Теми статей
Обрати теми

Матеріальна допомога: запитували? Відповідаємо!

Редакція ПБО
Стаття

Матеріальна допомога: запитували? Відповідаємо!

 

Цю статтю присвячено відповідям на запитання наших читачів, що стосуються порядку та умов надання матеріальної допомоги працівникам підприємств, особливостям її відображення в обліку та звітності.

Лілія УШАКОВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор», l.ushakova@id.factor.ua

 

Документи статті

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Перелік № 1170 — Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.

Лист № 351 — лист ДПСУ від 11.01.2013 р. № 351/6/17-1115.

 

Підприємство надає матеріальну допомогу працівникам раз на рік перед виходом у відпустку. Чи вважатиметься така допомога разовою? Як оподатковується така допомога?

Інструкція № 5 розрізняє два види матеріальної допомоги:

1) матеріальна допомога, що має систематичний характер (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5);

2) матеріальна допомога разового характеру (п. 3.31 Інструкції № 5).

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надається всім або більшості працівників за підставами та з періодичністю, обумовленими в колективному договорі підприємства або в трудових договорах працівників. Прикладами такої матеріальної допомоги можуть бути матеріальна допомога на оздоровлення при наданні відпустки, матеріальна допомога до Нового року тощо.

Матеріальна допомога систематичного характеру включається до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат на підставі п.п. 2.3.3 Інструкції № 5.

Що стосується матеріальної допомоги разового характеру, то вона надається підприємством окремим працівникам, наприклад, у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання. Необхідність отримання такої матеріальної допомоги виникає раптово, а рішення про видачу та розмір такої допомоги приймає керівник підприємства на власний розсуд.

Отже, матеріальна допомога є разовою при виконанні таких умов:

1) допомога виплачується окремому працівнику;

2) необхідність її отримання виникла раптово;

3) підставою для її виплати є заява працівника;

4) допомога має цільовий характер: надається у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання;

5) розмір допомоги визначає керівник підприємства.

На підставі п. 3.31 Інструкції № 5 матеріальна допомога разового характеру не включається до фонду оплати праці.

Підсумовуючи викладене, робимо висновок: матеріальна допомога, що надається раз на рік усім працівникам перед виходом у відпустку, про яку йдеться у запитанні, є систематичною, а не разовою.

Оскільки матеріальна допомога систематичного характеру, що надається роботодавцем найманим працівникам, входить до фонду оплати праці, то на неї нараховуватиметься та з неї утримуватиметься ЄСВ (п.п. 2.3.3 Інструкції № 5).

Для цілей обкладення податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) матеріальна допомога систематичного характеру є заробітною платою на підставі п.п. 14.1.48 ПКУ. У зв’язку з цим сума такої допомоги:

1) ураховується при визначенні права працівника на податкову соціальну пільгу (далі — ПСП);

2) при визначенні об’єкта оподаткування зменшується на суму ЄСВ та ПСП (за наявності права на неї);

3) обкладається ПДФО за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ, а саме 15 % і 17 %.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ матеріальна допомога, що має систематичний характер, відображається у складі заробітної плати з ознакою доходу «101».

Незважаючи на те що матеріальна допомога систематичного характеру включається до фонду оплати праці, для правомірного відображення її суми у складі витрат підприємства слід передбачити проведення цієї виплати в колективному (трудовому) договорі в розділі «Оплата праці». У цьому випадку її сума потрапить до витрат на підставі пп. 138.8.2, 138.8.5, 138.10.2, 138.10.3 і п. 142.1 ПКУ. Суми ЄСВ, нарахованого на суми матеріальної допомоги систематичного характеру, відносяться на витрати на підставі п.п. 138.10.4, п. 143.1 ПКУ.

 

Працівник підприємства звернувся з проханням надати йому нецільову допомогу у зв’язку із сімейними обставинами. Керівник підприємства прийняв рішення надати йому таку допомогу в матеріальній формі продукцією власного виробництва. Вартість продукції за звичайною ціною становить 10000 грн. (у тому числі ПДВ — 1666,67 грн.). Зарплата працівника в місяці надання допомоги склала 3000 грн. Як обкладається така допомога ПДФО?

Згідно з п.п. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суму граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року. У 2013 році, розмір такої нецільової благодійної допомоги, що не обкладається ПДФО, становить 1610,00 грн.

Отже, право на невключення до оподатковуваного доходу нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, має будь-який платник податку, якщо виконуються такі дві умови:

1) така допомога надається юридичною або фізичною особою, яка є резидентом України;

2) сума нецільової благодійної допомоги сукупно за рік не перевищує 1610 грн.

У разі невиконання першої умови вся сума нецільової благодійної допомоги включатиметься до оподатковуваного доходу платника податків. Якщо ж не виконується друга умова, то частина нецільової благодійної допомоги, що дорівнює 1610 грн., не обкладатиметься ПДФО, а частина, що перевищує зазначену суму, увійде до складу оподатковуваного доходу отримувача.

І ще один важливий момент, пов’язаний з наданням такої допомоги. У заяві про її надання працівник підприємства повинен указати, що він просить надати саме нецільову благодійну допомогу у зв’язку із сімейними обставинами. Це буде підставою для її необкладення ПДФО в разі дотримання перелічених вище умов.

Що стосується оподатковуваної частини нецільової благодійної допомоги, то її сума не підсумовується із заробітною платою працівника — отримувача такої допомоги. Це пов’язане з тим, що оподатковувана нецільова благодійна допомога не включається до поняття «заробітна плата» для цілей ПКУ. Така оподатковувана нецільова благодійна допомога є для її отримувача доходом у вигляді додаткового блага. Тому якщо працівник — отримувач цієї допомоги має право на ПСП, то оподатковувана сума наданої йому нецільової благодійної допомоги не включатиметься до доходу, що порівнюється з граничним розміром заробітної плати, яка дає право на ПСП.

Оскільки в запитанні вказано, що нецільову благодійну допомогу надано працівнику в негрошовій формі, то до складу оподатковуваного доходу працівника оподатковувана частина такої допомоги має потрапити з урахуванням «натурального» коефіцієнта, розрахунок якого здійснюється згідно з п. 164.5 ПКУ за формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К — коефіцієнт;

Сп — ставка податку, установлена для такого доходу на момент нарахування.

Звертаємо увагу: з 01.01.2013 р. для визначення звичайної ціни необхідно застосовувати ст. 39 ПКУ. Докладно про методи визначення звичайної ціни читайте в тематичному номері «Звичайні ціни» (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 5).

Дохід у вигляді додаткового блага, до якого належить оподатковувана частина нецільової благодійної допомоги, оподатковується за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ: 15 % і 17 %. Нагадаємо: ставка 15 % застосовується до бази оподаткування, що не перевищує 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2013 році — 11470 грн.). До суми перевищення застосовується ставка податку 17 %.

При цьому, оскільки ставки 15 % і 17 % застосовуються до загального місячного оподатковуваного доходу, то з граничним розміром (у 2013 році — 11470 грн.) слід порівнювати загальну суму нарахованого працівнику його роботодавцем доходу за місяць, тобто загальну суму заробітної плати та матеріальної допомоги. І тут цілком резонно виникає питання про черговість застосування ставок 15 % і 17 % до доходів, нарахованих одним податковим агентом протягом місяця. На думку ДПСУ, висловлену в листі від 03.02.2011 р. № 2346/6/17-0715, № 2918/7/17-0717 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 12, с. 12), якщо до складу загального місячного оподатковуваного доходу входить не лише зарплата, а й інші доходи, для яких установлено інші правила оподаткування, з метою застосування ставок 15 % і 17 % у першу чергу слід ураховувати доходи, що входять до складу заробітної плати, а далі формувати оподатковуваний дохід у міру виникнення у платника податків кожного з видів оподатковуваного доходу (на підставі підтвердження факту/дати виникнення доходу первинними документами, зокрема наказами про виплату/надання певних видів доходів). Водночас, на наш погляд, у такій ситуації логічніше було б ураховувати всі виплати, уключаючи зарплату, у хронологічному порядку.

Що стосується ЄСВ, то нецільова благодійна допомога не включається до бази справляння ЄСВ, оскільки не входить до фонду оплати праці (див. п. 3.31 Інструкції № 5).

Повертаючись до питання визначення бази оподаткування в разі надання працівнику оподатковуваної нецільової благодійної допомоги (її частини) у негрошовій формі, зазначимо: до частини нецільової благодійної допомоги, що оподатковуватиметься за ставкою 15 %, роботодавцю необхідно буде застосувати «натуральний» коефіцієнт 1,176471, до частини, яка оподатковуватиметься за ставкою 17 % — 1,204819.

Використовуючи умови запитання, визначимо суму ПДФО, яку підприємство має утримати із загального доходу працівника за місяць, в якому йому було надано нецільову благодійну допомогу та заробітну плату.

Загальний оподатковуваний місячний дохід працівника складатиметься із суми заробітної плати за місяць та оподатковуваної частини нецільової благодійної допомоги.

База оподаткування доходу у вигляді заробітної плати дорівнює:

3000,00 - (3000,00 х 3,6 : 100) = 2892,00 (грн.).

Оскільки вона не перевищила межу в 11470,00 грн., то з усієї суми доходу у вигляді заробітної плати утримуватиметься ПДФО за ставкою 15 %.

Крім доходу, у вигляді заробітної плати, ставку 15 % може бути застосовано до частини нарахованої оподатковуваної нецільової благодійної допомоги, що дорівнює 8578,00 грн. (11470,00 грн. - 2892,00 грн.).

Визначимо, яка «чиста» сума відповідатиме нарахованій сумі 8578,00 грн.:

8578,00 : 1,176471 = 7291,30 (грн.)

Нецільову благодійну допомогу надано працівнику в сумі 10000,00 грн. Ця сума, як уже зазначалося, є для працівника «чистою» сумою, отриманою на руки. Частина цієї нецільової благодійної допомоги, що дорівнює 1610,00 грн., не обкладатиметься ПДФО згідно з п.п. 170.7.3 ПКУ. Отже, «чистий» дохід працівника у вигляді оподатковуваної нецільової благодійної допомоги дорівнює 8390,00 грн. (10000,00 грн. - 1610,00 грн.). Ця сума доходу (8390,00 грн.) перевищує розрахункову величину (7291,30 грн.). Отже, для приведення «чистої» суми оподатковуваної нецільової благодійної допомоги до нарахованої підприємству слід застосувати два коефіцієнти:

— коефіцієнт 1,176471 — до доходу 7291,30 грн.;

— коефіцієнт 1,204819 — до доходу 1098,70 грн. (8390,00 грн. - 7291,30 грн.).

Нарахована сума доходу у вигляді оподатковуваної нецільової благодійної допомоги, до якої застосовуватиметься ставка 15 %, становитиме:

7291,30 х 1,176471 = 8578,00 (грн.).

Нарахована сума доходу у вигляді оподатковуваної нецільової благодійної допомоги, до якої застосовуватиметься ставка 17 %, складе:

1098,70 х 1,204819 = 1323,73 (грн.).

Розрахуємо суму податку, яку підприємство повинне утримати із заробітної плати працівника та доходу у вигляді оподатковуваної нецільової благодійної допомоги:

(2892,00 + 8578,00) х 15 : 100 + 1323,73 х 17 : 100 = 1945,53 (грн.).

Відомості про суму наданої нецільової благодійної допомоги роботодавець повинен відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за відповідний звітний квартал. У цьому розрахунку неоподатковувана частина нецільової благодійної допомоги відображається з ознакою доходу «169», оподатковувана частина — з ознакою доходу «126». Суму заробітної плати роботодавець відобразить з ознакою доходу «101». Тобто в цьому випадку на працівника в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ буде заповнено три рядки.

Припустимо, що протягом звітного кварталу зарплата працівника не змінювалася та становила 3000 грн. на місяць. Сума ПДФО, утримана із суми зарплати, дорівнює 1301,40 грн. (2892,00 грн. х 15 : 100 х 3 міс.). Загальна сума оподатковуваної нецільової благодійної допомоги дорівнює 9901,73 грн. (8578,00 грн. + 1323,73 грн.). Сума ПДФО, утримана із суми такої допомоги, склала 1511,73 грн. Тоді підприємство відобразить у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід працівника за звітний квартал так:

 

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ

1

2

3

4

5

6

7

8

9

<…>

16

3111111111

9000

00

9000

00

1301

40

1301

40

101

17

3111111111

1610

00

1610

00

0

0

0

0

169

18

3111111111

9901

73

9901

73

1511

73

1511

73

126

<…>

 

На завершення відповіді зауважимо: працівник зобов’язаний контролювати загальну суму отриманої ним нецільової благодійної допомоги від благодійників (юридичних та фізичних осіб). І якщо її загальна сума перевищить у звітному податковому році граничний розмір (у 2013 році — 1610,00 грн.), то такому працівнику необхідно буде подати за результатами звітного року (до 1 травня) річну декларацію про майновий стан і доходи (абзац четвертий п.п. 170.7.3 ПКУ).

До складу витрат підприємства сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не включається.

 

Працівник підприємства, який згідно з наданими листками непрацездатності хворів більше місяця та продовжує хворіти, звернувся до керівництва з проханням надати йому матеріальну допомогу на лікування. Як слід документально оформити надання такої допомоги, щоб мінімізувати податкове навантаження на працівника? Як надання допомоги на лікування відобразити в податковому та бухгалтерському обліку підприємства?

ПКУ передбачено два види допомоги, яку може бути надано роботодавцем на лікування працівника підприємства. Розглянемо докладно порядок та особливості надання кожної з них.

1. Допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, що надається його роботодавцем (п.п. 165.1.19 ПКУ). Згідно з п.п. 165.1.19 ПКУ не обкладатимуться ПДФО кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податків за рахунок коштів його роботодавця за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, які компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.

Оскільки наразі систему загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні не запроваджено, то, на нашу думку, норми п.п. 165.1.19 ПКУ поширюються на загальну суму допомоги, надану роботодавцем на зазначені цілі.

Отже, на сьогодні основні вимоги для необкладення ПДФО сум допомоги на лікування та медичне обслуговування, що надається роботодавцем на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ, такі:

1) допомога надається працівнику підприємства на його лікування або медичне обслуговування;

2) працівник повинен подати підтвердні документи про понесені ним витрати на лікування.

Причому зверніть увагу, на думку ДПСУ, що наведена в листі № 351 (див. на с. 12), положення п.п. 165.1.19 ПКУ можуть застосовуватися роботодавцями виключно за фактом проведення дій з лікування та медичного обслуговування платника. Тобто отримати таку неоподатковувану допомогу на лікування платник податків — працівник підприємства може тільки за наявності документів, що підтверджують уже понесені ним витрати на лікування, та в сумі, яка дорівнює сумі таких витрат. Інших обмежень щодо розміру такої допомоги ПКУ не встановлено.

Для підтвердження фактично здійснених витрат, пов’язаних з лікуванням та медичним обслуговуванням, податківці у згаданому вище листі № 351 рекомендують платникам податків — отримувачам допомоги на лікування надавати договори, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та їх покупця (отримувача), платіжні та розрахункові документи тощо. Також зауважимо: у листі від 02.07.2004 р. № 4168/к/17-3115, який було видано ДПАУ до набуття чинності ПКУ та роз’яснював порядок надання допомоги на лікування, аналогічної до тієї, що розглядається, податківці вказували, що підтвердними документами можуть бути документи медичних закладів щодо необхідності проведення такому працівнику конкретного лікування (медичного обслуговування), а саме довідки, виписки з амбулаторних карток, рецепти, рахунки-фактури медичних закладів, договори на медичне обслуговування тощо. Однак, беручи до уваги позицію ДПСУ щодо підтвердних документів, яка ужорсточилася, необхідно, щоб серед таких документів, наданих працівником, був хоча б один документ, що підтверджує проведення оплати за лікування (платіжний, розрахунковий документ).

Зауважимо: на наш погляд, якщо у працівника до початку лікування є на руках документи, що підтверджують вартість його лікування (наприклад, рахунки-фактури медичного закладу, договори), то роботодавець може видати йому неоподатковувану допомогу на заплановане лікування за умови, що згодом цей працівник надасть документи, які підтверджують факт цільового використання отриманої допомоги. Однак, ураховуючи думку ДПСУ з цього питання, робити це небезпечно.

Якщо лікування працівника дійсно дороге і він не в змозі його оплатити самостійно, а роботодавець готовий надати допомогу такому працівнику, альтернативою може бути таке. Видача грошових коштів працівнику оформляється як видача безпроцентної позики*. Згодом, після того працівник оплатить послуги лікування, що буде підтверджено документально, оформляється повернення позики та видача працівнику неоподатковуваної допомоги на лікування вже за фактом лікування на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ.

* Про особливості надання безпроцентних позик та їх відображення в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ читайте у статті «Надаємо поворотну та безповоротну фінансову допомогу фізособам» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 62.

Допомога на лікування та медичне обслуговування надається роботодавцем на підставі заяви працівника, до якої має бути додано підтвердні документи (див. вище).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувані суми допомоги на лікування та медичне обслуговування відображаються роботодавцем з ознакою доходу «143», оподатковувані (якщо зазначені вище вимоги не дотримано) — з ознакою доходу «126», як дохід у вигляді додаткового блага.

ЄСВ із суми допомоги на лікування та медичне обслуговування, що надається згідно з п.п. 165.1.19 ПКУ, не справляється (п. 14 розд. I Порядку № 1170, п. 3.31 Інструкції № 5).

До складу витрат підприємства сума неоподатковуваної матеріальної допомоги на лікування та медичне обслуговування не включається.

Бухгалтерський облік допомоги на лікування та медичне обслуговування розглянемо на прикладі.

Приклад 1. Працівник звернувся до керівництва підприємства в лютому 2013 року з проханням про надання йому матеріальної допомоги на лікування. До заяви було додано виписку з історії хвороби, призначення лікаря з переліком необхідних для лікування ліків, чек РРО аптечної установи про придбання таких ліків на загальну суму 2500 грн.

 

№ з/п

Зміст операції

Сума,
грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1

Нараховано допомогу на лікування

2500,00

949

685

2

Виплачено допомогу на лікування

2500,00

685

301

 

2. Цільова благодійна допомога на лікування (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ). Перш ніж перейти до умов надання такої допомоги, зауважимо, що цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання (п.п. 170.7.1 ПКУ).

Основні вимоги для необкладення ПДФО сум цільової благодійної допомоги на лікування такі:

1) благодійник (фізична або юридична особа) — резидент України;

2) набувач цільової благодійної допомоги на лікування — це платник податку або члени його сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, дружина або чоловік, діти, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ)), інвалід, дитина-інвалід або дитина, в якої хоча б один із батьків є інвалідом; дитина-сирота, напівсирота; дитина з багатодітної або малозабезпеченої сім’ї; дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав;

3) допомога надається в розмірі, що не перекривається виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (до запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування неоподатковуваною вважатиметься загальна сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої набувачем на такі цілі при дотриманні всіх необхідних умов);

4) виплата допомоги здійснюється безпосередньо закладу охорони здоров’я. Тобто платник податків допомогу на руки не отримує;

5) допомога надається для компенсації вартості платних послуг лікування, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), медичних засобів та пристосувань, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів та виробів медичного призначення, затвердженого постановою КМУ від 25.03.2009 р. № 333, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (уключаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та фарфору, аборти (крім абортів, що проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції зі зміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності.

Підставою для надання цієї допомоги на лікування є заява працівника з проханням оплатити його (або членів його сім’ї першого ступеня споріднення) лікування (вартість необхідних ліків), до якої має бути додано підтвердні документи про необхідність проведення такої оплати (наприклад, рахунок на оплату медпослуг).

Цільова благодійна допомога на лікування працівника, що виплачується відповідно до п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ, не обмежена розміром. Це підтверджується в листі № 351. Проте для неї п.п. 170.7.5 ПКУ встановлено граничний строк використання. Набувач цільової благодійної допомоги на лікування має право на її використання протягом строку, установленого умовами такої допомоги, але не більше 12 місяців, наступних за місяцем її отримання. І якщо цільову допомогу на лікування не було використано та не повернено протягом зазначеного строку роботодавцю, то її має бути включено в частині невикористаної суми до річного оподатковуваного доходу працівника — набувача такої допомоги та відображено ним у річній декларації про майновий стан і доходи.

Водночас набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до органу ДПС з поданням про продовження строку використання цієї цільової благодійної допомоги, в якому мають наводитися обставини, що свідчать про неможливість її повного використання у строки, установлені п.п. 170.7.5 ПКУ.

До складу витрат підприємства сума наданої цільової благодійної допомоги на лікування не включається.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувана цільова благодійна допомога на лікування відображається з ознакою доходу «169».

ЄСВ з допомоги на лікування не справляється (п. 14 розд. I Порядку № 1170 і п. 3.31 Інструкції № 5).

Розглянемо на прикладі порядок нарахування та видачі цільової благодійної допомоги на лікування.

Приклад 2. Працівник звернувся до керівництва підприємства з проханням оплатити його лікування в медичному закладі, вартість якого становить 1500 грн. До заяви про надання цільової благодійної допомоги на лікування ним було додано виписку з амбулаторної карти, рахунок на загальну суму 1500 грн.

Цільову благодійну допомогу на лікування перераховано закладу охорони здоров’я, в якому працівник перебував на лікуванні.

 

№ з/п

Зміст операції

Сума,
грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1

Нараховано цільову благодійну допомогу

1500,00

949

685/працівник

2

Перераховано цільову благодійну допомогу закладу охорони здоров’я

1500,00

377/заклад охорони здоров’я

311

2

Здійснено залік заборгованості

1500,00

685/працівник

377/заклад охорони здоров’я

 

Підприємство за рахунок власних коштів надало матеріальну допомогу на поховання. Чи справляється із суми такої виплати ЄСВ? Чи потрібно її обкладати ПДФО?

Згідно з п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ не включаються до оподатковуваного доходу кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку, який помер, його роботодавцем за останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) такого платника податків у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 ПКУ (у 2013 році — 3220 грн.).

Як бачимо, однією з умов неоподаткування допомоги на поховання є надання такої допомоги працівнику. На жаль, зі змісту запитання, поставленого нашим читачем, не зрозуміло, чи перебував померлий у трудових відносинах із роботодавцем, який надав допомогу на поховання. Тому особливості оподаткування допомоги на поховання розглянемо для двох випадків:

1) роботодавець надає допомогу на поховання працівника, який помер;

2) роботодавець надає допомогу на поховання родича працівника, який не перебував з таким роботодавцем у трудових відносинах.

Отже, якщо роботодавець надає допомогу на поховання працівника підприємства, то сума такої допомоги, що не перевищує у 2013 році 3220 грн., не обкладатиметься ПДФО. Що стосується суми перевищення над зазначеною сумою, то вона буде для її отримувача доходом у вигляді додаткового блага та обкладатиметься ПДФО за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ — 15 і 17 %.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ роботодавець відобразить неоподатковувану суму допомоги на поховання з ознакою доходу «146», а оподатковувану (за її наявності) — з ознакою доходу «126», як дохід у вигляді додаткового блага.

Якщо допомога на поховання надається для поховання непрацівника підприємства (наприклад, працівниці підприємства на поховання померлого чоловіка, який не працював на цьому підприємстві), то вся сума наданої допомоги на поховання буде для її отримувача оподатковуваним доходом у вигляді додаткового блага.

У цьому випадку роботодавець відобразить в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ усю суму оподатковуваної допомоги з ознакою доходу «126». Звертаємо увагу: у податковому розрахунку за формою № 1ДФ слід указувати ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податку) отримувача допомоги на поховання, а не померлого працівника.

Що стосується ЄСВ, то допомога на поховання як працівника, так і непрацівника, не включається до бази справляння ЄСВ (п. 14 розд. I Порядку № 1170 та п. 3.31 Інструкції № 5).

Порядок нарахування та видачі допомоги на поховання розглянемо на прикладі.

Приклад 3. Працівник підприємства раптово помер 25 січня 2013 року. На підставі свідоцтва про смерть його було виключено з облікового складу підприємства. Підприємство надало дружині померлого працівника матдопомогу на поховання в сумі 3000 грн.

 

№ з/п

Зміст операції

Сума,
грн.

Кореспондуючі рахунки

дебет

кредит

1

Нараховано допомогу на поховання

3000,00

949

685

2

Виплачено допомогу на поховання

3000,00

685

301

 

Допомога на поховання не включається до складу витрат підприємства.

На завершення статті для зручності наших читачів наведемо таблицю з інформацією щодо оподаткування та відображення в обліку систематичної та разової матеріальної допомоги.

 

Оподаткування та відображення у звітності матеріальної допомоги,
 що надається працівнику його роботодавцем

 

Види виплат

Уключення до ФОП (норма Інструкції № 5)

Витрати

ПДФО (ознака доходу)

ПСП

ЄСВ

у частині нарахування

у частині утримання

1

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом)

+
(п.п. 2.3.3 Інструкції № 5)

+/-*

+
(101)

+

+

+

* Незважаючи на те що вказані виплати включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5, для правомірного відображення їх у складі витрат у податковому обліку можливість здійснення таких виплат слід передбачити в колективному (індивідуальному трудовому) договорі в розділі «Оплата праці». У цьому випадку підприємство зможе відобразити витрати на підставі п. 142.1 ПКУ (див. лист ДПАУ від 07.02.2012 р. № 2330/6/15-1215).

2

Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання:

2.1

— нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна

-
(п. 3.31 Інструкції № 5)

-

-*/+
(169/126)

-

-

-

* Відповідно до п.п. 170.7.3 ПКУ така благодійна допомога не обкладається ПДФО, якщо вона надається юридичною або фізичною особою, яка є резидентом України, та її сума сукупно за 2013 рік не перевищує 1610 грн. Якщо розмір допомоги, що надається у 2013 році, перевищить 1610 грн., то сума перевищення включається до оподатковуваного доходу та відображається з ознакою доходу «126».

2.2

— допомога на лікування та медичне обслуговування платника податків, що надається його роботодавцем

-
(п. 3.31 Інструкції № 5)

-

-*/+
(143/126)

-

-

-

* Згідно з п.п. 165.1.19 ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, у тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-III та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемій, згідно із Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 4004-XII за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (з моменту запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування). При виконанні цих умов така допомога на лікування, надана на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ, незалежно від її суми не підлягає оподаткуванню. Якщо вимоги п.п. 165.1.19 ПКУ не дотримуються, допомога на лікування та медичне обслуговування платника податків підлягає обкладенню ПДФО та відображається з ознакою доходу «126».

2.3

цільова благодійна допомога на лікування

-
(п. 3.31 Інструкції № 5)

-

-*/+
(169/126)

-

-

-

* Не оподатковується та відображається з ознакою доходу «169» цільова благодійна допомога на лікування, що надається платнику податків відповідно до вимог п.п. 170.7.4 ПКУ. Нагадаємо їх: 1) благодійник — фізична або юридична особа — резидент України; 2) допомога надається безпосередньо закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг лікування, у тому числі для придбання ліків; 3) одержувач допомоги — платник податку або члени його сім’ї першого ступеня споріднення (його батьки, дружина або чоловік, діти, у тому числі всиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ)), інвалід, дитина-інвалід або дитина, в якої хоча б один із батьків є інвалідом; дитина-сирота, напівсирота; дитина з багатодітної чи малозабезпеченої сім’ї; дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав; 4) допомога надається в розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (з моменту запровадження системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування); 5) допомога не надається на цілі, щодо яких установлено пряму заборону п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ; 6) отримувач допомоги документально підтвердив необхідність отримання платних медичних послуг, а також вартість придбаних ліків. У разі невиконання хоча б однієї з перелічених вище умов допомога, що надається, обкладається ПДФО та відображається з ознакою доходу «126».

2.4

— допомога на поховання померлого працівника, що надається його роботодавцем

-
(п. 3.31 Інструкції № 5)

-

-*/+
(146/126)

-

-

-

* Згідно з п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ не включаються до оподатковуваного доходу та відображаються з ознакою доходу «146» кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання померлого платника податку його роботодавцем за останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) такого платника податків у розмірі, що не перевищує у 2013 році 3220 грн. Якщо сума наданої допомоги на поховання перевищила зазначений розмір, то сума перевищення обкладається ПДФО та відображається з ознакою доходу «126».

2.5

— допомога на поховання родича працівника, що надається роботодавцем такого працівника

-
(п. 3.31 Інструкції № 5)

-

+
(126)

-

-

-

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі