Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Лютий, 2013/№ 14
Друк
Постанова від 19.12.2012 р. № 25-1

Міністерства та відомства України

 

Про внесення змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України

Постанова від 19.12.2012 р. № 25-1

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 січня 2013 р. за № 94/22626

(витяг)

 

Відповідно до статей 7 – 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості» та пунктів 9, 11 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384, правління Пенсійного фонду України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Зміни до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, що додаються.

<…>

3. Затвердити Зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, що додаються*.

* Зміни не публікуються, оскільки витяг із зазначеної Інструкції наводимо нижче у кодифікованому вигляді з урахуванням унесених змін. Зміни по тексту виділено напівжирним курсивом. — Прим. ред.

<…>

5. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.

 

В. о. Голови правління В. Кравчук

 

 

Затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2012 № 25-1

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 січня 2013 р. за № 94/22626

Зміни до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663

 

1. Пункт 7.1 глави 7 викласти в такій редакції:

«7.1. Сплата збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме: операцій з торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння, набуття права власності на легкові автомобілі, що підлягають першій державній реєстрації в Україні (крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону), купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв’язку, здійснюється відповідно до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (із змінами).».

2. У главі 8:

2.1. Абзац шостий пункту 8.2 викласти в такій редакції:

«У випадках, визначених підпунктами «б» та/або «в» цього пункту, вимога надсилається протягом п’яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені). Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.».

2.2. Пункт 8.3 після абзацу восьмого доповнити новими абзацами дев’ятим та десятим такого змісту:

«Якщо страхувальник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.».

У зв’язку з цим абзаци дев’ятий – дванадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим – чотирнадцятим.

3. У тексті додатків до цієї Інструкції слова «ідентифікаційний номер» у всіх відмінках замінити словами «реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)» у відповідних відмінках.

 

Директор Департаменту надходження доходів
В. Литвиненко

 

 

Затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за № 994/18289

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

(із змінами і доповненнями, останні з яких унесено постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2012 року № 25-1)

(витяг)

 

<…>

II. Платники єдиного внеску

2.1. Платниками єдиного внеску є:

2.1.1. Роботодавці:

підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців);

<…>

2.1.6. Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому підпункту 2.1.1 цього пункту, чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб – підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).

<…>

 

III. База нарахування та розміри єдиного внеску

3.1. Єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, у таких розмірах:

<…>

3.1.4. Які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), – 34,7 відсотка суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

3.2. Для платників, зазначених у підпункті 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону у таких розмірах:

<…>

3.2.2. Які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства особам, зазначеним у підпунктах 2.1.11 – 2.1.15 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, – 33,2 відсотка суми грошового забезпечення, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійс­нюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

На період до 01 січня 2023 року платники, зазначені у підпункті 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які є підприємствами судно­будівної промисловості (клас 30.11 групи 30.1 розділу 30, клас 33.15 групи 33.1 розділу 33 КВЕД ДК 009:2010), звільняються від сплати єдиного внеску на суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійс­нюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що здійснюється за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непраце­здатності.

<…>

3.14. На період до 01 січня 2023 року для підприємств суднобудівної промисловості (клас 30.11 групи 30.1 розділу 30, клас 33.15 групи 33.1 розділу 33 КВЕД ДК 009:2010) розмір єдиного внеску встановлюється 33,2 відсотки від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

3.15. Платники, зазначені у підпунктах 2.1.11, 2.1.13 – 2.1.15 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, звільняються від сплати єдиного внеску із сум отриманих ними грошового забезпечення, допомоги або компенсації.

3.16. Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, що дорівнювала до 1 жовтня 2011 року п’ятнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок, з 1 жовтня 2011 року – сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.

 

IV. Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску

<…>

4.3. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 (крім тих, які є страхувальниками для платників, зазначених у підпунктах 2.1.11, 2.1.13 – 2.1.15 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції) пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції:

<…>

4.3.6. Нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

<…>

4.5. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 2.1.3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції

<…>

4.5.2. Платники, визначені підпунктом 2.1.3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності.

Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

<…>

Платникам, які зобов’язані здійснити доплату до мінімального страхового внеску, органами Пенсійного фонду України для узгодження надсилається повідомлення-розрахунок за формою згідно з додатком 1*, у якому зазначається розрахунок сум такої доплати, які підлягають сплаті за результатами підприємницької діяльності за календарний рік.

* Додатки не публікуються. — Прим. ред.

4.5.3. Платники, визначені підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

<…>

Платникам, які зобов’язані здійснити доплату до мінімального страхового внеску, органами Пенсійного фонду України для узгодження надсилається повідомлення-розрахунок за формою згідно з додатком 1, у якому зазначається розрахунок сум такої доплати, які підлягають сплаті за результатами їх діяльності за календарний рік.

4.6. Обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування

<…>

4.6.2. Платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

<…>

4.9. Обчислення єдиного внеску органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів Пенсійного фонду, інформації територіальних органів органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, про нараховані суми доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

4.10. У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у цій Інструкції, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

4.11. Органи Пенсійного фонду України використовують дані зазначені у повідомленні про зміну класу професійного ризику виробництва, отриманого від робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, для здійснення контролю за правильністю відображення донарахованих (зменшених) сум єдиного внеску у звітності до Пенсійного фонду, відповідно до встановлених йому класів професійного ризику виробництва, за періоди, зазначені у повідомленні.

 

V. Добровільна сплата єдиного внеску

<…>

5.2. Особи, зазначені у підпунктах 5.1.1 – 5.1.3 пункту 5.1 розділу V цієї Інструкції, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання:

<…>

довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі наявності);

<…>

 

VI. Порядок стягнення заборгованості з платників

<…>

6.3. Органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або інформація територіальних органів органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики про суми доходу (прибутку) фізичних осіб – підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування (зменшення) сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

б) якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

в) якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому підпунктом «а» цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску, або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до Пенсійного фонду та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами – підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого (зменшеного) єдиного внеску.

У випадках, передбачених підпунктами «б» та/або «в» цього пункту, вимога надсилається:

платникам, зазначеним у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п’яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 2.1.3 та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п’ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 грн.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

6.4. Вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника – юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника – фізичної особи).

<…>

Після формування вимоги та внесення даних до відповідного реєстру, вимога передається працівнику, на якого покладено обов’язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, для надіслання (вручення) її платнику. При цьому корінець вимоги залишається у Пенсійному фонді.

<…>

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв’язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Після вручення (отримання інформації про вручення) вимоги платнику працівник, на якого покладено обов’язки з ведення діловодства та архівне зберігання документів, передає корінець такої вимоги з відміткою про вручення відповідальному працівнику органу Пенсійного фонду.

<…>

 

VII. Фінансові санкції

<…>

7.2. Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 2.1.1 – 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, органи Пенсійного фонду застосовують штрафні санкції у таких розмірах:

<…>

7.2.2. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10.

<…>

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується єдиний внесок, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, – календарний рік, для платників, зазначених у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування, – календарний квартал відповідно.

7.2.3. За донарахування органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

<…>

7.7. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 7.2, 7.3, 7.5 та 7.6 розділу VII цієї Інструкції, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.

<…>

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцеперебування з повідомленням про вручення.

Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду рішення про нараху­вання пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.

У разі коли неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв’язку його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

<…>

 

Директор департаменту надходження доходів
В. Литвиненко



коментар редакції

Зміни до нормативно-правових актів Пенсійного фонду

Відповідно до постанови, що коментується (далі – постанова № 25-1), уносяться зміни до таких документів:

– Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1);

– Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-2 (далі – Порядок № 21-2);

– Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р. № 21-5 (далі – Інструкція № 21-5).

Аналіз почнемо зі змін, унесених до Інструкції № 21-5. Більша частина змін до Інструкції № 21-5 пов’язана з приведенням її у відповідність до Закону № 2464, який за останній час зазнав змін.

Нагадаємо: Законом України «Про внесення змін до статей 9 і 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 18.09.2012 р. № 5292-VI, який набрав чинності з 13.10.2012 р., було підкориговано Закон № 2464 щодо строків сплати підприємцями та особами, які забезпечують себе роботою самостійно, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання (далі – ЄСВ) за себе. Згідно із зазначеними змінами підприємці-загальносистемники сплачують ЄСВ до 10 лютого наступного року, підприємці-єдиноподатники – до 20 числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується ЄСВ, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, – до 1 травня наступного року.

Відповідні правки внесено до Інструкції № 21-5 згідно з постановою № 25-1. Проте положення абзацу першого п.п. 4.5.2, що зобов’язують підприємців-загальносистемників сплачувати авансові платежі, залишилися незмінними. Тобто, на думку ПФУ, як і раніше, підприємці-загальносистемники повинні сплачувати ЄСВ протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів у розмірі 25 % річної суми ЄСВ, розрахованої від суми, визначеної податківцями для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). А до 10 лютого наступного року загально­системники зобов’язані: здійснити остаточний розрахунок сум ЄСВ, що підлягають сплаті за підсумками звітного року, та в разі потреби здійснити доплату ЄСВ.

Що стосується єдиноподатників, то відповідно до змін, які внесені до Інструкції № 21-5, вони можуть (але не повинні) сплачувати ЄСВ щомісячно у вигляді авансових внесків, у самостійно визначеному розмірі до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Граничний строк сплати авансового внеску за січень 2013 року – 19 лютого 2013 року. Суми ЄСВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються підприємцями при остаточному роз­рахунку, який єдиноподатники зобов’язані проводити щокварталу до 20 числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Граничний строк сплати ЄСВ за I квартал 2013 року – 19 квітня 2013 року.

Згідно з новим п. 4.10 Інструкції № 21-5, якщо останній день строків сплати ЄСВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Зауважимо: і раніше пенсійники погоджувалися з перенесенням граничного строку сплати ЄСВ для роботодавців (див. консультацію фахівця Пенсійного фонду в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 51, с. 46).

Відповідно до Закону України «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості» від 06.09.2012 р. № 5209-VI, який набрав чинності з 01.01.2013 р., до Закону № 2464 було внесено зміни щодо пільг зі сплати ЄСВ підприємствам суднобудівної промисловості.

Так, на період з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р. для роботодавців, які є підприємствами суднобудівної промисловості (клас 30.11 група 30.1 розділ 30, клас 33.15 група 33.1 розділ 33 КВЕД ДК 009:2010), установлено такі пільги:

– звільнення від сплати ЄСВ, що нараховується на суму лікарняних (оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомогу по тимчасовій непрацездатності). Тобто при нарахуванні лікарняних зазначені роботодавці утримують ЄСВ за ставкою 2 %, але не повинні нараховувати і сплачувати ЄСВ за ставкою 33,2 % (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464);

розмір ЄСВ у частині нарахувань на суму заробітної плати та винагород за договорами цивільно-правового характеру становить 33,2 % (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).

Постановою № 25-1 відповідні зміни внесено до розділу 3 Інструкції № 21-5 (у ньому з’явилися нові п.п. 3.2.2 і п. 3.14).

Крім того, зміни внесено до розділу VII «Фінансові санкції» Інструкції № 21-5. Згідно з новим абз. 9 п. 6.4 Інструкції № 21-5, якщо працівник ПФУ не може вручити платнику ЄСВ вимогу про сплату боргу поштою у зв’язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю посадових осіб платника ЄСВ за його місцезнаходженням), відмовою посадових осіб платника ЄСВ прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику ЄСВ у день, указаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Аналогічна норма міститься і в оновленому п. 7.7 Інструкції № 21-5 про вручення рішення про нарахування пені та застосування штрафів з ЄСВ, а також в оновленому п. 8.3 Інструкції № 21-1 про вручення вимоги про сплату недоїмки зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Крім того, у нових абзацах п. 7.7 Інструкції № 21-5 наведено умови, за яких рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважаються врученими, що збігаються з умовами, установленими в п. 6.4 для вимоги про сплату боргу.

Що стосується змін, унесених до Порядку № 21-2, то для страхувальників варті уваги тільки положення нової редакції п. 9.2 Порядку № 21-2, згідно з якою звірка розрахунків усіх платників за всіма платежами з ЄСВ проводиться за бажанням платника ЄСВ. Тобто тепер немає необхідності проведення звірки органами Пенсійного фонду на 1 січня кожного року.

Постанова № 25-1, що коментується, набрала чинності з дня її офіційного опублікування, тобто з 01.02.2013 р. (опубліковано в газеті «Офіційний вісник України», 2013, № 6 від 01.02.13 р.).

 

Катерина Скрипкіна

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі