Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Пошта редакції. Відпустка до весілля

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2013/№ 44
Друк
Відповідь на запитання

Відпустка до весілля

 

Чи передбачено чинним законодавством надання оплачуваної відпустки працівнику, який одружується? Чи може роботодавець надати такому працівнику матеріальну допомогу, що не обкладається податком на доходи? Як документально оформити таку виплату?

(м. Харків)

Державні гарантії права на відпустки встановлено Кодексом законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП), Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), іншими законами. Ці ж нормативні документи визначають умови, тривалість та порядок надання різних видів відпусток працівникам.

Відразу зауважимо: ані КЗпП, ані Законом про відпустки не передбачено надання додаткової оплачуваної відпустки працівникам, які одружуються. Не передбачена вона й іншими нормативно-правовими документами.

Разом із тим, керуючись ч. 4 ст. 4 Закону про відпустки, госпрозрахункові підприємства можуть установити можливість надання такої додаткової оплачуваної відпустки працівникам, які одружуються, а також її тривалість, умови та порядок надання в колективному договорі, угоді та/або трудовому договорі, укладеному з працівником.

Сума оплати додаткової відпустки працівникам, які одружуються, що надається згідно з колективним договором, належить до фонду додаткової заробітної плати на підставі п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5). Отже, такі відпускні у складі заробітної плати ввійдуть до:

— бази обкладення податком на доходи фізичних осіб;

— бази справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Що стосується бюджетних підприємств, то надання ними додаткових оплачуваних відпусток, не передбачених чинним законодавством, є неправомірним. Такий висновок базується на положеннях ч. 3 ст. 23 Закону про відпустки.

Якщо у працівника відсутня можливість піти в оплачувану відпустку до весілля, наприклад, позаяк надання такої оплачуваної відпустки не передбачено колективним договором (угодою, трудовим договором), або такий працівник, який одружується, працевлаштований на бюджетному підприємстві, то він може скористатися відпусткою без збереження заробітної плати. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки за бажанням працівника, який одружується, йому в обов’язковому порядку має бути надано роботодавцем відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 10 календарних днів.

Підставою для надання відпустки без збереження заробітної плати працівникам, які одружуються, є:

1) довідка з РАЦСу про подання заяви про державну реєстрацію шлюбу;

2) заява працівника на ім’я керівника підприємства з проханням про надання відпустки без збереження заробітної плати у зв’язку з одруженням, в якій має бути вказано дату початку відпустки та її тривалість.

Щодо дати початку відпустки зазначимо таке. На нашу думку, така відпустка повинна надаватися з дати, указаної працівником у заяві про її надання, але з урахуванням періоду, в якому діють обставини, що дають право на таку відпустку. Річ у тім, що право на відпустку без збереження заробітної плати, яка надається згідно зі ст. 25 Закону про відпустки, виникає у працівника за наявності певного статусу або обставин, перелічених у цій статті. Оскільки п. 8 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки передбачено надання відпустки без збереження заробітної плати саме працівникам, які одружуються, то скористатися такою відпусткою працівник має право тільки в період безпосередньо пов’язаний з датою одруження. Так, наприклад, дата виходу у відпустку може передувати дню реєстрації шлюбу, або припадати на будь-який день відпустки без збереження заробітної плати, або йти слідом за днем реєстрації. Проте надавати таку відпустку через декілька тижнів або місяців після весілля не можна.

Надання відпустки без збереження заробітної плати оформляється наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Звертаємо увагу: роботодавець не має права відмовити працівнику, який одружується, у наданні відпустки без збереження заробітної плати, якщо останній звернувся до нього з таким проханням та подав документи, що є підставою для надання цієї відпустки. Ненадання такої відпустки, гарантованої ст. 25 Закону про відпустки, є порушенням трудового законодавства, за яке ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу. Цей штраф може бути накладено на посадових осіб підприємств, установ та організацій, і його розмір становить від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.).

Також зауважимо: незалежно від того, оплачуваною чи ні буде відпустка працівника, який одружується, у період такої відпустки за ним зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в цій відпустці зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).

Що стосується матеріальної допомоги працівнику, який одружується, що не обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО), то її надання можна оформити як нецільову благодійну допомогу. Така допомога надається на підставі заяви працівника, в якій він повинен вказати, що просить надати саме нецільову благодійну допомогу у зв’язку із сімейними обставинами. Це буде підставою для її необкладення ПДФО в разі дотримання умов, визначених п.п. 170.7.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Нагадаємо, що згідно з цією нормою ПКУ будь-який платник податку має право на невключення до складу оподатковуваного доходу нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, якщо виконуються одночасно такі дві умови:

1) така допомога надається юридичною або фізичною особою, яка є резидентом України;

2) сума нецільової благодійної допомоги сукупно за 2013 рік не перевищує 1610 грн.

У разі невиконання першої умови вся сума нецільової благодійної допомоги увійде до оподатковуваного доходу фізособи. Якщо ж не виконується друга умова, то частина нецільової благодійної допомоги, що сукупно за 2013 рік не перевищила 1610 грн., не обкладатиметься ПДФО, а частина, що перевищує зазначену суму, увійде до складу оподатковуваного доходу одержувача.

Отже, якщо роботодавець хоче надати працівнику неоподатковувану нецільову благодійну допомогу, то її сума не повинна перевищити за 2013 рік 1610 грн.

Відомості про суму наданої нецільової благодійної допомоги відображаються роботодавцем в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за відповідний звітний квартал. У ньому неоподатковувана нецільова благодійна допомога (її частина) відображається з ознакою доходу «169», оподатковувана з ознакою доходу «126», як дохід у вигляді додаткового блага.

Оскільки нецільова благодійна допомога не входить до фонду оплати праці (див. п. 3.31 Інструкції № 5), то вона не включається до бази справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування.

Зауважимо: докладно про надання матеріальної допомоги, у тому числі нецільової благодійної допомоги, а також про особливості її оподаткування, можна дізнатися зі статті «Матеріальна допомога: запитували? Відповідаємо!» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 18, с. 15.

 

Лілія Ушакова, економіст-аналітик

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі