Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Джерела інформації та документальне підтвердження звичайних цін

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Січень, 2013/№ 5
Друк
Стаття

Джерела інформації та документальне підтвердження звичайних цін

 

Нові правила визначення звичайних цін дозволяють використовувати будь-які офіційні джерела інформації щодо цін на товари, роботи, послуги. Те, як скористатися інформацією, що взята з таких офіційних джерел, та документально підтвердити «звичайність» ціни, розглянемо в цій статті.

Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Договірна ціна за умовчанням вважається звичайною, і обґрунтовувати її платник податків не зобов’язаний. Довести, що ціна за договором відрізняється від звичайної, причому відрізняється не менше ніж на 20 % (при менших відмінностях перерахунок податкових зобов’язань чи інших показників не здійснюється), повинні податківці (абзац перший п. 39.14 ПКУ).

Утім, платникам податків слід завжди бути готовими до того, щоб спростувати заяви податківців про факт розбіжності між ціною договору та звичайною ціною більш ніж на 20 %. А для цього потрібно знати, на які джерела працівники ДПС орієнтуватимуться при визначенні «своєї» звичайної ціни, а також якими джерелами слід користуватися на своє виправдання.

 

Джерела інформації для визначення звичайних цін

На відміну від чинного раніше законодавства щодо звичайних цін, у ст. 39 ПКУ, присвяченій методам визначення звичайної ціни та порядку її застосування, наведено докладний перелік джерел інформації для їх визначення. Згідно з п. 39.11 ПКУ для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі:

1) статистичні дані державних органів та установ (наприклад, www.pricereview.com.ua/UkrMarket.html — де наведено огляд цін українського та світового товарних ринків ДП «Держзовнішінформ»);

2) ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування (наприклад, www.expert-agro.com);

3) довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних (наприклад, www.pricescan.com.ua — довідник щодо товарів і цін фірм України);

4) звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном;

5) інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку (наприклад, http://msmeta.com.ua/reestr_cen_na_stroitelni_materiali.php Реєстр цін на будівельні матеріали за даними Міністерства регіонального розвитку та будівництва України).

Статистичні дані держорганів та установ, ціни спеціалізованих аукціонів, біржові котирування, звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном цілком можуть претендувати на статус офіційного джерела інформації.

А от довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних, навряд чи можна назвати офіційним джерелом інформації. Проте оскільки ПКУ дає «добро» на таке джерело, отже, сміливо ним користуємося.

Проблема полягає в тому, що на сьогодні законодавством не встановлено та не оприлюднено перелік джерел інформації, які слід вважати офіційними. А також не встановлено нормативним актом порядок визнання інформаційних джерел офіційними.

Тому не зовсім зрозуміло, чи можна вважати офіційними джерелами інформації і сайти, перелік яких наведено в Методрекомендаціях № 20001. Для визначення звичайної ціни продажу продукції (товарів) на світових товарних ринках можуть використовуватися такі інтернет-сайти, але не виключно:

— metaltorg.ru — ціни на метали;

— metalcourier-online.com — світові ціни на метали, феросплави та вугілля (доступ обмежено);

— icis.com — аналітика цін хімічної продукції та продукції нафтопереробки на світових ринках Азії, Африки та Європи (доступ обмежено);

— commoclityoniine.com — ціни на метали на світових товарних біржах;

— ugmk.ua — ціни на метали та продукти з металу на українському ринку;

— me.kmu.dov.ua — сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (наявний моніторинг цін на метали на світових біржах);

— visnik.kiev.ua — ціни на зернові культури, за контрактами, укладеними на товарних біржах;

— agriagency.com.ua — ціни на пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою, рапс;

— cropcongress.org — ціни на сільськогосподарську продукцію (зерно, ячмінь, пшениця тощо);

— zernoua.org — ціни та аналітика закупівельних цін на зерно тощо.

Крім того, у Методрекомендаціях № 20001 згадуються видання Держзовнішінформу: бюлетень: «Огляд цін українського та світового товарних ринків», Товарний монітор «Біржові товари», Металургійні монітори «Сталевий прокат», «Сировинні матеріали» та каталог «Імпортери та експортери України».

 

Документальне обґрунтування звичайної ціни

Згідно з абзацом другим п. 39.14 ПКУ при проведенні перевірки платника податку орган ДПС має право подати запит, а платник податку зобов’язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого цього пункту, де вказано, що обов’язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган ДПС у порядку, установленому законом.

Як випливає з Методрекомендацій № 20001, для визначення звичайної ціни продажу продукції (товарів) можуть використовуватися і пояснення, отримані від платника податків на запит органу ДПС щодо обґрунтування рівня звичайних цін.

Інформацію про те, які документи є підставою для підтвердження рівня звичайної ціни за різних умов продажу, наведемо в таблиці.

 

Документи, що підтверджують рівень звичайних цін

Умови продажу товарів (робіт, послуг)

Норма ПКУ

Документальне підтвердження

1

2

3

Загальний випадок визначення звичайних цін

Продаж (відчуження) товарів у загальному порядку (звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено ПКУ та не доведене зворотне, у тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пп. 39.3 — 39.4 ПКУ)

п. 39.1

Для підтвердження рівня звичайних цін використовуються:
 — укладені договори;
 — прайс-листи інших підприємств на товари (роботи, послуги), ідентичні (однорідні) тим, що реалізуються;
 — довідки, отримані від державних органів статистики та інших інформаційних джерел, що визнаються офіційними;
 — накази щодо встановлення знижок;
 — накази про проведення різних маркетингових заходів щодо просування товарів (робіт, послуг);
 — дані, отримані бухгалтерською службою, наприклад, про якість товару, строки його придатності тощо;
 — калькуляція тощо

Особливі випадки визначення звичайних цін

Продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку (звичайною є ціна, отримана при такому продажу)

п. 39.12

Підтвердними документами в цьому випадку будуть документи щодо цього правочину, зазначена в яких ціна продажу і буде звичайною ціною

Проведення тендеру або аукціону (звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (тендеру))

п. 39.17

На обґрунтування рівня звичайної ціни в цьому випадку підприємство може надати довідки, видані біржами, аукціонними центрами чи іншими спеціалізованими організаціями з проведення аукціонів, Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами

Якщо ціни підлягають держрегулюванню (звичайною вважається ціна, установлена згідно з принципами такого регулювання).

У разі встановлення мінімальної ціни продажу або індикативної ціни (звичайною є ринкова ціна, але не нижче встановленої мінімальної або індикативної)

п. 39.10

Документи, що встановлюють ціни на товар (постанови КМУ). Тобто на обґрунтування рівня звичайної ціни в цьому випадку підприємство може надати:
 — копію законодавчого акта, відповідно до якого орган державної влади або орган місцевого самоврядування був уповноважений здійснювати державне регулювання цін на відповідний товар (роботу, послугу);
 — копію рішення уповноваженого органу державної влади або органу місцевого самоврядування про встановлення розміру (рівня) ціни на товар (роботу, послугу), що продається, у відповідному періоді;
 — погодження на підвищення оптово-відпускних цін на деякі продовольчі товари, видане Радою міністрів АРК, обласними, Київською, Севастопольською міськими держадміністраціями відповідно до Порядку № 1222.
Для товарів, щодо яких законодавчо передбачені мінімальні продажні ціни:
 — укладені договори;
 — прайс-листи інших підприємств на товари (роботи, послуги), ідентичні (однорідні) тим, що реалізується;
 — довідки, отримані від державних органів статистики

Імпорт (реімпорт) товарів (звичайною ціною продажу (постачання) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої було сплачено податки і збори під час їх митного оформлення)

п. 39.13

Тут слід орієнтуватися на митну вартість товару з митної декларації.
Порівняння ціни продажу з ціною за митною декларацією податківці практикували і раніше. Тепер це стає законним

Продаж товарів (робіт, послуг), за якими відсутні дані для застосування методів визначення звичайної ціни (звичайна ціна може визначатися за результатами оцінки майна та майнових прав, проведеної відповідно до Закону про оцінку майна)

п. 39.3

Документом, що містить висновки про вартість майна та проведення процедури оцінки буде звіт (акт) оцінки майна

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць