Коли забракований товар залишається в сервісному центрі
Підприємство реалізувало товар фізичній особі, після чого протягом гарантійного строку покупцем було пред’явлено вимогу про гарантійний ремонт цього товару. Сервісний центр (з яким продавець уклав договір на виконання послуг з гарантійного ремонту) констатує, що переданий товар ремонту не підлягає, підтверджуючи це відповідним актом, та залишає товар у себе. Згодом сервісний центр передає забракований товар виробнику, а той виплачує продавцю компенсацію за постачання неякісного товару. Як облікувати ці операції в податковому обліку продавця?
(м. Харків)
Правові нюанси. Імовірно, питання викликано тим, що бракований товар проходить повз продавця, адже покупець звертається безпосередньо до сервісного центру, а вже той передає товар виробнику.
Саме на виробника законодавство покладає обов’язок відшкодувати всі збитки продавця (або іншого підприємства, яке розглядає претензію споживача до придбаного товару та задовольняє його вимоги). Ці збитки виробник повинен відшкодувати в місячний строк (ч. 12 ст. 8 Закону № 1023).
Водночас вважаємо, що залишити в себе забракований товар без документального оформлення переходу права власності на нього до продавця сервісний центр не може. Якщо уявити, що право власності на бракований товар не повертається до продавця, то неминуче виникає низка проблем юридичного (який статус має цей товар для всіх учасників операції) та податкового характеру (питання з коригуванням податкових зобов’язань, доходів та витрат).
Тому в ситуації, що склалася, рекомендуємо оформити повернення сервісним центром товару продавцю за дорученням власника (покупця) з подальшою передачею поверненого товару сервісному центру на зберігання. Що стосується повернення грошових коштів покупцю, то виплата грошей покупцю здійснюється через РРО в загальному порядку (пп. 4.7, 4.8 Порядку № 614).
Податок на прибуток. На підставі п. 140.2 ПКУ продавець у цьому випадку може відкоригувати свої доходи. Річ у тім, що повернення проданого товару означає перехід до продавця права власності на нього. Тому вважаємо, що продавець може зменшити свої доходи (звісно, одночасно з витратами за собівартістю реалізованого товару).
Показники зазначеного перерахунку продавець відображає:
— у рядку 03.26 «Перерахунок доходів у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+, -)» Додатка ІД з подальшим перенесенням їх до рядка 03 декларації та
— у рядку 06.4.25 «Перерахунок витрат у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+, -)» Додатка ІВ з подальшим перенесенням їх до рядка 06.4 декларації.
Згодом, як ми знаємо, виробник повинен виплатити продавцю компенсацію за постачання неякісного товару. На нашу думку, цю операцію слід відображати як звичайне повернення із застосуванням загальних «коригувальних» правил пп. 140.2, 192.1 ПКУ відповідно в «прибутковому» та ПДВ-обліку.
ПДВ. Насамперед слід пам’ятати, що йдеться про постачання кінцевому споживачу (який, природно, не є платником ПДВ)*. Відповідно до абз. 2 п. 192.2 ПКУ зменшення суми податкових зобов’язань платника податку — постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, що надаються особам, які не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється тільки при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням одержувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону чи договору.
* Докладно про різні ситуації, пов’язані з коригуванням податкових зобов’язань за постачаннями неплатнику ПДВ, див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 16, с. 34.
Таким чином, у ситуації, коли контрагент — неплатник ПДВ уже отримав товар та заплатив за нього, продавець може зменшити свої податкові зобов’язання тільки за фактом здійснення двох подій: повернення товару покупцем та повної грошової компенсації покупцю. Оскільки в цій ситуації проданий товар повертається продавцю, то продавець може відкоригувати раніше відображені податкові зобов’язання.
Максим Нестеренко, економіст-аналітик
