Додаток № 2
до наказу Міністерства екології
та природних ресурсів України
від 28.05.2013 р. № 237*
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСЛУГИ
видача дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
для об’єктів першої групи
(назва адміністративної послуги)
Міністерство екології та природних ресурсів України
(найменування суб’єкта надання адміністративної послуги)
| Інформація про суб’єкта надання адміністративної послуги | ||
| 1. | Місцезнаходження суб’єкта надання адміністративної послуги | 03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, каб. 406 |
| 2. | Інформація щодо режиму роботи суб’єкта надання адміністративної послуги | Понеділок — четвер: з 9:00 до 18:00 |
| 3. | Телефон/факс (довідки), адреса електронної пошти та веб-сайт суб’єкта надання адміністративної послуги | Тел.: (044) 206-31-67; 206-31-30 |
| Нормативні акти, якими регламентується надання адміністративної послуги | ||
| 4. | Закони України | Закон України «Про охорону атмосферного повітря» |
| 5. | Акти Кабінету Міністрів України | Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян — підприємців, які отримали такі дозволи» |
| 6. | Акти центральних органів виконавчої влади | Наказ Мінприроди України від 09.03.2006 р. № 108 «Інструкція про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян — підприємців», зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.03.2006 р. за № 341/12215 (далі — Інструкція) |
| Умови отримання адміністративної послуги | ||
| 7. | Вичерпний перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, а також вимоги | Перелік документів, необхідних для отримання дозволу: |
| 8. | Порядок та спосіб подання документів, необхідних для отримання адміністративної послуги | Особисто або поштою |
| 9. | Платність (безоплатність) надання адміністративної послуги | Безоплатно |
| 10. | Строк надання адміністративної послуги | Протягом 30 днів з дня надходження документів |
| 11. | Перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги | Наявність зауважень |
| 12. | Результат надання адміністративної послуги | 1. У разі відсутності зауважень видається дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами для об’єктів першої групи; |
| 13. | Способи отримання відповіді (результату) | Дозвіл на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами для об’єктів першої групи видається згідно з поданою заявою особисто заявникові або представнику за довіреністю або надсилається заявникові поштою; |
* Текст наказу та додатки 1, 3, 4, 6 не публікуються. — Прим. ред.
Додаток № 5
до наказу Міністерства екології
та природних ресурсів України
від 28.05.2013 р. № 237
ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСЛУГИ
видача дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами
для об’єктів першої групи
(назва адміністративної послуги)
Міністерство екології та природних ресурсів України
(найменування суб’єкта надання адміністративної послуги)
| Етапи опрацювання заяви про надання адміністративної послуги | Відповідальна особа | Структурні підрозділи Мінприроди України, відповідальні за етап (дію, рішення) | Строки виконання етапів |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. Надходження заяви про видачу дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами для об’єктів першої групи (далі — дозвіл) | Спеціаліст відділу забезпечення документообігу, контролю та роботи із зверненнями громадян | Департамент організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра | В порядку надходження документів |
| 2. Надання доручення заступником Міністра Управлінню державного екологічного та геологічного моніторингу щодо розгляду заяви | Заступник Міністра | Заступник Міністра | 1 день |
| 3. Надання доручення керівництвом Управління державного екологічного та геологічного моніторингу відділу атмосферного повітря щодо опрацювання заяви | Начальник Управління | Управління державного екологічного та геологічного моніторингу | 1 день |
| 4. Розгляд заяви про видачу дозволу та перевірка комплектності документів | Спеціаліст відділу атмосферного повітря Управління державного екологічного та геологічного моніторингу | Управління державного екологічного та геологічного моніторингу | 10 днів |
| 5. Підготовка проекту дозволу чи проекту листа із зауваженнями | Спеціаліст відділу атмосферного повітря Управління державного екологічного та геологічного моніторингу | Управління державного екологічного та геологічного моніторингу | 2 дні |
| 6. Візування проекту дозволу чи проекту листа з зауваженнями керівництвом Управління державного екологічного та геологічного моніторингу | Заступник начальника Управління, Начальник Управління | Управління державного екологічного та геологічного моніторингу | 2 дні |
| 7. Підписання дозволу | Заступник Міністра | Заступник Міністра | 2 дні |
| 8. Видача дозволу чи листа із зауваженнями особисто заявнику або його представнику за довіреністю | Спеціаліст відділу атмосферного повітря Управління державного екологічного та геологічного моніторингу | Управління державного екологічного та геологічного моніторингу | в день особистого звернення особи |
| Направлення | Спеціаліст відділу забезпечення документообігу, контролю та роботи із зверненнями громадян | Департамент організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра | 3 дні з дня реєстрації листа |
Оскарження результату надання послуги здійснюється відповідно до адміністративного законодавства.
коментар редакції
Дозвіл на викиди в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення:
отримуємо за правилами
Як і передбачено ст. 8 Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 р. № 5203-VI (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 101, с. 5), суб’єкти надання адмінпослуг продовжують затверджувати інформаційні та технологічні картки на кожну свою послугу. Слідом за Держслужбою з питань захисту персональних даних (відповідні картки цього держоргану опубліковано в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 44, с. 5) до роботи взялося Мінприроди.
Із низки адміністративних послуг, що надаються цим міністерством, ми вирішили ознайомити читачів із регламентом надання найбільш відомої, яка має назву «Видача дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами для об’єктів першої групи».
Донедавна необхідність отримання такого дозволу, а також дозвільний орган (територіальне відділення органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, тобто Мінприроди) щодо всіх без винятку стацджерел установлювалися ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.92 р. № 2707-XII (далі — Закон № 2707). Про процедуру отримання згаданого дозволу, що діяла тоді, а також про відповідальність за експлуатацію стаціонарних джерел без нього, ми розповідали в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 28, с. 39.
На сьогодні, у зв’язку з остаточним набуттям чинності Законом України від 16.10.2012 р. № 5456-VI, яким було внесено певні корективи до ст. 11 Закону № 2707, указана процедура зазнала доволі істотних змін.
По-перше, усі стацджерела, що здійснюють шкідливі викиди в атмосферу, поділено законодавцем на три групи:
а) перша група — об’єкти, що підлягають державному обліку* та мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні упроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування;
б) друга група — об’єкти, що підлягають державному обліку та не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування;
в) третя група — об’єкти, що не належать до першої та другої груп.
* Зауважимо: необхідність узяття на державний облік об’єктів, які шкідливо впливають або можуть шкідливо впливати на здоров’я людей та на стан атмосферного повітря, установлено ст. 31 Закону № 2707, а порядок ведення такого обліку визначено постановою КМУ від 13.12.2001 р. № 1655.
Ось приклад такого поділу, наведений у листі Мінприроди України від 30.01.2007 р. № 842/10/2-8, що буде корисним для суб’єктів господарювання, які здійснюють викиди в атмосферу котельними (а таких, насправді, переважна більшість). Отже, котельні (теплові станції, які мають одну або декілька теплових установок, що споживають органічне паливо та виробляють теплову енергію) для отримання дозволу на викиди слід поділити на три групи:
а) перша група — котельні, у складі яких є технологічне устаткування (котлоагрегат, газотурбінна установка, установка комбінованого циклу тощо), призначене для вироблення теплової, механічної енергії, у тому числі й когенераційні установки, шляхом перетворення хімічної енергії палива, загальна сумарна потужність якого більше 50 МВт;
б) друга група — котельні, загальна сумарна потужність яких менше 50 МВт та які взято на державний облік;
в) третя група — котельні, загальна сумарна потужність яких менше 50 МВт та які не взято на державний облік.
По-друге, тепер дозвільний орган, уповноважений видавати спецдозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, визначається залежно від групи, до якої потрапляє той чи інший об’єкт:
— для об’єктів другої і третьої груп це будуть обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, орган виконавчої влади АР Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. Відповідні повноваження від терорганів Мінприроди їм було передано з 19 травня цього року;
— для об’єктів першої групи дозволи видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, тобто безпосередньо Мінприроди*.
* Для об’єктів усіх груп потрібне також погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, тобто з Держсанепідслужбою України.
Саме для об’єктів першої групи і призначені опубліковані сьогодні інформаційна та технологічна картки, розроблені Мінприроди. Сподіваємося, що інформація, наведена в них, стане у пригоді багатьом, адже важливість отримання таких дозволів важко переоцінити. Крім того, що, як і раніше, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (усіх груп!) можуть здійснюватися тільки після отримання спеціального дозволу, власне дозвіл дозволяє коректно визначити перелік забруднюючих речовин та їх фактичні обсяги в цілях сплати екологічного податку (подробиці див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 82, с. 32; 2013, № 26, с. 15). Як бачимо, без такого дозволу все одно не обійтися, тому краще потурбуватися про його наявність своєчасно.
Водночас не можна оминути увагою інформацію про те, що з ініціативи самих податківців обов’язок сплачувати екоподаток у частині викидів від стаціонарних джерел у майбутньому планується покласти на так званих податкових агентів — суб’єктів господарювання, які видобувають та імпортують природний газ, а також деякі інші види палива, придатні до використання у стацджерелах. Вочевидь, це полегшить долю безлічі дрібних платників податків, вимушених сьогодні під загрозою значних штрафів сплачувати незначні суми «стаціонарного» екоподатку та звітувати за ним. Проте, коли така ініціатива втілиться в життя, сказати важко…
Утім, навіть якщо це колись і станеться, то без спецдозволів на викиди від стаціонарних джерел забруднення їм все одно не обійтися, оскільки до цього зобов’язує не лише податкове, а й природоохоронне законодавство. У зв’язку з цим закликаємо всіх, не відкладаючи надовго, отримати відповідні дозволи та не боятися в подальшому ані адмінвідповідальності у вигляді накладення штрафу на посадових осіб згідно зі ст. 78 КпАП (від 5 до 8 нмдг, тобто від 85 до 136 грн.), ані претензій від екологів щодо відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря (це передбачено ст. 34 Закону № 2707).
Ігор Хмелевський
