Пошта редакції. Послуги банку за розрахунково-касове обслуговування в Реєстрі податкових накладних

Послуги банку за розрахунково-касове обслуговування в Реєстрі податкових накладних

Як ми розуміємо, незважаючи на те що послуги банку з розрахунково-касового обслуговування (РКО) не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI) і на них податкова накладна не виписується, показувати в розділі II Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) отримані послуги банку з РКО потрібно. Згідно з п. 1 розд. IV Порядку ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну України від 17.12.2012 р. № 1340, у розділі II Реєстру відображаються документи, на підставі яких здійснюється облік придбання товарів/послуг. Щодо придбання послуги банку з РКО такими документами є банківська виписка або (рідше) акт наданих послуг (меморіальний ордер).

Якщо згідно з договором оплата за РКО справляється банком після закінчення місяця на підставі акта наданих послуг (меморіального ордера), то такі послуги включаються до розділу II Реєстру за таким актом (меморіальним ордером). Якщо ж єдиний акт не оформлюється, а витрати на РКО відображаються на підставі виписок, то в цьому випадку послуги РКО заносяться до розділу II Реєстру за кожною випискою банку (див. лист ДПСУ від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 93, с. 6).

При цьому в обох випадках відомості про операцію вносяться до розділу II Реєстру так:

— у графі 1 «№ з/п» записується порядковий номер, що відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі, та проставляється у графі 4;

— у графах 2 «дата отримання» і 3 «дата складання» указуються відповідно дати отримання та виписування документа (акта/меморіального ордера або банківської виписки);

— у графі 5 «вид документа» Реєстру проставляється «БО» (у названому вище листі податківці пропонували вказувати в цій графі «НП», проте ще тоді ми вважали подібний варіант некоректним, оскільки більшість банків є платниками ПДВ);

— у графі 7 «індивідуальний податковий номер» податківці у своїй консультації в ЄБПЗ, розд. 101.21 рекомендують проставляти «0», проте на практиці сервер Міндоходів не пропускає електронні копії реєстрів, у яких ІПН постачальника позначено як «0». У зв’язку з цим на практиці в цій графі слід зазначати ІПН банку. Дізнатися цей ІПН можна декількома способами, зокрема:

у Реєстрі платників ПДВ, розміщеному на офіційному сайті Міндоходів*, за кодом ЄДРПОУ або за повною назвою платника;

у відділенні банку в так званому «Куточку споживача»**;

— у графі 8 указується загальна сума придбання;

— у графах 9, 11, 13 і 15 зазначається вартість послуг (залежно від напряму подальшого використання таких послуг);

— у графах 10, 12, 14, 16 відповідно проставляється «0».

Максим Нестеренко, економіст-аналітик

** Згідно з п. 3.16 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 07.11.2011 р. № 1394 у приміщенні платника та в усіх його філіях (відділеннях), представництвах у доступних для огляду місцях повинні розміщуватися копії Свідоцтва платника ПДВ, достовірність яких засвідчена податковим органом.