Теми статей
Обрати теми

«Коли покупець — неплатник ПДВ…». Коригування податкових зобов'язань

Редакція ПБО
Стаття

«Коли покупець — неплатник ПДВ…». Коригування податкових зобов’язань

 

Повернення купленого товару — справа клопітка як для покупця, так і для продавця. Водночас для бухгалтерів повернення означають коригування облікових даних, що спричинює додаткові трудовитрати. Якщо ж у поверненні «замішаний» ще й неплатник ПДВ, то і без того складний порядок коригування посилюється додатковими, «обтяжливими» обставинами. Саме тому після порівняно недавнього стислого висвітлення цього питання (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 41) було вирішено присвятити йому окрему статтю.

Максим НЕСТЕРЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон про захист прав споживачів — Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.

Закон про ПДВ — Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Порядок № 1340 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 17.12.2012 р. № 1340*.

* Набере чинності з 01.03.2013 р.

Порядок № 1379 — Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379.

Порядок № 1492 — Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. № 1492.

 

Загальне щодо порядку коригування за участі покупця — неплатника ПДВ

Відповідно до п. 192.1 ПКУ у разі, коли після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, уключаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника й отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Зважаючи на те, що наш покупець — неплатник ПДВ, питання коригування податкового кредиту відпадає саме собою, залишається розглянути всі нюанси коригування податкових зобов’язань продавця.

Відповідно до абз. 2 п. 192.2 ПКУ зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, що надаються особам, які не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється тільки при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

Таким чином, у ситуації, коли контрагент — неплатник ПДВ уже отримав товар та заплатив за нього, продавець може зменшити свої податкові зобов’язання тільки за фактом здійснення двох подій: повернення товару покупцем та повної грошової компенсації покупцю (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 24, с. 11). Причому податківці наполягають, що ці дві події повинні відбуватися одночасно (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 45, с. 27).

Більше того, податківці займають у цьому питанні настільки надфіскальну позицію, що іноді відмовляють у праві на коригування податкових зобов’язань навіть при дотриманні умови «двох подій». Так, наприклад, у ситуаціях, коли покупець був платником ПДВ на дату постачання, а на дату повернення — ні (а також у зворотній ситуації, коли покупець — неплатник ПДВ на дату повернення зареєструвався платником ПДВ), податківці заявляють про відсутність права на коригування податкових зобов’язань продавця, мотивуючи це тим, що таке коригування можливе тільки одночасно з коригуванням податкового кредиту покупця. Оскільки у зазначених ситуаціях це неможливо з огляду на те, що покупець просто не був платником ПДВ (або на момент постачання, або на момент повернення), податківці говорять, що податкові зобов’язання коригувати не можна. На нашу ж думку, такий підхід є необґрунтованим, оскільки ст. 192 ПКУ для коригування податкових зобов’язань надає значення статусу покупця саме на момент постачання, а не на момент повернення. Інакше кажучи, у разі повернення платником ПДВ (який на момент постачання був неплатником) коригування податкових зобов’язань можливе за умови дотримання умови «двох подій». Якщо ж ідеться про коригування податкових зобов’язань при поверненні неплатником ПДВ (який на момент постачання був платником) коригування податкових зобов’язань, на нашу думку, можливе навіть за фактом здійснення тільки однієї події (за загальним правилом п. 192.1 ПКУ).

Зверніть також увагу, що в цьому випадку поняття повної грошової компенсації не унеможливлює коригування податкових зобов’язань при частковому поверненні поставлених товарів, за умови того, що товар, який повертається є подільним об’єктом. Наприклад, якщо було здійснено постачання 100 кг лакофарбних виробів, а потім повернено 30 кг, то за умови повернення покупцеві грошових коштів, відповідних вартості 30 кг, можна говорити про повну компенсацію. У свою чергу, це означає, що податкові зобов’язання на цю частину постачання можна відкоригувати, до того ж і податківці не заперечують проти цього (ЄБПЗ, розд. 130.10). Проте якщо йдеться про повернення неподільного товару, наприклад, автомобіля, і грошові кошти повертаються покупцю частинами, то право на коригування виникає тільки після остаточного розрахунку, а якщо кошти повністю не буде повернено, такого права не буде взагалі (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73, с. 19).

Обліково-документальне оформлення повернення залежить від того, ким є покупець — суб’єктом господарювання чи простою фізособою, що, власне, обумовлювало й оформлення самого продажу товару:

— якщо це був простий громадянин (продаж у роздріб через РРО), окрема податкова накладна не виписувалася, а суму продажу було враховано в підсумковій податковій накладній. Отже, при поверненні товару не оформляється і розрахунок коригування, при цьому сума повернення має бути проведена через РРО (детальніше про цю ситуацію див. далі);

— якщо це був суб’єкт господарювання, то при продажу виписувалася податкова накладна. Отже, при поверненні товару має бути виписано розрахунок коригування до такої податкової накладної, як це передбачено п. 18 Порядку №1379.

Про останню ситуацію поговоримо детальніше. Отже, якщо правочин із неплатником ПДВ учинюється за конкретним договором за безготівковим або готівковим розрахунком, то податкова накладна виписувалася на конкретне постачання у двох примірниках, що залишилися у продавця, відповідно при поверненні потрібно виписати розрахунок коригування до такої податкової накладної. При цьому в шапці ставиться відмітка «Х», у полі «Залишається у продавця» — тип причини «02».

Згідно з п. 8.1 Порядку № 1379 у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, у полях «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль. У разі коли покупець є неплатником ПДВ, розрахунок коригування йому на підпис взагалі не передається (обидва примірники розрахунку в такому разі без підпису покупця — неплатника ПДВ залишаються у продавця), а поле «(дата отримання розрахунку, підпис покупця)» залишиться незаповненим.

У полі «Особа (платник податку) — покупець» необхідно вказати «Неплатник податку» (див. ЄБПЗ, розд. 130.21).

Номер телефону та адреса покупця не заповнюються, якщо він неплатник ПДВ (див. ЄБПЗ, розд. 130.21).

У полі «Вид цивільно-правового договору» необхідно зазначити договір, на підставі якого здійснюється коригування (на це звертали увагу податківці в ЄБПЗ, розд. 130.10). Тобто тут указується вид договору, за яким провадиться коригування, а в полях для його реквізитів наводяться дата і номер додаткового договору, на підставі якого здійснюється коригування. Наприклад, якщо в додатковій угоді від 11.12.2012 р. № 12 коригується ціна, первісно зазначена в договорі купівлі-продажу від 02.11.2012 р. № 5, то запис у цьому полі буде таким: «Додаткова угода до договору купівлі-продажу від 02.11.2012 р. № 5», а в полях:

— «від» — «11122012»

— «№» — «12».

Поле «Дата сплати» заповнюється тільки у випадку, якщо мало місце оплата товарів, якщо ж повертаються товари, які ще не було оплачено, цей реквізит не заповнюється і клітинки залишаються порожніми (ЄБПЗ, розд. 130.10).

Основні поля заповнюються так, як це наведено на рис. 1.

 

img 1

img 2

Рис. 1. Повернення товару покупцем — неплатником ПДВ

 

Приклад. 05.11.2012 р. підприємство-продавець (ТОВ «Престиж», ІПН — 231234567890, свідоцтво платника ПДВ № 100185691) за договором від 02.11.2012 р. № 5 відвантажило покупцю-неплатнику ПДВ (ТОВ «Гамма) товар (фарбу «Стандарт» вітчизняного виробництва) у кількості 100 кг за ціною 24 грн./кг (у тому числі ПДВ). Того ж дня було виписано податкову накладну у двох примірниках (№ 388). Товар було повністю оплачено 08.11.2012 р. Проте згодом згідно з додатковою угодою від 11.12.2012 р. № 12 ТОВ «Гамма» 12.12.2012 р. повернуло 30 кг фарби, а продавець у цей же день повернув відповідну суму коштів — 720 грн. (30 х 24) та виписав розрахунок коригування у двох примірниках, обидва з яких залишив у себе (розрахунок коригування № 33, згідно з порядковим номером у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних) до податкової накладної від 05.11.2012 р. № 388, фрагмент якого наведено на рис. 1 (див. с. 37).

Тепер, після того, як ми розібралися із загальними принципами відображення коригування податкових зобов’язань у випадках, коли покупець не є платником ПДВ, зупинимося на деяких інших випадках коригування за участі неплатника, які, зважаючи на об’єктивні причини або своєрідну позицію контролюючих органів, можуть викликати труднощі.

 

Проблеми «єдиної події», у тому числі повернення передоплати

Здавалося б, порядок відображення повернення передоплати неплатнику ПДВ, не повинен спричинити жодних труднощів: продавець просто «обнуляє» раніше виписану «передоплатну» податкову накладну, зазначаючи в розрахунку коригування суми постачання та ПДВ за такою передоплатою зі знаком «мінус». Та ба: податківці заявили, що на момент повернення коштів покупцю, який на дату оплати не був зареєстрований платником ПДВ, підстав для коригування податкових зобов’язань у постачальника немає (ЄБПЗ, розд. 130.10). Можна лише здогадуватися, чим керувалися податківці, висловлюючи цю позицію. Вважаємо, що пов’язана вона з формальним прочитанням абз. 2 п. 192.2 ПКУ та зробленим на підставі такого прочитання висновком, що коригування податкових зобов’язань можливе тільки якщо мало місце відвантаження товарів з подальшим їх поверненням від покупця та поверненням покупцю отриманих як оплата грошей.

Слід зауважити, що донедавна позиція податківців була прямо протилежною: у консультації в ЄБПЗ, розд. 130.10, що втратила чинність 12.05.2012 р., зазначалося: якщо продавець — платник ПДВ на дату отримання авансової оплати від неплатника ПДВ відобразив податкові зобов’язання з ПДВ, і в подальшому склалися обставини, унаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг або відбулася зміна умов договору, у результаті якої постачання товарів/послуг скасовано, а аванс повернено, то продавець має право виписати розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ. Ця консультація була практично аналогічною тій позиції, яку податківці висловлювали ще в «докодексні» часи (див. п. 3 листа ДПАУ від 02.04.2009 р. № 3842/5/16-1516 // «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 32, с. 5).

Сподіваємося, що податківці дослухаються до нашої думки, та й до здорового глузду, і не стануть керуватися таким прочитанням абз. 2 п. 192.2 ПКУ. У п. 192.1 ПКУ прямо зазначено, що повернення покупцю передоплати є підставою для коригування податкових зобов’язань продавця, а в абз. 1 п. 192.2 ПКУ вказано, що норма п. 192.1 ПКУ не поширюється на випадки, коли неплатником ПДВ на кінець звітного (податкового) періоду, в якому було проведено такий перерахунок, є постачальник. Якщо ж неплатником ПДВ є покупець, то, на нашу думку, немає жодних підстав обмежувати коригування податкових зобов’язань, які раніше було нараховано за отриманою передоплатою.

Про відсутність підстави для коригування можна було б говорити, якби повернення раніше поставлених товарів відбулося, а гроші покупцю не було повернено. Оскільки ж відвантаження товарів у цьому випадку не відбулося, то, зрозуміло, що товари, які «не встигли» бути відвантажені покупцю, не могли бути йому повернені. Ураховуючи це міркування, немає підстав говорити про порушення умов коригування згідно з п. 192.2 ПКУ при поверненні неплатнику ПДВ раніше перерахованої ним передоплати: оскільки податкові зобов’язання в цьому випадку було відображено за першою (вона ж — єдина) подією, то і коригування можна здійснювати на підставі єдиної «поворотної» події — повернення передоплати. Вважаємо, що такий самий принцип слід застосовувати і в тому випадку, якщо «єдиною» подією було відвантаження товару неплатнику ПДВ, який повернув товар, не перераховуючи оплату за нього (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 73, с. 19).

Водночас слід зауважити, що в абз. 2 п. 192.2 ПКУ йдеться тільки про зміну суми компенсації, а це (керуючись формулюваннями п. 192.1 ПКУ) є «коригувальною» обставиною, відмінною від повернення передоплати*. Інакше кажучи, при буквальному прочитанні абз. 2 п. 192.2 ПКУ слід було б вважати, що в цьому абзаці взагалі не йдеться про повернення передоплат.

* У «докодексні» часи в «коригувальному» п. 4.5 Закону про ПДВ про порядок ПДВ-коригування при поверненні передоплат не зазначалося.

 

Коригування підсумків, або Повернення товарів у роздробі

Особливості відображення цього коригування виникають у зв’язку з тим, що при роздрібному продажу товарів покупцю видається касовий чек, а податкова накладна виписується за підсумками дня, і обидва її примірники залишаються у продавця (п. 8 Порядку № 1379). Згідно з роз’ясненнями податківців до податкової накладної, виписаної за щоденними підсумками операцій з постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачу (який, звісно, не є платником ПДВ), з урахуванням повернення грошових коштів покупцю — кінцевому споживачу (якщо таким покупцем товар повернено), розрахунок коригування не виписується. При такому поверненні повернена покупцю вартість товару з урахуванням ПДВ ураховується в щоденних підсумках тієї податкової накладної, що виписується за підсумками дня, в який відбулося повернення (ЄБПЗ, розд. 130.10). Інакше кажучи, у разі повернення товару покупцем — неплатником ПДВ продавець зменшує на суму ПДВ у вартості поверненого товару суму податкових зобов’язань у тій податковій накладній, яку було виписано за підсумками дня повернення.

Проте спірною залишається ситуація, коли сума повернення товару більше суми виручки за день. У цьому випадку для повернення грошей покупцю касу РРО може бути поповнено через службове внесення готівки, при цьому сума ПДВ, нарахована за день, буде від’ємною. Однак, як раніше вказували податківці, сума ПДВ, що віднімається продавцем із щоденних підсумків, визначається виключно в межах коштів, отриманих за продані товари, тобто врахування суми ПДВ у щоденних підсумках з від’ємним значенням не допускається (консультація в ЄБПЗ, розд. 130.10, втратила чинність). Тому тут замість «згортання» (тобто обліку такого повернення в підсумковій податковій накладній) потрібно показати повернення, виписавши розрахунок коригування до тієї підсумкової податкової накладної, у складі якої було відображено продаж поверненого товару. При цьому цей розрахунок коригування покупцю також не передається.

 

Уперед у минуле, або Наскільки можливе повернення послуг?

Користуючись нагодою, зауважимо, що ПДВ обкладаються тільки ті послуги, місце постачання яких визначено на митній території України відповідно до ст. 186 ПКУ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 14, с. 31).

Згідно з п.п. 17 ст. 1 Закону про захист прав споживачів послуга — це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачу визначеного договором матеріального або нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Відповідно до роз’яснень податківців за договором про надання послуг оплачується не процес праці, а його конкретний результат, який визначається після закінчення роботи та оформляється актом приймання-передачі наданих послуг (див. лист ДПАУ від 29.03.2007 р. № 1558/П/17-0715).

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язалася за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі здійснення певної дії або провадження певної діяльності. Отже, оскільки результат праці після закінчення процесу надання послуги повністю спожитий, то не можна говорити про можливість повернення послуг. Додатковим аргументом на користь цього міркування може бути визначення розрахункової операції, надане у ст. 2 Закону про РРО, яке передбачає повернення грошових коштів тільки в тому випадку, якщо послуга не була надана. У цьому випадку порядок оформлення повернення буде аналогічним порядку повернення звичайної передоплати.

Інша річ, що визначення постачання послуг, надане в п.п. 14.1.185 ПКУ, може включати і постачання робіт, а роботи відрізняються від послуг тим, що мають результат у матеріальній формі, який передається замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦКУ). Ураховуючи те, що ціна в договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч. 3 ст. 843 ЦКУ), можна говорити про те, що результат робіт за певних обставин може бути повернено виконавцю робіт (підряднику). Тобто, оскільки вартість результатів робіт відображає суму, за якою результати підрядних робіт раніше було передано покупцю (замовнику), повернення результатів робіт, на нашу думку, можна вважати підставою для ПДВ-коригування.

Таким чином, оскільки повернення вже наданих послуг є неможливим, то не вдасться виконати необхідні для ПДВ-коригування обидві події — повернення покупцю грошей та отримання назад об’єкта постачання, а отже, відкоригувати податкові зобов’язання не вийде. Утім, якщо повертається аванс за ще не надані послуги, то, на наш погляд, підстави для коригування є (щоправда, це заперечують податківці, про що ми говорили вище).

Водночас, оскільки робота (на відміну від послуги) має свій конкретний фізичний результат, який можна повернути, у разі повернення замовником — неплатником ПДВ результатів виконаних робіт, відкоригувати податкові зобов’язання з постачання таких робіт можливо.

 

Гарантія заміни, або Коригування при перегляді цін

Відразу зауважимо: описаний далі порядок коригування податкових зобов’язань при зменшенні цін з постачання неплатнику ПДВ можливий тільки у випадку, якщо зменшення цін відбувається в межах гарантійних замін. Позаяк якщо домовленість про зміну ціни буде досягнута з покупцем — неплатником ПДВ не в межах гарантійних замін, то відкоригувати раніше відображені податкові зобов’язання з ПДВ продавець не зможе, адже «дух» п.п. 4.5.3 Закону про ПДВ присутній і в абз. 2 п. 192.2 ПКУ. У цьому випадку розрахунок коригування не виписуватиметься.

Якщо зміна ціни з неплатником відбувається в межах гарантійних замін товарів або низькоякісних товарів згідно із законом або договором, відносини за гарантійними замінами регулюються нормами ч. 6 ст. 269 ГКУ. Якщо ж ідеться про кінцевих покупців, то діють норми ст. 676 — 681 ЦКУ. Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону про захист прав споживачів «гарантійний» перерахунок вартості можливий при заміні неякісного товару на такий же товар іншої марки, моделі, артикулу, модифікації, тоді як у разі заміни неякісного товару на товар аналогічної марки, моделі, артикулу, модифікації перерахунок вартості не провадиться. Наприклад, покупець придбав товар «А» вартістю 1200 грн. (у тому числі ПДВ — 200 грн.), але згодом через виявлені в періоді гарантії дефекти замінює його на товар «Б» іншої моделі та вартістю вже не 1200 грн., а 960 грн. У такому разі, спираючись на п. 192.2 ПКУ, продавець набуває права зменшити свої ПДВ-зобов’язання.

У цьому випадку порядок коригування та його облікове оформлення буде різним, залежно від того, ким є неплатник ПДВ:

— якщо це продаж суб’єкту господарювання, то при постачанні йому продавець виписав податкову накладну, залишивши обидва примірники в себе.

— якщо це був продаж у роздріб — кінцевому споживачу (фізособі) та проводився через РРО, то це постачання ввійшло до податкової накладної, виписаної за підсумками дня.

У першому випадку продавець виписує розрахунок коригування до податкової накладної, «обнуляючи» в ньому суму постачання за першим товаром (указуючи її зі знаком «-»), після чого в цьому ж розрахунку коригування зазначає нове постачання вже зі знаком «+».

У другому випадку ситуація дещо складніша, оскільки зміна ціни супроводжується або доплатою з боку покупця, або видачею покупцю переплаченої ним суми. В обох випадках такі приймання або видачі готівки не підпадають під визначення розрахункової операції* в розумінні ст. 2 Закону про РРО і таку різницю в доплаті/поверненні грошей неможливо провести в РРО через режим попереднього програмування. Ураховуючи це, у цьому випадку, на нашу думку, відкоригувати податкові зобов’язання можна двома способами:

— або виписавши розрахунок коригування до податкової накладної, виписаної за підсумками дня, в якому відбувся продаж товару цьому неплатнику ПДВ;

— або шляхом проведення через РРО повернення покупцю всієї суми коштів за повернений товар та прийняття від нього готівки за вже новий товар. У цьому випадку фактично матиме місце повернення товару з виплатою повної грошової компенсації, а тому порядок коригування буде аналогічний описаному вище: шляхом коригування підсумків у податковій накладній, виписаній за підсумками дня повернення.

* Водночас вважаємо, що податківці навряд чи погодяться з таким висновком, тому обережним платникам рекомендуємо проводити через РРО повернення на всю суму.

В останньому випадку розрахунок коригування буде заповнено так, як наведено на рис. 2 (див. с. 43).

 

img 3

Рис. 2. Заповнення розрахунку коригування (фрагмент) при гарантійній заміні

 

Приклад. 05.07.2012 р. платник продав ТОВ «Кристал» (неплатнику ПДВ) 20 металевих дверей за ціною 1800 грн./шт. (у тому числі ПДВ — 300 грн./шт.). 15.12.2012 р. ТОВ «Кристал» пред’явило вимогу про гарантійну заміну дверей у зв’язку з виявленням дефектів у цій партії постачання. Була досягнута домовленість про заміну поставлених дверей у тій же кількості на металеві двері іншої моделі, ціна яких — 1560 грн./шт.
(у тому числі ПДВ — 260 грн./шт.). Заміна дверей відбулася 17.12.2012 р.

 

«0» щодо ПДВ ніколи не означає «нічого», або Коригування постачання за звільненими від ПДВ операціями

Оскільки в разі постачання в межах операцій, звільнених (відповідно до ст. 197 ПКУ) або тимчасово звільнених (відповідно до підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) від ПДВ, податкові зобов’язання не нараховуються, а отже, у разі коригування за такими операціями коригуватиметься тільки обсяг постачання.

Згідно з п. 3.9 розд. V Порядку № 1492 збільшення чи зменшення відповідно до ст. 192 ПКУ обсягів постачань, за якими не нараховувався ПДВ, відображається в рядку 8.1.1 декларації з ПДВ (заповнюється тільки колонка А), а також у додатку Д1 до декларації з ПДВ, оскільки цей додаток заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування, а отже, там знаходить своє відображення кожен виписаний розрахунок коригування. У зв’язку з цим виникає запитання: як заповнювати в цьому випадку графу 10 додатка Д1, адже податкових зобов’язань за такими операціями в постачальника немає? Виходячи із суті операції тут слід поставити прокреслення. Тим більше, саме так радили зробити податківці в аналогічній ситуації — коли повертався товар, оподатковуваний за ставкою 0 %** (див. п. 4 розд. II
листа ДПАУ від 04.12.2009 р. № 27084/7/16-1517
// «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 21; 2011, № 28, с. 36).

** Однак тут слід мати на увазі, що повернення товарів, оподатковуваних за ставкою 0 %, відображається в рядку 8.1 декларації, а не в рядку 8.1.1.

У решті порядок коригування підпорядковується загальним для постачання неплатникам ПДВ правилам, а саме: на підпис покупцю такий розрахунок не передається, замість ІПН для такого неплатника ПДВ указується «0», а графа 7 додатка Д1, призначена для зазначення дати отримання розрахунку покупцем, прокреслюється (ЄБПЗ, розд. 130.10).

 

Відображення коригувань податкових зобов’язань у Реєстрі та декларації

Нагадаємо, що в разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до ст. 192 ПКУ виписані розрахунки коригування вносяться до розділу І Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (п. 1.3 розд. ІІІ Порядку № 1340) у такому порядку:

— у графі 1 — порядковий номер запису в Реєстрі (п. 2.1 розд. ІІІ Порядку № 1340);

— у графі 2 — дата виписки розрахунку коригування (п. 2.2 розд. ІІІ Порядку № 1340);

— у графі 3 — порядковий номер розрахунку коригування, який повинен збігатися з порядковим номером запису в Реєстрі (п. 2.3 розд. ІІІ Порядку № 1340);

— у графі 4 — вид документа — «РКП02»* (з урахуванням того, що при відображенні в Реєстрі документів, обидва примірники яких залишаються у продавця, указується не лише вид документа, а й тип причини відповідно до п. 8 Порядку № 1379 (п. 2.4 розд. ІІІ Порядку № 1340);

— у графі 5 — найменування покупця, у цьому випадку «Постачання неплатнику податку» (див. журнал «Вісник податкової служби України», 2012, № 24, с. 13);

— у графі 6 — ІПН покупця (у цьому випадку — «0»);

— у графах 7 — 12 — інформація про постачання товарів (послуг) (п. 2.7 розд. ІІІ Порядку № 1340). З урахуванням того, що йдеться про розрахунок коригування кількісних або вартісних показників, такі записи робляться з відповідними знаками (+ або -) (п. 2.8 розд. ІІІ Порядку № 1340).

* За умови, що розрахунок коригування складено на паперовому носії: розрахунок складений в електронному вигляді буде позначатися «РКЕ».

Згідно з п. 192.3 ПКУ результат перерахунку податкових зобов’язань постачальника відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період. Для відображення коригування податкових зобов’язань у декларації з ПДВ відведено спеціальний «коригувальний» рядок 8, усередині якого окремо показуються):

— коригування за оподатковуваними операціями, ПДВ за якими нараховувався за ставками 20 % або 0 % (рядок 8.1 декларації);

— коригування за неоподатковуваними («пільговими» чи що не є об’єктом оподаткування) операціями (рядок 8.1.1 декларації).

Згідно з п. 3.9 розд. V Порядку № 1492 у разі заповнення цих рядків обов’язковим є подання додатка Д1 до декларації з ПДВ, де коригування відображаються в розрізі контрагентів та розрахунків коригування. Коригування податкових зобов’язань відображається в таблиці 1 розділу I «Коригування податкових зобов’язань». При цьому податківці роз’яснюють (ЄБПЗ, розд. 130.10), що при відображенні розрахунків коригування за постачанням неплатникам ПДВ відповідні графи додатка Д1 заповнюються аналогічно порядку заповнення податкової накладної, а саме:

— у графі 3 додатка Д1 «Індивідуальний податковий номер» проставляється нуль;

— у графі 7 «Дата отримання отримувачем (покупцем) розрахунку» проставляється прокреслення або вона залишається незаповненою — якщо звітність подається в електронному вигляді.

Зазначені вище як приклади розрахунки коригування буде відображено в додатку так, як це показано на рис. 3 (див. с. 43).

 

img 4

Рис. 3. Відображення виписаних протягом грудня розрахунків коригування в розділі I
 «Коригування податкових зобов’язань»
додатка Д1 до декларації з ПДВ за грудень

 

У додатку Д1 (за аналогією з веденням Реєстру виданих та отриманих податкових накладних) суми за кожним розрахунком коригування наводяться у гривнях з копійками, а підсумкові рядки «Усього: рядки 8.1 та 8.1.1 (+ чи -)», з урахуванням п. 6 розд. III Порядку № 1492, — округлюються до цілих гривень без копійок за загальними правилами.

Сподіваємося, що наші роз’яснення допоможуть нашим читачам здолати ті об’єктивні та суб’єктивні проблеми, які виникають при коригуванні податкових зобов’язань за операціями, в яких покупцем виступає неплатник ПДВ.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі