Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю

Редакція ПБО
Податки & бухоблік Червень, 2013/№ 50
В обраному У обране
Друк
Наказ від 07.03.2013 р. № 103

Міністерства та відомства України

 

Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю

Наказ від 07.03.2013 р. № 103

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2013 р. за № 756/23288

 

(витяг)

 

Відповідно до статті 47 Закону України «Про зайнятість населення»

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок надання допомоги по частковому безробіттю, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства праці та соціальної політики України:

від 07 лютого 2009 року № 45 « Про затвердження Переліку причин тимчасового припинення виробництва, що призводять до часткового безробіття, і Порядку фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 березня 2009 року за № 189/16205;

від 02 вересня 2009 року № 330 «Про затвердження Змін до Порядку фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 вересня 2009 року за № 900/16916.

<…>

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Заступник Міністра — керівник апарату
В. Коломієць

 

 

Затверджено наказом Міністерства соціальної політики України від 07.03.2013 р. № 103

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 травня 2013 р. за № 756/23288

Порядок надання допомоги по частковому безробіттю

 

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає механізм та умови надання застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

1.2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

допомога по частковому безробіттю — кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд), що надаються територіальними органами Державної служби зайнятості у районах, містах, районах у містах (далі — територіальні органи) підприємству для виплати застрахованим особам (далі — працівники) у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції без припинення трудових відносин;

зупинення (скорочення) виробництва — зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (структурному підрозділі підприємства, у якому здійснюються всі етапи технологічного процесу з виробництва певного виду продукції у межах такого підрозділу), що має невідворотний та тимчасовий характер, триває не менше трьох місяців і не перевищує шести місяців, не залежить від працівників та роботодавця, охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць, а також зупинення (скорочення) виробництва та тривалості робочого часу працівників, яке є вимушеним, оскільки вичерпано всі можливі заходи запобігання йому, що підтверджується узгодженим рішенням роботодавця та виборним органом профспілкової організації, з якою укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними;

комісія з питань надання допомоги по частковому безробіттю — комісія, що створюється територіальним органом для розгляду питання щодо надання допомоги по частковому безробіттю (далі — комісія);

організаційно-виробничі причини — перепрофілювання, технічне переоснащення, зміна технології виробництва, перехід на інші види сировини з метою подолання причин, що викликали зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві та не пов’язані з припиненням трудових відносин з працівниками;

часткове безробіття — вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції з причин економічного, технологічного і структурного характеру без припинення трудових відносин.

Термін «застраховані особи» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Термін «підприємство» вживається у значенні, наведеному у Господарському кодексі України.

1.3. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством у разі зупинення (скорочення) виробництва.

1.4. Допомога по частковому безробіттю надається підприємствам незалежно від їх форми власності та підпорядкування, діяльність яких пов’язана з виробництвом продукції.

Допомога по частковому безробіттю надається підприємствам, які не мають заборгованості з виплати заробітної плати, що виникла до зупинення (скорочення) виробництва; не мають непогашеної заборгованості щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період до 01 січня 2011 року та (або) заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що виникли до зупинення (скорочення) виробництва; не мають несплачених фінансових санкцій за недодержання норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та (або) Закону України «Про зайнятість населення».

1.5. Право на допомогу по частковому безробіттю мають працівники, які протягом 12 місяців, що передували місяцю, в якому почалося скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, працювали не менше шести календарних місяців, за яких сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому, ніж мінімальний розмір страхового внеску, та у яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 і більше відсотків на місяць. Право на зазначену допомогу також мають особи, які перебували у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і на день початку зупинення (скорочення) виробництва приступили до роботи.

1.6. Допомога по частковому безробіттю не надається у разі, коли:

зупинення (скорочення) виробництва носить сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;

є можливість працевлаштування (тимчасового переведення) працівників на період зупинення (скорочення) виробництва на інших дільницях, у цехах;

працівник:

письмово відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу на підприємстві з повним робочим днем (тижнем);

працює на цьому підприємстві за сумісництвом;

проходить на підприємстві альтернативну (невійськову) службу;

залучений до профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків, передбачених статтею 71 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

 

II. Надання допомоги по частковому безробіттю

2.1. Про можливе зупинення (скорочення) виробництва підприємство письмово повідомляє (далі — повідомлення) територіальний орган за місцем взяття на облік як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не пізніше дати початку зупинення (скорочення) виробництва.

2.2. Територіальний орган за погодженням з підприємством організовує заходи щодо запобігання вивільненню працівників.

2.3. У разі зупинення (скорочення) виробництва підприємство подає територіальному органу заяву та такі документи:

копію наказу підприємства про зупинення (скорочення) виробництва, завірену печаткою підприємства, в якому зазначено обставини, що призвели до зупинення (скорочення) виробництва, його початок та тривалість, а також що зупинення (скорочення) виробництва охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників підприємства або цеху, дільниці, у яких скорочення робочого часу становить 30 і більше відсотків на місяць;

копію спільного рішення підприємства та виборного органу профспілкової організації або вільно обраного представника (представників) працівників підприємства (у разі відсутності первинної профспілкової організації), з якою (яким) укладено колективний договір, за результатами консультацій між ними про те, що зупинення (скорочення) виробництва є вимушеним (вичерпано всі можливі заходи запобігання);

відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю, відповідно до пункту 1.5 розділу I цього Порядку (далі — відомості);

документ органу державної влади України та/або іноземної держави, що підтверджує обставини, які призвели до зупинення (скорочення) виробництва (за наявності).

2.4. Територіальний орган вживає заходів щодо залучення до громадських робіт працівників (за їх бажанням) у разі їх обліку в територіальному органі на умовах, визначених чинним законодавством.

Допомога по частковому безробіттю таким працівникам надається в межах строку зупинення (скорочення) виробництва на підприємстві з наступного дня після закінчення їх участі в громадських роботах на умовах, визначених цим Порядком.

2.5. Територіальний орган забезпечує подання на розгляд комісії узагальненої інформації про результати вжитих територіальним органом заходів щодо запобігання вивільненню працівників та інформації про відсутність або наявність заборгованості зі сплати підприємством єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

2.6. Персональний склад комісії затверджується територіальним органом і включає: представника територіального органу у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (одна особа); представників територіального органу (три особи); представника структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (праці та зайнятості) місцевої державної адміністрації (одна особа); представника управління (управління) економіки місцевої державної адміністрації (одна особа); представника територіального органу Державної інспекції України з питань праці (одна особа); представників сторін соціального діалогу від профспілкового органу (дві особи); представників сторін соціального діалогу від роботодавців (дві особи).

Очолює комісію заступник керівника територіального органу або особа, яка його заміщує.

Питання про надання або відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю розглядається комісією протягом 10 календарних днів з дати подання підприємством заяви та документів, зазначених у пункті 2.3 цього розділу.

2.7. Засідання комісії скликається головою (залежно від кількості поданих підприємствами заяв) або на вимогу однієї третини членів комісії. Засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин членів комісії.

Висновок комісії носить рекомендаційний характер та оформлюється протоколом засідання комісії, що затверджується більшістю голосів присутніх.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.

2.8. Рішення про надання або відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю приймається керівником територіального органу та оформлюється наказом територіального органу протягом 5 календарних днів після отримання висновку комісії.

У разі прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю територіальний орган протягом 5 календарних днів рекомендованим листом з повідомленням про вручення надсилає підприємству проект договору про надання допомоги по частковому безробіттю за зразком згідно з додатком 1 до цього Порядку, який укладається між територіальним органом та підприємством та в якому визначаються права та обов’язки сторін, порядок перерахування підприємству коштів Фонду та виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю, гарантії зайнятості працівників, відповідальність сторін, порядок внесення змін та умови розірвання і припинення договору.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю територіальний орган протягом 5 календарних днів повідомляє про таке рішення підприємство рекомендованим листом з повідомленням про вручення із зазначенням обґрунтування причин прийняття такого рішення.

 

III. Виплата, розмір та тривалість надання допомоги по частковому безробіттю

3.1. Перерахування підприємству коштів для виплати допомоги по частковому безробіттю здійснюється територіальним органом щомісяця протягом 15 робочих днів після отримання від підприємства відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги частини другої статті 47 Закону України «Про зайнятість населення» (додаток 2*).

* Не публікується. — Прим. ред.

3.2. Підприємство виплачує кошти працівникам у строк не більше ніж 3 робочі дні після їх надходження на рахунок підприємства за окремою платіжною відомістю для виплат допомоги по частковому безробіттю (відомості на виплату грошей). Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника (відомості на виплату грошей) подається територіальному органу не пізніше 10 календарних днів після виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю.

У разі скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва у працівників, які не були включені до відомостей про осіб, щодо яких прийнято рішення про надання допомоги по частковому безробіттю, підприємство додатково подає територіальному органу на розгляд комісії відомості про таких осіб і копію спільного рішення підприємства та виборного органу профспілкової організації або вільно обраного представника (представників) працівників підприємства (у разі відсутності первинної профспілкової організації), з якою (яким) укладено колективний договір, про те, що зупинення (скорочення) виробництва є вимушеним (вичерпано всі можливі заходи запобігання).

3.3. Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється підприємством з першого дня зупинення (скорочення) виробництва у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більш як 180 календарних днів протягом року.

3.4. Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Розмір допомоги визначається під час затвердження бюджету Фонду, виходячи з фінансових можливостей, і не може перевищувати прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом.

3.5. Підприємство не може звернутися за наступним одержанням з Фонду коштів для виплати працівникам, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю, раніше ніж через рік після закінчення строку виплати допомоги по частковому безробіттю.

3.6. Підприємство відповідає за достовірність документів і відомостей, що є підставою для надання допомоги по частковому безробіттю та цільове використання коштів Фонду.

3.7. У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю (розірвання трудового договору протягом 6 місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів — протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги по частковому безробіттю), з дня закінчення виплати допомоги по частковому безробіттю з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40, пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України), кошти, отримані підприємством, повертаються до Фонду в повному обсязі у розмірі виплаченої допомоги по частковому безробіттю звільненої особи.

Допомога по частковому безробіттю не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України.

Територіальний орган на підставі інформації з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування про припинення трудових відносин з особами, які отримували допомогу по частковому безробіттю, повідомляє про це територіальний орган Державної інспекції України з питань праці.

3.8. За наявності підстав територіальний орган вживає заходів щодо повернення в повному обсязі коштів, наданих підприємству для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю.

3.9. Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю не надаються підприємствам, якими не дотримано вимоги статті 47 Закону України «Про зайнятість населення» та цього Порядку.

3.10. Територіальний орган контролює цільове використання коштів, що перераховуються підприємству для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю, та має право отримувати від підприємства необхідні пояснення з цих питань, в тому числі в письмовій формі.

Територіальний орган має право перевіряти достовірність відомостей, поданих підприємством для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання підприємством виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю в разі відмови або перешкоджання з боку підприємства у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання підприємством коштів Фонду.

3.11. Спори, що виникають з питань надання та цільового використання коштів для виплати підприємством допомоги по частковому безробіттю працівникам, розглядаються у встановленому законодавством порядку.

 

Директор Департаменту ринку праці та зайнятості М. Лазебна

 

img 1
img 2
img 3

 



коментар редакції

Надання допомоги по частковому безробіттю по-новому

На виконання норм ст. 47 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість) Мінсоцполітики наказом від 07.03.2013 р. № 103 затвердило Порядок надання допомоги по частковому безробіттю (далі — Порядок).

Під частковим безробіттям розуміється вимушене тимчасове скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу* у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції з причин економічного, технологічного і структурного характеру без припинення трудових відносин. Визначення зупинення (скорочення) виробництва надано в абзаці третьому п. 1.2 Порядку (див. на с. 7).

* Нагадаємо: згідно зі ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Проте при цьому в колективному договорі може бути встановлена менша нормальна тривалість робочого часу (наприклад, 35-годинний робочий тиждень).

Виплату допомоги по частковому безробіттю працівникам здійснюють підприємства, але за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття . Однак для отримання допомоги по частковому безробіттю як з боку роботодавця, так і з боку працівників, має бути виконана низка умов.

Так, отримати допомогу по частковому безробіттю для своїх працівників можуть тільки підприємства, які не мають:

— заборгованості з виплати заробітної плати, що виникла до зупинення (скорочення) виробництва;

— непогашеної заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період до 01.01.2011 р. та (або) заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), що виникли до зупинення (скорочення) виробництва;

— несплачених фінансових санкцій за недотримання норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III (далі — Закон № 1533) та (або) Закону про зайнятість від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

Ураховуючи, що таке явище, як зупинення (скорочення) виробництва, можливе тільки на виробничих підприємствах, то при виконанні зазначених вище умов на отримання допомоги по частковому безробіттю зможуть претендувати тільки такі підприємства.

Тепер про вимоги до працівників. Право на допомогу мають працівники, які працюють на цьому підприємстві за основним місцем роботи, і при цьому:

— протягом 12 місяців, що передували місяцю, у якому почалося скорочення тривалості робочого часу, працювали не менше 6 календарних місяців, за які сплачено ЄСВ у розмірі не менше мінімального розміру страхового внеску, та в яких скорочення тривалості робочого часу становить 50 % і більше на місяць;

— перебували у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та на день початку зупинення (скорочення) виробництва приступили до роботи.

Не мають права претендувати на отримання допомоги по частковому безробіттю особи, які:

— проходять на цьому підприємстві альтернативну (невійськову) службу;

— залучені до профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків, передбачених ст. 71 Закону № 1533;

— відмовилися у письмовій формі від працевлаштування (тимчасового переведення) на відповідну роботу з повним робочим днем (тижнем);

— отримують оплату часу простою, а також доплату до попереднього середнього заробітку під час освоєння нового виробництва (продукції) згідно зі ст. 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

Для подальшого отримання допомоги по частковому безробіттю для своїх працівників підприємство має письмово повідомити територіальний орган Державної служби зайнятості (далі — терорган ДСЗ) за місцем узяття на облік як платника ЄСВ) про можливе зупинення (скорочення) виробництва не пізніше дати початку такого зупинення (скорочення). А в разі зупинення (скорочення) до тероргану ДСЗ необхідно подати пакет документів, перелік яких наведено в п. 2.3 Порядку (див. на с. 8).

Комісія з питань надання допомоги по частковому безробіттю розглядає питання про надання або відмову в наданні допомоги протягом 10 календарних днів із дати подання підприємством заяви та необхідних документів. Протягом 5 календарних днів після отримання висновку комісії керівник тероргану ДСЗ приймає рішення про надання або відмову в наданні допомоги підприємству. Після прийняття рішення протягом 5 календарних днів терорган ДСЗ рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляє роботодавцю:

— проект договору (додаток 1 до Порядку), якщо прийнято позитивне рішення;

— повідомлення із зазначенням причин прийняття рішення, якщо воно негативне.

Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівнику було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу). Водночас конкретний розмір допомоги визначається при затвердженні бюджету Фонду виходячи з фінансових можливостей і не може перевищувати розміру прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб (з 01.01.2013 р. по 30.11.2013 р. — 1147 грн., з 01.12.13 р. — 1218 грн.).

Після укладення договору про надання допомоги по частковому безробіттю підприємство щомісячно повинне надавати до тероргану ДСЗ відомості про осіб, які мають право на таку допомогу за формою додатка 2 до Порядку. Протягом 15 робочих днів після отримання вказаних відомостей терорган ДСЗ перераховує кошти на виплату допомоги на рахунок роботодавця.

Підприємство зобов’язане виплатити працівникам допомогу протягом 3 робочих днів після її отримання від тероргану ДСЗ. Виплата здійснюється за окремою відомістю на виплату грошей, копію якої протягом 10 календарних днів після виплати допомоги необхідно подати до тероргану ДСЗ.

Підприємство виплачує працівникам допомогу по частковому безробіттю в межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більше 180 календарних днів протягом року. При цьому підприємство не може звернутися за наступним отриманням з Фонду коштів для виплати допомоги працівникам, яким вона виплачувалася, раніше, ніж через рік після закінчення строку виплати такої допомоги.

Роботодавець зобов’язаний повернути тероргану ДСЗ кошти, отримані для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю, якщо протягом 6 місяців (періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги) із дня закінчення виплати допомоги із працівником було розірвано трудовий договір із таких причин:

— у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці (п. 1 ст. 40 КЗпП);

— за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП);

— за власним бажанням працівника у зв’язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного або трудового договору (ч. 3 ст. 38 КЗпП).

Відомості про зупинення трудових відносин з працівниками тероргани ДСЗ черпають із Держреєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (сюди вони потрапляють зі звітів про ЄСВ) та передають їх до територіальних органів Державної інспекції з питань праці.

Наказ від 07.03.2013 р. № 103 набрав чинності з 07.06.2013 р.). З цієї ж дати втратив чинність наказ від 07.02.2009 р. № 45, яким затверджено Перелік причин тимчасового припинення виробництва, що призводять до часткового безробіття, та Порядок фінансування виплат по частковому безробіттю та надання допомоги по частковому безробіттю.

 

Катерина Скрипкіна

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно