Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Чергова порція ПКУ-змін: аналізуємо разом

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Січень, 2013/№ 6
В обраному У обране
Друк
Стаття

Чергова порція ПКУ-змін: аналізуємо разом

 

 

Минуло всього два роки з моменту набуття чинності основною частиною Податкового кодексу України, проте вже не злічити змін, унесених законодавцями до його первісної редакції. Першу порцію новорічних змін-2013 ми розглянули в одному з попередніх номерів*. Сьогодні докладно проаналізуємо положення ще одного документа, а саме Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» від 06.12.2012 р. № 5519-VI. Найбільше норми цього документа позначаться на оподаткуванні фізичних та юридичних осіб, які здійснюють операції з цінними паперами. Водночас окремі його положення стосуються й інших суб’єктів підприємництва. Отже, подивимось, що нового підготували нам законодавці цього разу.

Алла СВІРІДЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

* Стаття «ПКУ-2013: аналізуємо перші зміни» (див. газету «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 4).

 

Документи статті

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон № 5519 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» від 06.12.2012 р. № 5519-VI.

Закон про цінні папери — Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV.

Узагальнююча консультація № 1160 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку відображення в податковому обліку суб’єктами господарювання операцій з цінними паперами, затверджена наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1160.

 

Аналіз положень Закону № 5519 почнемо з того, що визначимося з датою набуття чинності його положеннями, а отже, і з датою, з якої діють передбачені ним нововведення.

Як зазначено в тексті Закону № 5519, він набирає чинності з 1 січня 2013 року. Водночас за загальними правилами закони України набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних виданнях. Оскільки Закон № 5519 було опубліковано в газеті «Голос України» від 03.01.2013 р. № 1, саме з цієї дати набрали законної сили його положення. Водночас слід зауважити: найімовірніше, податківці захочуть поширити дію цього Закону в частині «податковоприбуткових» змін на цілий податковий період. Інакше кажучи, не виключено, що прибуткові новації фактично запрацюють, як і вказано в Законі № 5519, з 01.01.2013 р.

 

Податок на прибуток

Навіть при першому ознайомленні із Законом № 5519 можна помітити, що найбільш значимих та масштабних змін у частині оподаткування прибутку підприємств зазнав порядок податкового обліку операцій із цінними паперами. Законом, що аналізується, у новій редакції викладено базові положення ПКУ, що визначають особливий порядок обкладення податком на прибуток операцій із цінними паперами та відмінними від них корпоративними правами, а саме пп. 153.8 — 153.9. При цьому, як і раніше, власне правила оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами описано в п. 153.8 ПКУ, тоді як в п. 153.9 ПКУ перелічені операції, на які загальні «ціннопаперові» правила не поширюються. Із цієї причини «прибуткові» наслідки набуття чинності Законом № 5519 почнемо розглядати саме з «ціннопаперових» новацій.

 

Новий порядок податкового обліку операцій з цінними паперами

Як і раніше, платники податків облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) операцій з торгівлі цінними паперами ведуть окремо від інших доходів та витрат (абзац перший п.п. 153.8.1 ПКУ). Водночас Законом № 5519 передбачено і принципову відмінність нових «ціннопаперових» правил. Криється вона в самому порядку розрахунку фінансового результату від здійснення операцій з цінними паперами.

Як ви пам’ятаєте, раніше в цілях оподаткування визначався загальний фінансовий результат від операцій з цінними паперами в розрізі окремих їх видів (акцій, облігацій тощо). Для цього за кожним видом цінних паперів у податковому обліку розраховувався «свій» фінансовий результат (шляхом зменшення «ціннопаперових» доходів від операцій з цінними паперами певного виду на величину «ціннопаперових» витрат від операцій з цінними паперами цього ж виду).

Відповідно до нової редакції абзацу другого п.п. 153.8.1 ПКУ платник податку на прибуток повинен визначати фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами, які не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Таким чином, на наш погляд, сьогодні для цілей оподаткування операцій з цінними паперами принципового значення набуває факт перебування цінних паперів в обігу на фондовій біржі. При цьому тепер окремих обліків у межах «ціннопаперового» обліку буде тільки два: один — для визначення фінрезультату за цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі; другий — для визначення фінрезультату від решти операцій з цінними паперами.

Водночас слід звернути увагу: абзац четвертий п.п. 153.8.3 ПКУ містить згадку про те, що розрахунок прибутків від операцій з цінними паперами ведеться «за кожним видом цінних паперів». При цьому, як відомо, видами цінних паперів згідно із Законом про цінні папери є акції, облігації тощо. На нашу думку, це не більше ніж помилка законодавців (у законопроекті, який покладено в основу прийнятого Закону № 5519, згадка про види цінних паперів містилася у всьому тексті п.п. 153.8.3 ПКУ). Водночас не виключено, що податківці, спираючись на цю норму Кодексу, вимагатимуть вести ще й «внутрішньовидовий» облік фінансових результатів від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі. Як ситуація складеться на практиці та як фахівці ДПСУ тлумачитимуть положення абзацу четвертого п.п. 153.8.3 ПКУ, покаже час. Найімовірніше, ясність у цьому питанні з’явиться після внесення змін до форми декларації з податку на прибуток.

