Реєстрація та зняття з реєстрації РРО
Відповідно до чинного законодавства реєстратори розрахункових операцій (РРО) та книги обліку розрахункових операцій (КОРО) з розрахунковими книжками (РК) перед використанням мають бути зареєстровані в установленому порядку. Про те хто, на підставі яких документів та в які строки здійснює реєстрацію РРО, взяття на облік, перереєстрацію, а також скасування реєстрації (добровільно чи у примусовому порядку), розповімо в цій статті. Пропонуємо читачам покрокові інструкції з реєстрації та зняття з обліку РРО, КОРО та РК.
Наталія Дзюба, Олександр ОЛІШЕВКО, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»
Необхідність реєстрації РРО, КОРО і РК
Відповідно до ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані:
1. Проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книг.
2. Застосовувати РРО, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (Держреєстр РРО), із дотриманням установленого порядку їх застосування.
3. У разі незастосування РРО (у визначених зазначеним Законом випадках), проводити розрахунки з використанням КОРО та РК з дотриманням установленого порядку їх ведення.
Вимоги до РРО
На сьогодні існує безліч моделей РРО, що відрізняються як за технічними характеристиками, так і за функціями, що виконуються. Тому, вибираючи РРО, суб’єкт господарювання повинен чітко розуміти, який РРО йому потрібний, та, щоб не порушити вимоги Закону про РРО, ураховувати низку факторів:
(1) Обрана модель РРО має бути внесена до Держреєстру РРО, а програмне забезпечення повинне відповідати конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону про РРО).
Держреєстр РРО періодично оновлюється: частину моделей виключають із нього, частину вносять, інші переходять до розряду тих, первинна реєстрація яких заборонена. Тому при придбанні РРО необхідно керуватися найсвіжішою редакцією, затвердженою наказом про Держреєстр. Чинний на сьогодні Держреєстр РРО затверджено наказом Міндоходів від 08.07.2013 р. № 249.
Якщо обраний РРО не внесено до Держреєстру РРО або існують проблеми з програмним забезпеченням, то використовувати його на території України не можна.
Крім того, для практичної реалізації п. 7 ст. 3 Закону про РРО Законом від 06.12.2012 р. № 5518-VI передбачено, що з 01.01.2014 р. дозволяється первинна реєстрація тільки тих РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, а також електронних таксометрів, автоматів із продажу товарів (послуг), РРО з купівлі-продажу іноземної валюти. Тобто всі нові РРО мають відповідати вимогам щодо передачі відповідної інформації дротовими та бездротовими каналами.
Крім того, модель РРО має бути підібрана з урахуванням вимоги про встановлення платіжних терміналів.
(2) Обрана модель РРО має відповідати сфері, де вона використовуватиметься, оскільки для реалізації окремих видів товарів потрібно використовувати відповідні моделі РРО. Інформацію про сферу застосування РРО визначено в Держреєстрі РРО (п. 4.2 Порядку реєстрації РРО). Порушення цієї вимоги може стати причиною примусового зняття з реєстрації РРО (п. 2.12 Порядку реєстрації РРО).
(3) Строк первинної реєстрації обраної моделі РРО в податкових органах. Для цього слід у Держреєстрі РРО звернути увагу, до якого розділу включено такий РРО. Дозволені до первинної реєстрації моделі наведено в розділі I Держреєстру РРО. РРО, перелічені в розділі ІІ, можна використовувати, але для них первинна реєстрація в органі ДПС уже неможлива. Тому їх можна застосовувати, тільки якщо ви придбали такий РРО, який уже раніше пройшов первинну реєстрацію.
(4) Строк служби РРО, передбачений технічною документацією (важливо, якщо придбавався РРО, що був у використанні). У загальному випадку строк служби РРО повинен встановлюватися виробником. Проте якщо виробник не встановив строк служби РРО (це стосується старих моделей), то такий строк становитиме 7 років із моменту введення в експлуатацію, але не більше 9 років із дати випуску (абз. 2 п. 1.5 Порядку № 11). Якщо РРО використовується більше цього строку, то, на думку ДПАУ, він не може вважатися РРО для цілей Закону про РРО (детальніше див. ЄБПЗ, розд. 109.11, а також «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 97, с. 12).
Запровадження передачі даних РРО в електронній формі
Законами України від 02.12.2010 р. № 2756-VI та від 07.07.2011 р. № 3609-VI унесено зміни до Закону про РРО, що передбачають запровадження електронної контрольної стрічки РРО та модемів, призначених для передачі копій сформованих РРО розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що знаходяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, що до них приєднані.
Відповідно змінилися і вимоги до технічної складової РРО. На виконання норм Закону про РРО затверджено Вимоги № 1057 щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передачі даних і Порядок № 1057 щодо передачі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків РРО дротовими чи бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби. Ці документи визначають загальні технічні вимоги до РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, модемів для передачі звітної інформації та основні принципи функціонування системи зберігання і збору даних РРО для податкової.
Перша проблема, з якою зіткнулися суб’єкти господарювання, — це необхідність модернізації РРО. Оскільки жоден із РРО, що функціонують в Україні, на момент набуття чинності зазначеними вище змінами не містив необхідних технологій передачі інформації дротовими чи бездротовими каналами зв’язку, підприємства за свій рахунок повинні були вибрати один із двох шляхів модернізації РРО:
— придбання РРО нового покоління, що створюють контрольну стрічку в електронній формі та містять вбудовані модеми (це вимагає зняття з обліку старого РРО та реєстрації нового РРО);
— доопрацювання існуючої касової техніки та приєднання до неї модемів для передачі звітної інформації (не вимагає перереєстрації РРО, див. ЄБПЗ у розділі 109.06).
Виробники касової техніки включилися в процес оновлення парку касової техніки і на сьогодні в оновленій версії Державного реєстру РРО (затверджений наказом Міндоходів від 08.07.2013 р. № 249) достатня кількість моделей РРО, що відповідають вимогам чинного законодавства про передачу контрольно-звітної інформації в електронному вигляді до органів ДПІ.
Таким чином, як уже зазначалося, щоб з 01.01.2014 р. застосовувати РРО не порушуючи вимог чинного законодавства, необхідно перед придбанням РРО уважно вивчити найсвіжішу на той момент версію Держреєстру РРО, затверджену наказом Міндоходів, та придбавати виключно ті моделі, що значаться в Держреєстрі РРО з дотриманням усіх умов, про які йшлося вище.
Детальніше про облікові особливості, пов’язані із заміною РРО, див. «Готуємо РРО до подання електронної звітності: облікові нюанси» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 40, с. 11.
Реєстрація та зняття з обліку РРО
Реєстрація, узяття на облік, перереєстрація та зняття з реєстрації РРО здійснюються відповідно до пп. 2.1 — 2.14 Порядку реєстрації РРО.
Реєстрація здійснюється в податковій інспекції за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, а якщо він обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, то за місцем податкового обліку.
Якщо суб’єкт господарювання планує в подальшому використовувати зареєстрований РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, його необхідно до початку використання також узяти на облік в органі ДПС за місцем використання. Винятком є РРО, що застосовуються на об’єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервні РРО.
Підприємства, що мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах ДПС та відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням цих філій.
Перед реєстрацією РРО має бути введено в експлуатації. Зверніть увагу: вводити в експлуатацію РРО суб’єкт господарювання повинен не самостійно, а за допомогою центру сервісного обслуговування (ЦСО), з яким укладено договір про сервісне обслуговування РРО. Звертаємо увагу, що укладати договір слід тільки з тими ЦСО, які входять до переліку ЦСО, що уклали з виробником (постачальником) РРО договір про технічне обслуговування та ремонт відповідної моделі РРО (ст. 2 Закону про РРО). Обов’язково звертатися туди при введенні в експлуатацію, технічному обслуговуванні РРО та його ремонті вимагає п. 14 ст. 3 Закону про РРО.
Покрокову інструкцію щодо реєстрації, узяття на облік, перереєстрації та скасування реєстрації РРО наведемо в табл. 1.
Таблиця 1
Покрокова інструкція щодо реєстрації, узяття на облік,
перереєстрації та зняття з реєстрації РРО
| Операція | Перелік документів та дій |
| 1 | 2 |
| Реєстрація придбаного РРО | |
| Крок 1. Подання документів | До податкової інспекції за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, а в разі якщо суб’єкт господарювання обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками — за місцем податкового обліку, необхідно подати такі документи (пп. 2.2, 2.3 Порядку реєстрації РРО): — дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею). Для реєстрації резервного РРО слід надати дозволи на кожну господарську одиницю, де використовуватиметься РРО; |
| * У зв’язку зі змінами, унесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи — підприємця» від 07.04.2011 р. № 3205-VI, що набрав чинності 07.05.2011, замість копії свідоцтва податківці вимагають подавати виписку або витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (див. ЄБПЗ у розділі 109.06). | |
| Крок 2. Прийняття рішення про реєстрацію | Прийняття посадовою особою податкової інспекції рішення про можливість реєстрації (як і відмови у реєстрації*) здійснюється у строк не пізніше двох робочих днів із моменту подання необхідних документів. |
| * Підставою для відмови в реєстрації (перереєстрації) є відсутність модифікації РРО в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій або її невідповідність сфері застосування, указаній у заяві суб’єкта господарювання, закінчення строку служби РРО або невиконання вимог щодо надання необхідних документів. | |
| Крок 3. Уведення в експлуатацію РРО | Протягом 5 робочих днів із моменту отримання довідки про резервування фіскального номера РРО суб’єкт господарювання повинен забезпечити: |
| Крок 4. Отримання реєстраційного посвідчення | Один примірник акта введення РРО в експлуатацію суб’єкт господарювання разом із довідкою про опломбування РРО протягом |
| Узяття на облік РРО | |
| Крок 1. Подання документів | До податкової інспекції за місцезнаходженням господарської одиниці, де використовуватиметься РРО, розташованої на території іншої адміністративної одиниці, подається реєстраційне посвідчення на РРО |
| Крок 2. Унесення відповідних записів | Посадова особа податкової інспекції у той же день здійснює запис у Книзі РРО та робить відмітку в реєстраційному посвідченні РРО, що підтверджує факт узяття на облік касового апарату (п. 2.8 Порядку реєстрації РРО) |
| * Виняток: РРО, що застосовуються на об’єктах виїзної торгівлі (надання послуг); резервні РРО (п. 2.2 Порядку реєстрації РРО). | |
| Перереєстрація РРО | |
| Крок 1. Подання документів | Для перереєстрації РРО з метою використання його в іншій господарській одиниці суб’єкт господарювання подає до податкової інспекції за місцем реєстрації РРО: |
| Крок 2. Унесення змін | Посадовою особою податкової інспекції вносяться зміни до відповідного запису в реєстраційному посвідченні |
| Зняття з реєстрації РРО | |
| Крок 1. Підготовка | Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно: |
| Крок 2. Подання та вилучення документів | До податкової інспекції, де зареєстровано РРО, подається заява довільної форми. |
| Зняття з реєстрації РРО | |
| Крок 1. Отримання попередження | Примусове скасування реєстрації РРО здійснюється в таких випадках: |
| Крок 2. Дії суб’єкта господарювання | Отримавши попередження, суб’єкт господарювання може: |
Реєстрація та зняття з реєстрації КОРО
Реєстрація, узяття на облік, перереєстрація та зняття з реєстрації книги обліку розрахункових операцій (КОРО) здійснюється в порядку, передбаченому пп. 2.1 — 2.14 Порядку реєстрації КОРО і РК.
КОРО реєструється:
(1) на кожний РРО. Щоб використовувати РРО, суб’єкт господарювання повинен обов’язково мати на місці продажу КОРО, що використовуватиметься з РРО. У КОРО відображатимуться дані про здійснені операції за день на підставі роздрукованих та підклеєних у КОРО щоденних звітів (переважно Z-звітів), що складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівки, товарів (послуг). Без запису в КОРО готівка, проведена через РРО, не вважатиметься оприбуткованою;
(2) на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту — якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО;
(3) на кожного кондуктора або, за рішенням суб’єкта господарювання, на кожен транспортний засіб — при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом. Детальніше див. «Коли підприємцям потрібно застосовувати РРО, КОРО та РК»// «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 66, с. 39.
Форму КОРО на РРО наведено в додатку 2, а форму КОРО на господарську одиницю — у додатку 3 до Порядку реєстрації КОРО і РК.
Реєстрація КОРО здійснюється відповідно до Порядку реєстрації КОРО і РК у податковій інспекції за місцезнаходженням (місцем проживання) суб’єкта господарювання, а якщо він обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків — за місцем податкового обліку.
У разі використання КОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік у податковій інспекції за місцем провадження підприємницької діяльності, крім КОРО, зареєстрованих на реєстратор розрахункових операцій або на транспортний засіб чи об’єкт виїзної торгівлі.
Підприємства, що мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах ДПС та відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати КОРО за місцезнаходженням цих філій.
Реєстрація КОРО здійснюється безоплатно не пізніше двох робочих днів із моменту подання необхідних документів (п. 2.1 Порядку реєстрації КОРО і РК).
Звертаємо увагу: при відключенні електроенергії або виході з ладу РРО здійснювати розрахунки суб’єкти господарювання можуть без РРО, використовуючи лише КОРО та зареєстровані РК. Детальніше про основні моменти роботи в цих випадках див. «РРО вийшов з ладу: алгоритм дій продавця» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 66, с. 30.
Покрокову інструкцію щодо реєстрації, узяття на облік, перереєстрації та скасування реєстрації КОРО наведемо в табл. 2.
Таблиця 2
Покрокова інструкція щодо реєстрації, узяття на облік, перереєстрації
та скасування реєстрації КОРО
| Операція | Перелік документів та дій |
| 1 | 2 |
| Реєстрація КОРО | |
| Крок 1. Підготовка КОРО | Перед реєстрацією КОРО відповідальна особа суб’єкта господарювання повинна (п. 2.4 Порядку реєстрації КОРО і РК): |
| * Засіб контролю — це централізовано виготовлена спеціальна номерна пломба підвищеного рівня захисту у вигляді самоклейного знаку. Форму засобу контролю затверджено наказом ДПАУ від 06.07.2010 р. № 485. | |
| Крок 2. Подання документів на реєстрацію КОРО | При реєстрації КОРО на господиницю подаються: |
| Крок 3. Отримання довідки (внесення доповнень) про реєстрацію КОРО | Не пізніше двох робочих днів з моменту подання документів посадова особа податкової інспекції: |
| * Згідно з п. 2.14 Порядку реєстрації КОРО і РК про відмову в реєстрації КОРО суб’єкту господарювання повідомляється не пізніше двох робочих днів з моменту подання ним необхідних документів. Підставою для відмови у реєстрації КОРО може бути невідповідність наданих документів вимогам чинного законодавства, закінчення строку їх дії, невиконання вимог щодо форми, призначення КОРО, підготовки її до реєстрації. | |
| Узяття на облік КОРО | |
| Крок 1. Подання документів | Узяття на облік КОРО в податковій інспекції за місцем провадження підприємницької діяльності здійснюється у разі подання суб’єктом господарювання довідки про реєстрацію КОРО (з податкової за основним місцем реєстрації суб’єкта господарювання) |
| Крок 2. Унесення відповідного запису | У день надання довідки посадова особа податкової інспекції іншої адміністративно-територіальної одиниці робить запис у відповідному розділі Книги облікових форм та проставляє відмітку в довідці про реєстрацію КОРО |
| * Виняток: КОРО, зареєстровані на РРО, транспортний засіб або об’єкт виїзної торгівлі (п. 2.1 Порядку про реєстрацію КОРО і РК). | |
| Перереєстрація КОРО | |
| Крок 1. Подання документів | Для перереєстрації КОРО, зареєстрованої на окрему господарську одиницю (депо, кондуктора), з метою використання її в іншій господарській одиниці подаються: |
| Крок 2. Отримання нової довідки на КОРО | Після внесення змін до відповідних записів у Книзі облікових форм та обкладинок КОРО посадова особа податкової інспекції: |
| Скасування реєстрації КОРО | |
| Крок 1. Прийняття рішення | Скасування реєстрації КОРО здійснюється за рішенням керівника органу ДПС, де ця КОРО зареєстрована |
| Крок 2. Проставляння відміток про скасування реєстрації | При цьому посадова особа органу ДПС: |
Реєстрація та зняття з реєстрації РК
Реєстрація та зняття з реєстрації розрахункової книжки (РК) здійснюються в порядку, передбаченому пп. 3.1 — 3.7 Порядку реєстрації КОРО і РК. РК для оформлення продажу проїзних та перевізних документів на залізничному транспорті, а також ті, що використовуються при наданні послуг міського та приміського пасажирського транспорту, при розповсюдженні державних лотерей, при наданні послуг підприємствами зв’язку реєструються в окремому порядку згідно з пп. 4 — 6 Порядку реєстрації КОРО і РК.
До реєстрації приймаються зброшуровані РК, що складаються з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій установленої форми, виготовлених відповідно до Положення про розрахункові документи, та реєстраційної сторінки, при цьому серії і номери квитанцій одного виду, зареєстровані окремими суб’єктами господарювання, не повинні повторюватися в межах розрядності серій і номерів.
Кількість розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується.
Реєстрація РК здійснюється безоплатно в органі ДПС, де суб’єкт господарювання зареєстрував відповідну КОРО, не пізніше двох робочих днів з моменту подання необхідних документів.
Покрокову інструкцію щодо реєстрації та скасування реєстрації РК наведемо в табл. 3 (див. с. 14).
Таблиця 3
Покрокова інструкція щодо реєстрації та скасування реєстрації РК
| Операція | Перелік документів та дій |
| 1 | 2 |
| Реєстрація РК | |
| Крок 1. Підготовка до реєстрації | Перед реєстрацією РК суб’єкт господарювання повинен: |
| * Засіб контролю — це централізовано виготовлена спеціальна номерна пломба підвищеного рівня захисту у вигляді самоклейного знаку. Форму засобу контролю затверджено наказом ДПАУ від 06.07.2010 р. № 485. | |
| Крок 2. Подання документів | При реєстрації РК подаються: |
| Крок 3. Унесення запису про реєстрацію | Не пізніше двох робочих днів з моменту подання документів посадова особа податкової інспекції у разі прийняття рішення про реєстрацію РК*: |
| * Відповідно до п. 3.6 Порядку реєстрації КОРО і РК про відмову у реєстрації РК суб’єкт господарювання має бути повідомлений не пізніше двох робочих днів із моменту подання ним необхідних документів. Підставою для відмови в реєстрації може бути невідповідність бланків розрахункових квитанцій вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, ненадійне скріплення РК, невиконання вимог Порядку реєстрації КОРО і РК щодо підготовки розрахункової книжки до реєстрації (див. крок 1). | |
| Скасування реєстрації РК | |
| Скасування реєстрації РК здійснюється за тією ж процедурою, що і скасування реєстрації КОРО (п. 2.13 Порядку реєстрації КОРО і РК). Детальніше див. кроки 1 і 2 табл. 2 підрозділу «Скасування реєстрації КОРО» на с. 13. | |
Відповідальність за використання незареєстрованих РРО і РК
Що стосується відповідальності за використання незареєстрованих РРО, КОРО і РК, то до суб’єкта господарювання може бути застосовано такі санкції.
РРО. Згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи передбачає таку відповідальність:
— вчинене вперше протягом календарного року — 1 гривня;
— вчинене повторно протягом календарного року — 100 % вартості проданих з порушеннями, установленими цим пунктом, товарів (послуг);
— за кожне наступне вчинене протягом календарного року порушення — у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).
Як ми вже знаємо, у фіскальний режим роботи РРО переводиться в центрі сервісного обслуговування до закінчення процесу реєстрації (взяття на облік) РРО (до моменту видачі податковою інспекцією реєстраційного посвідчення, а при взятті на облік — до внесення до реєстраційного посвідчення відповідної відмітки). При цьому про факт переведення РРО у фіскальний режим роботи сервісним центром видається відповідний документ (акт введення в експлуатацію РРО). Остаточним підтвердженням фіскальності РРО, зважаючи на вимоги ст. 3 Закону про РРО, є реєстрація РРО у ДПІ з видачею реєстраційного посвідчення. На наш погляд, наявності тільки акта про введення в експлуатацію не достатньо. При непроведенні остаточної реєстрації РРО протягом 5 робочих днів із дати видачі довідки про резервування фіскального номера у ДПІ така довідка вважається недійсною і фіскальний номер буде анульовано.
Таким чином, сміливо можна говорити, що РРО без ризику бути оштрафованим можна застосовувати тільки після реєстрації в податковій інспекції.
Розрахункові книжки. Згідно з п. 3 ст. 17 Закону про РРО за:
— невикористання РК при здійсненні розрахункових операцій у випадках, передбачених Законом про РРО;
— використання не зареєстрованої належним чином РК або порушення встановленого порядку її використання;
— незабезпечення зберігання РК протягом установленого строку —
штраф становить двадцять нмдг (340 грн.) за кожен випадок виявленого порушення.
Адмінштраф. Крім штрафів, що передбачені Законом про РРО та застосовуються до суб’єктів господарювання за порушення законодавства у сфері використання РРО, до відповідальності можуть також притягуватися працівники таких суб’єктів.
Згідно з ч. 1 ст. 1551 КпАП за порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг:
— штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, накладається в розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.);
— штраф на посадових осіб суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.).
Відповідно до ч. 2 ст. 1551 КпАП за повторне порушення, вчинене особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення:
— штраф на осіб, які здійснюють розрахункові операції, накладається в розмірі від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.);
— штраф на посадових осіб суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.).
Нагадаємо: справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1551 КпАП, розглядаються районними, районними в місті, міськими судами на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складених органами ДПС. Санкцію може бути накладено тільки протягом трьох місяців із дня вчинення порушення або трьох місяців із дня його виявлення, якщо порушення триваюче.
