Теми статей
Обрати теми

Z-звіт: актуальні питання сучасності

Редакція ПБО
Стаття

Z-звіт: актуальні питання сучасності

 

Суб’єктам господарювання, які застосовують у своїй діяльності РРО, добре відомо, що законом установлено обов’язок щоденно друкувати Z-звіти. Проте у зв’язку з їх застосуванням виникає безліч запитань, на які непросто знайти однозначну відповідь (про що ми вже писали в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 66, с. 6). Сьогодні, ураховуючи загальну тематику номера, ми пропонуємо нашим читачам оновлені відповіді на найбільш типові запитання щодо Z-звіту, а також відповіді на злободенні питання сучасності, що актуалізувалися у зв’язку з «електронізацією» РРО-звітності.

Максим НЕСТЕРЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Реквізити та призначення Z-звіту

Обов’язок щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів із продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки (Z-звіти) та забезпечувати їх зберігання в КОРО покладено на суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, відповідно до п. 9 ст. 3 Закону про РРО. Цей обов’язок вважатиметься виконаним за умови, що фіскальні звітні чеки друкуються щодня та зберігаються в КОРО (детальніше див. далі). В іншому випадку суб’єкту господарювання загрожує 340-гривенний штраф відповідно до п. 4 ст. 17 Закону про РРО.

Принагідно зауважимо, що «електронізація» РРО-звітності (про яку ми ще докладно говоритимемо у статті на с. 37 сьогоднішнього номера) на обов’язку з щоденного роздрукування Z-звітів ніяк не позначилася: про це свідчать роз’яснення Міндоходів від 13.06.2013 р. б/н, а також відповідна консультація в ЄБПЗ, розд. 109.12 (див. на с. 47 сьогоднішнього номера).

Згідно зі ст. 2 Закону про РРО фіскальний звітний чек — це документ установленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься у фіскальну пам’ять. Як випливає з Порядку реєстрації РРО Z-звіт — денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її у фіскальну пам’ять РРО. Для РРО, у Z-звіті яких не вказується інформація про операції «службового внесення» або «службової видачі» сум готівки, Z-звіт означає сукупність X-звіту та Z-звіту, при цьому першим виконується X-звіт.

Основна відмінність Z-звіту від Х-звіту полягає саме в тому, що в Х-звіті оперативна пам’ять не обнулюється і дані не заносяться у фіскальну пам’ять. Отже, можна зробити попередній висновок, що основне призначення Z-звіту — обнулити оперативну пам’ять РРО та забезпечити фіксацію підсумку розрахунків за певний період роботи у фіскальній пам’яті РРО. Унаслідок того, що при роздрукуванні Z-звіту відбувається обнулення оперативної пам’яті податкові органи вказують на те, що роздрукування дубліката Z-звіту в разі втрати оригіналу законодавством не передбачене (див. ЄБПЗ, розд. 109.10).

Після закінчення зміни касир повинен виконати такі дії:

1) скласти денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам’яті та занесенням її у фіскальну пам’ять РРО (Z-звіт);

2) роздрукувати Z-звіт та підклеїти його в КОРО;

3) на підставі даних фіскального звітного чека (Z-звіту) заповнити розділ 2 КОРО;

4) здати виручку до каси підприємства;

5) вимкнути РРО.

Власне формування Z-звіту здійснюється в такій послідовності (п. 13 Вимог № 199):

— друкування Z-звіту і занесення інформації у фіскальну пам’ять;

— обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті;

— друкування інформації, що підтверджує обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність Z-звіту.

При цьому Z-звіти обов’язково повинні містити такі реквізити та дані (пп. 14, 17 Вимог № 199):

— назву й адресу господарської одиниці;

— індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». Якщо суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований платником ПДВ, то замість індивідуального номера вказується ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юросіб) або податковий номер (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» — літери «ІД»;

— фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН»;

— заводський номер РРО;

— логотип виробника;

— підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) за кожною ставкою ПДВ окремо;

— літерні позначення та відповідні їм ставки ПДВ у відсотках, а також дати їх останнього занесення (якщо воно проводилося в день роздрукування Z-звіту);

— суми ПДВ за кожною ставкою;

— підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), продаж яких не підлягає обкладенню ПДВ;

— загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги) з розподілом за формами оплати;

— підсумок розрахункових операцій та суми ПДВ за сумами коштів, виданих покупцям (споживачам послуг), якщо такий підсумок не дорівнює нулю;

— сума грошових коштів за операціями «службове внесення» та «службова видача»;

— кількість касових чеків (квитанцій), виданих за зміну, окремо за реалізованими товарами (наданими послугами) та виданими коштами;

— номер, дату та час друкування Z-звіту;

— повідомлення про обнулення регістрів денних підсумків оперативної пам’яті та дійсність Z-звіту.

Відсутність будь-яких відомостей із наведених вище через їх віднесення до обов’язкових реквізитів може бути кваліфікована перевіряючими як підстава для невизнання Z-звіту, що прирівнюється до його відсутності (див. п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614). Податківці у своїй консультації в ЄБПЗ стверджують, що штраф у цьому випадку накладається за правилами п. 1 ст. 17 Закону про РРО, тобто 1 гривня за перше порушення, у сумі отриманої виручки — за друге та в п’ятикратному розмірі від суми отриманої виручки за кожне наступне порушення (див. ЄБПЗ, розд. 109.20), хоча, на нашу думку, логічніше було б говорити про застосування санкції на підставі п. 4 ст. 17 Закону про РРО. Утім, на незначні недоліки в реквізитах Z-звіту судові інстанції раніше були готові заплющити очі, указуючи, що в цьому випадку підстав для відповідальності немає (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 23.11.2010 р. у справі № К-10340/08).

Обнадійливою для користувачів РРО є і свіжа судова практика щодо цього питання. На думку ВАСУ, недолік реквізиту розрахункового документа не прирівняно в Положенні про форму та зміст розрахункових документів до відсутності розрахункового документа, а отже, і штрафні санкції до суб’єкта господарювання не застосовуються (див. ухвалу ВАСУ від 04.04.2013 р. у справі № К-36433/10). При цьому ВАСУ посилається на постанову ВСУ від 05.12.2011 р. у справі № 21-242а11, у якій Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність деяких реквізитів у розрахунковому документі не можна прирівнювати до відсутності документа як такого.

 

Частота роздрукування Z-звіту

Відповідно до п. 1 приміток до Вимог № 199 підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 годин. Оскільки підсумок розрахунків уноситься до фіскальної пам’яті саме при формуванні Z-звіту, виконання вимоги про обчислення розрахунків за зміну можливо тільки за умови своєчасного друкування Z-звітів. При цьому зміною вважається період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту (п. 2 Вимог № 199).

Податкові органи, як правило, наполягають, що між роздрукуванням двох Z-звітів повинно минати не більше 24 годин (див. п.п. 2.2.7 листа № 14083). Таку ж точку зору висловлено в консультації з ЄБПЗ, розд. 109.10: оскільки в добі всього 24 години (тобто день триває з 0:00 до 24:00), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня. У цілому згодні з цим трактуванням також і суди (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 21.02.2013 р. у справі № К-27497/10 та від 30.05.2013 р. у справі № К/9991/50505/11). Більше того, у цій же консультації в ЄБПЗ посилаючись на п. 7 Вимог № 199 податківці стверджують, що в разі перевищення максимальної тривалості зміни всі режими роботи РРО (за винятком тих, що забезпечують усунення причин блокування) повинні блокуватися.

Також слід пам’ятати, що на практиці суб’єкти господарювання часто стикаються з вимогами податкових органів про необхідність роздрукування Z-звітів у межах календарної доби, тобто підсумок розрахунків за добу повинен відображатися у Z-звіті, роздрукованому до закінчення цієї календарної доби, тобто до 24:00, оскільки інакше можливі ситуації, коли в один день буде роздруковано два Z-звіти, а в інший — жодного, отже, вимогу Закону про РРО про щоденне друкування фіскальних звітних чеків не буде виконано. Саме таку точку зору податківці сьогодні закріпили у своїх консультаціях з ЄБПЗ: (1) якщо підприємство працює цілодобово, то Z-звіт повинен роздруковуватися щодня після закінчення робочої зміни, але не пізніше 24:00 цього дня; (2) у разі недотримання цієї вимоги користувачу РРО загрожує штраф на підставі п. 4 ст. 17 Закону про РРО (див. ЄБПЗ, розд. 109.10, 109.21).

Суди, імовірно, це трактування підтримують, зазначаючи, що роздрукування Z-звіту не в межах однієї календарної доби є порушенням п. 9 ст. 3 Закону про РРО (див. наприклад, ухвалу ВАСУ від 08.01.2013 р. у справі № К-20915/10 та від 30.05.2013 р. у справі № К/9991/50505/11). І хоча більш справедливим трактуванням норми про 24-годинну зміну, на нашу думку, слід вважати відлік не від початку календарної доби, а від часу реєстрації першої розрахункової операції*, суди сьогодні схиляються саме до фіскального прочитання. Утім, іноді судові органи з розумінням ставляться до користувачів РРО і виносять рішення про відсутність підстав для відповідальності за несвоєчасне роздрукування Z-звіту, наприклад, у разі коли це відбулося не з вини користувача — у зв’язку з несправністю РРО (див., ухвали ВАСУ від 06.12.2012 р. у справі № К/9991/398/11 та від 05.04.2012 р. у справі № К-26334/09, а також постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2013 р. у справі № 2а-13384/12/2070).

* Утім, зустрічається в судовій практиці і висновок про необхідність розглядати нероздрукування та незбереження Z-звітів як два окремі порушення (див. ухвалу ВАСУ від 08.01.2013 р. у справі № К-20915/10).

 

Роздрукування Z-звіту частіше ніж один раз за зміну

Формулювання  п. 9 ст. 3 Закону про РРО про необхідність щоденного друкування фіскальних звітних чеків у суб’єктів господарювання іноді викликає сумніви щодо того, чи не буде порушенням цього обов’язку друкування Z-звітів частіше ніж один раз на день. Утім, у п.п. 7.7 Порядку реєстрації КОРО і РК спеціально застережено ситуацію, коли протягом робочого дня на РРО було роздруковано декілька фіскальних звітних чеків. Визнають можливість друкування декількох Z-звітів, посилаючись на відсутність у законодавстві відповідних обмежень, і податківці, зазначаючи, що в цьому випадку всі Z-звіти підклеюються у відповідній КОРО, причому записи в розділі 2 КОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо (див. п.п. 2.2.99 листа № 14083 а також консультацію в ЄБПЗ, розд. 109.09).

В окремих випадках роздрукування декількох Z-звітів за день може бути зумовлено необхідністю виконання законодавчих вимог. Так, згідно з п. 4.9 Порядку реєстрації РРО, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (або резервного) РРО або відновлення енергопостачання необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у разі обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід зробити Z-звіт. Крім того, може статися так, що вже після друкування Z-звіту за день виникла необхідність провести ще одну розрахункову операцію або декілька операцій. У цьому випадку також слід роздрукувати ще один Z-звіт та підклеїти його в КОРО.

 

Виправлення помилки у Z-звіті

Вносити виправлення до Z-звіту не можна, подати уточнений звіт за аналогією з податковою звітністю теж не можна. І навіть не тому, що це не передбачено чинним законодавством (як аргументують податківці в ЄБПЗ, розд. 109.09), а у зв’язку з тим, що інакше нівелювалося б само призначення Z-звіту: підбити підсумок роботи РРО за зміну та обнулити оперативну пам’ять.

Оскільки Z-звіт лише відображає помилки, допущені за зміну, виправляти слід саме ці помилки, а не сам Z-звіт. У зв’язку з цим у разі помилкового проведення сум через РРО слід виправити таку помилку:

— або шляхом реєстрації від’ємної суми (якщо РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків) із роздрукуванням на помилково проведену суму фіскального чека видачі засобів;

— або шляхом реєстрації видачі засобів за допомогою операції «службова видача».

Додатково необхідно скласти акт про відміну помилково проведеної через РРО суми розрахунків. Також слід пам’ятати, що реєструвати в РРО від’ємні суми методом «сторно» заборонено. В акті вказують дані про помилково проведену суму та реквізити помилково вибитого розрахункового документа (чека). Акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків передають до бухгалтерії, де він повинен зберігатися протягом 3 років, або (у разі відсутності бухгалтерії) підклеюють на останній сторінці КОРО (пп. 4.7, 4.8 Порядку реєстрації РРО).

 

Чи можна замінити Z-звіт Х-звітом?

Замінити Z-звіт Х-звітом (документом, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених із застосуванням РРО, без обнулення інформації в оперативній пам’яті), як це іноді роблять суб’єкти господарювання в разі втрати Z-звіту, не можна (див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2009 р. № 4/36). Це пояснюється тим, що підсумок розрахунків уноситься до фіскальної пам’яті саме при формуванні Z-звіту. Х-звіт функції внесення до фіскальної пам’яті не виконує. Крім того, як роз’яснюють податківці, Х-звіт взагалі не підпадає під визначення фіскального звітного чека в розумінні Закону про РРО (див. ЄБПЗ, розд. 109.20), а це означає, що він за визначенням не може замінити собою Z-звіт.

 

Передача зміни від одного продавця іншому: чи робити Z-звіти?

Поняття зміни для цілей застосування законодавства про РРО та зміни при визначенні режиму роботи не повинні розглядатися як тотожні. Нагадаємо: згідно з п. 2 Вимог № 199 зміна при застосуванні РРО — це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 годин, і це єдине обмеження, установлене законодавством. Будь-яких застережень, що стосуються режиму роботи продавця, для цілей визначення зміни щодо РРО немає.

Таким чином, робити Z-звіт при передачі зміни від одного продавця іншому необов’язково. Водночас, як уже зазначалося вище, законодавство не забороняє роздруковувати більше одного Z-звіту протягом 24 годин. Тому, якщо підприємство вважатиме це за доцільне, воно може внутрішніми документами зобов’язати своїх працівників роздруковувати Z-звіт при передачі зміни від одного продавця (або касира) іншому з обов’язковим підклеюванням кожного Z-звіту в КОРО.

 

Тимчасова відсутність діяльності: чи друкувати Z-звіт?

Чинним законодавством такий правовий режим, як тимчасове припинення діяльності, не передбачено. Відповідно немає і звільнення від обов’язку із щоденного друкування Z-звітів. Проте серед підстав, які повинні брати до уваги податкові органи та не вимагати роздрукування Z-звітів за відповідні дні, слід назвати:

закриття торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, технічного переобладнання та проведення інших робіт, про що суб’єкт господарювання повинен розмістити оголошення поряд з інформацією про режим роботи із зазначенням дати та періоду закриття торговельного об’єкта (п. 13 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабміну від 15.06.2006 р. № 833). Податківці згодні, що в цьому випадку Z-звіт друкувати не потрібно, але за умови, що зазначені заходи проводяться мінімум протягом одного встановленого робочого дня (див. ЄБПЗ, розд. 109.20). Інакше кажучи, якщо, наприклад, на підприємстві в окремий робочий день проводилися тригодинні санітарні роботи, то це не звільняє від обов’язку друкувати Z-звіт за підсумками цього дня;

видання наказу по підприємству про зміну режиму роботи, зокрема встановлення більшої кількості вихідних днів або оформлення простою (нагадаємо, що зміна режиму роботи вимагає дотримання вимог законодавства про працю). У неробочі для підприємства дні (вихідні та святкові) РРО не застосовується, а отже, і обов’язку з роздрукування Z-звіту немає. Податкові органи досить давно визнали, що Z-звіт не потрібно друкувати в неробочі для підприємства дні (див., наприклад, «Вісник податкової служби України», 2005, № 17–18, с. 104, а також відповідну консультацію в ЄБПЗ, розд. 109.06). Цієї ж позиції дотримуються і суди (див. ухвалу ВАСУ від 27.02.2013 р. у справі № К-12259/09).

У робочі ж для підприємства дні РРО має бути увімкнено та роздрукування Z-звітів є обов’язковим (див. ЄБПЗ, розд. 109.06). Сама по собі відсутність розрахункових операцій протягом дня не є підставою для звільнення суб’єкта господарювання від обов’язку щоденного друкування Z-звітів, що підтверджується переважною частиною свіжої судової практики. Наприклад, в одному зі своїх нещодавніх рішень ВАСУ підкреслив: п. 9 ст. 3 Закону про РРО передбачено, що правила про щоденне роздрукування фіскальних звітних чеків підприємство повинне дотримуватись у всі робочі дні. Тобто в робочі дні підприємства, незалежно від того, буде рух коштів у цей день чи ні, РРО має бути обов’язково увімкненим для щоденного друкування фіскального звітного чека (див. ухвалу ВАСУ від 30.05.2013 р. у справі № К/9991/50505/11).

Утім, у недавній судовій практиці зустрічаються і протилежні висновки. Наприклад, у своїй ухвалі від 24.01.2013 р. у справі № К-37268/10 ВАСУ дійшов висновку, що Z-звіт не повинен щодня друкуватися на тих РРО, які не були увімкнені або на яких не було зареєстровано жодної розрахункової операції. Проте ми не рекомендуємо покладатися на ці висновки й радимо за підсумками кожного робочого дня друкувати нехай навіть порожній Z-звіт.

У разі нероздрукування навіть порожнього Z-звіту (за підсумками зміни, коли розрахункові операції не проводилися) податкові органи загрожують підприємству санкціями, установленими п. 4 ст. 17 Закону про РРО. При цьому якщо технічними вимогами РРО не передбачено роздрукування фіскальних звітних чеків у разі відсутності розрахункових операцій, самі податкові органи рекомендують суб’єктам господарювання проводити операції «службове внесення» та «службова видача», що дозволить роздрукувати Z-звіт (див. ЄБПЗ, розд. 109.20).

Крім того, тут важливо зазначити: якщо суб’єкт господарювання застосовує РРО, який передає інформацію дротовими каналами зв’язку, але тимчасово не використовує такий РРО або тимчасово припиняє свою діяльність (не знімаючи при цьому РРО з реєстрації), то подавати паперовий звіт за формою № ЗВР-1 не потрібно, адже сформований за підсумками дня, коли була відсутня діяльність, порожній Z-звіт усе одно подаватиметься до податкових органів в електронному вигляді, що і свідчитиме про відсутність оборотів та відсутність необхідності подання паперового звіту щодо РРО.

 

Резервний РРО: коли друкувати Z-звіт?

Чинним законодавством передбачено використання резервного РРО виключно в період виходу з ладу основного РРО або в разі закінчення строку служби такого РРО (ст. 5 Закону про РРО). При використанні резервного РРО в передбачених випадках на суб’єкта господарювання поширюються ті самі вимоги, що і при використанні основного РРО, у тому числі й вимога про щоденне друкування Z-звітів.

Якщо ж резервний РРО протягом робочого дня не використовується, то й обов’язку роздруковувати на ньому Z-звіт, безумовно, немає. Аналогічного висновку доходять і самі податкові органи у своїй консультації в ЄБПЗ, розд. 109.06, указуючи: щоденне роздрукування Z-звіту на РРО, який не використовується, законодавством не передбачене.

 

У касовому апараті закінчилася стрічка, і Z-звіт було роздруковано неповністю

Податкові органи в цьому випадку наполягають на фінансових санкціях, посилаючись на те, що Z-звіт повинен містити всі передбачені законодавством реквізити. Відсутність хоча б одного з них — підстава для застосування штрафу в розмірі 340 грн. відповідно до все того ж п. 4 ст. 17 Закону про РРО. Тому щоб уникнути такого правопорушення, суб’єкт господарювання повинен контролювати наявність достатнього розміру стрічки у гнізді касового апарату для роздрукування фіскального звітного чека та своєчасно її міняти на нову стрічку в разі недостатнього розміру (див. ЄБПЗ, розд. 109.20).

Суди, розглядаючи подібні спори, висловлюються менш категорично. Вони вказують на те, що неповне роздрукування Z-звіту у зв’язку із закінченням чекової стрічки в касовому апараті не повинне прирівнюватися до такого порушення, як відсутність щоденного друкування фіскального звітного чека, та спричинювати застосування 340-гривенного штрафу (див., наприклад, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2008 р. № 2-а-679/08). Щоправда, останнім часом суди стали схилятися до того, що неповне роздрукування Z-звіту у зв’язку із закінченням стрічки все-таки тягне за собою накладення вказаного штрафу (див., наприклад, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 р. у справі № 2а/0370/674/11; постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05.04.2011 р. у справі № 2а/0570/3981/2011 та постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2010 р. у справі № 2-а-5372/09/0270).

Утім, для користувачів РРО є і позитивна судова практика, причому на їх бік стали не просто суди перших та апеляційних інстанцій, а ВАСУ, відкинувши висновки податкових органів про порушення користувачем РРО п. 9 ст. 3 Закону про РРО. Суд узяв до уваги наданий як доказ повністю не додрукований Z-звіт та пояснення позивача, що внаслідок закінчення в апараті стрічки повне роздрукування денного Z-звіту виявилося неможливим. Повторно роздрукувати зазначений звіт не можна, проте у фіскальну пам’ять автомата заноситься кожний вибитий чек (Z-звіт), завдяки чому можна отримати інформацію про кількість касових чеків, вибитих за день, та обсяг отриманої виручки. Із цієї причини суд визнав рішення податкового органу про застосування 340-гривенного штрафу неправомірним та скасував його (див. ухвалу ВАСУ від 16.03.2011 р. у справі № К-11952/09).

 

РРО зламався або відключено електроенергію: як діяти?

Згідно з п. 4.9 Порядку реєстрації РРО в разі, коли на період виходу з ладу РРО або відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у разі обнулення оперативної пам’яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. За необхідності виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

При цьому слід пам’ятати: на думку податківців, граничний час обліку розрахункових операцій без РРО (з використанням резервного РРО або розрахункових книжок) у зв’язку з його ремонтом становить 72 години (див. п.п. 2.2.113 листа № 14083, а також лист ДПАУ від 26.11.2004 р. № 10726/6/23-2119; див. також ухвалу ВАСУ від 25.01.2012 р. у справі № К-51685/09, нашу думку з цього питання див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 66, с. 30). Саме в такий строк сервісні центри зобов’язані усувати несправність РРО згідно з п. 2 ст. 14 Закону про РРО та п. 23 Порядку № 601. У разі перевищення зазначеного строку суб’єкта господарювання, який застосовує РРО, та його посадових осіб буде оштрафовано, а сервісний центр нестиме відповідальність згідно з договором із цим суб’єктом господарювання на обслуговування РРО. Тому рекомендуємо в договорі з сервісним центром прописувати, наприклад, що в разі перевищення 72-годинного строку сервісний центр відшкодовує штрафні санкції суб’єкта господарювання.

 

Нероздрукування та незбереження Z-звіту: штраф окремо або за сукупністю?

Згідно з п. 4 ст. 17 Закону про РРО в разі невиконання щоденного друкування фіскального звітного чека або його незбереження в КОРО застосовуються фінансові санкції в розмірі 20 нмдг (340 грн.). При цьому слід пам’ятати, що порушенням вважається невиконання будь-якої з двох вимог, інакше кажучи, якщо Z-звіт було роздруковано, але в КОРО не підклеєно — це також підстава для штрафу (див. «Вісник податкової служби України», 2009, № 23, с. 35; 2005, № 23, с. 44).

Водночас якщо Z-звіт не роздруковано і не збережено, до суб’єкта господарювання застосовується один штраф, а не два — окремо за нероздрукування і окремо за незбереження (див., наприклад, постанову ВГСУ від 03.08.2005 р. у справі № 11/210 або ухвалу ВАСУ від 15.02.2013 р. у справі № К/9991/50909/12)*. На користь такого підходу свідчить також висловлена зовсім недавно позиція Верховного Суду (див. постанову ВСУ від 04.06.2013 р. у справі № 21-155а13). А тому якщо податківці наполягатимуть на іншому трактуванні та обґрунтовуватимуть факт учинення в цьому випадку двох окремих порушень, за кожне з яких має бути застосовано штраф у розмірі 340 грн., заперечити їм можна, використовуючи такі аргументи:

1. Як нероздрукування Z-звіту, так і його незбереження в КОРО призводять до порушення одного і того самого єдиного обов’язку, закріпленого в п. 9 ст. 3 Закону про РРО, — звіт повинен друкуватися щоденно та зберігатися в КОРО.

2. Невиконання щоденного друкування Z-звіту автоматично означає, що він не збережений в КОРО, тобто нероздрукування та незбереження звіту є ланками одного порушення. Формулювання п. 4 ст. 17 Закону про РРО підкреслює лише те, що тільки щоденного друкування Z-звіту недосить для виконання обов’язку, передбаченого п. 9 ст. 3 Закону про РРО. Водночас установлення факту такого невиконання вже достатньо, щоб застосувати санкцію в розмірі 20 нмдг, оскільки в установленні факту незбереження Z-звіту в КОРО в цьому випадку немає жодної необхідності.

* Обов’язковість роздрукування Z-звітів установлюється ст. 3 Закону про РРО, яка так і називається «Порядок проведення розрахунків».

Якщо факт нероздрукування або незбереження Z-звіту в КОРО встановлено, то уникнути необхідності сплати штрафу за допомогою складання пояснювальної записки касира (продавця), притягнення його до дисциплінарної відповідальності вже не вдасться.

Також доречним буде нагадати, що раніше податкові органи розглядали факт непідклеювання Z-звіту в КОРО як свідчення на користь неналежного оприбуткування готівки (див. лист ДПАУ від 05.05.2010 р. № 8795/7/23-7017/538 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 45, с. 16), що згодом було пом’якшено лояльним висновком Нацбанку (див. лист НБУ від 09.08.2010 р. № 11-110/4073-13707 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 87, с. 8), ще раніше позитивну для суб’єктів господарювання думку висловив ВАСУ (див. ухвалу ВАСУ від 22.10.2009 р. у справі № К-5523/08 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 66, с. 36). Проте відносно недавно чергу позитивних роз’яснень «обірвав» Верховний Суд, який зазначив, що при здійсненні розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність законодавчо встановлених дій: реєстрація коштів через РРО та їх відображення в КОРО (див. постанову ВСУ від 11.12.2012 р. у справі № 21-400а12 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 53, с. 33).

 

Нероздрукування декількох Z-звітів: штраф раз і назавжди чи окремо за кожний випадок?

По суті, питання полягає в тому, чи можна вважати нероздрукування Z-звітів за декілька днів поспіль не сукупністю самостійних порушень, кожне з яких тягне за собою окремий штраф у 340 грн., а одним триваючим порушенням, за яке, відповідно, застосовується тільки один штраф.

Узагалі-то, підстави для такого трактування законодавчих приписів знайти важко: до суб’єкта господарювання має бути застосовано штраф у розмірі 340 грн. за кожний нероздрукований та незбережений Z-звіт (див. лист ДПАУ від 24.12.2009 р. № 13432/6/23-7015/1445 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 15, с. 5, а також консультацію в ЄБПЗ, розд. 109.20). Аналогічну точку зору поділяв і ВАСУ, який зазначав, що нероздрукування кожного Z-звіту є окремим завершеним порушенням, а не «триваючим» (див. ухвалу ВАСУ від 30.05.2013 р. у справі № К/9991/50505/11, а також ухвали ВАСУ від 09.10.2012 р. у справі № К/9991/35648/11, від 15.02.2013 р. у справі № К/9991/50909/12, від 18.04.2013 р. у справі № К-41741/10).

Однак зовсім недавно лояльну для користувачів РРО позицію висловив Верховний Суд, який звернув увагу, що за вчинення порушень, про які йдеться в п. 4 ст. 17 Закону про РРО, відповідний податковий орган може застосувати тільки одну фінансову санкцію в розмірі 20 нмдг незалежно від кількості виявлених при перевірці випадків невиконання щоденного друкування фіскального звітного чека та/або його незбереження у КОРО (див. постанову ВСУ від 16.04.2013 р. у справі № 21-89а13 на с. 46 сьогоднішнього номера). При цьому Верховний Суд зазначає, що не виконуючи протягом певного періоду обов’язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб’єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи роздрукований чек в КОРО — триваюче (див. постанову ВСУ від 04.06.2013 р. у справі № 21-155а13). І хоча аргументація наведених вище висновків Верховного Суду може здатися неоднозначною, користувачі РРО її застосувати.

 

Відповідальність посадових осіб підприємства за відсутність Z-звіту

Відповідальність за невиконання обов’язку щодня друкувати на РРО Z-звіти і забезпечувати їх зберігання в КОРО передбачена не лише для суб’єктів господарювання, а й для їх працівників та посадових осіб (ст. 26 Закону про РРО). Так, ст. 1551 КпАП передбачає, що за порушення порядку проведення розрахунків* у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на особу, яка здійснює розрахункові операції, накладається штраф у розмірі від 2 до 5 нмдг (від 34 до 85 грн.), а на посадових осіб — від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.). При повторному порушенні порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, розмір штрафу для осіб, які здійснюють розрахункові операції, становитиме від 5 до 10 нмдг (від 85 до 170 грн.), а для посадових осіб — від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.) (див. також п.п. 2.7.3 і п.п. 2.7.10 листа № 14083).

Такі справи розглядаються районними, районними в місті, міськими судами на підставі протоколу про адміністративні правопорушення, складеного податковими органами. При цьому вказаний протокол складається при виявленні будь-якого з таких фактів — нероздрукування Z-звітів, нещоденне їх роздрукування, незбереження Z-звітів у КОРО (див. лист ДПАУ від 17.07.2003 р. № 11190/7/23-2117). Відповідно до ст. 38 КпАП штраф до посадових осіб чи інших працівників суб’єкта господарювання може бути застосовано тільки протягом трьох місяців із дня вчинення разового правопорушення (або його виявлення — у частині триваючих правопорушень).

 

«Електронізація» РРО-звітності та Z-звіт

У зв’язку з «електронізацією» звітності з РРО суб’єкти господарювання, визначені п. 7 ст. Закону про РРО, подають Z-звіт в електронній формі, причому подання Z-звіту здійснюється не електронною поштою, а за спеціальною технологією НБУ (див. запитання 9 «Гарячої лінії» з питань «електронізації» РРО, розміщеної на сайті Міндоходів: http://minrd.gov.ua/garyacha-liniya/89581.html).

Утім, як уже зазначалося на початку статті, обов’язок щодня роздруковувати Z-звіти та підклеювати їх у КОРО ніхто не відміняв (п. 9 ст. 3 Закону про РРО), про що свідчать роз’яснення Міндоходів від 13.06.2013 р. б/н, а також відповідна консультація в ЄБПЗ, розд. 109.12. Тому фактично паперовий обіг у користувачів РРО зменшиться тільки за рахунок того, що зникне необхідність подавати паперовий звіт за формою № ЗВР-1.

Оскільки тема «електронізації» РРО зараз є особливо актуальною, саме на цьому питанні завершимо цю статтю, поставивши не крапку, а три крапки. Питання ж «електронізації» подання не лише Z-звіту, а й усієї РРО-звітності з процедурної точки зору докладно розглянемо у статті на с. 37 сьогоднішнього номера.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі