«Новий рік, щастя всім подаруй...»: прикрашаємо робочі і торговельні приміщення

декор

«Новий рік, щастя всім подаруй…»: прикрашаємо робочі і торговельні приміщення

Максим Нестеренко, податковий експерт

Операції, пов’язані зі святковим передноворічним облаштуванням приміщень, повинні підтверджуватися документально. Це має значення як для бухгалтерського, так і для податкового обліку. Адже відповідно до п.п. 139.1.9 ПКУ, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, заборонено включати до складу «податкових» витрат.

У цьому випадку документально підтвердити передноворічне прикрашання допоможуть:

1) наказ керівника про проведення заходів щодо новорічного оформлення приміщень. У цьому документі зазвичай застерігаються порядок, місце та строки проведення заходів щодо новорічного оформлення приміщень, відповідальні за це особи. Також у наказі варто зазначити, що новорічні заходи мають зв’язок із безпосередньою діяльністю підприємства (наприклад, що вони проводяться з метою залучення покупців, збільшення обсягів продажів);

2) кошторис витрат на проведення заходів щодо новорічного оформлення;

3) первинні (розрахункові, платіжні, прибуткові тощо) документи, які свідчать, що витрати на передноворічні приготування дійсно були понесені (наприклад, прибуткові накладні і т.ін.).

Також не зайвим буде скласти звіт про витрати на проведення рекламної акції.

У подальшому підхід до обліку визначати слід залежно від того, яке саме приміщення ми збираємося прикрашати — торговельний зал чи офіс.

Торговельним установам обґрунтувати придбання новорічної атрибутики простіше.

Адже святкова атмосфера у торговельному залі чи відповідним чином прикрашена вітрина привертають додаткову увагу до їхньої продукції та підприємства загалом

Тому придбання новорічних прикрас доцільно розглядати саме виходячи з цієї логіки.

Податок на прибуток. Найбільш відповідає характеру таких витрат п.п. 138.10.3 ПКУ, де наведено перелік витрат на збут, які включають витрати, пов’язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг. У декларації з податку на прибуток такі витрати відображаються у рядку 06.2. Їх вартість відноситься до складу «податкових» витрат на збут у періоді фактично здійснення таких витрат, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПКУ).

Підставою, аби відобразити у складі витрат вартість ТМЦ зі строком служби менше року, придбаних для новорічного декору магазинів та торговельних приміщень, можуть бути:

— рекламний п.п. «г» п.п. 138.10.3 ПКУ — якщо передноворічні заходи оформляються як такі, що мають рекламний характер. Такий підхід є можливим, наприклад, якщо прийнято рішення про проведення в торговельних приміщеннях новорічних акцій чи розпродажів. При цьому елементи новорічних прикрас є елементами такої акції, наприклад вироблені у характерній кольоровій гамі продавця, містять логотипи магазину або торговельних марок, рекламні вивіски, заклики, гасла тощо. Такі витрати відображаються у складі «податкових»;

— п.п. «з» п.п. 138.10.3 ПКУ, призначений для інших витрат, пов’язаних із збутом товарів (робіт, послуг).

Якщо строк служби придбаної для новорічних заходів атрибутки становить понад один рік, а вартість — максимум 2500 грн, вони визнаються малоцінними необоротними матеріальними активами (МНМА) у складі групи 11 (п. 145.1 ПКУ). До групи 11 такі об’єкти зараховуються за первісною вартістю. Амортизація таких новорічних прикрас нараховується в обсязі 100 % у першому місяці використання або методом 50 % на 50 % (п.п. 145.1.6 ПКУ).

Нарешті, якщо придбані для прикрашення новорічні пристосування служать понад один рік та коштують більше 2500 грн., слід обліковувати їх у складі інших основних засобів (група 9). До таких основних засобів можуть належати, наприклад, штучна ялинка, електричні гірлянди, світлодіодні споруди тощо. Вони зараховуються до складу основних засобів за первісною вартістю (п. 146.5 ПКУ).

Суми амортизації щодо новорічних атрибутів, зарахованих до складу МНМА (групи 11) та ОЗ (групи 9), відносяться до витрат на збут (п.п. «д» п.п. 138.10.3 ПКУ) та включатимуться до таких витрат у періоді її нарахування (п. 138.5 ПКУ). Сума такої амортизації відображається також у графі 2 таблиці 1 додатка АМ.

ПДВ. Якщо придбана новорічна атрибутика має зв’язок із господарською діяльністю, податковий кредит відображається за загальними правилами. Тобто за наявності податкової накладної і використання в ПДВ-оподатковуваних операціях. Тож згідно з пп. 198.1 і 198.3 ПКУ за витратами на новорічне оформлення фасадів та вітрин магазину, а також торговельного приміщення, можна включити до складу податкового кредиту суму «вхідного» ПДВ. Право на податковий кредит виникає за першою подією (п. 198.2 ПКУ) і незалежно від того, чи почали об’єкти новорічного оформлення використовуватися в оподатковуваних операціях (п. 198.3 ПКУ).

Що ж, із оздобленням торговельних приміщень ситуація є більш-менш зрозумілою, тож переходимо до приміщень офісних.

З офісами ситуація набагато складніша. Тут головне завдання — це довести зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю. Адже без цього підприємство не має права ані на «податкові» витрати (п.п. 139.1.1 ПКУ), ані на амортизацію необоротних активів (п. 144.3 ПКУ).

Виходячи із цього, слід зазначити, що придбану підприємством новорічну атрибутику з метою прикрашення офісу складно пов’язати з господарською діяльністю. Адже придбання такої атрибутики пов’язане перш за все зі створенням святкової атмосфери на робочому місці. Тут прямі норми ПКУ, які дозволяли б відображати витрати і податковий кредит, знайти важко. Тож доводиться сподіватися перш за все на те, щоб відстояти своє право на витрати і податковий кредит у судах.

Забігаючи наперед, відзначимо, що змагатися за витрати має сенс у тому випадку, коли витрати на прикрашання офісу можна пов’язати із рекламою підприємства чи підвищенням його позитивного іміджу серед клієнтів. А це можливо лише у тому випадку, якщо клієнти приходять до офісу і на власні очі бачать його прикрашеним. Нижче ми проаналізуємо наявну судову практику відносно «господарської» спрямованості витрат щодо кожного конкретного «новорічного» атрибута.

Почнемо, напевне, з позиції податкових органів. Вони, звісна річ, проти «податкових» витрат на придбання ялинки із посиланням на п.п. 139.1.1 ПКУ (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 47, с. 24).

Чи можливо сперечатися із цією позицією? Спробуємо. У цьому нам допоможе ухвала ВАСУ від 03.12.2009 р. у справі № К-29291/06, у якій суд дійшов висновку, що можна пов’язати придбання ялинки з господарською діяльністю. Це можливо, якщо обґрунтовувати її придбання не новорічними святами, а естетичним поліпшенням побутових умов офісу, у якому платник здійснює свою статутну діяльність. Проте тує є одна важлива особ­ливість: ялинку було встановлено у приміщенні, в якому платник надавав платні послуги.

Із цієї правової позиції суду можна винести вельми важливий принцип.

Якщо прикрашається офіс, куди періодично приходять клієнти, витрати на таке оздоблення можна пов’язати з господарською діяльністю

Керуючись цим принципом, передноворічне оздоблення офісів, куди приходять клієнти, без­умовно, можна пов’язати зі створенням у клієнта позитивного іміджу підприємства. А отже, із його господарською діяльністю.

Надалі у нашому підході до прикрашання офісів ми керуватимемося перш за все саме цим принципом. Тож рухаймося далі!

Щодо прикрашення офісів новорічними гірляндами роз’яснень податкових органів наразі немає. Хіба що у листі ДПАУ від 28.01.2010 р. № 806/6/23-4016/40 податкові органи згадали про гірлянди як приладдя для мерчандайзингу. Але «підвести» під цей принцип традиційні новорічні гірлянди в офісі навряд чи вийде. Суди так само вважають за можливе відображати «податкові» витрати на придбання гірлянд виключно у зв’язку із рекламними заходами (див. ухвалу ВАСУ від 26.07.2011 р. у справі № К/9991/2739/11).

Для того щоб «налагодити» цей зв’язок, знову ж таки, необхідно, аби прикрашалися саме ті приміщення, в яких приймають клієнтів. Окрім того, на нашу думку, додатковий аргумент, аби зберегти ці витрати для податкового обліку — замовити ексклюзивні гірлянди із логотипом чи назвою підприємства.

У цьому випадку можна «підвести» витрати на придбання гірлянд під вищенаведений принцип щодо ялинок. Можна побачити натяк на прихильне ставлення до таких витрат у роз’ясненнях податківців (зокрема, у вже згадуваному вище листі ДПАУ). Судова практика також дає певні надії на цей шлях порятунку витрат (див. постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 р. у справі № 2а-391/10/2070).

В інших випадках, тобто коли встановлення гірлянд не має на меті рекламу, відображати витрати на придбання таких гірлянд у податковому обліку, на нашу думку, вельми ризиковано.

До новорічного одягу можна віднести костюми Діда Мороза, Снігуроньки, інших казкових персонажів, а також новорічні шапочки (ковпаки і т. п.).

Такі придбання, мабуть, видаються вітчизняним платникам занадто «екзотичними», аби змагатися за їх зв’язок із господарською діяльністю. Можливо, тому ми не знайшли практично жодних роз’яснень щодо «господарськості» вказаних придбань.

Маємо хіба що позитивне для платника рішення щодо витрат на виготовлення декоративного Діда Мороза, встановленого на фасаді магазину (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2011 р. у справі № 826/7661/13а). Однак проводити у цьому випадку аналогію із новорічним костюмом, на нашу думку, вельми сумнівно.

Утім, якщо новорічний одяг буде використовуватися в офісах, де здійснюється прийом клієнтів, виходячи із «загального» принципу, вважаємо, що витрати і податковий кредит все-таки відображати можна.

При відображенні новорічного одягу в обліку слід керуватися загальними принципами, які діють щодо їх вартості та строку експлуатації.

Припустимо тепер, що підприємство вирішило створити професійне новорічне оформлення офісу і наймає для цього дизайнера. Зрозуміло, що податкові органи, виходячи зі своєї загальної позиції, заперечуватимуть проти витрат на придбання послуг цього дизайнера.

Однак посилаючись на вже наведений вище принцип, можна врятувати витрати і податковий кредит за такими послугами дизайнера. Для цього необхідно зазначити, що дизайнер працює саме над оформленням приміщень, куди приходять клієнти.

На підтримку таких витрат ми маємо позитивне судове рішення щодо послуг дизайнера із новорічного оздоблення центру з обслуговування VIP-пасажирів та прилеглої до нього території (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2013 р. у справі № 826/7969/13-а).

Спробуємо узагальнити вищенаведені міркування і виробити загальний принцип. На нашу думку, змагатися за витрати і податковий кредит щодо засобів для новорічного прикрашання офісів варто лише в одному випадку. Коли є можливість довести, що ці витрати певним чином пов’язані з рекламою або створенням позитивного іміджу підприємства у клієнта.

Це можливо тоді, коли ялинка, гірлянди, інші новорічні декорації прикрашають офіси, у які приходять клієнти

Прикладами тут можуть бути офіс туристичної фірми або рекламної компанії, куди приходять замовляти послуги (так звані фронт-офіси). У цьому разі порядок податкового обліку практично не відрізнятиметься від тих випадків, коли прикрашається торговельне приміщення (див. вище).

Якщо ж ідеться про офіси, у які не приходять клієнти (наприклад, службові приміщення, бек-офіси тощо), то у разі прикрашання їх на витрати і податковий кредит сподіватися не слід. Прикрашання таких офісів однозначно можна кваліфікувати як негосподарську діяльність.

На відміну від податкового обліку, у бухгалтерському обліку не ставиться питання про «господарськість» цілей, для яких використовуються цінності, що придбавалися, — усі вони обліковуються у складі активів підприємства. Тому залежно від строку експлуатації та вартості місце новорічної атрибутики, купленої як для прикрашення торговельних площ, так і для прикрашення офісу, може бути у складі:

а) основних засобів — якщо строк експлуатації матеріальних цінностей більше 1 року, а вартість перевищує вартісну межу, установлену підприємством. Облік таких «новорічних» основних засобів, наприклад, може здійснюватися на субрахунку 109 «Інші основні засоби», куди, зокрема, можуть потрапляти гірлянди, штучні ялинки, світлотехніка, фігурки Діда Мороза, Снігуроньки, інших казкових персонажів тощо;

б) МНМА — якщо строк експлуатації предметів більше 1 року, але вартість при цьому не перевищує вартісного критерію, установленого підприємством. Такі недорогі прикраси зараховуються на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;

в) запасів — якщо строк експлуатації новорічної атрибутики менше року. Такі матеріальні ціннос­ті обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та швидко­зношувані предмети» та субрахунку 209 «Інші матеріали». Зазвичай до їх числа потрапляють картонні гірлянди, повітряні кульки, ялинкові іграшки, серпантин, сніжинки, дощик, конфеті тощо, а також живі ялинки, що придбаваються, оскільки строк їх служби невеликий.

При цьому витрати на придбання або амортизацію новорічних прикрас для торговельного залу, як правило, списуються на рахунок 93 «Витрати на збут». Витрати на прикрашення офісу списуються на рахунок 92 «Адміністративні витрати» (якщо йдеться про офіси «без клієнтів») або на рахунок 93 (якщо йдеться про офіси, куди приходять клієнти). Якщо йдеться про витрати, які не дають права на податковий кредит, то в бухобліку сума ПДВ також потрапляє до вит- рат.

Приклад. З метою збільшення обсягу продажів підприємство вирішило прикрасити в передноворічний період приміщення торговельного залу та вітрини магазину. Для цього було придбано:

— штучну ялинку вартістю 4200 грн. (у тому числі ПДВ — 700 грн.);

— підставку для ялинки вартістю 180 грн. (у тому числі ПДВ — 30 грн.);

— електричні гірлянди 30 штук на загальну суму 1950 грн. (у тому числі ПДВ — 325 грн.);

— серпантин, кульки, ялинкові іграшки, гірлянди на суму 600 грн. (у тому числі ПДВ — 100 грн.).

Крім того, для прикрашення приміщення бек- офісу було придбано 3 новорічні композиції на суму 2100 грн. (у тому числі ПДВ — 350 грн.), а також світлодіодну конструкцію у формі ялинки вартістю 960 грн. (у тому числі ПДВ — 160 грн.).

Облік витрат підприємства на новорічне прикрашення торговельного приміщення та офісу

На цьому завершуємо. Вважаємо, що після наших роз’яснень у вас не буде мороки, пов’язаної із обліком новорічних прикрас. Принаймні сподіваємося, що святковий настрій облік цих пристосувань вам не зіпсує.

	висновки
	Витрати на прикрашання торговельних приміщень пов’язані зі господарською діяльністю як витрати на рекламу. Прикрашання офісів дає право на «податкові» витрати і податковий кредит із ПДВ лише у тому випадку, коли прикрашається офіс, у який приходять клієнти. Залежно від вартості так строку експлуатації новорічні прикраси потрапляють до складу основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів чи запасів.