Новації Закону № 5518: нові штрафи за порушення готівкових розрахунків та зміни до Закону про РРО
У попередніх номерах нашої газети ми вже докладно розглянули найбільш масштабні зміни, що з цього року відбулися в податковому законодавстві України*. Ще одну групу змін-2013, які розглянемо докладніше зараз, спрямовано на нормативне регулювання відповідальності за порушення правил здійснення готівкових розрахунків, а також порядку проведення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів. Зміни ці передбачені Законом № 5518, який набрав чинності з дня офіційного опублікування в газеті «Голос України», а саме з 03.01.2013 р.
Алла СВІРІДЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 5518 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» від 06.12.2012 р. № 5518-VI.
Закон про платіжні системи — Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.
Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
Постанова № 878 — постанова Кабінету Міністрів України «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 р. № 878.
Відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків
Завдяки змінам, унесеним до КУпАП Законом № 5518, у ньому з’явилася відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів (далі — ЕПЗ).
Тепер КУпАП доповнено новою ст. 16315, яка передбачає відповідальність за такі порушення (див. таблицю на с. 41):
Адміністративна відповідальність за ст. 16315 КУпАП (діє з 03.01.2013 р.)
| Порушення, передбачене ст. 16315 КУпАП | Штраф за відповідне порушення |
| Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою* | На фізособу-підприємця або посадових осіб юридичної особи в розмірі від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.) |
| Недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості здійснення розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ | |
| Повторне порушення особою, яку протягом року було притягнено до адміністративної відповідальності за таке саме порушення | На фізособу-підприємця або посадових осіб юридичної особи в розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) |
| * Згідно з постановою Правління НБУ від 09.02.2005 р. № 32 граничний розмір розрахунків готівкою становить 10000 грн. | |
Право розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням ЕПЗ, а також накладати адміністративні стягнення відповідно до ст. 16315 КУпАПмають право керівники органів ДПС та їх заступники. Про це зазначається в оновленій ст. 2342 КУпАП.
До речі, здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання встановлених законодавством обов’язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ належить до функцій податківців відповідно до п.п. 191.1.3 ПКУ. Крім того, відповідними правами податківці наділені відповідно до п.п. 20.1.29 ПКУ.
Аналізуючи порядок застосування нової норми КУпАП, уже сьогодні можна відзначити декілька важливих моментів.
По-перше, до відповідальності за недотримання вимог щодо забезпечення можливості здійснення розрахунків за товари (послуги) з використанням ЕПЗ може бути притягнено посадових осіб тих суб’єктів підприємницької діяльності (фізосіб-підприємців), які відповідно до п. 14.19 Закону про платіжні системи зобов’язані забезпечувати можливість здійснення держателями ЕПЗ розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням ЕПЗ не менше трьох платіжних систем, однією з яких є багатоемітентна платіжна система, платіжною організацією якої є резидент України*.
* Докладніше питання застосування платіжних систем розглядалися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 89, с. 31.
Нагадаємо: наразі до розробки урядом нових вимог до використання платіжних терміналів суб’єктами господарювання слід керуватися постановою № 878. Передбачені цим документом умови:
— поширюються тільки на тих суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і зобов’язані використовувати РРО (до їх числа, наприклад, не потрапляють фізособи-підприємці на спрощеній системі оподаткування);
— звільняють від переходу на обов’язкове використання платіжних терміналів, зокрема:
1) підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 кв. метрів (крім автозаправних станцій);
2) суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.
По-друге, нова стаття КУпАП не лише визначає відповідальність за порушення порядку розрахунків з використанням ЕПЗ, а й також установлює новий підвищений розмір відповідальності за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою (так зване перевищення 10-тисячного обмеження).
Нагадаємо: раніше штрафні санкції за порушення правил ведення касових операцій було встановлено ст. 1642 КУпАП. Розмір адмінштрафу відповідно до цієї статті становив від 8 до 15 нмдг (тобто від 136 до 255 грн.), а в разі повторного правопорушення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, — від 10 до 20 нмдг (тобто від 170 до 340 грн.). Проте розглядати справи про адміністративні правопорушення за ст. 1642 КУпАП та накладати штрафні санкції згідно з цією статтею мали право лише органи Державної фінансової інспекції України (колишнє КРУ). Це значно знижувало ймовірність того, що посадові особи звичайних підприємств могли бути притягнені до відповідальності на підставі цієї норми КУпАП, оскільки зазначений орган перевіряє звичайні підприємства дуже рідко.
Сьогодні небезпека бути притягненими до адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, стає реальною, оскільки тепер притягувати до неї зможуть податківці.
Водночас слід звернути увагу: на відміну від ст. 1642 ПКУ, що діяла раніше, нова ст. 16315 КУпАП установлює відповідальність не за будь-яке порушення норм Положення № 637, а тільки в частині готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення 10-тисячного обмеження. Хоча, звісно, не виключена ймовірність того, що податківці, як і раніше, застосовуватимуть цей штраф за будь-які касові порушення, у тому числі не пов’язані з оформленням розрахунків за товари (послуги).
І ще один важливий момент. Відповідальність суб’єктів господарювання за порушення законодавства у сфері обігу готівки, виявлені при проведенні перевірок, залишається колишньою, тобто до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, передбачених Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95.
По-третє, на наш погляд, адміністративні штрафи згідно зі ст. 16315 КУпАП повинні застосовуватися при визначенні міри відповідальності за відповідні правопорушення, вчинені починаючи з 03.01.2013 р.
Зміни до Закону про РРО
Законом № 5518 у новій редакції викладено вимоги абзаців другого і третього п. 7 ст. 3 Закону про РРО, якими суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язуються подавати звітність щодо РРО. Так, відповідно до них суб’єктам підприємництва, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), доведеться подавати до органів ДПС (дротовими або бездротовими каналами зв’язку):
— суб’єктам господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), — електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані;
— суб’єктам господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг), та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, — інформацію про обсяг розрахункових операцій, здійснених у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься у фіскальній пам’яті зазначених РРО.
Таким чином, після набуття чинності зазначеними положеннями Закону № 5518 практично всі суб’єкти підприємництва (крім тих, що надають послуги таксі та здійснюють валютно-обмінні операції та продаж товарів і послуг за допомогою автоматів) зобов’язані будуть використовувати РРО, що дозволяють передавати до органу ДПС електронні копії всіх розрахункових документів. І тільки СПД, які надають послуги таксі чи здійснюють валютно-обмінні операції та продаж товарів і послуг за допомогою автоматів, матимуть право надавати інформацію про обсяг розрахункових операцій.
Зверніть увагу: відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 5518 нова редакція абзаців другого і третього п. 7 ст. 3 Закону про РРО набере чинності лише з 01.07.2014 р. До цієї дати діятиме нинішня редакція цього пункту, відповідно до якої обов’язки з подання РРО-звітності розподілено так:
— при використанні РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або ЕККР, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, — до органу ДПС подають електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті приєднаних до них модемів;
— при використанні РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді (за винятком ЕККР) — до органу ДПС надають інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що міститься в їх фіскальній пам’яті*.
* Докладніше див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 97, с. 29.
Для практичної реалізації згаданих вище змін до п. 7 ст. 3 Закону про РРО Законом № 5518 передбачено, що з 01.01.2014 р. дозволяється первинна реєстрація тільки тих РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, а також електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу іноземної валюти. Інакше кажучи, усі нові РРО повинні будуть відповідати вимогам щодо передачі відповідної інформації дротовими та бездротовими каналами.
Ну і нарешті остання новація, передбачена Законом № 5518, яку варто згадати в межах цього коментаря. Згідно з оновленою ст. 15 Закону про РРО податківці контролюють дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), що проводяться через РРО під час фактичних і документальних виїзних перевірок відповідно до ПКУ. Отже, ці зміни привели у відповідність застарілі норми Закону про РРО та ПКУ.
От і всі нововведення, передбачені Законом № 5518, на які слід було звернути увагу в першу чергу. Зміни, унесені Законом № 5518 до інших законодавчих актів, є не такими суттєвими та жодним чином не позначаться на роботі більшості платників податків, а тому на них не зупинятимемося.
