Дохід від реалізації сільгосппродукції, вирощеної без підтверджуючих документів на землю, не включається до доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва
Як сільськогосподарський товаровиробник для набуття або підтвердження статусу платника ФСП може підтвердити право користування сільгоспугіддями, якщо в державному земельному кадастрі відсутні відомості про договори оренди сільгоспугідь (земельні ділянки, земельні частки (паї)), якими користується таке підприємство, і відповідно чи включається виручка від реалізації продукції, що вирощена на таких угіддях, до складу виручки від реалізації продукції власного виробництва?
Оподаткування фіксованим сільськогосподарським податком (далі — ФСП) сільськогосподарських товаровиробників здійснюється відповідно до глави 2 розділу XIV Податкового кодексу України, із змінами і доповненнями, (далі — Кодекс).
Відповідно до п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — ПКУ), сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу — юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Відповідно до п.п. 14.1.234 п. 14.1 статті 14 ПКУ сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 2 розділу XIV цього Кодексу — це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 — 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Об’єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 302.1 ст. 302 ПКУ).
Згідно з п. 308.1 ст. 308 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку щороку, до 20 лютого, подають станом на 1 січня поточного року, зокрема:
— загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), — органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
— розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;
— відомості (довідку) про наявність земельних ділянок — органам державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомості (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються відомості про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Порядок ведення Поземельної книги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1021*, із змінами та доповненнями (далі — Порядок), визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Поземельної книги — документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб’єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь.
*На сьогодні цей документ втратив чинність. Однак позиція податківців, викладена в останньому абзаці консультації, через це найімовірніше не зміниться. — Прим. ред.
Пунктом 31 Порядку визначено, що відомості з Поземельної книги надаються територіальним органом Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки у формі витягу (інформаційної довідки), зокрема, про наявність земельних ділянок у власності (користуванні).
У витягу (інформаційній довідці) про наявність земельних ділянок у власності (користуванні) зазначаються:
— відомості про особу, яка звернулася за отриманням витягу;
— найменування, дата та номер документа, на підставі якого здійснюється надання витягу;
— дата та номер витягу;
— дані, за якими здійснювався пошук інформації в автоматизованій системі;
— відомості про власника (користувача) земельної ділянки (земельних ділянок);
— загальні відомості про земельну ділянку (кадастровий номер; місце розташування; назва цільового призначення; форма власності; площа; грошова оцінка);
— відомості про право власності (користування) земельною ділянкою (земельними ділянками);
— відомості про найменування територіального органу Держземагентства, який надав витяг, і особу, яка підготувала та підписала витяг.
Право на отримання витягу з Поземельної книги мають власник (користувач) земельної ділянки, суб’єкти права земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіція, їх спадкоємці, правонаступники або уповноважені ними особи (п. 32 Порядку).
Дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 — 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, включає доходи, отримані, зокрема, від реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях (п. 308.4 ст. 308 ПКУ).
Отже, підтвердження розміру площ сільськогосподарських угідь, що перебувають у власності сільськогосподарського виробника або надані йому у користування, в тому числі на умовах оренди, здійснюється відповідними територіальними органами Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.
Дохід від реалізації сільгосппродукції, що вирощена на земельних ділянках, земельних частках (паях), угіддях без наявності підтверджуючих документів щодо права власності та/або користування земельними ділянками, не включається до доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва.
За матеріалами підкатегорії 360.02
Єдиної бази податкових знань, розміщеної
на офіційному сайті ДПСУ: sts.gov.ua
