Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку лікарняних
Лист від 24.01.2013 р. № 04-29-143
Виконавча дирекція Фонду розглянула <…> звернення до Міністерства соціальної політики України щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку матеріального забезпечення та в межах своєї компетенції повідомляє, що обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок).
Відповідно до пп. 7 — 9 Порядку середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб у межах граничної суми місячної заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Усі виплати, з яких сплачено страхові внески під час обчислення середньої заробітної плати, для розрахунку страхових виплат включаються в тому місяці, в якому їх було нараховано.
Пунктом 4.3.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5, передбачено, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.
Згідно з п. 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996 господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Особливості обліку та відображення фонду оплати праці визначені в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція). Згідно з п.п. 1.6.2 Інструкції, якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.
Таким чином, законодавчо визначено період відображення фонду оплати праці у первинному документі бухгалтерського обліку, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. 14 Порядку середньоденна заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.
Отже, у січні та лютому 2012 року при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності враховується заробітна плата у розмірі, в якому вона була нарахована та на яку було нараховано єдиний внесок, а також враховуються фактично відпрацьовані дні у цих місяцях.
Якщо працівник хворів у березні 2012 року і йому була нарахована заробітна плата у січні в сумі 800,00 грн. за 4 робочих дні, а у лютому йому було нараховано заробітну плату за 1 робочий день в сумі 200,00 грн. та донараховано заробітну плату за 10 робочих днів січня на суму 2000,00 грн., то при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності у такому разі до розрахунку береться нарахована заробітна плата у січні — 800,00 грн., у лютому — 200,00 грн. та донарахована заробітна плата у лютому за січень — 2000,00 грн. та 15 фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді, а при розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадку сторнування заробітної плати — враховується нарахована заробітна плата у січні та лютому за мінусом сторнованої заробітної плати за січень та фактично відпрацьовані 6 робочих днів розрахункового періоду.
До розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах включаються усі виплати, з яких сплачено страхові внески, в тому місяці, в якому їх було нараховано.
Відповідно до пп. 3, 4 Порядку розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, є період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески. Таким періодом є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.
Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду.
Отже, якщо застрахована особа після закінчення у неї відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку приступила до роботи 20 січня 2012 року, то при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по страховому випадку, який настав у неї в квітні 2012 року, січень 2012 року не виключається з розрахункового періоду і до розрахунку береться його частина.
Що стосується розподілу оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця між різними джерелами фінансування, то відповідно до п. 8 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 439, роз’яснення щодо застосування цього Порядку дає Міністерство соціальної політики України.
Заступник директора Т. Нагорна
коментар редакції
Розрахунок лікарняних та декретних: практичні ситуації
У листі, що коментується, фахівці Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) надали роз’яснення щодо окремих практичних ситуацій, що стосуються розрахунку виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та допомоги по вагітності та пологах.
Розрахунок лікарняних і допомоги по вагітності та пологах здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266). Нагадаємо: докладно порядок розрахунку лікарняних було розглянуто у статті «Розрахунок лікарняних: теорія та практика» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 18, а порядок розрахунку допомоги по вагітності та пологах — у статті «Якщо працівниця збирається в декрет» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 21.
Згідно з роз’ясненнями Фонду, якщо в місяцях розрахункового періоду провадилися коригування заробітної плати за попередні місяці, то до розрахунку середньої заробітної плати для обчислення лікарняних та допомоги по вагітності та пологах зарплата включається з урахуванням коригувань (донарахувань або сторнованих сум). Це пояснюється тим, що відповідно до Порядку № 1266 у розрахунку беруть участь виплати, які входять до фонду оплати праці та з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ). Отже, суму зарплати (нехай навіть помилково завищену або занижену), з якої було сплачено ЄСВ, і слід уключити до розрахунку середньої.
При обчисленні середньої заробітної плати для визначення суми лікарняних до розрахунку кількості робочих днів за розрахунковий період має бути включено тільки ті робочі дні, які було фактично відпрацьовано працівником. Це випливає з положень п. 14 Порядку № 1266. Тому при розрахунку загальної кількості фактично відпрацьованих днів за розрахунковий період має бути враховано коригування відпрацьованих працівником днів.
При обчисленні середньої заробітної плати для визначення суми допомоги по вагітності та пологах необхідно визначити кількість календарних днів за розрахунковий період. При цьому слід мати на увазі, що згідно з абзацом третім п. 14 Порядку № 1266 кількість календарних днів за розрахунковий період визначається без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (з 1-го до 1-го числа). Такими поважними причинами є:
— тимчасова непрацездатність;
— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного та шестирічного віку за медичним висновком.
Отже, якщо в розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок допомоги по вагітності та пологах, уточнювалися дні, не відпрацьовані саме у зв’язку з переліченими вище причинами, то це необхідно врахувати при розрахунку допомоги по вагітності та пологах.
У листі, що коментується, розглянуто також ситуацію, коли працівниця після перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вийшла на роботу та в неї настав страховий випадок. Припустимо, працівниця приступила до роботи 21 січня 2013 року, а з 13 по 17 травня 2013 вона хворіла. У цьому випадку має значення те, що, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працівниця продовжувала перебувати у трудових відносинах з роботодавцем, тому розрахунковим періодом для неї є листопад 2012 року — квітень 2013 року. Згідно з п. 4 Порядку № 1266 місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, перелічених вище, виключаються з розрахункового періоду. У зв’язку з цим з розрахункового періоду, за який здійснюватиметься розрахунок лікарняних такій працівниці, повністю виключаються листопад — грудень 2012 року (місяці, не відпрацьовані працівницею повністю у зв’язку з перебуванням у відпустці для догляду за дитиною). А от січень 2013 року з розрахункового періоду не виключається, і до розрахунку береться тільки його частина.
Таким чином, у розрахунку середньої зарплати для обчислення суми лікарняних братиме участь заробітна плата, нарахована працівниці за січень — квітень 2013 року, та фактично відпрацьовані в цьому періоді робочі дні (з 21.01.2013 р. по 30.04.2013 р.).
Катерина Скрипкіна
