Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції
Лист від 06.12.2012 р. № 6709/0/61-12/15-1415
ДПСУ у відповідь на лист Всеукраїнської громадської організації «Рада з конкурентоспроможності індустрії інформаційно-комунікаційних технологій України» щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції повідомляє таке.
Відповідно до п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р., звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції. Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться: результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів; криптографічні засоби захисту інформації.
При цьому звільнення від оподаткування ПДВ поширюється на операції з постачання програмної продукції незалежно від реєстрації платника ПДВ як суб’єкта, який застосовує особливості оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів індустрії програмної продукції, передбачені п. 5 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Заступник Голови А. Ігнатов
коментар редакції
IT-пільги з податку на прибуток
та ПДВ застосовуються незалежно один від одного:
остаточний вердикт ДПСУ
Ознайомлюючи свого часу наших читачів із Законом України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що стосуються особливостей оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції» від 05.07.2012 р. № 5091-VI («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 65), ми висловили припущення, що встановлені ним для «айтішників» пільгові режими з податку на прибуток та з ПДВ допускають їх незалежне використання платниками податків.
Інакше кажучи, з 1 січня 2013 року звільнення від обкладення ПДВ операцій з постачання програмної продукції поширюється не лише на суб’єктів індустрії програмної продукції — платників податку на прибуток, які офіційно отримали право на пільговий статус з цього податку, а й на будь-яких інших платників ПДВ, які здійснюють зазначені операції, у тому числі на єдиноподатників — юридичних та фізичних осіб, які сплачують ЄП за відповідною ставкою, що не включає податок на додану вартість.
Приємно, що наші припущення повністю підтвердилися — лист ДПСУ, що коментується, містить такий же висновок. Щоправда, донедавна серед податківців існували й інші думки. Зокрема, листом ДПС у м. Києві від 02.10.2012 р. № 6239/10/06-408 безпідставно обмежувався суб’єктний склад програмістської ПДВ-пільги тільки тими суб’єктами господарювання, які пройшли реєстрацію та отримали свідоцтво в порядку, установленому п. 15 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Тепер же, гадаємо, усі заперечення столичного податкового органу знято і в найближчі 10 років, коли діятиме ця пільга, нею зможуть скористатися всі бажаючі.
На завершення коментаря вважаємо за необхідне нагадати, що зміна напряму використання товарів/послуг та необоротних активів, за якими раніше відображався податковий кредит, прирівнюється до постачання та потребує нарахування податкових зобов’язань з ПДВ. Згідно з п. 198.5 ПКУ вчиняти так, тобто нараховувати ПДВ-зобов’язання, потрібно й у випадку, коли товари, послуги, необоротні активи в подальшому стали використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу. Базу оподаткування при цьому визначають: за товарами (послугами) виходячи з вартості їх придбання, за необоротними активами — із залишкової вартості, що склалася на початок періоду їх використання в неоподатковуваних операціях (див. п. 189.1 ПКУ). Докладно цю тему розкрито у статті «Якщо товари чи основні засоби змінюють напрям використання: ПДВ-наслідки» («Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 77).
Ігор Хмелевський
