«Електронізація» РРО-звітності: погляд на найближчу історичну ретроспективу та перспективу
Як відомо, забезпечити подання РРО-звітності в електронній формі можна або шляхом придбання РРО із вбудованим модемом, або шляхом приєднання до РРО зовнішнього модему. У будь-якому разі модем є ключовим елементом системи, що забезпечує передачу даних до податкових органів, тому важливо, які вимоги до нього висуваються та як із ним працювати. Сучасну ситуацію з «електронізацією» РРО цілком можна описати словами відомої пісні: «Есть только миг между прошлым и будущим…». І дійсно, зовсім нещодавно настав той «час Ч», коли за неподання електронної звітності повинні були почати застосовуватися санкції, а в осяжному майбутньому планується прийняття нового положення про РРО. Однак оскільки ми перебуваємо якраз у тій самій миті між минулим та майбутнім, котра, як відомо, називається життям, у цій статті розберемося із ситуацією у сфері «електронізації» РРО-звітності перш за все на сьогодні.
Максим НЕСТЕРЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Призначення РРО-модемів та вимоги до них
Модем (від англ. modem — скорочення від MOdulator-DEМodulator) — загальний термін, що позначає одну з груп обладнання ліній зв’язку — електронних пристроїв, котрі здійснюють узгоджене перетворення (базові методи модуляції та демодуляції) для передачі інформаційного сигналу через фізичне середовище відповідних типів та параметрів. Інакше кажучи, модем — це пристрій, що завдяки процесам модуляції та демодуляції здійснює перетворення і передачу потрібної інформації.
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО модем в РРО — це окремий або такий, що входить до складу РРО, пристрій, призначений для передачі копії сформованих РРО розрахункових документів та фіскальних звітних чеків в електронній формі дротовими чи бездротовими каналами зв’язку, до складу якого входить пам’ять для тимчасового зберігання цих копій. Таким чином, модем в РРО використовується для накопичення та передачі до податкових органів інформації про обсяг розрахункових операцій в електронному вигляді, унаслідок чого відпадає необхідність подання звіту за формою № ЗВР-1*.
* Водночас, як випливає зі свіжого роз’яснення Міндоходів, контролюючі органи не змінили свою позицію, раніше викладену в ЄБПЗ, розд. 109.12 (див. на с. 47 сьогоднішнього номера), згідно з якою, навіть подаючи електронну РРО-звітність, суб’єкти господарювання не звільняються від обов’язку щодня роздруковувати фіскальні звітні чеки (див. роз’яснення Міндоходів від 13.06.2013 р. б/н). Крім того, як і раніше, повинні подавати звітність на паперових носіях за формою № 3ВР-1 раз на місяць до 15 числа місяця, наступного за звітним, ті категорії платників, які відповідно до абзаців другого та третього п. 7 ст. 3 Закону про РРО не зобов’язані передавати звітну інформацію з РРО дротовими чи бездротовими каналами зв’язку (див. запитання 3 «Гарячої лінії», проведеної фахівцями Міндоходів: http://minrd.gov.ua/garyacha-liniya/89581.html, далі — «Гаряча лінія»).
Тут слід зробити одне істотне змістовне уточнення: чітко кажучи (і це можна побачити з визначення Закону про РРО), модем для подання електронної РРО-звітності використовується в усіх РРО — як старих, так і «нового покоління». Різниця лише в тому, що в нових РРО цей модем є вбудованим та знаходиться під кожухом, а для старих цей модем необхідно додатково придбавати і встановлювати, підключаючи його до зовнішнього порту РРО (див. п. 1.2 Вимог № 1057). Оскільки в разі придбання вбудованого модему (разом з РРО нового покоління) проблеми, як правило, не виникають, у межах цієї статті говоритимемо переважно про другу ситуацію, тобто коли суб’єкт господарювання з будь-яких причин не хоче придбавати новий РРО та дообладнує свій апарат зовнішнім модемом разом з відповідним доопрацюванням програмного забезпечення*.
* За наявною інформацією, на сьогодні модеми, що пропонуються на ринку, підходять не для всіх РРО, тому під час придбання модему необхідно додатково перевірити його сумісність із конкретним РРО, до якого передбачається приєднати цей модем.
На нашу думку, обирати варіант із дообладнанням старого РРО доцільно в тому випадку, якщо старий РРО почав використовуватися порівняно недавно. Ураховувати це важливо тому, що РРО має певний строк служби, після закінчення якого подальша експлуатація апарата у фіскальному режимі буде неможливою (п. 2.12 Порядку реєстрації РРО; див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 33, с. 12). Такий строк установлюється в експлуатаційних документах виробником, а у випадках, коли строк служби не встановлено, — визнається рівним семи рокам (лист Держкомпідприємництва від 26.11.2003 р. № 6852, докладніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 97, с. 12). Хоча формально стежити за закінченням цього строку мають податкові органи, а не користувач, вважаємо, що незайвим буде враховувати передбачуваний строк служби РРО після дообладнання модемом. Адже придбання модему також пов’язане з певними витратами, і явно немає сенсу витрачати кошти на дообладнання РРО, якщо його строк служби закінчиться через півроку або рік.
Загальні вимоги до РРО-модемів установлено недавно затвердженими Мінфіном Вимогами № 1057. Згідно з п.п. 3.1.1 цих Вимог РРО-модем повинен:
— забезпечувати з’єднання РРО із сервером обробки інформації каналами передачі інформації;
— мати засоби контролю за справністю й засоби тестування каналу передачі інформації;
— мати підтвердження відповідності вимогам чинних державних технічних регламентів і стандартів згідно із Законом України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р. № 2406-III.
Крім цих загальних умов, Вимогами № 1057 установлено додаткові вимоги до модему, який використовується з РРО, що створює паперову контрольну стрічку. Ці вимоги є актуальними для всіх тих власників РРО, які вирішили дообладнати свої апарати, адже в РРО, що створює електронну контрольну стрічку, має використовуватися тільки вбудований модем (див. п. 3.3 Вимог № 1057). Отже, зовнішній модем, яким користувач РРО планує дообладнати свій апарат, повинен (згідно з п. 3.2 Вимог № 1057):
— мати вбудований індивідуальний модуль безпеки SAM**;
— мати свідоцтво платіжної організації нацсистеми масових електронних платежів (далі — НСМЕП) про відповідність вимогам щодо підключення та використання модуля безпеки SAM;
— мати унікальний номер для однозначної ідентифікації цього модему сервером обробки інформації;
— містити незалежну оперативну пам’ять, об’єм якої має бути достатнім для накопичення та збереження контрольно-звітної інформації протягом 72 годин;
— поставлятися (вироблятися) заявником (виробником) відповідної моделі РРО, унесеної до Державного реєстру РРО***. В експлуатаційній документації зовнішнього модему має бути зазначено моделі РРО, для експлуатації з якими цей модем призначено;
— мати на корпусі місця для пломбування та унеможливлювати несанкціонований доступ до складових частин без порушення пломб;
— підключатися безпосередньо до РРО, при цьому допускається підключення ЕККР до модему, а модему — до керівного пристрою ЕККР.
** SAM (англ. Security Account Manager — Диспетчер облікових записів безпеки) — RPC-сервер Windows, що оперує базою даних облікових записів.
*** Див. перелік РРО, унесених до цього реєстру, на сайті нашої газети: http://www.nibu.factor.ua/info/RRO/.
**** Див., наприклад: http://unisystem.ua/ru/content/pyeryedacha-dannykh-v-nalogovuyu.html.
Особливості установлення та використання РРО-модемів
Як бачимо, дообладнання РРО зовнішнім модемом потребує додаткового опломбування та оновлення прошивки РРО, а отже, зняття опломбованої кришки фіскального блока. Згідно з Порядком № 601 заміна та пломбування фіскального блока можуть виконуватися тільки виробником. Аналогічний висновок можна зробити також із листа ДПСУ від 26.12.2012 р. № 12567/0/71-12/22-1317/1425, де зазначено, що саме виробники**** повинні забезпечувати доопрацювання наявних у користувачів моделей РРО шляхом заміни версії внутрішнього програмного забезпечення відповідної моделі РРО на версію, що відповідає вимогам документів, запроваджених Порядком № 1057. При цьому до формуляра (паспорта) РРО обов’язково вноситься відмітка про здійснене дообладнання. Тому щоб передати РРО для оновлення прошивки та установлення модему виробникові, слід звернутися до центру сервісного обслуговування (див. також лист ДПСУ від 29.11.2012 р. б/н і запитання 1, 2, 8, 11 «Гарячої лінії»).
Також слід пам’ятати, що модем може використовуватися для передачі даних лише з тим РРО, фіскальний номер якого передано під час проведення персоналізації до системи обліку даних РРО. Тому кожен РРО, у тому числі резервний, використовується тільки з конкретним модемом (див. лист ДПСУ від 21.01.2013 р. № 891/6/22-1315/48 на с. 45 сьогоднішнього номера). Крім того, оскільки модем не є в цьому випадку автономним пристроєм, а працює лише в поєднанні з конкретним РРО, він не може визнаватися окремим об’єктом обліку (про облік модемів докладно див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 40, с. 11).
Порядок передачі даних
Згідно з п. 7 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, подавати до податкових органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок. Виняток із цього правила становлять випадки, коли п. 7 ст. 3 Закону про РРО передбачено надання інформації дротовими чи бездротовими каналами зв’язку. У цих випадках:
— суб’єкти господарювання, які використовують РРО, створюють контрольну стрічку в електронній формі, або ЕККР, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, повинні подавати до податкових органів дротовими чи бездротовими каналами зв’язку електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що знаходяться на контрольній стрічці у пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, що до них приєднані;
— суб’єкти господарювання, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді (крім ЕККР), повинні передавати до органів державної податкової служби дротовими чи бездротовими каналами зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що міститься в їх фіскальній пам’яті.
Правила передачі даних РРО регулюються розд. IX Порядку № 1057. При цьому алгоритм передачі даних для РРО із вбудованим модемом (що створює контрольну стрічку в електронній формі) та РРО із зовнішнім модемом (що створює паперову контрольну стрічку) до моменту передачі інформаційним еквайєрам відрізняється. Покажемо цей алгоритм окремо для вбудованих і для зовнішніх модемів у вигляді порівняльної таблиці.
Порядок передачі даних користувачами РРО до системи обліку даних
| Етапи передачі даних | Порядок дій у межах цього етапу | |
| для РРО, що створюють електронну контрольну стрічку | для РРО, що створюють паперову контрольну стрічку | |
| 1 | 2 | 3 |
| Підготовка даних | 1. Процесор РРО вибирає із носія електронної контрольної стрічки ті пакети даних РРО, що підлягають передачі | 1. РРО формує пакет даних. |
| Секьюритизація даних | 2. Отриманий набір даних засобами модуля безпеки SAM захищається від підміни, модифікації та перегляду | 3. Модем засобами модуля безпеки SAM захищає дані від підміни, модифікації та перегляду |
| Передача даних інформаційному еквайєру* | 3. Модем установлює з’єднання інформаційним еквайєром та передає захищений за допомогою модуля безпеки SAM набір даних | 4. Модем у взаємодії з модулем безпеки SAM установлює захищене з’єднання з інформаційним еквайєром та передає набір даних |
| Перевірка даних інформаційним еквайєром | 4. Інформаційний еквайєр засобами НСМЕП перевіряє цілісність набору даних та зберігає його в незмінному (захищеному від перегляду) вигляді в базі даних інформаційного еквайєра до отримання підтвердження про успішне прийняття даних від системи обліку даних РРО | 5. Інформаційний еквайєр засобами НСМЕП перевіряє цілісність набору даних та зберігає його в незмінному (захищеному від перегляду) вигляді в базі даних інформаційного еквайєра до отримання підтвердження про успішне прийняття даних від системи обліку даних РРО |
| Підтвердження еквайєром про передачу даних | 5. Інформаційний еквайєр надсилає РРО підтвердження про отримання та успішне зберігання набору даних. | 6. Інформаційний еквайєр надсилає модему підтвердження про отримання та успішне зберігання набору даних. |
| Повідомлення про помилку | 7. У разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних при передачі, неможливість зберігання інформації в базі даних тощо) інформаційний еквайєр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через певний час згідно з регламентом передачі даних | 8. У разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних при передачі, неможливість зберігання інформації в базі даних тощо) інформаційний еквайєр повертає модему код помилки. Залежно від коду помилки модем повторює спробу передачі негайно або через заданий час згідно з регламентом передачі даних |
| Передача даних інформаційним еквайєром до системи обліку даних | 8. Інформаційний еквайєр передає набори даних, які було отримано від РРО з моменту початку останнього сеансу зв’язку із системою обліку даних | 9. Інформаційний еквайєр передає набори даних, які було отримано від РРО з моменту початку останнього сеансу зв’язку із системою обліку даних |
| Підтвердження про передачу системою обліку даних | 9. Система обліку даних зберігає отриману інформацію в базі даних та відправляє набір даних, що містить: | 10. Система обліку даних зберігає отриману інформацію в базі даних та відправляє набір даних, що містить: |
| Передача командного набору користувачам РРО | 10. Інформаційні еквайєри після отримання підтверджень та командного набору даних видаляють із бази даних набори даних, які було успішно передано, та формують командний набір даних для відповідних РРО і модемів та передають його на цих РРО при наступному сеансі зв’язку, ініційованому РРО | 11. Інформаційні еквайєри після отримання підтверджень та командного набору даних видаляють із бази даних набори даних, які було успішно передано, та формують командний набір даних для відповідних модемів і передають його на ці модеми при наступному сеансі зв’язку, ініційованому модемом |
| Завершальний етап | 11. Під час прийняття командного набору даних РРО перевіряє цілісність цього набору засобами модуля безпеки SAM. У разі успішної перевірки РРО виконує дії, визначені в командному наборі даних | 12. Під час прийняття командного набору даних модем перевіряє цілісність цього набору засобами модуля безпеки SAM. У разі успішної перевірки модем виконує дії, визначені в командному наборі даних |
| * Еквайринг — послуга технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням електронних платіжних засобів у платіжній системі (п. 1.9 ст. 1 Закону про платіжні системи). | ||
Що стосується частоти надсилання звітності, то слід зауважити, що згідно з п.п. 3.1.2 Вимог № 1057 РРО з модемом має забезпечувати автоматичну передачу контрольно-звітної інформації із заданою сервером обробки інформації періодичністю на сервер обробки за протоколом передачі інформації (для РРО, що створює електронну контрольну стрічку та ЕККР, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ). Як повідомляють фахівці Міндоходів, РРО-звітність автоматично передаватиметься на сервер обробки інформації один раз на день (див. «Вісник податкової служби України», 2013, № 20, с. 9).
Розібравшись у цілому із загальними принципами роботи та установлення модемів для РРО, далі розглянемо деякі актуальні питання за цією темою.
Сфера застосування РРО не змінюється
Згідно зі ст. 3 Закону про РРО сфера застосування РРО поширюється на суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції (у розумінні ст. 2 Закону про РРО) в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг. Вичерпний перелік ситуацій, в яких РРО не застосовується, визначено у ст. 9 і 10 Закону про РРО, а п. 1.1 Порядку № 1057 установлено, що він поширюється тільки на тих суб’єктів господарювання, які застосовують РРО.
Отже, вимога про подання електронної РРО-звітності жодним чином не розширює сферу застосування РРО. Аналогічну позицію висловили також фахівці Міндоходів, зауваживши, що вимоги щодо подання звітності про застосування РРО стосуються лише тих суб’єктів господарювання, які відповідно до законодавства зобов’язані застосовувати РРО при проведенні розрахунків (див. запитання 5, 7, 10 «Гарячої лінії»).
Для передачі даних не обов’язково підключатися до дротового Інтернету
Відповідно до з п. 9.1 Порядку № 1057 передача даних РРО виконується згідно з регламентом у форматі XML за протоколом передачі інформації. Інформаційні еквайєри забезпечують реалізацію регламенту подальшої передачі захищених даних, отриманих від РРО, із бази даних інформаційного еквайєра до системи обліку даних РРО.
Як бачимо, процес передачі даних не залежить від дротового підключення платника до Інтернету. Фахівці Міндоходів підкреслили, що передача звітності до податкових органів в електронному вигляді здійснюється на базі технології, розробленої НБУ, дротовими чи бездротовими каналами зв’язку. Ця технологія є автономною, і її застосування не залежить від дротового підключення до мережі Інтернет на господарському об’єкті (у магазині, кіоску чи автомобілі), де використовується РРО, зокрема для передачі електронної РРО-звітності немає потреби в електронній пошті (див. запитання 8, 9, 11 «Гарячої лінії»). Що стосується технічних питань передачі даних, то вони регулюються документом «НСМЕП. Супутні проекти. Технологія зберігання і збору даних РРО для ДПС. Протокол передачі інформації», який 09.11.2012 р. погоджено ДПСУ і Нацбанком.
Відповідальність за неподання електронної звітності: сьогодні та завтра
Питання відповідальності — це, мабуть, те, що найбільше хвилює платників в усій цій епопеї із запровадженням електронної РРО-звітності, яка триває вже не один рік. На сьогодні п. 9 Прикінцевих положень Закону про РРО передбачено, що до 01.01.2013 р. виконання вимог, установлених абзацами другим і третім п. 7 ст. 3 цього Закону (передача звітів в електронному вигляді), здійснюється суб’єктами господарювання на добровільних засадах. Як і слід було чекати, з настанням і цього граничного строку також нічого не змінилося. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого вдосконалення адміністрування податків і зборів» від 06.12.2012 р. № 5518-VI було внесено нові корективи до п. 7 ст. 3 і Прикінцевих положень Закону про РРО, а саме:
— установлено строк тепер уже обов’язкового подання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків дротовими чи бездротовими каналами зв’язку з 01.07.2014 р. Виняток — електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що використовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти: з цієї дати суб’єкти, котрі їх використовують, повинні будуть надавати інформацію про обсяг розрахункових операцій, що містяться у фіскальній пам’яті РРО;
— з 01.01.2014 р. можлива первинна реєстрація лише тих РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, у тому числі й електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що використовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Утім, податківці відразу ж не забули заявити, що ці новації не змінюють до зазначених строків чинні на сьогодні норми п. 7 ст. 3 Закону про РРО щодо обов’язкового подання звітності про використання РРО до податкових органів дротовими чи бездротовими каналами зв’язку за технологією Нацбанку (див. лист ДПСУ від 31.01.2013 р. № 2427/7/22-1317/111).
З 01.07.2013 р. формально набрали чинності норми п. 9 ст. 17 Закону про РРО, якими передбачено, що до суб’єктів господарювання, котрі здійснюють розрахункові операції, за неподання до податкових органів електронної РРО-звітності застосовуються фінансові санкції в розмірі 10 нмдг (170 грн.). Однак через відсутність необхідної кількості відповідних РРО, відсутність у держреєстрі РРО моделей апаратів, що задовольняють потреби великих магазинів, низький рівень поширеності доступу до Інтернету, парламент ухвалив Закон (на базі законопроекту від 30.05.2013 р. № 2087а-1), яким передбачено відстрочити до 1 січня 2014 року запровадження штрафів за подання звітності щодо касових апаратів не в електронному вигляді* (про це ми повідомляли наших читачів у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 52, с. 3). Зазначений Закон (див. на с. 44 сьогоднішнього номера)був підписаний Президентом 08.07.2013 р. та набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
* На жаль, у цьому Законі депутати залишили поза увагою питання про можливе застосування за неподання електронної РРО-звітності адміністративних штрафів (на підставі ст. 1551 КУпАП). Адже формально всі вимоги до користувача РРО, наведені у ст. 3 Закону про РРО, стосуються проведення розрахунків, а недотримання цих вимог є порушенням порядку розрахунків. Сподіваємося, однак, що контролюючі органи підійдуть до ситуації з розумінням і застосовувати адмінштрафи не будуть, оскільки протягом першого півріччя 2013 року вони його не застосовували.
Перспективи — дубль № …
Слід нагадати, що спочатку законопроектом № 2087а-1 пропонувалося відстрочити штрафи за неподання електронної РРО-звітності на рік — до 01.07.2014 р., однак парламентарі підтримали пропозицію профільного комітету, вирішивши що вистачить півроку. Проте практика змушує дивитися на цю ідею скептично. У пояснювальній записці до законопроекту № 2087а-1 зазначається: за офіційним повідомленням представника податкових органів на засіданні профільного комітету Верховної Ради (22.05.2013 р.), станом на 22.05.2013 р. забезпечено наявність і підключено 30 тис. РРО, що становить 12 % від необхідної кількості РРО в Україні. Нескладний розрахунок показує нам, що в цілому масштаб «електронізації» РРО дорівнює близько 250 тис. і з цілком зрозумілих причин слабо віриться, що за найближчі півроку вдасться «електронізувати» решту апаратів.
З урахуванням цього можна припустити, що на сьогодні ми спостерігаємо не останній епізод багатосерійного фільму з назвою «Електронізація української РРО-звітності», і надалі застосування санкцій за неподання звітності щодо РРО в електронній формі знову може бути відстрочено. Тому закінчити статтю можна характерним для багатосерійних фільмів титром «To be continued…/Далі буде…». Залишається тільки запевнити наших читачів, що про подальший перебіг подій ми оперативно повідомлятимемо на сторінках нашої газети.
