Перевірки РРО
Відповідно до ст. 15 Закону про РРО контроль за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи ДПС шляхом проведення фактичних та документальних перевірок. Про особливості проведення таких перевірок і йтиметься в цій статті.
Наталія ДЗЮБА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Документи статті
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
Закон № 5503 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» від 20.11.2012 р. № 5503-VI.
Закон № 5518 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» від 06.12.2012 р. № 5518-VI.
Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.
Постанова № 1336 — постанова КМУ «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 р. № 1336.
Положення про ведення касових операцій — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637.
Порядок № 1236 — Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 р. № 1236.
Порядок № 984 — Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 984.
Порядок № 395 — Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків — фізичними особами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 р. № 395.
Методрекомендації № 495 — Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання, затверджені наказом ДПАУ від 23.08.2011 р. № 495.
Методрекомендації № 534 — Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджені наказом ДПСУ від 12.08.2008 р. № 534.
Лист № 2337 — лист ДПАУ від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 22, с. 44).
Які перевірки загрожують
Згідно з оновленою Законом № 5518 (зміни набрали чинності 03.01.2013 р.) ст. 15 Закону про РРО податківці контролюють додержання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), що здійснюються через РРО, під час фактичних та документальних перевірок відповідно до ПКУ.
Одночасно із Закону про РРО було вилучено ст. 16, яка передбачала загальні правила проведення перевірок щодо РРО.
Отже, тепер для розуміння того, що таке фактична та документальна перевірка, а також для визначення підстав та порядку їх проведення, слід керуватися п. 75.1 ПКУ.
Порівняємо обидва види перевірок. Так, згідно з п.п. 75.1.2 ПКУ документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням та сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих у встановленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.п. 75.1.3 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється органом ДПС за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника.
Якщо порівнювати предмет проведення документальних та фактичних перевірок, то виходить таке:
| Предмет документальних перевірок | Предмет фактичних перевірок |
| Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених ПКУ податків і зборів | — |
| Дотримання валютного законодавства | — |
| Дотримання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (у тому числі й законодавства про РРО, про що див. зокрема ст. 15 Закону про РРО) | Дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податку розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про виробництво та обіг підакцизних товарів |
| Дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами) | |
Отже, як бачимо, розрахункові операції підприємства можуть бути предметом двох різних видів перевірок. Відрізнятиметься лише спосіб проведення перевірки. Спершу розглянемо документальні перевірки, які, у свою чергу, можуть бути плановими і позаплановими, виїзними та невиїзними.
Документальні планові перевірки
Згідно зі ст. 77 ПКУ документальна планова перевірка має бути передбачена планом-графіком проведення документальних планових перевірок.
До плану-графіка включаються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків і зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Тобто періодичність проведення планових документальних перевірок залежить від ступеня ризику діяльності суб’єкта господарювання (п. 77.2 ПКУ):
високий — не частіше ніж один раз на рік;
середній — не частіше ніж один раз на два роки;
незначний — не частіше ніж один раз на три роки.
Критерії ступеня ризику наведено в Методрекомендаціях № 495. Так, порушення законодавства про РРО само по собі не робить діяльність суб’єкта господарювання такою, що належить до високого ступеня ризику. А от про віднесення суб’єкта господарювання до середнього ступеня ризику свідчитиме наявність систематичних порушень ним Закону про РРО, Положення про ведення касових операцій.
Суб’єкт господарювання належить до незначного ступеня ризику, якщо в нього спостерігатиметься:
— перевищення сумою витрат за звітний період суми продажів на 10 %;
— значне відхилення сум виручки об’єкта порівняно з іншими об’єктами суб’єктів господарювання, які працюють на одній території, займаються однаковим видом діяльності та мають однакові умови отримання доходу;
— негативна динаміка виручки, тенденція до спаду, значне зменшення суми продажів порівняно з попередніми періодами;
— перевищення суб’єктом господарювання граничних розмірів річного обсягу розрахункових операцій продажу товарів, надання послуг (унаслідок чого використання РРО буде обов’язковим), установлених постановою № 1336;
— подання звітності про використання РРО протягом останніх трьох звітних періодів із зазначенням про відсутність виручки за останній період;
— проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного РРО, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням.
Документальні позапланові перевірки
Відповідно до ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка не передбачається в плані роботи органу державної податкової служби та проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, перелічених у п. 78.1 ПКУ.
Тут головною підставою для проведення документальної позапланової перевірки, під час якої можуть перевірятися розрахункові операції, що здійснюються суб’єктом господарювання, буде п.п. 78.1.1 ПКУ. Згідно з цим підпунктом документальна позапланова перевірка може бути здійснена, якщо за результатами перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів із дня отримання запиту. Про те, яким вимогам має задовольняти запит, див. «Звичайні ціни з 01.01.2013 р.: знайомимося з новими правилами» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 5, с. 12.
Для зручності сприйняття інформації порядок проведення документальних планових та позапланових перевірок наведемо у вигляді таблиці.
Таблиця 1
Порядок проведення документальних планових та позапланових перевірок
| Планові перевірки | Позапланові перевірки | ||
| виїзні | невиїзні | виїзні | невиїзні |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Місце проведення перевірки | |||
| за місцезнаходженням платника податків або місцем розміщення об’єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка | за місцезнаходженням ДПС | за місцезнаходженням платника податків або місцем розміщення об’єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка | за місцезнаходженням ДПС |
| Зверніть увагу: місцезнаходження платника податків згідно з ЄДР часто не збігається з місцем фактичного провадження господарської діяльності. Із цього можемо зробити висновок, що під час документальної перевірки співробітники податкового органу не можуть відвідувати місце фактичного провадження господарської діяльності платника податків, якщо воно не збігається з його місцезнаходженням | |||
| Підстава для проведення перевірки | |||
| План-графік перевірок | Не передбачаються у плані-графіку проведення перевірок та проводяться за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у п. 78.1 ПКУ | ||
| Періодичність проведення перевірок | |||
| Визначається залежно від ступеня ризику діяльності платника податків щодо несплати ним податків і зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи | Немає обмежень, залежить тільки від наявності підстав для проведення перевірки | ||
| Повідомлення про перевірку | |||
| Платнику податків за 10 календарних днів | Не передбачено. Копія наказу про проведення перевірки вручається платникові податків під підпис перед початком її проведення | Платнику податків надсилається письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки | |
| Документи, що надаються податківцями для проведення перевірки | |||
| копія наказу про проведення перевірки | |||
| письмове повідомлення про дату початку проведення перевірки | направлення на проведення перевірки | письмове повідомлення про дату початку і місце проведення перевірки | |
| направлення на проведення перевірки | направлення на проведення перевірки не потрібне | ||
| Підстави для недопущення перевіряючих | |||
| Згідно з пп. 79.2 і 81.1 ПКУ підставами для недопущення співробітників податкової служби до перевірки може бути: | |||
| Тривалість перевірки | |||
| Для великих* платників податків — не більше 30 робочих днів; | Для великих платників податків — не більше 15 робочих днів; | ||
| * Згідно з п.п. 14.1.24 ПКУ великий платник податків — юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 мільйонів гривень або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, за такий самий період перевищує 12 мільйонів гривень. | |||
| Продовження перевірки | |||
| Для великих платників податків — не більше ніж на 15 робочих днів; | Для великих платників податків — не більше ніж на 10 робочих днів; | ||
| Призупинення перевірки | |||
| Призупинена може бути тільки документальна виїзна планова, позапланова перевірка великого платника податків за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під підпис з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк (п. 82.4 ПКУ). У загальному випадку перевірка може бути призупинена на строк, що не перевищує 30 робочих днів. | |||
| Період діяльності, що перевіряється | |||
| Не встановлено. Згідно з п. 44.3 і ст. 102 ПКУ платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, на підставі яких податковими органами здійснюється перевірка дотримання законодавства, не менше ніж 1095 днів із дня подання податкової звітності, для складання якої використовувалися зазначені документи, а в разі неподання — починаючи з граничного строку подання такій звітності | |||
| Оформлення результатів перевірки | |||
| Результати документальних перевірок оформляються (п. 86.1 ПКУ): | |||
Документальні електронні перевірки
Слід зауважити, що незабаром планується впровадження нового виду документальної перевірки — документальна невиїзна позапланова електронна перевірка. Цьому посприяв Закон № 5503.
Відповідно до п. 16 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ електронні перевірки передбачається проводити щодо:
— платників податків, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, — з 01.01.2014 р.;
— суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього бізнесу — з 01.01.2015 р.;
— інших платників податків — з 01.01.2016 р.
Згідно з абзацом шостим п.п. 75.1.2 ПКУ документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику до органу ДПС, у якому він перебуває на податковому обліку. Така заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки.
Для проведення електронної перевірки платник податків повинен надати до органу ДПС в електронній формі (з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису посадових осіб) документи, які відповідно до ПКУ пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації).
Отже, такі перевірки не будуть обов’язковими (плановими), а проводитимуться податківцями виключно за заявою платників податків та здійснюватимуться дистанційно (на підставі електронних документів) без відриву платника від роботи. Детальніше див. «ПКУ-2013: аналізуємо перші зміни» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 4, с. 35.
Як вони застосовуватимуться та чи будуть взагалі застосовні у сфері контролю РРО, наразі незрозуміло — податківці це питання ще не роз’яснили. Тому повернемося до нього після надходження інформації та появи підзаконних актів, що регулюють це питання.
Фактичні перевірки
Особливістю фактичних перевірок є те, що вони проводяться з метою контролю податковими органами дотримання неподаткового законодавства (РРО, касова дисципліна, контроль за наявністю ліцензій, патентів, свідоцтв, дотриманням вимог до виробництва та обігу підакцизних товарів, перевірки у сфері трудових відносин).
Тому суб’єктам господарювання у сфері торгівлі та надання послуг за готівкові грошові кошти слід бути уважними, адже в них висока ймовірність зустріти «гостей» із ДПС, які завітали з фактичною перевіркою. Причому частота таких візитів практично нічим не обмежена.
Фактичні перевірки проводяться не за місцезнаходженням платника податків та не у приміщенні податкового органу, а за місцем фактичного провадження діяльності суб’єкта господарювання, розміщення господарських або інших об’єктів його права власності. Як зазначають податківці (див. розділ 136.07 ЄБПЗ), до проведення фактичної перевірки, за наявності відповідних підстав для її проведення, платника податку, який перебуває на обліку в певному органі податкової служби, можуть залучати працівників інших органів податкової служби за рішенням керівника відповідного органу ДПС, що оформляється наказом.
Крім того, як указано в листі № 2337, якщо фактична перевірка проводиться податковим органом за місцезнаходженням об’єкта, що перевіряється, то цим же податковим органом складається акт перевірки, який направляється до податкового органу за місцем реєстрації суб’єкта господарювання. І вже останній виносить у разі потреби податкове повідомлення-рішення.
Також варто мати на увазі, що згідно з п. 80.1 ПКУ фактична перевірка проводиться без попередження суб’єкта господарювання. Тобто заздалегідь про свій прихід (приміром, при документальній плановій виїзній перевірці повідомлення надсилається за 10 днів) із метою фактичної перевірки податківці не попереджатимуть.
Таблиця 2
Порядок проведення фактичних перевірок у сфері застосування РРО
| Фактичні перевірки |
| Що перевіряють |
| Під час проведення фактичної перевірки перевіряється порядок здійснення платниками податків розрахункових операцій, що проводяться за допомогою РРО (п.п. 75.1.3 ПКУ) |
| Місце проведення |
| Проводяться за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника (п.п. 75.1.3 ПКУ). Тобто під час фактичної перевірки РРО перевірятимуться магазини, торговельні точки тощо |
| Підстави для проведення |
| 1. За результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, що свідчать про можливі порушення суб’єктом господарювання підконтрольного законодавства (зокрема, порушення при здійсненні розрахункових операцій) |
| 2. Від державних органів або органів місцевого самоврядування податковим органом отримано інформацію, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби |
| Примітка. На нашу думку, така інформація має бути відкритою для ознайомлення з нею платником податків, стосовно якого проводиться перевірка, тобто перевіряючі на вимогу платника податків або його посадових осіб повинні надати відомості про те, за інформацією якого державного органу або органу місцевого самоврядування та на підставі яких фактів проводиться фактична перевірка. Проте податківці із цього приводу (див. лист ДПАУ від 01.06.2011 р. № 5283/К/23-7014/624) зазначають, що ПКУ не передбачено надання платнику податків відомостей про те, за інформацією якого держоргану або органу місцевого самоврядування та на підставі яких фактів проводиться перевірка. |
| 3. Письмове звернення покупця (споживача), оформлене відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування |
| Примітка. Під письмовим зверненням покупця (споживача), оформленим відповідно до закону, слід розуміти скаргу, складену з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР. Судячи з усього, ідеться про скарги саме від фізичних осіб. При цьому, нагадаємо, така скарга не має бути анонімною, інакше стати підставою для проведення фактичної перевірки вона не може. |
| 4. Неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО, РК та КОРО, подання її з нульовими показниками |
| Примітка. За роз’ясненням податківців (див. розділ 109.12 ЄБПЗ), суб’єкти господарювання, які згідно з п. 7 ст. 3 Закону про РРО подають до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв’язку електронні копії розрахункових документів та фіскальних чеків, не зобов’язані подавати звіт про використання РРО та КОРО за формою № 3ВР-1. При цьому такі суб’єкти господарювання не звільняються від щоденного друкування та збереження фіскальних звітних чеків. Суб’єкти господарювання, які не подають до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв’язку електронні копії розрахункових документів та фіскальних чеків, зобов’язані подавати звіт за формою № 3ВР-1 (не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця) та роздруковувати фіскальні звітні чеки |
| 5. За результатами попередньої перевірки виявлено порушення законодавства з питань здійснення платниками податків розрахункових операцій |
| Примітка. Якщо під час попередньої фактичної перевірки було виявлено порушення, то це автоматично є підставою для повторної перевірки, яка може здійснюватися однократно протягом 12 місяців із дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ПКУ). Як випливає з роз’яснень податківців (див. розділ 136.07 ЄБПЗ), при здійсненні фактичних перевірок органи ДПС мають право перевіряти періоди, які були вже перевірені, за наявності законодавчо визначених підстав для такої перевірки. При цьому платників податків не може бути притягнуто до відповідальності одного виду за одне і те саме порушення, яке було відображено в акті попередньої перевірки |
| Повідомлення про перевірку |
| Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків, який використовує при розрахунках РРО |
| Оформлення направлень |
| Рішення про проведення перевірки оформляється наказом керівника органу ДПС, копія якого вручається платнику податків або його представнику та/або особі, яка фактично здійснює розрахункові операції, під підпис до початку проведення перевірки. Перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій посадовими особами органів ДПС може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ПКУ) |
| Документи, що надаються податківцями для проведення перевірки |
| 1) направлення на проведення перевірки. У направленні на перевірку обов’язково має бути вказано: дату видачі; найменування органу державної податкової служби; реквізити наказу про проведення фактичної перевірки; найменування та реквізити суб’єкта (об’єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, яка перевіряється); мету, вид (фактична), підстави перевірки; дату початку та тривалість перевірки (звертаємо увагу: саме тривалість, а не дату початку та дату закінчення перевірки, оскільки перевірка може бути зупинена (фактична не зупиняється) або продовжена); посади та прізвища посадових (службових) осіб, які проводитимуть перевірку; підпис керівника органу ДПС або його заступника, завірений печаткою органу ДПС; 2) копія наказу про її проведення (п. 80.2 ПКУ) Наказ про проведення перевірки складається окремо на кожного суб’єкта господарювання із зазначенням посад і прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку (див. лист № 2337); 3) службові посвідчення осіб, які направлені на перевірку |
| Ким проводиться |
| Проводиться двома і більше посадовими особами органу ДПС у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, яка фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ПКУ) |
| Тривалість перевірки |
| Тривалість фактичних перевірок установлено в добах і становить 10 діб |
| Примітка. Установлення тривалості фактичних перевірок у добах, а не в робочих днях зумовлене специфікою предмета перевірки: так, зокрема, суб’єкт господарювання, який працює у сфері торгівлі, надання послуг може працювати цілодобово, у зв’язку з цим може виникати необхідність перевірки дотримання законодавства про застосування РРО у будь-який час доби. |
| Продовження перевірки |
| За рішенням керівника органу ДПС продовження перевірки допускається не більше ніж на 5 діб за наявності однієї з таких підстав: — заява суб’єкта господарювання у разі необхідності надання ним документів, що стосуються предмета перевірки; — змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів |
| Призупинення перевірки |
| Право призупиняти фактичну перевірку, на відміну від інших видів виїзних перевірок, не передбачено |
| Оформлення результатів перевірки |
| Якщо при проведенні фактичної перевірки виявлено порушення, то оформляється акт. Якщо порушень немає, то оформляється довідка. Акт (довідка) про результати фактичних перевірок складається у 2 примірниках, підписується посадовими особами органів ДПС, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати вказаних перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) (пп. 80.10 і 86.5 ПКУ). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності) та посадовими особами органу ДПС, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні органу ДПС. Відмова платника податків, його представника або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов’язку сплатити визначені органом ДПС за результатами перевірки грошові зобов’язання (п. 86.6 ПКУ). У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу ДПС за основним місцем обліку такого платника податків протягом п’яти робочих днів із дня отримання акта (довідки) (п. 86.7 ПКУ). На думку податківців, відлік строку подання заперечення починається з дня отримання акта перевірки, а не з наступного дня (детальніше див. лист ДПСУ від 29.03.2013 р. № 1870/А/22-2314 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 40, с. 5). При оформленні матеріалів перевірок за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), податківці керуються Методрекомендаціями № 534 |
Повноваження податківців при проведенні фактичних перевірок РРО
Контрольні розрахункові операції. Якщо предметом перевірки є дотримання порядку проведення готівкових розрахунків та застосування РРО, то перевіряючими перед фактичною перевіркою може проводитися контрольна закупівля. Товари, отримані службовими (посадовими) особами органів ДПС під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню суб’єкту господарювання в непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару суб’єкту господарювання мають відшкодувати витрати відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Хронометраж. Відповідно до п. 80.8 ПКУ під час проведення фактичної перевірки податківці можуть проводити хронометраж господарських операцій. У свою чергу, згідно з п.п. 14.1.264 ПКУ хронометраж є процесом спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, що здійснюється під час фактичних перевірок та застосовується органами державної податкової служби з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження.
За його результатами податківцям необхідно скласти довідку відповідної форми, яку повинні підписати не лише вони самі, а й посадова особа суб’єкта господарювання або його представник, та/або особа, яка безпосередньо здійснює господарські операції.
Інвентаризація. Підпункт 20.1.5 ПКУ передбачає право податкових органів вимагати від суб’єктів господарювання під час їх перевірки провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків.
Підпункт 20.1.5 ПКУ приписує, що інвентаризацію проводить суб’єкт господарювання (або особа, яка фактично здійснює розрахункові операції), а не самі перевіряючі.
При цьому ПКУ не передбачає, у яких випадках та в які строки суб’єкт господарювання зобов’язаний провести інвентаризацію на вимогу перевіряючих.
На думку податківців, суб’єкт господарювання повинен провести інвентаризацію на вимогу податкового органу до закінчення перевірки (див. лист ДПАУ від 26.05.2011 р. № 6322/5/23-4016 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 61, с. 5).
Проте, як уже зазначалося, ПКУ не містить прямої норми, що зобов’язувала б платника податків провести інвентаризацію на вимогу податкового органу до закінчення перевірки. Тому платник податків може не квапитися з її проведенням, але й відмовлятися виконати вимоги перевіряючих теж не слід, оскільки це може спричинити накладення адмінарешту на активи підприємства.
Водночас є побоювання, що, по-перше, податковий орган може використати таку поведінку платника податків як підставу для продовження строків проведення перевірки і, найімовірніше, суди такі дії податківців визнаватимуть правомірними; по-друге, не виключено, що навіть якщо податковий орган складе акт перевірки до отримання результатів інвентаризації, їх подальше надання до податкової інспекції може стати підставою для направлення платнику податків запиту в межах п.п. 78.1.1 ПКУ з подальшим проведенням документально позапланової податкової перевірки.
«Електронізація РРО» — шлях до скорочення перевірок?
З 01.01.2013 р. стало обов’язковим подання звітності про використання РРО до органів ДПС в електронному вигляді (з відстроченням застосування відповідних штрафів до 01.07.2013 р.)*.
* Водночас на розгляд ВР подано законопроект, яким планується відстрочити на рік початок застосування штрафів за неподання РРО-звітності електронним способом.
Ці норми не накладають додаткових зобов’язань, а тільки змінюють старий порядок звітування. Замість подання звітності на паперових носіях один раз на місяць передбачено її подання в електронному вигляді дротовими та бездротовими каналами зв’язку.
Згідно з п. 7 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання зобов’язані подавати до органів ДПС:
— електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані, дротовими та бездротовими каналами зв’язку в разі використання РРО, що створюють контрольну стрічку в електронній формі, або ЕККР, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді;
— інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що знаходиться у фіскальній пам’яті реєстраторів розрахункових операцій, у разі використання РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за винятком ЕККР.
Якщо ж зазначеним пунктом не передбачено надання інформації дротовими та бездротовими каналами зв’язку, як і раніше, подається звітність, пов’язана із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.
На думку податківців (див. «Вісник податкової служби України», 2013, № 6), основною метою вжиття вказаних заходів є створення комфортніших умов для суб’єктів господарювання: по-перше, це дозволить їм економити час; по-друге, суб’єкти господарювання зменшать витрати на утримання касової техніки завдяки відсутності необхідності друкування паперової контрольної стрічки та її зберігання впродовж трьох років, оскільки в цьому більше не буде потреби; по-третє, використання електронної контрольної стрічки значно скоротить кількість перевірок платників.
Виконати цю вимогу платники податків можуть двома шляхами:
— придбати РРО нового покоління, які створюють контрольну стрічку в електронній формі та містять вбудовані модеми;
— удосконалити існуючу касову техніку шляхом підключення до неї відповідних модемів та встановлення відповідної версії програмного забезпечення для передачі звітної інформації. Детальніше про процедуру оновлення РРО див. статтю «Готуємо РРО до подання електронної звітності: облікові нюанси» // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 40, с. 11, а також відповідь на запитання, опубліковану на с. 46 сьогоднішнього номера.
У разі успішної реалізації нової системи, як обіцяють податківці, перевірки проведення готівкових розрахунків будуть проводитися тільки в разі надходження інформації про факти конкретних порушень від громадян, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
А поки, ознайомившись із порядком проведення документальних та фактичних перевірок, що охоплюють або виключно спрямовані на перевірку РРО, сподіваємося, суб’єкт господарювання буде готовий гідно зустріти перевіряючих.
