Ви нам писали. Надмірно сплачена сума мита: порядок повернення митним органом та відображення платником у декларації з ПДВ

Надмірно сплачена сума мита: порядок повернення митним органом та відображення платником у декларації з ПДВ

Іноді трапляється, що підприємство, яке провадить ЗЕД-діяльність, при імпорті товарів на вимогу митного органу сплачує мито і щодо тих товарів, які від такого мита звільнені. Крім того, через неправильну класифікацію митницею ввезених імпортером товарів також можлива переплата мита. І тоді, щоб повернути надмірно сплачену суму, імпортеру доводиться вдаватися до певної процедури. Із необхідністю пройти таку процедуру зіткнувся й один із наших читачів, який звернувся до редакції по допомогу.

Наталя БІЛОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

МКУ — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI.

Положення № 450 — Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. № 450.

Порядок № 1145 — Порядок оформлення аркуша коригування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 р. № 1145.

Порядок № 611/147 — Порядок взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затверджений наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20.07.2007 р. № 611/147.

Порядок № 618 — Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618.

Підприємство ввезло на митну територію України товари, щодо яких установлено тарифні пільги (тарифні преференції) у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, оскільки ці товари походять із держав, з котрими укладено відповідні міжнародні договори України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України (ст. 281 МКУ).

Незважаючи на наявність такої пільги, митний орган поставив вимогу підприємству сплатити до бюджету мито на ці товари в розмірі 10000 грн. Цю суму було сплачено разом з «імпортним» ПДВ у день подання митної декларації для митного оформлення, як це передбачено ч. 1 ст. 297 МКУ.

Нараховану суму митних платежів було відображено у графі 47 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа форми МД-2.

На дату сплати «імпортного» ПДВ (який включає і ПДВ, нарахований на мито*) у підприємства на підставі пп. 198.1, 198.2 ПКУ виникло право на податковий кредит. Відповідно суму «імпортного» ПДВ, сплаченого митним органам та відображеного в митній декларації, було включено в тому ж звітному (податковому) періоді до рядка 12.1 декларацій з ПДВ.

* База обкладення «імпортним» ПДВ увезених товарів формується з урахуванням мита, а також акцизного податку (п. 190.1 ПКУ).

Вочевидь, що така сума є завищеною, причому як при сплаті на митниці, так і при декларуванні податкового кредиту з ПДВ. У зв’язку з цим підприємство звернулося до митного органу із заявою про повернення надмірно сплаченої суми мита із зазначенням причин такого повернення. До заяви було додано всі необхідні документи, у тому числі й ті, що підтверджують зайву сплату митних платежів (зокрема, сертифікат про походження товару за формою СТ-1**).

** Форму сертифіката про походження товару наведено в додатку 2 до Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав, підписаним 30.11.2000 р., яке набрало чинності для України 21.12.2001 р.

Ці дії сприяли тому, що митники через певний час повернули суму ввізного мита, надміру сплачену імпортером до бюджету, на Картку — особовий рахунок платника податків (на депозитний рахунок, відкритий на ім’я митного органу в органах Держказначейства України за балансовим рахунком 3734) для подальших розрахунків як передоплати. А от ПДВ, нарахований на цю суму (10000 грн. х 20 % : 100 % = 2000 грн.), повернено не було.

У результаті повернення зазначеної суми мита фактично зменшилася база обкладення «імпортним» ПДВ увезених товарів, яка, повторимо ще раз, формується з урахуванням мита, а також акцизного податку (п. 190.1 ПКУ) та наводиться у графі 47 митної декларації. Чи потрібно у зв’язку з цим коригувати в бік зменшення показники рядка 12.1 декларації з ПДВ, зокрема відображений у колонці Б цього рядка податковий кредит?

Почнемо з того, що згідно з ч. 1 ст. 74 МКУ імпорт (випуск для вільного обігу) — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, установлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання всіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

При цьому, як зазначено в ч. 3 ст. 75 МКУ, для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, зобов’язана, зокрема, сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари при ввезенні на митну територію України в режимі імпорту.

Митні платежі нараховуються декларантом чи іншими особами, на яких покладено обов’язок з їх сплати, самостійно, крім випадків, коли обов’язок із такого нарахування згідно з МКУ, ПКУ та іншими законами України покладається на митні органи (ч. 1 ст. 295 МКУ).

Сплачуються митні платежі до Державного бюджету України платником податків до або в день подання митному органу митної декларації для митного оформлення, крім випадків, коли відповідно до МКУ товари ввозяться на митну територію України зі звільненням від обкладення митними платежами (ч. 1 ст. 297 МКУ).

До складу митних платежів входять (ч. 27 ст. 4 МКУ):

а) мито;

б) акцизний податок з увезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);

в) ПДВ з увезених на митну територію України товарів (продукції).

За загальним правилом, прописаним у ч. 1 ст. 286 МКУ, товари, поміщені в митний режим імпорту, обкладаються ввізним митом, якщо інше не передбачено законом, при дотриманні умов та обмежень, установлених главою 13 МКУ.

Згідно зі ст. 277 МКУ об’єктами обкладення митом є:

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами, крім випадків, передбачених ст. 234 МКУ (де йдеться про переміщення (пересилання) товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях);

2) товари, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, що підлягають обкладенню митними платежами відповідно до ст. 234 та розд. XII МКУ, а також розд. V і VI ПКУ;

3) товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до ст. 243 МКУ.

Водночас ст. 281, 282, 287, а також п. 4 розд. XXI МКУ щодо низки товарів при ввезенні їх на митну територію України передбачають звільнення від обкладення митом (податкові пільги).

Як випливає з ч. 2 ст. 300 МКУ, таке звільнення надається за умови подання платником податків документів, необхідних для підтвердження права на звільнення (умовне звільнення) від обкладення митними платежами.

Відповідно, якщо такі документи своєчасно не подані, підприємство-імпортер при ввезенні товарів на митну територію України сплачує за ними мито на загальних підставах. Водночас за описаних обставин платник податків може скористатися процедурою повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів, яку встановлено ст. 301 МКУ.

Згідно з ч. 3 ст. 301 МКУ порядок повернення таких платежів із державного бюджету встановлюється центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Проте на сьогодні Порядок повернення платникам податків коштів авансових платежів (передоплати), що обліковуються на відповідних рахунках митного органу та Порядок повернення платникам податків помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету сум митних платежів існують лише у вигляді проекту та фігурують у Плані діяльності Міністерства фінансів України з підготовки проектів регуляторних актів на 2013 рік, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 р. № 1356, за № 9. Тому наразі правила повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів продовжують регулюватися Порядком № 618, але з урахуванням Положення № 450 і Порядку № 1145.

Взаємовідносини ж митних органів та органів Державного казначейства України у процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентує Порядок № 611/147.

Отже, однією з підстав для повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів є подання платником податків митному органу документів, що підтверджують наявність у нього на день подання митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати таких платежів (п. 6 ч. 5 ст. 301 МКУ).

Згідно з процедурою, прописаною в розд. III Порядку № 618, для повернення надміру сплачених митних платежів суб’єкт господарської діяльності подає до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, заяву довільної форми, підписану керівником та головним бухгалтером.

Ця заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві наводяться причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код ЄДРПОУ платника — юридичної особи, напрям перерахування коштів:

1) для повернення платнику — на його поточний рахунок в установі банку;

2) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

— на депозитний рахунок 3734;

— на банківський рахунок 2603;

3) для погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) за іншими платежами, контроль за здійсненням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються:

— оригінал митної декларації (аркуші з позначенням «3/8» форми МД-2, а в разі використання інших відповідних аркушів цієї декларації — доповнення форми МД-6, додаткові аркуші форми МД-3 або специфікація форми МД-8) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

— документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів.

Отримавши такий пакет документів, митний орган перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунка до Державного бюджету України й наявність переплати.

Висновок про повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених митних та інших платежів має бути прийнято митним органом не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку із дня подання платником заяви (п. 7 розд. III Порядку № 618).

При цьому загальний строк прийняття митним органом рішення про повернення платнику помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів не повинен перевищувати одного місяця (п. 4 Порядку № 611/147).

Інформація про повернення сум помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів уноситься до митної декларації або до уніфікованої митної квитанції МД-1 (залежно від того, на підставі якого документа такі митні та інші платежі були перераховані до бюджету) та її електронної копії в порядку, установленому Держмитслужбою України (п. 9 розд. III Порядку № 618).

Після повернення платнику податків коштів, помилково та/або надмірно сплачених до держбюджету, посадова особа митного органу до Журналу реєстрації висновків про повернення коштів з держбюджету вносить дані про дату електронного реєстру, що формується органом Державного казначейства України, який повертає кошти, а також наводить його назву.

На підставі виписки за відповідним рахунком з обліку доходів державного бюджету в Картці — особовому рахунку платника податків указуються реквізити відповідного платіжного документа та коригується відповідна звітність (у частині перерахованих до бюджету митних платежів) (п. 10 розд. III Порядку № 618).

Як передбачає п. 37 Положення № 450, зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа після завершення митного оформлення (це стосується й цієї ситуації) можуть уноситися шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування* за формою додатка 4 до Положення № 450, який заповнюється за правилами, установленими Порядком № 1145.

Так, аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом, зокрема, у разі отримання ним інформації про перерахування декларантом до держбюджету митних платежів у вигляді доплати або підтвердження Казначейством факту повернення з держбюджету коштів після закінчення митного оформлення (п. 37 Положення № 450).

Аркуш коригування складається посадовою особою підрозділу митного органу, який здійснював випуск товарів за митною декларацією, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) в митному органі, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та роздруковується у двох примірниках на аркушах формату А4.

На обох примірниках аркуша коригування співробітник митного органу, який його склав, проставляє підпис і дату, завіряє їх особистою номерною печаткою.

Оформлений аркуш коригування є невід’ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Згідно з пп. 12, 13 Порядку № 1145 у разі доплати або повернення митних платежів, штрафних санкцій (за наявності) заповнюються розділи II і III аркуша коригування.

При цьому в розділі II відображається розрахунок сум митних платежів виходячи з нових відомостей (графа 47 митної декларації). До розділу III включаються фактичні відомості про доплату (повернення) митних платежів, штрафних санкцій (за наявності).

У ситуації, що розглядається, у розділі III аркуша коригування, імовірно, була наведена така інформація:

— у колонці «Код виду платежу» — код «020» («Мито на товари, що ввозяться на територію Україні суб’єктами господарювання») згідно з Класифікатором видів надходжень бюджету, що контролюються митними органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 р. № 1011;

— у колонці «Сума» — повернена з держбюджету сума ввізного мита, тобто різниця між сумою, наведеною в розділі ІІ аркуша коригування, і сумою, зазначеною у графі 47 оформленої раніше митної декларації;

— у колонці «Дата» — дата повернення коштів з Державного бюджету України, тобто дата зарахування коштів на депозитний рахунок, відкритий на ім’я митного органу в органах Держказначейства України за балансовим рахунком 3734;

— у колонці «Підстава» — код «3» («Висновок митного органу про повернення з Державного бюджету Україні помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи») або, можливо, код «4» (Інші») відповідно до Класифікатора підстав здійснення доплати (повернення) сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 р. № 1011;

— у колонці «Напрям руху коштів» — код «2» (повернення коштів з Державного бюджету України).

Протягом трьох робочих днів із моменту внесення необхідної інформації до митної декларації аркуші з позначенням «3/8» форми МД-2, доповнення форми МД-6, додаткові аркуші форми МД-3 або специфікація форми МД-8 (у разі їх використання) або другий аркуш уніфікованої митної квитанції МД-1 повертаються декларанту під підпис або надсилаються йому листом за підписом керівника (заступника керівника) митного органу з повідомленням про вручення (п. 9 розд. III Порядку № 618). Разом із цими документами декларанту або уповноваженій ним особі під його особистий підпис передається й один примірник оформленого аркуша коригування (п. 10 Порядку № 1145).

Як випливає з назви рядка 12.1 декларації з ПДВ, він призначений для відображення обсягів імпортованих товарів із метою використання їх у межах господарської діяльності платника податків для здійснення операцій, що обкладаються ПДВ за ставкою 20 % або 0 %, а також сум ПДВ із цих обсягів.

При цьому до колонки А рядка 12.1 потрапляє митна вартість імпортованих товарів, збільшена на суму мита та акцизного податку, виходячи з якої формується податковий кредит з ПДВ, а до колонки Б записується сума сплаченого при імпорті ПДВ, відображеного в митній декларації, який власне і включається до податкового кредиту.

Як усі ми пам’ятаємо, право на податковий кредит з ПДВ виникає в імпортера на дату сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями відповідно до п. 187.8 ПКУ (пп. 198.1, 198.2 ПКУ). Документом, що засвідчує право на податковий кредит, у цьому випадку є митна декларація, яка оформлена відповідно до вимог законодавства та підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ).

Оскільки в цій ситуації в отриманому від митного органу аркуші коригування, який є невід’ємною частиною митної декларації, виправлення стосувалися виключно мита та ніяк не зачепили ПДВ із ввезених на митну територію України товарів, то, взагалі-то, коригувати його суму в декларації з ПДВ не потрібно, оскільки для цього немає підстав. Непрямим підтвердженням такого висновку є консультація податківців, розміщена в розділі 130.10 ЄБПЗ, де зазначається: платник зобов’язаний відповідно* збільшити (зменшити) податковий кредит з ПДВ, якщо на підставі рішення митного органу зменшено (збільшено) суму ПДВ, сплачену ним при імпорті товарів та задекларовану в митній декларації, у податковій звітності за той податковий період, в якому отримано таке рішення.

* У газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 22, с. 40 ми вже звертали увагу на помилку податківців, допущену в цій консультації. Насправді така відповідність повинна полягати в такому: якщо митний орган збільшує суму імпортного ПДВ, то платник-імпортер, керуючись пп. 198.1, 198.2 ПКУ, має право в цьому випадку на сплачену митним органам суму ПДВ збільшити свій податковий кредит (уключити її до рядка 12.1 декларації з ПДВ) на дату такої сплати. І навпаки, якщо суму імпортного ПДВ митним органом зменшено, то податковий кредит імпортера має бути зменшено.

Тобто без відповідного документа (аркуша коригування митної декларації), складеного митним органом, в якому фігурує інформація про перерахунок сплаченої підприємством суми «імпортного» ПДВ, торкатися відображеного в колонці Б рядка 12.1 декларації з ПДВ податкового кредиту не варто. Не повинно бути в цьому плані будь-яких претензій і з боку податківців, оскільки і для них сигналом про зміни в розмірі сплачених імпортером на митниці сум ПДВ є також аркуш коригування. Адже за правилами, установленими пп. 3, 7, 8, 9 Порядку № 1145 і п. 37 Положення № 450, оформлені аркуші коригування в електронному вигляді митниця самостійно повинна передавати до відповідного органу ДПС.

Утім, якщо ви вже так непокоїтеся, що податківці, угледівши зменшення бази обкладення ПДВ на суму ввізного мита, заперечуватимуть проти збереження за нею податкового кредиту, можете виключити з рядка 12.1 декларації з ПДВ (записати зі знаком «-») за той звітний податковий період, на який припадає дата складання митним органом аркуша коригування щодо ввізного мита. Відповідну інформацію про виправлення має бути внесено і до розділу II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

А щоб у вас було документальне підтвердження проведення такого коригування, радимо ще раз звернутися до митного органу із заявою про повернення надміру сплаченої суми митних платежів та пройти ту саму процедуру, але вже виключно в частині шматочка «імпортного» ПДВ, що відповідає сумі поверненого ввізного мита. Хоча у принципі ви могли вирішити цю проблему з митниками вже при поданні першої заяви, уключивши до неї відразу вимоги про повернення як надміру сплаченого мита, так і суми ввізного ПДВ, що припадає на нього.

Бажаємо вам успішного вирішення питань!