Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Щодо визначення дати завершення імпортної операції

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Лютий, 2013/№ 16
В обраному У обране
Друк
Лист від 29.12.2012 р. № 12875/0/71-12/22-3317

Щодо визначення дати завершення імпортної операції

Лист від 29.12.2012 р. № 12875/0/71-12/22-3317

 

Державна податкова служба України, враховуючи численні запити органів державної податкової служби щодо визначення дати завершення імпортної операції, повідомляє наступне.

Строк завершення імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, визначено статтею 2 Закону України від 23.09.94 р. № 185 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі — Закон).

Національний банк, виходячи з повноважень та на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», вимог Закону, визначив порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями, виклавши їх в Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 р. № 136 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 28.05.99 р. за № 338/3631 (далі — Інструкція).

Відповідно до пункту 3.3 розділу 3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування»), а в інших випадках — після пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, у разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків товару за імпортною операцією виникає порушення законодавчо встановленого строку розрахунків. У цьому випадку банк має інформувати податкові органи про виявлені у звітному місяці факти порушень ненадходження в законодавчо встановлені строки товарів згідно з розділом 5 (пункт 5.9) Інструкції.

Згідно із статтею 4 Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Термін «відстрочення поставки» з точки зору валютного контролю фактично означає відстрочення ввезення товару на митну територію України, яке є обов’язковим і не повинне перевищувати 180-денний строк з моменту оплати.

Для встановлення дати імпорту з метою практичного застосування статті 2 Закону слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, якими регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами цього Закону не передбачено конкретної дати надходження товарів по імпорту, яка застосовується для відрахування 180-денного строку розрахунків.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.04.91 р. № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поставкою імпортованого товару як об’єкта регулювання Закону і валютного контролю з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 Закону є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар.

Термін «момент перетину товаром митного кордону України» визначається існуючими нормами у митному законодавстві, зокрема у Митному кодексі України (далі — Кодекс).

Так, у підпункті 4 пункту 1 статті 4 Кодексу термін «ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України» означає сукупність дій, пов’язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.

Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує та доповнює поняття «пропуск товарів через митний кордон України», яке означає надання митним органом відповідній особі дозволу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення, а випуск товарів передбачає надання митним органом права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети (пп. 5 п. 1 ст. 4 Кодексу).

Відповідно до пп. 23 п. 1 ст. 4 Кодексу митне оформлення — це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

При цьому митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії (п. 4 ст. 255 Кодексу).

Імпорт товарів з увезенням їх на територію України — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Крім того, товари, поміщені у митний режим імпорту, набувають статусу українських товарів, підтвердженням якого є митна декларація, за якою ці товари випущено у вільний обіг.

Відповідно до п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 450, митна декларація на паперовому носії вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.

Електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

Враховуючи викладене, свідченням завершення імпортної операції є дата надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону, що підтверджується проставленням відповідних митних забезпечень на товаросупровідних та товарно-транспортних документах, але при обов’язковій наявності МД типу ІМ-40.

Таким чином, у разі наявності на момент проведення документальної перевірки у імпортера лише товаросупровідних або товарно-транспортних документів, із зазначенням дати перетину (ввезення) такими товарами митного кордону України, але при відсутності належним чином оформленої МД типу ІМ-40, до резидента повинна застосовуватись відповідальність, передбачена статтею 4 Закону.

 

Перший заступник голови — начальник податкової міліції А. Головач



коментар редакції

Нова думка ДПСУ:
датою завершення імпортної операції
є дата надходження товару на митну територію України

У листі, що коментується, наведено нову думку ДПСУ щодо дати завершення імпортної операції для цілей контролю за дотриманням розрахунків у ЗЕД:

1) датою завершення імпортної операції є дата надходження товарів на митну територію України — дата фактичного перетину кордону;

2) підтверджується така дата проставлянням відповідних митних забезпечень — штампів на товаросупровідних та товаротранспортних документах «Під митним контролем»;

3) обов’язкова наявність митної декларації (якщо на момент проведення документальної перевірки в імпортера в наявності тільки товаросупровідні документи з вказівкою дати перетину кордону і немає митної декларації, з резидента справляється пеня за наявності прострочення).

Як відомо, від дати зняття імпортної операції з валютного контролю, залежить, чи застосовуватимуться до суб’єкта господарювання санкції за порушення валютного законодавства. Нагадаємо: згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР (далі — Закон № 185) відстрочення постачання в імпортних операціях резидентів не повинне перевищувати 180 календарних днів (на сьогодні 90 календарних днів, про що скажемо далі) з моменту здійснення авансового платежу.

Порушення зазначеного строку спричинює стягнення пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 % вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку на день виникнення заборгованості.

Контроль за проведенням розрахунків в іноземній валюті покладено на Національний банк України. Згідно з п.п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою НБУ від 24.03.99 р. № 136 (далі — Інструкція № 136), банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України:

якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню — на підставі інформації про цю операцію в реєстрі митних декларацій (типів IM40 «Імпорт», IM41 «Реімпорт», IM72 «Магазин безмитної торгівлі», IM75 «Відмова на користь держави», IM76 «Знищення або руйнування»);

у решті випадків — після пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом постачання продукції, виконання робіт, надання послуг.

До виходу листа, що коментується, податківці (див. лист ДПАУ від 03.04.2009 р. № 6951/7/10-1017/1044) пов’язували завершення імпортної операції виключно з моментом оформлення митних декларацій, указаних у п.п. 3.3 Інструкції № 136. Це, у свою чергу, призводило до виникнення ситуації, коли дотримання передбачених Законом № 185 строків практично не залежало від суб’єкта господарювання, оскільки він не міг вплинути на тривалість проходження митного оформлення. Тобто, по суті, податківці «додавали» до строку фактичного ввезення ще й дні проходження імпортним товаром митного оформлення.

Нова позиція ПСУ, викладена податківцями в листі, що коментується, насамперед спрямована для усунення розбіжностей із судами. Річ у тім, що в судах уже давно при розгляді спорів, пов’язаних з нарахуванням та стягненням штрафних санкцій за несвоєчасне постачання товарів, що ввозяться в Україну усталилася така позиція: імпорт товарів, що ввозяться в Україну на умовах відстрочення постачання, вважається завершеним для цілей застосування Закону № 185 з моменту перетинання товарами митного кордону України (див. ухвалу ВАСУ від 06.05.2009 р. № К-37349/06 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 68, с. 33, інформаційний лист ВАСУ від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 82, с. 45, постанови ВСУ від 04.07.2011 р. у справі № 21-108а11 та від 16.01.2012 р. у справі № 21-412а11).

Ми повністю підтримували і продовжуємо підтримувати позицію судів. У п.п. 3.3 Інструкції № 136 раніше йшлося про ВМД, а зараз про реєстр митних декларацій тільки як про підставу зняття операції з валютного контролю. При цьому в зазначеній Інструкції як раніше, так і зараз прямо не вказується, що дату оформлення митних декларацій слід вважати датою постачання товару, що імпортується. Згадані законодавчі положення слід тлумачити з точки зору державного регулювання розрахунків в іноземній валюті. Основною метою такого регулювання є створення механізмів, що перешкоджають безпідставному відпливу з держави іноземної валюти. Ця мета досягається вже в момент надходження товару (за який було перераховано відповідні грошові кошти) на митну територію України.

І ще додамо: наразі розрахунки за операціями імпорту товарів повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Цей строк установлений постановою НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 р. № 475 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 95) тимчасово на шість місяців та діє з дня набуття нею чинності — з 19.11.2012 р. по 20.05.2013 р. включно.

При цьому згідно з роз’ясненнями НБУ (див. лист від 05.12.2012 р. № 29-209/12263 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 101) у цілях застосування тимчасово встановленого строку орієнтуватися слід не на дату укладення договору, а на момент здійснення відповідної операції (при імпорті — на дату перерахування передоплати нерезиденту). З цим згодні і податківці (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 45, с. 9). Отже, якщо передоплата за імпортною операцією нерезиденту відбулася:

до 19.11.2012 р., то для завершення імпортної операції строк розрахунків становитиме 180 днів;

після 19.11.2012 р., то для завершення імпортної операції строк розрахунків дорівнюватиме 90 днів.

 

 Наталія Дзюба

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно