При виплаті доходу нерезиденту платник ФСП утримує податок на репатріацію
Чи повинно підприємство — платник фіксованого сільськогосподарського податку при виплаті доходу нерезиденту утримувати податок на доходи нерезидента (так званий податок на репатріацію)? Чи потрібно в такому разі подавати якусь звітність?
(м. Житомир)
Як передбачено п. 160.2 ПКУ, резиденти або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату доходу із джерелом його походження з України (перелік таких «нерезидентських» доходів наведено в п. 160.1 ПКУ), зобов’язані утримувати з таких доходів податок за ставкою 15 % від їх суми та за їх рахунок і сплачувати його до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною нерезидента, якому здійснюється виплата. При цьому резидентами згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.213 ПКУ, зокрема, є юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами.
Оскільки платник фіксованого сільськогосподарського податку (далі — ФСП) підпадає під визначення резидента, то він повинен дотримуватись вимог, установлених п. 160.2 ПКУ. Тому в разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України (п. 160.1 ПКУ), підприємство — платник ФСП повинно утримати з них податок на доходи нерезидента (так званий податок на репатріацію) за ставкою 15 % (в окремих випадках податок утримується за правилами пп. 160.3 — 160.7 ПКУ), якщо інше не передбачено нормами міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування (у зв’язку з цим нагадаємо, що перелік країн, з якими Україною укладені міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, станом на 01.01.2013 р. було доведено листом ДПСУ від 14.01.2013 р. № 536/7/12-10-17).
Аналогічні роз’яснення із цього приводу можна зустріти і в консультації з розділу 110.30.03 ЄБПЗ. Як роз’яснюють податкові органи, обов’язок утримувати та перераховувати до бюджету податок на доходи нерезидента в разі виплати нерезиденту доходу із джерелом походження з України, покладається на резидента — юридичну особу, незалежно від системи оподаткування, на якій така особа перебуває, у тому числі і на підприємства — платників ФСП. Тому платники ФСП при виплаті доходів нерезидентам, дотримуючись положень п. 160.2 ПКУ, повинні також утримувати податок на доходи нерезидента в загальновстановленому порядку.
Щодо звітності, яка подається в такому разі, зазначимо: будь-якої окремої («спеціальної») форми податкової звітності про суми податків, утриманих з доходів нерезидентів, не існує. Тому з цією метою наразі використовують додаток ПН до декларації з податку на прибуток підприємства, в таблиці 1 якого і здійснюють розрахунок сум податків на доходи, що утримуються з нерезидентів. На це звертали увагу і податківці в консультації з розділу 110.30.03 ЄБПЗ, роз’яснюючи, що звітувати в цьому разі щодо податку, утриманого з доходів нерезидента, спецрежимникам (тобто неплатникам податку на прибуток) слід таким чином. Так, юридичні особи, які перебувають на спеціальному режимі оподаткування (платники єдиного податку та платники фіксованого сільськогосподарського податку), що утримують податок з доходів нерезидента, повинні подати до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням декларацію з податку на прибуток підприємства тільки із заповненими (щодо утриманого з нерезидентів податку) рядками 17 — 19 та складеним до них додатком ПН, з відображенням у ньому суми виплаченого нерезиденту доходу та утриманого з нього податку на доходи нерезидента. Жодні інші додатки до такої декларації в цьому випадку не подаються, а решта рядків у такій декларації не заповнюється (прокреслюється).
Заповнену в такий спосіб декларацію з додатком ПН платнику ФСП потрібно подати у строки, установлені для квартального звітного (податкового) періоду (п.п. 49.18.2 ПКУ), тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, в якому здійснювалася виплата доходу нерезиденту. Якщо доходи нерезидентам виплачувалися в декількох звітних періодах (кварталах) протягом календарного року, то відображати їх у декларації з податку на прибуток у зазначений спосіб потрібно наростаючим підсумком. У цьому випадку, мабуть, зробимо одне уточнення: як відомо, для платників податку на прибуток із 2013 року відповідно до п. 57.1 ПКУ запроваджено річний звітний період — із поданням річної декларації з податку на прибуток. Водночас базовим звітним (податковим) періодом, як і раніше, залишається календарний квартал (п. 152.9 ПКУ). Тому, здійснивши виплату доходу нерезиденту та утримавши з нього податок на доходи, відзвітувати про це, вважаємо, платнику податків потрібно саме за підсумками кварталу виплати — тобто у квартальні строки (протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу).
Залишається додати, що сама форма додатка ПН передбачає, що він має складатися окремо за кожним нерезидентом, якому виплачувався дохід (у вступній частині додатка ПН наводяться відомості щодо окремого нерезидента). Тому, якщо у звітному періоді дохід виплачувався одночасно відразу декільком нерезидентам, то до декларації з податку на прибуток із заповненими рядками 17 — 19 платнику ФСП у такому разі потрібно додати декілька додатків ПН — залежно від числа нерезидентів, яким виплачувався дохід.
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
