Теми статей
Обрати теми

Новорічні акції: як оформити й облікувати

Редакція ПБО
Стаття
img 1

знижки, розіграші, розпродажі

img 2

Новорічні акції: як оформити й облікувати

Новий рік асоціюється не тільки і не стільки із закінченням звітного періоду (хоча не без цього ☺), скільки з подарунками. У суб’єктів господарювання асоціації такі самі… Різниця лише в тому, що подарунки, у тому числі у вигляді знижок, вони дарують не стільки для того, щоб зробити покупцю приємне (але, знову ж таки, не без цього ☺), скільки для того, щоб збільшити обсяги продажів. У цій статті ми нагадаємо вам про облікові нюанси подібних операцій.

Віталій Смердов, податковий експерт

Як оформляти й навіщо?

Новорічні акції, які ви готуєтеся проводити або вже активно проводите, — це ті ж рекламні заходи. Адже погодьтеся: їх кінцевою метою є не безоплатна роздача товарів, знижок і тому подібне на честь Нового року, а збільшення обсягів продажів. Як результат: такі заходи потрібно правильно оформити. Конкретних вимог до такого оформлення законодавство не містить. Але окремі правила вам все ж доведеться врахувати. Нагадаємо, що рекламні акції, у тому числі новорічні, оформляються, як правило:

1) внутрішнім положенням. Зокрема, положенням про знижки, положенням про маркетингову політику тощо;

2) наказом по підприємству.

Ви можете обрати будь-який із цих варіантів (у тому числі одразу два) — залежно від того, який із них найбільше підходить під конкретну ситуацію. Наведемо приклад. Рекламна політика підприємства прописана у відповідному положенні. До нього, зокрема, включено й перелік можливих рекламних акцій. Конкретні ж заходи можуть «запускатися» на підставі наказу. У ньому ж можна конкретизувати й їх особливості. Якщо ж таке положення взагалі не затверджувалося, то можна обійтися лише наказом.

Незалежно від того, який підхід ви оберете, при проведенні конкретної новорічної акції в положенні/наказі варто зафіксувати:

1) мету цього заходу. Пам’ятайте: його мета — це не сама по собі роздача товарів, надання знижок тощо, а збільшення обсягу продажів та, як наслідок, доходів. Головним чином, ця мета досягається за рахунок реклами. Саме про це і слід зазначити в частині мети. Навіщо це потрібно? При проведенні такого заходу ви понесете витрати, які, звісно, захочете відобразити в податковому обліку. А зробити це без зайвих проблем ви зможете лише в разі, якщо пов’яжете таку акцію з господарською діяльністю. Це особливо актуально при безоплатних роздачах товарів. Це ж, до речі, стосується і податкового кредиту з ПДВ;

2) конкретний зміст новорічної акції. Наприклад, це можуть бути знижки (у такому разі потрібно прописати розміри знижок та умови для їх надання), роздачі подарунків, розіграші призів тощо. Тут усе залежить від фантазії керівництва;

3) перелік та кількість (за необхідності) товарів, що підпадають під акцію;

4) період проведення акції;

5) відповідальних осіб;

6) будь-які інші відомості, які є доцільними в цьому випадку.

Після того як новорічну акцію буде завершено, варто зафіксувати її результати у звіті. У ньому, зокрема, слід зазначити перелік та кількість товарів, використаних у такій акції, а також суму понесених витрат. Крім того, податківці традиційно наполягають на складанні кошторису витрат, видаткових накладних на безоплатно роздані товари тощо (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 47, с. 26).

Найчастіше новорічні акції зводяться до надання знижок та розпродажів. При цьому їх адресатами є, як правило, кінцеві споживачі. Тому в цьому разі вам доведеться враховувати й приписи Закону № 1023. Ось основні з них:

1) знижки. Нагадаємо, що знижка — це тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (ст. 1 Закону про рекламу). При цьому вживати* поняття «знижка», «зменшена ціна» або будь-які інші аналогічні за значенням поняття можна тільки при дотриманні трьох умов (ч. 4 ст. 15 Закону № 1023). По-перше, знижка/зменшення ціни має надаватися на продукцію, яку ви безпосередньо продаєте. По-друге, знижка/зменшення ціни застосовується протягом визначеного та обмеженого періоду часу. Як ми вже говорили, це ви повинні вказати у відповідному положенні та/або наказі. По-третє, ціна продукції нижча за її звичайну ціну. Зрозуміло, що тут ідеться не про звичайні ціни в розумінні ПКУ, а про те, що ціна продукції після застосування знижки/зменшення ціни має бути нижча за її колишній рівень (тобто до застосування знижки/зменшення ціни);

2) розпродажі. Вживати поняття «розпродаж» чи будь-які інші аналогічні поняття допускається при дотриманні трьох умов. По-перше, проводиться розпродаж усіх товарів у межах певного місяця або чітко визначеної групи товарів. По-друге, тривалість розпродажу обмежена в часі. По-третє, ціни товарів, що потрапляють під розпродаж, нижчі за їх звичайні ціни (у цій частині підхід аналогічний тому, з яким ви ознайомилися вище);

3) після того як ви оголосите публічно про початок проведення зазначених вище заходів (застосування знижок/зменшення цін та/або розпродажу), споживачів доведеться повідомляти про ціну продукції до початку таких заходів і після. Як правило, така інформація зазначається безпосередньо на ціннику. Але не виключені й інші варіанти.

* Про те, що вважати таким «вживанням» у Законі № 1023, не сказано. Це, у свою чергу, дозволяє читати його досить широко. Тобто, судячи з усього, можна говорити про будь-яке публічне доведення відомостей про таку знижку/зменшення ціни до споживача. Наприклад, перед входом у торговельний зал, на ціннику або на самому товарі. У тому числі така інформація може доводитися й за допомогою реклами у ЗМІ. Отже, у таких випадках вам доведеться додержувати зазначені вимоги.

Додержувати ці умови потрібно, насамперед, для того, щоб уникнути відповідальності згідно із Законом № 1023 за відсутність інформації про продукцію. Зокрема, за його п. 7 ч. 1 ст. 23: у розмірі 30 % від вартості отриманої для реалізації партії товару, але не менше 5 нмдг (85 грн.). Якщо ж згідно із законом суб’єкт не веде обов’язкового обліку доходів та витрат — у розмірі 5 нмдг (85 грн.). Крім того, це допоможе вам уникнути й податкових ризиків. Річ у тім, що у низці своїх консультацій податківці також посилаються на ці вимоги. Але про це ви прочитаєте далі.

Знижки й розпродажі: податковий та бухгалтерський облік

Податок на прибуток. Якщо новорічна акція полягає в наданні знижок і розпродажах, то порядок визначення доходів та витрат буде загальним. Доходи вам доведеться відобразити за датою передання права власності на товар покупцю. У роздробі вона, найчастіше, збігається з моментом оплати. Але головне питання полягає в іншому: у якому ж розмірі відображати такі доходи?

Робити це потрібно виходячи з фактичної ціни продажу, тобто за вирахуванням знижки/зменшення ціни. При цьому обґрунтовувати «звичайність» такої ціни більше не потрібно

Нагадаємо, що з 1 вересня цього року порядок визначення звичайних цін в ПКУ зазнав докорінних змін (читайте про це в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 69). Зокрема, було викладено в новій редакції п. 153.2 ПКУ. Нагадаємо, раніше він вимагав ураховувати звичайні ціни, у тому числі при продажах будь-яким неплатникам податку на прибуток. Тепер же цього правила немає.

Причому незалежно від розміру знижки: буде це 10 %, 75 % чи продаж товару за ціною 1 грн. Крім того, як знижку краще оформити й продаж товарів на умовах, зокрема «1+1 = 3». У такому разі знижку можна відобразити за всіма товарами цього комплекту. Але зверніть увагу: будь-яких правил щодо цього питання немає. Тобто ви можете відобразити таку операцію і як надання подарунка. Щоправда, такий варіант більш небезпечний — як у частині доходів, так і в частині витрат (про облік надання подарунків читайте далі). У декларації з податку на прибуток доходи від продажу товарів зі знижками заносяться до рядка 02.

Податківці з таким підходом сперечатися не повинні, тим більше, що вони визнавали його й до зазначених змін у частині звичайних цін (див. підкатегорію 102.06.06 Бази знань). Водночас тоді вони виставляли додаткову умову: платник повинен дотримуватись вимог Закону № 1023, про які ми говорили вище (щодо інформації про знижки/розпродажі). Проте зауважимо, що підстав для цього не було тоді, немає їх і зараз. Дотримання цих вимог Закону № 1023 не повинно впливати на податковий облік.

Одночасно зі збільшенням доходів ви маєте право відобразити витрати в частині собівартості таких товарів. Орієнтуватися при цьому потрібно на загальні правила та обмеження. Жодних особливостей тут немає. Навіть у випадку, якщо така собівартість буде вищою за суму доходів. У декларації вони потраплять до рядка 05.1.

ПДВ. У межах ПДВ облік продажів зі знижками також підпорядковується загальним правилам. Постачання товарів/послуг за загальним правилом є об’єктом обкладення ПДВ. Отже, на дату першої події (отримання оплати або відвантаження) вам доведеться відобразити ПДВ-зобов’язання. Звісно, за умови, що такі постачання не підпадають під ПДВ-пільгу (зокрема, книги або періодика вітчизняного виробництва).

Як і з податку на прибуток, ПДВ-зобов’язання потрібно відображати виходячи з фактичної ціни продажу (тобто за вирахуванням знижки)

У свою чергу, орієнтуватися на звичайні ціни більше немає потреби (з 01.09.2013 р. п. 188.1 ПКУ цього не вимагає). Причому це правило справедливе навіть у разі, якщо сума ПДВ-зобов’язань за такими товарами буде менше, ніж відображений за ними податковий кредит.

За цією ж датою вам доведеться скласти податкову накладну. Але зверніть увагу: у межах новорічних акцій постачання товарів/послуг здійснюється, як правило, кінцевим споживачам за готівку. А це приводить до того, що податкові накладні можна складати не на кожне окреме постачання, а за підсумками дня (п. 8.4 Порядку № 1379). Із нюансами їх заповнення ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 35, с. 10. При заповненні Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а також декларації з ПДВ запитань виникнути не повинно (про їх заповнення читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 77, № 47).

ПДФО. До доходів фізособи у вигляді додаткового блага належить і сума знижки звичайної ціни товарів (робіт, послуг), яка призначена індивідуально для неї (абз. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). Як бачите: однією з умов для виникнення такого доходу є «індивідуальність» знижки. У зв’язку з цим вимальовується два варіанти.

Перший, за якого знижка надається будь-якому споживачу (тобто не є індивідуальною). У такому разі її сума до доходів не потрапить

На щастя, податківці це визнають (див. підкатегорію 103.02 Бази знань). Зробимо лише два доповнення. По-перше, при наданні таких знижок не має бути вибіркового підходу. Тобто знижка надається всім споживачам на рівних умовах. При цьому, на нашу думку, цей же принцип повинен працювати й тоді, коли знижка надається певним групам покупців: наприклад, чоловікам, жінкам або дітям. По-друге, у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ такі суми не відображаються. І це логічно, адже у вас взагалі не повинно бути даних для його заповнення в частині таких доходів.

Другий варіант — знижка надається індивідуально. Тобто тільки окремим споживачам (звісно, якщо є можливість їх ідентифікації). При цьому податківці до таких знижок відносять і право споживача придбати товар за ціною 1 грн., отримане в результаті розіграшу (див. підкатегорію 103.02 Бази знань).

У цьому випадку дохід у вигляді знижки звичайної ціни товару доведеться обкласти ПДФО. Зробити це слід за ставкою 15 % або 17 % — залежно від суми такого доходу. При визначенні бази оподаткування також урахуйте «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ) — адже дохід у вигляді знижки не є грошовим. Він становитиме 1,176471 (при ставці 15 %) або 1,204819 (при ставці 17 %). Сплачується ПДФО протягом банківського дня, наступного за днем надання індивідуальної знижки (п.п. 168.1.4 ПКУ). У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ такий дохід зазначається з ознакою «126».

Крім того, ви повинні запитати в такого споживача копію картки платника податків (податковий номер) або паспорта, якщо він відмовився від отри­мання реєстраційного номера картки платника. Навіщо це потрібно? По-перше, щоб заповнити Податковий розрахунок за формою № 1ДФ. Адже ці відомості вам доведеться внести до графи 2 цього документа. По-друге, в ідеалі, номер картки платника повинен заноситися до документів, пов’язаних із зазначеною операцією. Якщо цього не зробити, то вони вважатимуться оформленими з порушенням законодавства (п. 70.13 ПКУ). При цьому в такому разі до платника можуть застосувати штраф за п. 119.3 ПКУ: за оформлення документів, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізосіб, або про сплату податків без зазначення номера картки платника. Його сума становить 170 грн.

Бухгалтерський облік. Сума знижки в бухгалтерському обліку не відображається. Отже, дохід визначається виходячи з його фактичної суми (тобто за вирахуванням знижки). При відвантаженні товару він відображається за кредитом субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів». За цією ж датою вам доведеться збільшити витрати в частині собівартості — записом за дебетом субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів».

Наведемо приклад. Магазин «Саймон» займається продажем побутової техніки. При цьому згідно з наказом по підприємству було прийнято рішення продавати у грудні окремі товари зі знижкою 50 %.

Залишок товарів на початок місяця становить 156000 грн. за роздрібними цінами. Сума торговельної націнки — 36000 грн.

У грудні підприємство придбало товар на 40000 грн. (без урахування ПДВ). Продажна вартість цього товару 52000 грн. (тобто торговельна націнка становила 12000 грн.).

У цьому ж місяці було продано товарів на суму 84000 грн. (за роздрібними цінами). Знижка в час­тині акційного товару становила 6000 грн. Таким чином, виручка становила 78000 грн. (84000 - - 6000).

Бухгалтерський та податковий облік продажу товару зі знижкою

№ з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн.

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

1

Оприбутковано товари

40000

281

631

2

Відображено податковий кредит

8000

641

631

3

Перераховано оплату за отриманий товар

48000

631

311

4

Передано товар у роздріб

40000

282

281

5

Нараховано торговельну націнку

12000

282

285

6

Відображено дохід від реалізації товарів (з урахуванням знижки)

78000

301

702

65000

64613**

7

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

13000

702

641

8

Відображено суму знижки

6000

285

282

9

Списано суму торговельної націнки

13387*

285

282

10

Відображено собівартість реалізованих товарів

64613

902

282

* Торговельна націнка, що підлягає списанню, визначається так (п. 22 П(С)БО 9): 1) визначаємо середній відсоток торговельної націнки:
[(36000 + 12000) : (156000 + 52000)]
х 100 % = 23,08 %; 2) визначаємо суму реалізованої торговельної націнки:
(84000
х 23,08 %) : 100 % = 19387 грн. При цьому, оскільки знижка відображена окремо (у рядку 8 цієї таблиці), до рядка 9 записуємо лише різницю: 19387 - 6000 = 13387 грн. ** Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю реалізованих товарів і торговельною націнкою, що відноситься до них (п. 22 П(С)БО 9): 84000 - 19387 = 64613 грн.

 

Розіграш призів/знижок: що з ліцензією та патентом?

Ліцензування. Серед видів діяльності, що ліцензуються, названа і діяльність з випуску та розповсюдження лотерей (ст. 9 Закону про ліцензування). Причому на сьогодні мораторій на видачу таких ліцензій знято. Але чи можна говорити, що розіграш призів у межах новорічної акції є лотереєю? Для цього пригадаємо, що ж таке лотерея. Згідно з визначенням — це масова гра, незалежно від її назви, яка передбачає розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями та перемога в якій має випадковий характер, територія проведення якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі (ст. 1 Закону № 5204).

Як бачите, однією з обов’язкових ознак лотерей є їх платність. Тому, якщо ви організовуєте розіграш призів або іншого майна на безоплатній основі (наприклад, серед відвідувачів магазину), то підстав для того, щоб вважати такий захід лотереєю, немає. Прямим тому підтвердженням є й п.п. 14.1.101 ПКУ. У ньому зазначено, що не є лотереями ігри, які проводяться на безоплатній основі юрособами та підприємцями, метою яких є рекламування їх товару (платної послуги), сприяння їх продажу (наданню) за умови, що організатори таких ігор витрачають на їх проведення свій прибуток (дохід).

Але одразу виникає запитання: а як бути тим, хто організовує розіграші лише серед тих, хто придбав якийсь товар (роботу, послугу)? Адже у визначенні сказано, що спосіб прийняття грошей за участь у грі може бути будь-яким. Запевняємо: нічого страшного в цьому немає. Адже в подібному випадку при придбанні товару (роботи, послуги) споживач сплачує тільки за сам товар (роботу, послугу). Тобто він не вносить окрему плату за участь у розіграші призу. Цей факт фіксується й у чеці РРО/іншому розрахунковому документі. Отже, такий розіграш усе одно залишається безоплатним, а тому лотереєю не вважається. Тим більше, він має рекламний характер.

Підсумок: як і раніше, ліцензія при проведенні розіграшів призів не потрібна. Але окремі норми Закону № 5204 врахувати все-таки доведеться. Так, запам’ятайте: забороняється використовувати слово «лотерея» або словосполучення «державна лотерея», «національна лотерея», «українська лотерея» в будь-яких відмінках і контекстах у рекламі видів підприємницької діяльності або в назвах юросіб, якщо вони не є операторами державних лотерей/розповсюджувачами державних лотерей (ч. 4 ст. 5 Закону № 5204). Тому краще обмежитися словами «розіграш», «акція» тощо.

Патентування. Платники збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності перелічені в п.п. 267.1.1 ПКУ. Серед них названі і суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері розваг (крім проведення державних лотерей). Що належить до такої діяльності? Це господарська діяльність, яка полягає у проведенні (п.п. 14.1.46 ПКУ):

1) лотерей. На сьогодні проведення будь-яких лотерей, крім державних, заборонено (ст. 4 Закону № 5204). Тому в цій частині питання відпадає;

2) розважальних ігор, участь в яких не передбачає отримання їх учасниками грошових/майнових призів. Зокрема, більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо. Суть розіграшу саме і полягає в тому, щоб надати майновий приз. Отже, він не вважається розважальним заходом у розумінні п.п. 14.1.46 ПКУ.

Таким чином, можемо заспокоїти: отримувати патент для проведення розіграшу вам також не доведеться

Проте зверніть увагу: від придбання торгового патенту на провадження торговельної діяльності ніхто не звільняє (абз. «а» п.п. 267.1.1 ПКУ). Про придбання, використання та анулювання патентів ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 72.

Розіграш ¹ азартна гра. На сьогодні в Україні все ще діє заборона грального бізнесу. До нього, зокрема, належить діяльність із проведення азартних ігор. Але не турбуйтеся: розіграші призів не є азартними іграми в розумінні Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. № 1334-VI. Адже в його ст. 1 прямо зазначено, що до них не належать розіграші на безоплатній основі з рекламуванням (популяризацією) окремого товару, послуги, торговельної марки, знаку для товарів та послуг, найменування або напрямів діяльності.

Роздаємо подарунки та призи: як облікувати?

Податок на прибуток. Роздачі подарунків і призів за своєю суттю є безоплатними рекламними роздачами. Про них же ви могли прочитати зовсім недавно в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 33. Тому тут ми нагадаємо основні тези. З 1 вересня 2013 року, після впровадження до ПКУ трансфертного ціноутворення, підстави для відображення доходів при таких роздачах зникли (про це читайте вище). Водночас на витрати в сумі собівартості товару, що роздається, ви маєте повне право. Як ми вже говорили, мета подібних заходів — реклама. А рекламні витрати ПКУ дозволяє відображати в повному обсязі (п.п. 140.1.5 ПКУ) — головне, їх підтвердити. У зв’язку з цим, собівартість таких товарів потрапить до складу витрат на збут (абз. «г» п.п. 138.10.3 ПКУ). У декларації їх слід уключити до рядка 06.2. Із відображенням витрат при безоплатних рекламних роздачах погоджуються й контролери (див. підкатегорію 102.07.20, 102.30.02 Бази знань).

Але не виключаємо, що в податківців на місцях буде й інша точка зору. Адже свого часу вони наполягали на відображенні доходів за звичайними цінами при будь-яких безоплатних роздачах. Щоправда, тоді вони дозволяли й відображати витрати в частині собівартості таких товарів. У зв’язку з цим: якщо контролери будуть, як і раніше, дотримуватися такого підходу, то вам потрібно обстоювати можливість відображення подвійних витрат. Тобто в сумі собівартості та рекламних витрат.

ПДВ. Безоплатна рекламна роздача товарів — це їх постачання, тобто об’єкт обкладення ПДВ. Отже, за такої роздачі вам потрібно відобразити ПДВ-зобов’язання. Але не поспішайте засмучуватися: після того як п. 188.1 ПКУ було викладено в новій редакції, їх сума буде нульовою. Адже нагадаємо: після цих змін звичайні ціни при постачанні товарів/послуг потрібно враховувати лише в межах контрольованих операцій. При цьому формально вам все одно доведеться складати податкову накладну з нульовою вартістю товару.

Але виникає запитання: чи можна зберегти податковий кредит за такими товарами?

Так, можна. Це зумовлене тим, що в таких постачань рекламна мета. А отже, незважаючи на те що такі постачання є нульовими, вони все одно пов’язані з господарською діяльністю. Таким чином, раніше відображений податковий кредит зберігається. При цьому нагадаємо: свого часу податківці неправомірно виступали проти податкового кредиту за такими операціями (див. підкатегорію 101.16 Бази знань). На сьогодні цю консультацію скасовано, а тому сподіваємося, що їх підхід змінився.

Зовсім інакша справа, якщо роздається товар, що підпадає під ПДВ-пільгу. За такими товарами відображати податковий кредит не можна (порушується умова про «оподатковуваність» постачань). Якщо ж податковий кредит за ними було відображено (наприклад, при придбанні сировини/послуг, необхідних для їх виготовлення), то вам доведеться нарахувати за ним ПДВ згідно з пп. 198.5 і 189.1 ПКУ*.

* Цей порядок підходить лише в тому випадку, якщо податковий кредит було відображено правомірно. Тобто якщо ви планували використовувати товар в оподатковуваних постачаннях у межах господарської діяльності. В іншому разі, потрібно використовувати не пп. 198.5 і 189.1 ПКУ, а механізм виправлення. Про те, як виправляти помилки в обліку з ПДВ, читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 81.

ПДФО при проведенні розіграшів призів. Дохід у вигляді призів та виграшів уключається до оподатковуваного доходу платника (п.п. 164.2.8 ПКУ). Причому, якщо одержувача такого доходу можна ідентифікувати, то цей дохід доведеться обкласти ПДФО (див. підкатегорію 103.02 Бази знань). У нашому випадку дохід, як правило, негрошовий, а тому оплатити ПДФО доведеться за свій рахунок. При цьому майте на увазі такі нюанси:

1) ставка податку становить 30 % (п. 167.3 ПКУ);

2) база оподаткування визначається з урахуванням «натурального» коефіцієнта за п. 164.5 ПКУ. З урахуванням зазначеної вище ставки він становить 1,428571;

3) сплатити ПДФО доведеться протягом банківського дня, наступного за днем надання призу (п.п. 168.1.4 ПКУ);

4) у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід відображається з ознакою доходу «111».

При цьому нагадаємо: якщо за підсумками розіграшу споживач отримує матеріальний актив не безоплатно, а купує його за символічну 1 грн., то йдеться про надання індивідуальної знижки (див. підкатегорію 103.02 Бази знань). Тому такий дохід потрібно обкладати ПДФО в іншому порядку, про який ви можете прочитати вище.

ПДФО при безоплатній роздачі подарунків. Якщо товари роздаються поза розіграшем, тобто без елемента випадковості, то варто говорити про надання подарунків. При цьому, якщо їх одержувачами є невизначене коло осіб (тобто ідентифікувати їх неможливо), то об’єкта обкладення ПДФО не виникне. Що, до речі, підтверджують і податківці (див. підкатегорію 103.23 Бази знань). При цьому зрозуміло, що в Податковому роз­рахунку за формою № 1ДФ вартість таких подарунків не відображається.

Якщо ж їх одержувачами є конкретні особи (з можливістю ідентифікації), то вартість подарунка є доходом платника у вигляді додаткового блага (абз. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ). Але майте на увазі: до доходу потрапляє тільки та частина його вартості, яка перевищує 50 % мінімальної зарплати (з розрахунку на місяць) на 1 січня звітного року** (п.п. 165.1.39 ПКУ).

** Ця пільга працює виключно при наданні негрошових подарунків. В іншому разі оподаткувати потрібно всю суму.

Інакше кажучи, у 2013 році обкладати ПДФО потрібно вартість подарунка, що перевищує 573,5 грн.

Причому цей ліміт дозволяється використовувати кожного місяця заново (див. лист ДПАУ від 16.02.2011 р. № 4284/7/17-0717, 3071/6/17-0715 і Федерації профспілок України від 15.02.2011 р. № 58/01-16/330).

До суми зазначеного перевищення слід застосувати «натуральний» коефіцієнт. Оподатковується ж воно за загальною ставкою — 15 % або 17 %. Сплатити ПДФО доведеться протягом наступного банківського дня за днем надання подарунка.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ сума подарунка в межах зазначеного звільнення від ПДФО (п.п. 165.1.39 ПКУ) зазначається з ознакою доходу «160». У свою чергу, оподатковувана сума перевищення відображається з ознакою доходу «126» (див. підкатегорію 103.25 Бази знань).

Бухгалтерський облік. Бухгалтерський дохід при безоплатних рекламних роздачах відображати не потрібно. Це пов’язано з тим, що критерії для його визнання в цьому випадку не дотримуються (п. 5 П(С)БО 15). Витрати в частині собівартості товару потрібно включити до складу витрат на збут, тобто до дебету рахунка 93 «Витрати на збут». Такі витрати відображаються в періоді, у якому проводилася безоплатна роздача (затверджено звіт про проведення рекламної акції).

 

висновки


img 3
 
 
  • Проведення новорічної акції повинне підтверджуватися документами. Законодавство не містить вимог до їх оформлення, але в них потрібно обов’язково зафіксувати рекламний характер такої акції.

  • При продажу товару зі знижкою доходи з податку на прибуток та ПДВ-зобов’язання відображаються виходячи з фактичної ціни продажу (тобто за вирахуванням знижки).

  • При рекламній роздачі подарунків доходи та ПДВ-зобов’язання не відображаються, а витрати в частині їх собівартості потрапляють до складу витрат на збут.

  • Якщо знижки надаються не індивідуально (усім бажаючим), то наслідки з ПДФО відсутні. В іншому разі ПДФО доведеться сплатити.
 
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі