та оплаті періоду відсутності. Тут без роз’яснень Мінсоцполітики не обійтися.
У своїх відповідях відомство спирається на положення Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59). Зауважимо, що положення цього документа обов’язкові для підприємств, установ та організацій, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджету. Для госпрозрахункових підприємств Інструкція № 59 має рекомендаційний характер. Водночас наша ситуація — саме той випадок, коли варто вдатися до рекомендацій.
Роботодавець, у якого працівник працює за сумісництвом, не зберігає йому середній заробіток за період перебування у відрядженні за основним місцем роботи. Це прямо випливає з п. 1.4 Інструкції № 59. Таку гарантію, як збереження заробітку за час відрядження, повинен забезпечити роботодавець за основним місцем роботи. Нагадаємо, що працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, але не нижче середнього заробітку (ст. 121 КЗпП).
Водночас чинним законодавством не передбачене надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати на роботі за сумісництвом у разі, коли за основним місцем роботи він перебуває у відрядженні. Але як же в такому разі оформити відсутність на роботі працівника-сумісника? Мінсоцполітики пропонує такий варіант. Працівник надає з основного місця роботи копію наказу (розпорядження) про направлення працівника у відрядження або довідку, що підтверджує факт перебування у відрядженні. У табелі обліку робочого часу в дні відсутності працівника ставимо відмітку «Інші причини неявок» («I»).
Катерина Скрипкіна
