Щодо найменування продавця та покупця в податкових накладних
Лист від 15.01.2013 р. № 534/6/15-3115
Державна податкова служба України відповідно до листа <…> розглянула лист <…> щодо деяких питань складання податкових накладних та повідомляє.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Форма податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071.
Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу передбачено, що обов’язковими реквізитами, які повинна містити податкова накладна, зокрема, є:
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, — продавця товарів/послуг;
повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, — покупця (отримувача) товарів/послуг.
Таким чином, в полях «Найменування продавця» та «Найменування покупця» податкової накладної зазначається назва юридичної особи, яка відповідає назві, зазначеній в статутних документах такої особи (з відповідним відображенням розміру літер такої назви).
Заступник Голови А. Ігнатов
коментар редакції
ТОВ «Компас» — тепер не ТОВ «КОМПАС»,
або Найменування контрагентів у податковій накладній
Отже, перед нами лист, який при першому ж прочитанні може свідчити тільки про одне, — податківці винайшли черговий спосіб оголошувати податкову накладну недійсною і на цій підставі позбавляти отримувача такої накладної права на податковий кредит. На їх думку, зазначення в полях «Найменування продавця» та «Найменування покупця» наприклад «ТОВ «Компас» замість «ТОВ «КОМПАС» робить податкову накладну неправильно заповненою, якщо у статуті найменування юрособи було вказане великими літерами.
Розпочати обговорення цього питання слід, мабуть, із вказівки на те, що в Податковому кодексі України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ), вимога про обов’язкове зазначення в податковій накладній найменувань продавця і покупця (п.п. «в»
п. 201.1 ПКУ) не зобов’язує, особу, яка складає накладну, «прив’язуватися» до найменування, указаного у статутних документах, формально, за розміром літер. Обов’язковість зазначення в податковій накладній найменувань контрагентів випливає з необхідності їх безпомилкової ідентифікації, а її в разі відмінності розміру літер можна здійснити за допомогою інших реквізитів податкової накладної — ІПН або номера Свідоцтва платника ПДВ.
Тому погодитися з логікою контролюючого органу ми не можемо, і вважаємо, що при заповненні податкової накладної написання найменування «ТОВ «Компас» і «ТОВ «КОМПАС» слід визнати тотожним. Раніше цю думку висловлював також Держкомпідприємництва: найменування юрособи, написане прописними літерами, тотожно найменуванню юрособи, написаному прописними та малими літерами, якщо кожна літера (символ, знак тощо) найменування, написаного прописними літерами, відповідає літерам (символам, розділовим знакам тощо) найменування, написаного прописними та малими літерами (див. листи від 04.11.2009 р. № 13574; від 31.08.2005 р. № 7507). Отже, зазначення в податковій накладній найменування контрагента «ТОВ «Компас» замість «ТОВ «КОМПАС» не може вважатися порушенням порядку заповнення податкової накладної.
Нарешті, навіть якщо визнати зазначення найменування прописними і малими літерами замість великих помилкою в заповненні податкової накладної, знімати податковий кредит тільки на підставі цієї «помилки» податківці все одно не мають права. У судовій практиці є чимало рішень, в яких знову і знову повторюється, що незначні недоліки у заповненні податкових накладних не є підставою для визнання їх недійсними та не свідчать про недопустимість надання зазначених накладних як доказів (див. ухвали ВАСУ від 15.02.2011 р. № К-6280/08; від 28.08.2012 р. № К-28505/10; від 18.09.2012 р. № К/9991/36988/12; від 06.12.2012 р. № К-20447/10; від 17.12.2012 р. № К-18500/10; від 04.07.2012 р. № К-5956/08; від 06.12.2012 р. № К-21462/10; від 13.12.2012 р. № К-28801/10; від 23.10.2012 р. № К-27412/10; а також постанову ВАСУ від 30.10.2012 р. № К-13334/10).
Таким чином, немає підстав обмежувати податковий кредит та визнавати недійсними податкові накладні на підставі деяких формальних неточностей. Для відображення податкового кредиту необхідно, щоб у покупця була наявна податкова накладна, що відображає факт нарахування податкових зобов’язань продавцем і точно вказує суму ПДВ щодо цього постачання (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 53, с. 4; 2012, № 8, с. 12)*.
* Цікаво, що раніше самі податківці також погоджувалися з тим, що при незначних недоліках у заповненні податкової накладної покупець не повинен позбавлятися податкового кредиту (див. лист ДПАУ від 26.01.2007 р. № 10-1118/279 //
«Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 67, с. 46). — Прим. ред.
Максим Нестеренко