Критерії для класифікації цінних паперів на ті, що перебувають в обігу/не перебувають в обігу на фондовій біржі, перелічено в новому п.п. 153.8.2 ПКУ. Так, цінні папери вважаються такими, що перебувають в обігу на фондовій біржі, за одночасного дотримання таких умов:

— цінні папери допущені до обігу хоча б на одній фондовій біржі.

Перелік іноземних фондових бірж, на яких допущені до обігу цінні папери та деривативи, які визнаються такими, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів, затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.12.2010 р. № 1946;

— ціни цінних паперів (біржовий курс) на українських фондових біржах розраховуються (встановлюються) відповідно до вимог, визначених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України (далі — НКЦПФР). Нагадаємо, що процедуру визначення біржового курсу цінних паперів описано в додатку до Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2012 р. № 1688;

— інформація про ціни (біржовий курс, останню поточну ціну цінного папера або результати котирування) цінних паперів обов’язково розміщується на власному веб-сайті фондової біржі та у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР, а також може публікуватися в засобах масової інформації (зокрема електронних) або може бути надана фондовою біржею будь-якій зацікавленій особі протягом 3 років після дати здійснення операцій з такими цінними паперами.

Як і раніше, у податковому обліку відображається згорнутий фінансовий результат від здійснення операцій з цінними паперами. Такий фінансовий результат визначається відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутку від операцій з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом звітного періоду (абзац третій п.п. 153.8.1 ПКУ).

Порядок визначення прибутку від здійснення операцій з цінними паперами, а також збитків від проведення таких операцій роз’яснюється в абзацах четвертому і п’ятому п.п. 153.8.1 ПКУ:

прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як додатна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку придбанням таких цінних паперів (за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до п. 137.18 ПКУ та сума витрат на придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю, нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів);

збиток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як від’ємна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких цінних паперів (за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до п. 137.18 ПКУ та сума витрат на придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю).

Зверніть увагу: із наведеного вище порядку розрахунку прибутку/збитку від операцій з цінними паперами можна зробити важливий висновок: необхідність визначення фінансового результату за кожною операцією свідчить про те, що сьогодні «ціннопаперові» витрати повинні відображатися не на дату їх фактичного здійснення, а тільки одночасно з визнанням доходів від продажу цінних паперів. Підтверджує такий висновок і абзац шостий оновленого п.п. 153.8.1 ПКУ, де також вказується на необхідність визнання витрат тільки в тому звітному періоді, в якому визнано доходи від відчуження цінних паперів.

Крім того, при визначенні прибутку/збитків за цінними паперами, придбаними до 01.01.2013 р., слід ураховувати положення п. 31 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Відповідно до нього витрати, понесені (нараховані) платниками податків при придбанні цінних паперів до 01.01.2013 р., ураховуються при їх подальшому відчуженні в повному обсязі на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення таких витрат. При цьому додатна або від’ємна різниця між витратами на придбання цінних паперів, понесеними до 01.01.2013 р., і доходом від їх подальшого відчуження включатиметься до відповідної категорії «ціннопаперових» прибутків/збитків (чи то за цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, чи то за тими, які не перебувають в обігу на фондовій біржі) залежно від того, чи визнавалися вказані цінні папери в момент їх подальшого відчуження такими, що перебувають в обігу на фондовій біржі.

Кардинально змінився підхід до відображення «ціннопаперових» доходів. Тепер дохід платника податків від продажу, обміну та інших способів відчуження цінних паперів визначається за датою переходу до покупця права власності на такі цінні папери (абзац п’ятий п.п. 153.8.1 ПКУ). Як бачимо, з набуттям чинності Законом № 5519 кануло в Лету правило першої події, що діяло до цієї дати при визначенні «ціннопаперових» доходів. Тепер щодо таких доходів застосовується загальноприйнятий щодо всіх інших операцій «метод нарахувань».

Тут же зауважимо: як і доходи та витрати від будь-яких інших операцій, результати від здійснення операцій з цінними паперами має бути підтверджено документально. Про документи, що підтверджують «ціннопаперові» доходи та витрати, ідеться в завершальній частині оновленого п. 153.9 ПКУ. Первинними документами при здійсненні операцій з цінними паперами можуть бути оригінали:

— для торговців цінними паперами (учасників фондової біржі) — біржового звіту за звітний період;

— для платників податків — клієнтів торговців цінними паперами (учасників фондової біржі) — звіту торговця цінними паперами, що формується на підставі біржового звіту та договору з таким торговцем.

Як бачите, у цій частині ПКУ значних змін не зазнав. Склад підтвердних документів залишився тим самим, а законодавці лише підкреслили необхідність наявності саме їх оригіналів.

Фінансові результати від операцій з цінними паперами, розраховані за вказаними вище правилами, відображаються в податковому обліку в такому порядку:

1. Для цінних паперів, що перебувають в обігу на фондовій біржі:

від’ємне значення (тобто перевищення загальної суми збитків від операцій з цінними паперами над загальною сумою прибутків від таких операцій) переноситься у зменшення загального фінансового результату за такими операціями в наступних звітних періодах до повного погашення (абзац перший п.п. 153.8.3 ПКУ);

додатне значення (тобто перевищення загальної суми прибутків від операцій з цінними паперами над загальною сумою збитків за такими операціями) уключається до об’єкта оподаткування за такими операціями та оподатковується за ставкою, установленою п. 151.4 ПКУ (абзац третій п.п. 153.8.3 ПКУ).

2. Для цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондовій біржі:

від’ємне значення (тобто перевищення загальної суми збитків від операцій з цінними паперами над загальною сумою прибутків від таких операцій) переноситься у зменшення загального фінансового результату за такими операціями в наступних звітних періодах протягом 1095 днів, наступних за звітним періодом виникнення вказаного від’ємного значення фінансового результату (абзац другий п.п. 153.8.3 ПКУ);

додатне значення (тобто перевищення загальної суми прибутків від операцій з цінними паперами над загальною сумою збитків за такими операціями) уключається до об’єкта оподаткування за такими операціями та оподатковується за ставкою, установленою п. 151.4 ПКУ (абзац четвертий п.п. 153.8.3 ПКУ).

Як бачите, додатний фінансовий результат від операцій з цінними паперами, як і раніше, уключається до складу інших податкових доходів платника податків, як того і вимагає п.п. 135.5.11 ПКУ. Водночас майте на увазі, що тепер такий дохід обкладається податком на прибуток за особливою ставкою — 10 %, установленою новим п. 151.4 ПКУ.

У свою чергу, від’ємний фінансовий результат за кожною групою цінних паперів (що перебувають та не перебувають в обігу на фондовій біржі) до загального «прибуткового» обліку не переноситься (тобто на загальний облік з податку на прибуток не впливає), а продовжує враховуватися «усередині» окремого «ціннопаперового» обліку операцій з цінними паперами тієї ж групи. При цьому, якщо йдеться про збиток від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, то такий збиток ураховується у зменшення загального фінансового результату від операцій з такими цінними паперами в наступних звітних періодах до повного його погашення. А от для збитку за цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі, строк проведення подібного заліку обмежено 1095 днями, наступними за періодом його виникнення.

І ще один важливий момент, який слід ураховувати при визначенні фінрезультатів від операцій з цінними паперами. Отримані фінансові результати від операцій з різними цінними паперами (що перебувають в обігу та не перебувають в обігу на фондовій біржі) в обліку не змішуються та не впливають один на одного. При цьому прибутки, отримані від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, не може бути зменшено на збитки від операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі (абзац п’ятий п.п. 153.8.3 ПКУ). І навпаки: прибутки, отримані від операцій з цінними паперами, які не перебувають в обігу на фондовій біржі, не може бути зменшено на збитки від операцій з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі (абзац шостий п.п. 153.8.3 ПКУ).

 

Операції, на які нові «ціннопаперові» правила не поширюються

Операції, на які не поширюються вимоги п. 153.8 ПКУ, перелічені в оновленому п. 153.9 Кодексу. Отже, нові «ціннопаперові» правила не поширюються на операції:

— які здійснюються платником податків — емітентом цінних паперів з розміщення, погашення, викупу, конвертації та повторного їх продажу (абзац перший п. 153.9 ПКУ). Зверніть увагу: на етапах розміщення, погашення, викупу, конвертації та повторного продажу цінних паперів спеціальні правила податкового обліку не застосовуються саме їх емітентами. Решта платників податку на прибуток відображає такі операції в «ціннопаперовому» обліку;

— векселедавців, заставодавців та інших осіб, які видали ордерний або борговий цінний папір, при видачі та погашенні цих цінних паперів (абзац перший п. 153.9 ПКУ);

з унесення платником податків коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента або нерезидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, за умови повернення платнику податків коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податків зі складу засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації цього емітента (абзац другий п. 153.9 ПКУ);

з продажу та відчуження в інший спосіб корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, акцій приватних акціонерних товариств, цінних паперів, емітованих нерезидентами (абзац третій п. 153.9 ПКУ). Фінансовий результат таких операцій розраховується як різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких корпоративних прав. При цьому прибуток, отриманий від таких операцій, уключається до складу доходів, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, а збиток — до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування (абзац четвертий п. 153.9 ПКУ). Судячи з контексту, прибуток від таких операцій враховується при визначенні об’єкта оподаткування, який обкладається податком на прибуток за загальною ставкою 19 %;

з конвертації цінних паперів. Такі операції відповідно до абзацу п’ятого п. 153.9 ПКУ не підлягають оподаткуванню зовсім;

— купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів, що здійснюються за участі особи, яка провадить клірингову діяльність та виконує функцію центрального контрагента відповідно до вимог Закону про цінні папери. Як зазначено в абзаці шостому п. 153.9 ПКУ, результат таких операцій не включається до складу податкових доходів та витрат платників податків;

РЕПО. Виняток становлять випадки, коли платником податків не виконано зобов’язання щодо зворотного продажу (купівлі) цінних паперів у встановлений договором РЕПО строк. У такій ситуації операція РЕПО оподатковується в порядку, установленому п. 153.8 ПКУ (абзаци сьомий і восьмий п. 153.9 ПКУ);

— з деривативами (абзац дев’ятий п. 153.9 ПКУ).

Фінансовий результат від операцій платника податків з купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням зворотного їх продажу (купівлі) (операції РЕПО), а також операцій з деривативами (похідними інструментами) визначається відповідно до П(С)БО та оподатковується в загальному порядку (абзаци восьмий і дев’ятий п. 153.9 ПКУ).

 

Нові обмеження щодо «ціннопаперових» витрат

Розглядаючи нові правила оподаткування операцій з цінними паперами, не можна не згадати ще одну новацію, передбачену Законом № 5519, яку сформульовано в новому п.п. 153.8.4 ПКУ.

Так, якщо платником податків понесено витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів та деривативів емітента, інформація щодо якого містилася на дату вчинення правочину в переліку емітентів, що мають ознаки фіктивності, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату від операцій з цінними паперами або деривативами.

Ознаки фіктивності емітента встановлюються НКЦПФР за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Вони ж повинні встановити порядок визначення емітентів, що мають ознаки фіктивності, а також порядок оприлюднення відповідної інформації про таких емітентів.

Слід зауважити, що можливість реалізації цієї норми на практиці наразі викликає сумніви. Спершу НКЦПФР має скласти сам перелік емітентів, що мають ознаки фіктивності, а також розробити інші нормативні акти, що визначають порядок його ведення.

 

Облік збитків, сформованих на 01.01.2013 р.

З набуттям чинності Законом № 5519 на законодавчому рівні врегульовано питання обліку «ціннопаперових» збитків, сформованих на 01.01.2013 р. Для цього законодавці доповнили підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ новим п. 31, який тепер визначає порядок обліку отриманих раніше збитків від операцій з цінними паперами.

Відповідно до цього пункту від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами, випущеними в інший, ніж цінні папери, формі, сформований станом на 01.01.2013 р., не враховується при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами, випущеними в інший, ніж цінні папери, формі, у наступних звітних податкових періодах.

Як бачимо, законодавці ще жорсткіше підійшли до питання обліку старих збитків, ніж свого часу це зробили податківці. Нагадаємо: в останніх роз’ясненнях щодо податкового обліку «ціннопаперових» збитків, наведених в Узагальнюючій консультації № 1160, фахівці ДПСУ запровадили обмеження на суму таких збитків, що може бути врахована в рахунок зменшення об’єкта оподаткування майбутніх періодів. Головний висновок цієї консультації полягає в тому, що в підприємств з доходом 1 млн грн. і більше «ціннопаперові» збитки, сформовані на 01.01.2012 р., відображаються за правилами, установленими для від’ємного значення об’єкта оподаткування (якщо в сумі такого збитку не враховуються витрати на придбання цінних паперів, не реалізованих станом на 01.01.2012 р.). Тобто щорічно в обліку відображається лише 25 % накопиченого збитку (без урахування витрат на придбання нереалізованих цінних паперів), із можливістю в кожному з наступних трьох років показати чергові 25 %*. Після внесення Законом № 5519 змін до ПКУ про подібну «реструктуризацію» старих збитків вже не йдеться. Тепер старі збитки, отримані до 01.01.2013 р., ані в окремому «ціннопаперовому» обліку, ані в загальноприбутковому обліку не відображаються взагалі.

* Текст Узагальнюючої податкової консультації № 1160 та коментар до неї буде опубліковано в одному з найближчих номерів газети «Податки та бухгалтерський облік».

При цьому, на наш погляд, не може бути втрачено у складі старих збитків витрати на придбання цінних паперів, що не реалізовані до 01.01.2013 р. Згідно з п. 31 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ такі витрати на придбання цінних паперів може бути враховано при їх подальшому продажу. Причому, на наш погляд, це справедливо навіть для тих витрат, які були враховані при формуванні «ціннопаперових» збитків, що враховуються станом на 01.01.2013 р. (за умови, що витрати раніше не зменшували доходи від операцій з цінними паперами). Водночас, як цю норму розцінюватимуть податківці та якої точки зору щодо обліку старих «ціннопаперових» витрат вони дотримуватимуться, наразі не відомо. Ну а ми зі свого боку триматимемо вас у курсі всіх останніх роз’яснень із цього приводу.

 

Оподаткування майна, отриманого за договором доручення

Законом № 5519 у новій редакції викладено абзац четвертий п.п. 153.4.1 ПКУ.

Як і раніше, цим підпунктом передбачено, що не включається до доходу та не підлягає оподаткуванню майно, залучене платником податків на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, зберігання (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають передачу права власності на таке майно. Крім того, перелік договорів, передача коштів та майна за якими не є об’єктом оподаткування, поповнився договором доручення, а також більш «екзотичними» договорами, такими як договір про відкриття рахунка в цінних паперах, договір про надання клірингових послуг за договорами щодо фінансових інструментів та договір про забезпечення виконання зобов’язань.

У зв’язку з цим варто звернути увагу: хоча раніше п.п. 153.4.1 ПКУ не містив прямої вказівки на те, що передача майна за договором доручення не відображається в податковому обліку його сторін, цей факт і тоді не викликав жодних сумнівів. Адже зважаючи на п.п. 14.1.202 ПКУ операції з надання товарів у межах договорів доручення не відповідають визначенню терміна «продаж товарів», оскільки не передбачають передачі прав власності на них. З набуттям чинності Законом № 5519 на неоподатковуваний податком на прибуток характер таких операцій вказує і абзац четвертий спеціального п.п. 153.4.1 ПКУ.

Водночас, на наш погляд, не зайвим було б внести відповідні зміни і доповнення не лише до положень абзацу четвертого п.п. 153.4.1 ПКУ, а й до положень відповідного абзацу п.п. 153.4.2 ПКУ. Тим самим законодавець розставив би всі крапки над «і» не лише в питанні віднесення вартості товарів, переданих за договором доручення, до складу податкових доходів їх одержувача, а й до складу податкових витрат сторони, що передає.

 

Акцизний податок

Усі зміни, унесені Законом № 5519 до розд. VI «Акцизний податок» ПКУ, можна умовно розділити на дві групи:

— запровадження особливого акцизного податку на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами;

— інші зміни.

Прокоментуємо основні акцизні новації, передбачені Законом № 5519, і почнемо з найбільш масштабних із них: розберемося з основними питаннями оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами.

Операції з цінними паперами — об’єкт обкладення особливим податком

Одне з основних нововведень, запропонованих Законом № 5519, полягає в тому, що віднині під обкладення акцизним податком підпадають окремі операції з цінними паперами. Заради справедливості зауважимо, що в Законі, що аналізується, у контексті оподаткування цінних паперів йдеться не про акцизний, а про «особливий податок». Проте ураховуючи, що справляння цього «особливого податку» регулюватиметься нормами розд. VI «Акцизний податок» ПКУ, то не буде помилкою говорити про обкладення операцій з цінними паперами та деривативами саме акцизним податком.

До речі, підтвердженням того, що особливий податок, який розглядається, по суті, є частиною акцизного податку, може бути й визначення, наведене в п.п. 14.1.4 ПКУ, відповідно до якого акцизний податок — це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), а також особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами.

Як уже зазначалося, Закон № 5519 офіційно опублікований та набрав чинності 03.01.2013 р., а отже, і особливий «ціннопаперовий» акцизний податок запроваджується із зазначеної дати.

Деякі аспекти справляння особливого акцизного податку на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами наведемо у таблиці.

 

Правила справляння акцизного податку на операції
 з відчуження цінних паперів та операції з деривативами

Показник

Характеристика

Норма ПКУ

1

2

3

Платники податку

Будь-яка фізична або юридична особа (резидент або нерезидент), у тому числі їх відокремлені підрозділи, що здійснюють продаж, обмін чи інше відчуження цінних паперів (крім операцій, які не підлягають оподаткуванню відповідно до п. 213.2 ПКУ) та операції з деривативами

П.п. 212.1.9

Зверніть увагу: не є платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами:
 — центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи, державні установи і організації, що не є суб’єктами підприємницької діяльності
(абзац другий п.п. 212.1.9 ПКУ);
 — фізичні та юридичні особи (резиденти або нерезиденти), у тому числі їх відокремлені підрозділи, що здійснюють операції з відчуження акцій ощадних (депозитних) сертифікатів, акцій приватних акціонерних товариств, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, цінних паперів, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, емітованих нерезидентами (абзац третій п.п. 212.1.9 ПКУ).

Реєстрація платником податку

Особи, які є платниками особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами, перелічені в п.п. 212.1.9 ПКУ, не підлягають реєстрації як платники податку

П.п. 212.3.3

Об’єкт оподаткування

Операції з продажу, обміну або відчуження цінних паперів в інший спосіб, коли відбувається перехід права власності на цінні папери, та операції з деривативами (крім операцій, що здійснюються на міжбанківському ринку деривативів)

П.п. 213.1.7

Під міжбанківським ринком деривативів слід розуміти сукупність відносин у сфері торгівлі деривативами між банками, між банками та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), між банками та НБУ, а також НБУ та його клієнтами (абзац другий п.п. 213.1.7 ПКУ).

Операції, що не підлягають оподаткуванню

Операції з державними та муніципальними цінними паперами, цінними паперами, гарантованими державою, та цінними паперами, емітованими НБУ, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, Державною іпотечною установою, та звичайними іпотечними облігаціями, емітованими фінансовою установою, більше 50 % корпоративних прав якої належить державі або державним банкам, інвестиційними сертифікатами, сертифікатами фондів операцій з нерухомістю, цільовими облігаціями підприємств, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва

П.п. 213.2.3 ПКУ

Операції між емітентом та платником податків з викупу та повторного продажу за грошові кошти, розміщення, погашення, конвертації емітентом цінних паперів власного випуску, операції з унесення вкладу до статутного капіталу, а також операції за участі векселедавця, заставодавця та іншої особи, яка видала ордерний або борговий цінний папір, а також з видачі та погашення цих цінних паперів

П.п. 213.2.4 ПКУ

Операції емітента цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу, а саме операції з розміщення, погашення, викупу та повторного продажу

П.п. 213.2.5 ПКУ

Операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, що здійснюються особою, яка провадить клірингову діяльність та виконує функцію центрального контрагента відповідно до вимог Закону про цінні папери, та операції з цінними паперами та іншими фінансовими інструментами, що здійснюються особою, яка провадить клірингову діяльність, з метою забезпечення виконання зобов’язань перед учасниками клірингу

П.п. 213.2.6 ПКУ

Операції НБУ на позабіржовому ринку, пов’язані з виконанням ним своїх функцій

П.п. 213.2.7 ПКУ

База оподаткування

Договірна вартість цінних паперів або деривативів, указана в первинних бухгалтерських документах за будь-якою операцією продажу, обміну та відчуження в інший спосіб

П. 214.8

Ставки оподаткування

 

0 % — у разі продажу на фондовій біржі цінних паперів, за якими розраховується біржовий курс, відповідно до вимог, установлених НКЦПФР, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики

П.п. 2151.1.1

0 % — при здійсненні операцій з деривативами на фондовій біржі

П.п. 2151.1.2

0,1 % — при продажу поза фондовою біржею цінних паперів, що перебувають у біржовому реєстрі

П.п. 2151.1.3

1,5 % — при продажу поза фондовою біржею цінних паперів, що не перебувають у біржовому реєстрі

П.п. 2151.1.4

5 нмдг — при укладенні деривативу (контракту) поза фондовою біржею

П.п. 2151.1.5

Дата виникнення податкових зобов’язань

Дата отримання доходу відповідно до п. 219.2 ПКУ від операцій з продажу, обміну або відчуження іншим способом цінних паперів та деривативів

П. 216.7

Податкові агенти

За біржовими та позабіржовими операціями — відповідний торговець цінними паперами (ліцензіат), уключаючи банк, який здійснює такі операції на підставі договору та зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати акцизний податок до бюджету від імені та за рахунок особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення норм ПКУ в порядку, передбаченому цим Кодексом

Абзац другий п. 219.2

При здійсненні операцій розміщення, погашення, викупу, повторного продажу цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу — емітент цінних паперів

Абзац третій п. 219.2

При здійсненні операцій з деривативами — податок сплачується кожною зі сторін деривативу (контракту)

П. 219.5

Зверніть увагу: наразі не зовсім зрозумілий задум законодавця, який установив, що податковим агентом при здійсненні операцій розміщення, погашення, викупу, повторного продажу цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу є емітенти цінних паперів. Річ у тім, що згідно з іншою нормою Кодексу, а саме наведеним вище п.п. 213.2.5 ПКУ, усі перелічені операції не є об’єктом обкладення особливим акцизним податком.
Крім того, питання викликає і порядок обкладення особливим «ціннопаперовим» акцизним податком операцій з цінними паперами (наприклад, дарування, спадкоємства, продажу векселів тощо) без участі торговців такими цінними паперами. Річ у тім, що такі операції згідно з новими вимогами ПКУ підпадають під об’єкт оподаткування, проте хто повинен утримувати податок та перераховувати його до бюджету у зазначених випадках, а також хто подаватиме звітність з цього податку Кодексом не встановлено.

Розрахунок суми податку

Обчислення суми особливого акцизного податку здійснюється шляхом множення відповідної ставки податку на базу оподаткування, визначену відповідно до п. 214.8 ПКУ

П. 219.1

Строки сплати податку

У загальному випадку податковий агент повинен перерахувати суму податку до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за квартальний звітний період

П. 219.2

При укладенні деривативу (контракту) податок має бути сплачено кожною стороною деривативу (контракту) не пізніше дати виконання контракту

П. 219.3

Порядок подання звітності

Базовим податковим періодом для складання та подання звітності з акцизного податку є календарний квартал

П. 219.4

Як бачимо, на відміну від решти платників акцизного податку, для яких, як відомо, установлено місячний звітний період (п. 223.1 ПКУ), податкові агенти з особливого акцизного податку повинні звітувати щоквартально, тобто з урахуванням положень п. 49.18 ПКУ протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу

 

От і всі загальні характеристики нового «ціннопаперового» акцизного податку, на яких хотілося б зупинитися в межах сьогоднішнього коментаря. Докладніше питання нарахування та сплати «ціннопаперового» акцизу, звісно ж, розглядатимуться в наступних номерах нашої газети.

 

Інші зміни

Змінами, унесеними Законом № 5519 до п.п. 215.3.4 ПКУ, розширено перелік підакцизних товарів за рахунок уключення до нього:

— газойлей для специфічних процесів переробки;

— газойлей для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарній категорії 2710 19 31;

— палива рідкого (мазуту) для специфічних процесів переробки;

— палива рідкого (мазуту) для хімічних перетворень у процесах, крім зазначених у товарній підкатегорії 2710 19 51 00.

Крім того, у п.п. 215.3.4 ПКУ встановлена ставка акцизного податку на скраплений газ (пропан або суміш пропана з бутаном), віднесений до товарних підкатегорій 2711 14 00 00 і 2711 19 00 00.

 

Податок на доходи фізичних осіб

Не оминули законодавці і розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ: Законом № 5519 змінено відразу декілька його положень. Перелічимо новації, унесені до розд. IV ПКУ після набуття чинності аналізованим Законом.

 

Дохід від примусового продажу заставленого майна

Нагадаємо: до 03.01.2013 р. до оподатковуваного доходу фізичної особи включалася, зокрема, додатна різниця між сумою коштів, отриманою платником податків від фінансової установи після реалізації заставленого майна платника податків при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податків своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), та сумою фактично оплачених платником податків зобов’язань за таким договором кредиту (позики), і сумою, утриманою фінансовою установою в рахунок компенсації своїх витрат/втрат (уключаючи залишок непогашеної платником податків суми фінансового кредиту). Це було прямо передбачено редакцією п.п. 164.2.7 ПКУ, що діяла до зазначеної дати.

З 03.01.2013 р. — дати набуття чинності Законом № 5519 — такі доходи виключено з об’єкта обкладення ПДФО, про що свідчить оновлена редакція цього підпункту.

Більше того, відповідно до змін, унесених до п.п. 165.1.16 ПКУ, тепер до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються доходи, отримані в результаті реалізації заставленого майна, майна платника податків при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики).

 

Додаткове благо у вигляді анульованого (прощеного) боргу

Змінами, унесеними до п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, уточнено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи включаються не лише суми боргу платника податків, анульовані кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, а також і суми прощеного за аналогічних умов боргу (хоча це було зрозуміло і до появи цих змін).

Крім того, унесено корективи до умов, за яких із кредитора знімається обов’язок з виконання щодо таких доходів функцій податкового агента. Нагадаємо: раніше з положень п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ випливало, що підприємство-кредитор не зобов’язано утримувати із суми анульованого боргу ПДФО в разі виконанні ним двох умов:

— воно повідомило платника-боржника про анулювання боргу рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

сума боргу відображена в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за квартал, в якому прийнято рішення про анулювання боргу, з ознакою доходу «126».

При дотриманні цих умов боржник повинен самостійно сплатити ПДФО з такого доходу та відобразити його в річній податковій декларації.

Зараз повідомити боржника про анулювання (прощення) боргу можна не лише рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а також шляхом укладення відповідного договору або шляхом надання боржнику повідомлення особисто під підпис.

 

Доходи у вигляді індексації вкладів

Наступне нововведення спрямоване на регулювання порядку оподаткування депозитних операцій фізичних осіб, а саме доходів, отриманих у результаті індексації банківських вкладів.

Відповідно до нового п.п. 165.1.29 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються, зокрема, доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) у гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземної валюти відповідно до умов договору).

Нагадаємо: індексація депозитів дозволяє убезпечити заощадження фізичних осіб від курсових коливань. Для цього номінал індексованого депозиту прив’язують до курсу іноземної валюти. У разі падіння офіційного курсу гривні до іноземної валюти, установленого НБУ на момент закінчення строку дії депозитного договору (іншу дату, установлену договором), порівняно з курсом НБУ на день надходження грошових коштів на депозитний рахунок, банк компенсує вкладнику курсову різницю. Саме така курсова різниця, що виплачується вкладнику за умовами депозитного договору, віднині не включається до складу оподатковуваного доходу та не підлягає обкладенню ПДФО.

 

Оподаткування операцій з цінними паперами

І, звісно ж, не обійшлося без змін в обкладенні ПДФО операцій фізичних осіб з цінними паперами. Так, Законом № 5519 підкориговано порядок визначення фінансового результату операцій з інвестиційними активами, установлений п.п. 170.2.6 ПКУ. Полягають зазначені зміни в такому:

1. Раніше абзацом третім п.п. 170.2.6 ПКУ передбачалося: якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення. З набуттям чинності Законом № 5519 це правило не поширюється на від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами, випущеними в інший, ніж цінні папери, формі, сформований на 01.01.2013 р. (оновлений абзац третій п.п. 170.2.6 ПКУ та абзац перший п. 31 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ*). Збитки від операцій з інвестиційними активами, отримані на 01.01.2013 р., не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами, випущеними в інший, ніж цінні папери, формі, у наступних звітних податкових періодах.

* Насправді в оновленій редакції абзацу третього п.п. 170.2.6 ПКУ міститься посилання на абзац перший п. 29 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. Проте, на нашу думку, це не більше ніж помилка законодавця.

Таким чином, при визначенні загального фінансового результату від операцій з інвестиційними активами враховуються тільки нові збитки від таких операцій, отримані після 01.01.2013 р. Щодо старих збитків, сформованих станом на 01.01.2013 р., то їх, схоже, не вдасться врахувати при визначенні фінансового результату операцій з інвестиційними активами.

2. Як і раніше, фінансовий результат за операціями з цінними паперами або деривативами визначається платником податків. Водночас змінився сам принцип визначення такого фінрезультату. Раніше, до набуття чинності Законом № 5519, платники податків повинні були визначати інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами або деривативами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, окремо від інвестиційного прибутку за операціями з цінними паперами та деривативами, які не перебувають в обігу на такому ринку. Тепер слід визначати два окремі фінансові результати:

— за операціями з цінними паперами або деривативами, що перебувають в обігу на фондовій біржі;

— за операціями з цінними паперами або деривативами, які не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Критерії визнання цінних паперів або деривативів такими, що перебувають/не перебувають в обігу на фондовій біржі, для цілей обкладення ПДФО такі самі, що і для податку на прибуток (див. с. 22).

 

ПДВ: новинки бюджетного відшкодування

Декілька новацій, передбачених Законом № 5519, стосуються одержувачів бюджетного відшкодування з ПДВ.

По-перше, Законом № 5519 передбачено новий фінансовий інструмент для бюджетного відшкодування (у тому числі автоматичного) ПДВ.

Відповідно до нової редакції п. 200.13 ПКУ на підставі отриманого висновку органу ДПС орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податків зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податків в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом 5 операційних днів після отримання висновку органу ДПС.

Те саме стосується і автоматичного бюджетного відшкодування, яке відповідно до оновленої редакції п.п. 200.18.2 ПКУ може бути надано органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податків в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом 3 операційних днів після отримання висновку органу ДПС.

Зверніть увагу: як передбачено і п. 200.13 ПКУ і п.п. 200.18.2 ПКУ, погашення бюджетного відшкодування фінансовим векселем здійснюється тільки за згодою платника податків. Тому примушувати суб’єктів підприємництва одержувати відшкодування шляхом отримання фінансового векселя замість грошових коштів податківці не мають права.

Для цілей реалізації перелічених правил виплати бюджетного відшкодування ст. 14 ПКУ доповнено новим терміном «фінансовий вексель». Так, відповідно до п.п. 14.1.1761 ПКУ фінансовий вексель — це цінний папір, що посвідчує зобов’язання банківської установи, у тому числі центрального органу виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який випускається в бездокументарній формі з метою оформлення наявної заборгованості, у тому числі Державного бюджету України.

До фінансових векселів належать: казначейський фінансовий вексель та банківський фінансовий вексель. Порядок випуску, обігу, погашення та стягнення за фінансовими векселями має бути затверджено:

— НБУ — для векселів, емітованих банківськими установами (банківський фінансовий вексель);

— КМУ — для векселів, що випускаються центральним органом виконавчої влади, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (казначейський фінансовий вексель).

Правила реєстрації випуску та правила обліку фінансових векселів затверджуються НКЦПФР за погодженням з НБУ.

Оформлення (випуск) казначейського фінансового векселя для цілей ПКУ прирівнюється до видачі платнику податків бюджетного відшкодування, у тому числі автоматичного, шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний рахунок платника податків.

Пред’явлення фінансового векселя органу державної казначейської служби прирівнюється до сплати узгодженого грошового зобов’язання. Водночас пам’ятайте: казначейський фінансовий вексель не може бути пред’явлений до закінчення строку його погашення.

Проте є надія, що вексельна форма виплати бюджетного відшкодування проіснує недовго. Річ у тім, що на сьогодні в парламенті зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування норми про запровадження фінансових векселів)» від 09.01.2013 р. № 1222, яким його автори пропонують вилучити п.п. 14.1.1761з ПКУ.

По-друге, підкориговано один із критеріїв, що дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, а саме п.п. «в» п.п. 200.19.6 ПКУ.

Як відомо, щоб мати право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, платнику податків необхідно дотримати одночасно 8 критеріїв, перелічених у п. 200.19 ПКУ. Відповідно до одного з них (попередня редакція п.п. 200.19.6 ПКУ) для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування платник податків повинен відповідати одній із трьох вимог:

а) або чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з такими платниками податків, перевищує 20 осіб у кожному з останніх 4 звітних податкових періодів (кварталів), установлених розд. IV ПКУ;

б) або платник податків має основні засоби для ведення задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

в) або рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) вище середнього по галузі в кожному з останніх 4 звітних податкових періодів (кварталів), установлених розд. III ПКУ.

Порядок визначення відповідності платника податків критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, затверджено наказом Мінфіну від 21.09.2011 р. № 1178. Згідно з п. 3.6 цього документа при визначенні відповідності платника податків критерію п.п. «в» п.п. 200.19.6 ПКУ слід використовувати дані податкової звітності з податку на прибуток підприємств. При цьому розрахунок здійснюється окремо за кожним з останніх 4-х послідовних звітних податкових періодів (кварталів), щодо яких закінчився граничний строк подання податкової звітності.

Однак п. 57.1 ПКУ прямо передбачає, що з 2013 року декларація з податку на прибуток в більшості випадків подається за звітний (податковий) рік. У зв’язку з цим Законом № 5519 унесено зміни до п.п. «в» п.п. 200.19.6 ПКУ і тепер одну з вимог, дотримання якої дає право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування, сформульовано так: «рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі за підсумками останнього звітного (податкового) року».

 

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства

Відповідно до нового п.п. 5 п. 2 розд. ХIХ «Прикінцеві положення» ПКУ з 01.01.2013 р. втратив чинність Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» від 09.04.99 р. № 587-XIV. Водночас повністю від справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, а отже, і від надходжень до бюджету від його сплати законодавці не відмовилися. У результаті норми цього Закону практично в повному обсязі перекочували до тексту самого ПКУ. Віднині порядок сплати хмелезбору встановлюється новим п. 16 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Зауважимо, що для платників податків зазначені зміни особливого значення не мають. Річ у тім, що, як ми вже сказали, законодавці не стали винаходити нові правила справляння хмелезбору, а використали вже добре відомий усім і роками відпрацьований механізм його сплати. Отже, як і раніше:

платниками хмелезбору є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво (п.п. 1.1 п. 16 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);

об’єктом оподаткування є виручка (товарооборот), одержана на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплату у грошовій формі (п. 1.3 п. 16 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);

ставка збору 1,5 % від об’єкта оподаткування;

— Розрахунок суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства складається за формою, затвердженою наказом ДПАУ від 01.12.2009 р. № 671. Розрахунок подається до органу ДПС щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Сплачувати податок до бюджету слід протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання Розрахунку.

Як передбачено п. 16 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, хмелезбір передбачається справляти до 01.01.2018 р.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно