Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Ви нам писали. Розрахунок лікарняних, якщо відпрацьовано менше місяця

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Липень, 2013/№ 58
Друк
Стаття

Розрахунок лікарняних, якщо відпрацьовано менше місяця

 

Приводом для написання цієї статті став лист нашого читача, у якому він просив роз’яснити порядок розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, якщо до хвороби працівник відпрацював на цьому підприємстві менше одного календарного місяця, а також в разі, якщо в розрахунковому періоді перед настанням тимчасової непрацездатності працівник не мав заробітку, оскільки перебував у відпустці для догляду за дитиною.

Катерина СКРИПКІНА, Лілія КАЛАШНИКОВА, економісти-аналітики Видавничого будинку «Фактор»

 

Документи статті

Закон № 2240 — Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

 

Розрахунок середньоденної (середньогодинної) зарплати для оплати періоду тимчасової непрацездатності здійснюється відповідно до Порядку № 1266. Розмір оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та допомоги по тимчасовій непрацездатності безпосередньо залежить від двох показників:

1) страхового стажу працівника (у разі відсутності в нього права на пільгу);

2) розміру середньоденної (середньогодинної) зарплати працівника.

Докладно про особливості обчислення зазначених вище двох показників наші читачі могли дізнатися зі статті «Розрахунок лікарняних: теорія та практика» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 18, с. 11). У межах цієї статті розглянемо ситуації, описані нашим читачем у листі, тобто коли працівник захворів:

1) не відпрацювавши повного календарного місяця у цього роботодавця;

2) у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку працівник не мав заробітку з поважних причин, до яких Порядком № 1266 віднесено тимчасову непрацездатність, відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком.

 

Працівник захворів, не відпрацювавши повного календарного місяця

Якщо працівник захворів, не відпрацювавши повного календарного місяця, то середньоденна (середньогодинна) заробітна плата для оплати періоду хвороби обчислюватиметься за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (п. 6 Порядку № 1266). Тобто в цьому випадку бухгалтеру, який здійснює розрахунок середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, необхідно буде розділити суму заробітної плати, нарахованої працівнику за фактично відпрацьований час перед настанням тимчасової непрацездатності, на кількість фактично відпрацьованих ним робочих днів (годин) у цього роботодавця до початку хвороби.

Відразу зауважимо, що в годинах сума лікарняних розраховується для працівників, у яких (п. 15 Порядку № 1266):

1) робочий час підсумовується;

2) облік робочого часу ведеться в годинах;

3) у місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня зарплата, або в періоді, за який виплачуються лікарняні, було встановлено неповний робочий день.

У всіх інших випадках при розрахунку сум лікарняних застосовується середньоденна заробітна плата (п. 13 Порядку № 1266).

Після того, як середньоденну (середньогодинну) заробітну плату буде розраховано, визначається сума денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках від середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу працівника (якщо немає права на пільгу), а потім — сума виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю шляхом множення суми денної (годинної) виплати на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства (його структурного підрозділу або за індивідуальним графіком роботи працівника) (п. 20 Порядку № 1266).

Приклад 1. Працівника підприємства, якому встановлена погодинна оплата праці, було прийнято на роботу 20 травня 2013 року. З 30 травня по 10 червня 2013 року він хворів, що підтверджується належно оформленим листком непрацездатності. На підприємстві встановлено 40-годинний 5-денний робочий тиждень з тривалістю щоденної роботи 8 годин та вихідними днями субота та неділя. Згідно з наказом по підприємству робочий день 10 травня 2013 року (п’ятниця) було перенесено на 1 червня 2013 року (субота). Годинна ставка працівника — 25 грн. Страховий стаж — 6 років.

На період непрацездатності працівника припадає 9 робочих днів (30 і 31 травня, 1, 3 — 7, 10 червня 2013 року). Звертаємо увагу: оскільки згідно з наказом по підприємству 1 червня 2013 року визначено робочим днем, то за цей день допомога по тимчасовій непрацездатності надається працівнику в загальному порядку (див. лист Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.02.2013 р. № 01-06-430).

ППрацівнику встановлено 8 годинний робочий день, а отже, у зв’язку з хворобою ним не було відпрацьовано 72 робочі години (9 роб. дн. х 8 роб. годин), з яких 32 робочі години (4 роб. дн. х 8 роб. годин) буде оплачено за рахунок коштів роботодавця, решта 40 робочих годин — за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФТВП).

Оскільки працівник е відпрацював повністю жодного календарного місяця, то розрахунок середньої заробітної плати для оплати листка непрацездатності здійснюватиметься за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку, тобто за період з 20 травня по 29 травня 2013 року. У цьому періоді працівник відпрацював 64 робочі години (8 роб. дн. х 8 роб. годин), за які йому нараховано зарплату в сумі 1600 грн. (64 роб. години х 25 грн.).

Визначимо середньогодинну заробітну плату:

1600 : 64 = 25 (грн.)

Ураховуючи, що страховий стаж працівника становить 7 років, листок непрацездатності оплачуватиметься виходячи з 80 % середньогодинної заробітної плати. Годинна виплата дорівнюватиме:

25 х 80 : 100 = 20 (грн.).

Сума оплати перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця:

20 х 32 = 640 (грн.)

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

20 х 40 = 800 (грн.).

Усього за період тимчасової непрацездатності працівнику буде нараховано:

640 + 800 = 1440 (грн.)

 

У розрахунковому періоді перед настанням тимчасової непрацездатності працівник не мав заробітку

Відповідно до положень п. 10 та абзацу восьмого п. 14 Порядку № 1266 у разі, коли працівник захворів у перший день роботи або якщо в розрахунковому періоді перед настанням тимчасової непрацездатності працівник не мав заробітку з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), середня заробітна плата для визначення суми лікарняних розраховується шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві.

Проте порядок розрахунку середньомісячної кількості робочих днів (годин) Порядком № 1266 не встановлено. Згідно з п. 4 постанови КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 право надавати роз’яснення щодо застосування Порядку № 1266 має Мінсоцполітики (раніше — Мінпраці). У листі від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020 Мінпраці роз’яснило, що для розрахунку середньоденної заробітної плати береться кількість робочих днів згідно з балансом робочого часу підприємства (підрозділу) у розрахунковому періоді — 6 календарних місяців. Дотримуючись роз’яснень зазначеного відомства, розрахунок здійснювали шляхом ділення загальної кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу підприємства в розрахунковому періоді на 6.

Відсутність у Порядку № 1266 чітких вказівок щодо розрахунку середньомісячної кількості робочих днів (годин) стала приводом для появи іншого підходу до розрахунку цього показника. Так, у листі від 23.05.2013 р. № 04-29-1326 ФТВП роз’яснив, що для цілей застосування п. 10 Порядку № 1266 середньомісячна кількість робочих днів (годин) визначається шляхом ділення загальної кількості робочих днів (годин) за балансом робочого часу підприємства за календарний рік, у якому настав страховий випадок (хвороба), на 12 місяців. На місцях фахівці робочих органів ФТВП підтверджують необхідність застосування саме такого підходу. Однак враховуючи положення п. 4 постанови КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 про те, що надавати роз’яснення щодо застосування Порядку № 1266 має право Мінсоцполітики, у ситуації, що склалася, має бути озвучена позиція саме цього відомства із зазначеного питання. Наша редакція звернулася з відповідним запитом в Мінсоцполітики. Результати звернення буде в обов’язковому порядку опубліковано на сторінках нашої газети.

Далі на прикладі розглянемо розрахунок виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, використовуючи порядок розрахунку середньомісячної кількості робочих днів, запропонований ФТВП.

Приклад 2. Працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною по 18 червня 2013 року включно. З 19 по 26 червня 2013 року вона хворіла, про що свідчить наданий нею листок непрацездатності. Оклад працівниці в червні 2013 року становив 2500 грн. Страховий стаж працівниці на момент настання страхового випадку — 4 роки 8 місяців. На підприємстві встановлено 40-годинний 5-денний робочий тиждень з тривалістю щоденної роботи 8 годин та вихідними днями субота, неділя.

У цьому випадку в розрахунковому періоді (грудень 2012 року — травень 2013 року) працівниця не мала заробітку з поважних причин (перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення ним трьох років). Тому розрахунок середньої заробітної плати для виплати лікарняних має здійснюватися виходячи з окладу, установленою їй на момент настання страхового випадку.

Скориставшись роз’ясненнями ФТВП, наведеними в листі від 23.05.2013 р. № 04-29-1326, визначимо середньоденну зарплату працівниці, розділивши її оклад за червень 2013 року на середньомісячну кількість робочих днів, установлену на підприємстві. Середньоденну кількість робочих днів, у свою чергу, ми дізнаємося, розділивши загальну кількість робочих днів за балансом робочого часу підприємства за календарний рік на 12.

Розрахуємо середньомісячну кількість робочих днів:

251 : 12 = 20,92 (роб. дн.),

де 251 — кількість робочих днів за балансом робочого часу підприємства у 2013 році.

Визначимо середньоденну заробітну плату:

2500 : 20,92 = 119,50 (грн.).

Оскільки страховий стаж працівниці становить 4 роки 8 місяців, оплата листка непрацездатності здійснюється виходячи з 60 % середньоденної заробітної плати. Визначимо денну виплату:

119,50 х 60 : 100 = 71,70 (грн.).

Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця становитиме:

71,70 х 3 = 215,10 (грн.).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності:

71,70 х 2 = 143,40 (грн.).

Загальна сума лікарняних становитиме:

215,10 + 143,40 = 358,50 (грн.).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі