Трансфертне ціноутворення: майбутнє звичайних цін

Трансфертне ціноутворення: майбутнє звичайних цін

Запозичення досвіду законодавчих та інших напрацювань державних та міжнародних організацій є нормальним історичним процесом. Серед найбільш відомих прикладів — є римське право, вплив якого простежується у тому числі й у вітчизняному цивільному законодавстві. Сьогодні цей процес характерний і для інших галузей права, що підтверджується ініціативами уряду щодо впровадження у вітчизняну податкову систему міжнародної практики у сфері трансфертного ціноутворення. При цьому змінюються правила застосування звичайних цін, що вже стали звичними. Що з цього може вийти, розглянемо далі. Ураховуючи увагу чиновників до цього питання, не виключено, що відповідні зміни можуть відбутися вже в поточному році.

Віталій СМЕРДОВ, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Законопроект — проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» (sts.gov.ua).

Визначення терміна «трансфертне ціноутворення» планується впровадити безпосередньо до тексту ПКУ : під ним розумітиметься система визначення ціни продажу (реалізації) товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, які визнаються контрольованими, що, в цілому, відповідає міжнародній практиці. Фундаментом цієї системи є «принцип витягнутої руки» (англ. «Arm’s length principle» або скорочено «ALP»), який з урахуванням деяких особливостей (порівняно з розумінням цього принципу в міжнародному середовищі) буде також уключено до тексту ПКУ: він передбачає, що податкові зобов’язання за контрольованими операціями повинні відповідати рівню, як начебто їх здійснювали непов’язані особи. Розкриттю сутності зазначеної системи планується присвятити всю ст. 39 ПКУ, викладену при цьому в новій редакції. Далі розглянемо найбільш істотні елементи цієї системи, які відрізняють її від правил застосування звичайних цін, що діють сьогодні, та з високою ймовірністю не зникнуть у процесі розгляду Законопроекту у Верховній Раді.

Правила трансфертного ціноутворення доведеться застосовувати виключно в межах податку на прибуток та ПДВ і тільки щодо контрольованих операцій, до яких, у свою чергу, належатимуть операції, що відповідають одночасно двом умовам. По-перше, це:

1) операції з купівлі/продажу товарів (робіт, послуг) пов’язаними особами . У цьому контексті варті уваги зміни в критеріях віднесення осіб до таких, що передбачаються Законопроектом. У тому числі відповідно до нього пов’язаними вважатимуться юридичні особи, в яких 50 % (і більше) складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначені/обрані за рішенням однієї і тієї самої особи;

2) операції, однією зі сторін яких є нерезидент* , що відповідає хоча б одній з таких ознак:

2.1) зареєстрований у країні або на території, де ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні. У цій частині радує те, що платникам не доведеться самостійно вникати в нюанси зарубіжного оподаткування, оскільки перелік подібних країн/територій затверджуватиметься Кабміном . Крім того, перелік країн зі ставками податку на прибуток (корпоративного податку) планується щорічно публікувати на сайті ДПСУ, а також в офіційних періодичних виданнях;

2.2) сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою, що нижче ніж в Україні на 5 і більше відсоткових пунктів.

* Якщо в країні/на території, де зареєстрований нерезидент, діє декілька ставок податку на прибуток (корпоративного податку), платнику доведеться подати до ДПСУ довідку, що підтверджує ставку, вибрану таким нерезидентом (також див. далі).

По-друге , загальний обсяг подібних операцій з одним контрагентом за відповідний календарний рік становить 50 млн грн. і більше (без урахування ПДВ).

Як бачимо, планку для визнання операцій контрольованими планується встановити досить високу, а тому більшості платників правила трансфертного ціноутворення можна буде не враховувати. Водночас це не означає, що ці зміни їх не стосуватимуться.

На операції, які не підпадають під зазначені вище критерії (тобто не контрольовані операції), але наразі потребують використання звичайних цін, правила трансфертного ціноутворення, передбачені ст. 39 ПКУ, не поширюватимуться. Перелік таких операцій скоротиться: зокрема, з-під дії звичайних цін буде виведено операції з нестандартними платниками податку на прибуток та єдиноподатниками, а також звичайні неконтрольовані постачання/придбання в частині ПДВ (з 01.01.2018 р.). Водночас до них, як і раніше, належатимуть умовні постачання для цілей ПДВ, товарообмінні операції в частині податку на прибуток (за умови, що вони не є контрольованими) тощо. При здійсненні подібних операцій, як і сьогодні, доведеться використовувати звичайні ціни, що визначаються проте за іншими правилами. Так, із конкретних методів їх визначення планується залишити лише спеціальні: зокрема, уже знайомі методи, що використовуються при державному регулюванні цін, продажах на аукціонах, продажах заставленого майна. Крім того, нікуди не зникне метод, заснований на професійній оцінці, водночас сферу його застосування буде значно звужено (більше того, не виключено, що його взагалі дозволять застосовувати лише в межах контрольованих операцій — див. вище).

Ціни в контрольованих операціях доведеться визначати за методами, які здебільшого використовуються сьогодні, у зв’язку з чим в цій частині будь-яких глобальних змін не передбачається. Платникам доведеться використовувати один із таких методів:

1) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажів);

2) ціни перепродажу;

3) «витрати плюс»;

4) чистого прибутку;

5) розподілу прибутку.

Із зрозумілих причин у цій статті ми не розглядатимемо особливості їх застосування. Наразі достатньо зазначити лише те, що вони зміняться та стануть більш конкретизованими, водночас основа вказаних методів залишиться тією самою. У свою чергу, із загальних змін варто відзначити те, що ціну контрольованої операції здебільшого доведеться порівнювати з діапазоном ринкових цін (рентабельності, інших показників), що при цьому розраховуватиметься за правилами, установленими КМУ. При цьому в разі знаходження ціни контрольованої операції в цьому діапазоні вважатиметься, що вона відповідає звичайній (зараз діє схоже правило з діапазоном 20 % від звичайної ціни).

Що стосується черговості застосування методів, то її також планується врегулювати: у загальному випадку для визначення ціни в контрольованій операції доведеться використовувати метод порівняльної контрольованої ціни (аналогів продажів). Водночас, якщо це неможливо, то платнику буде дозволено використовувати будь-який з інших наведених методів, який, на його обґрунтовану думку, є найбільш відповідним, — причому як окремо, так і в комбінації з іншими. У свою чергу, податківцям у процесі контролю цієї операції доведеться використовувати такі самі методи — якщо вони не доведуть, що в цій ситуації методи, що використовуються платником, не дозволяють достовірно визначити ціну контрольованої операції.

Крім того, для великих платників податків нікуди не зникне можливість погодження з органами ДПС порядку застосування відповідних методів (сьогодні таке погодження відбувається шляхом укладення відповідного договору).

Упровадження трансфертного ціноутворення може спричинити появу нових видів звітності перед податківцями. Відповідно до сьогоднішньої редакції Законопроекту таку звітність можна розділити на періодичну, яку доведеться подавати до 1 березня року, наступного за звітним, та таку, що подається за запитом податківців. При цьому до першої належатимуть:

1) звіт (в електронній формі), що подається будь-яким платником податків у разі здійснення протягом року контрольованих операцій. Великим платникам, крім того, доведеться подавати документацію про відображені у звіті контрольовані операції — при цьому вона повинна буде містити повні дані про відповідних пов’язаних осіб, опис операції та умови її здійснення, копії первинних документів, що містять відомості про операцію тощо;

2) довідка або її нотаріально посвідчена копія , що підтверджує обрану нерезидентом-контрагентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), — при здійсненні операцій із нерезидентом, зареєстрованим у країні (території), в якій діє більше однієї ставки податку на прибуток (корпоративного податку).

Крім того, ДПСУ планує надати повноваження щодо направлення запитів платникам, які здійснювали контрольовані операції, однак не були зобов’язані подавати відповідні документи про них (див. вище в п. 1), — у такому разі їх доведеться надати у двомісячний строк.

Контрольні заходи у сфері трансфертного ціноутворення складатимуться з моніторингу цін у контрольованих операціях та відповідних перевірок. При цьому моніторинг стосуватиметься платників тільки в разі направлення їм запитів (якщо податківці виявлять факт подання документів не в повному обсязі або відхилення цін у контрольованих операціях від звичайних).

Що стосується перевірок, то їх слід розглядати відокремлено від інших податкових перевірок — причому вони проводитимуться незалежно одна від одної. Податківці зможуть здійснювати такі перевірки на підставі рішення керівника ДПСУ (його заступника) лише щодо певної контрольованої операції та за наявності відповідних підстав: неподання звітності про контрольовані операції, відхилення цін у контрольованих операціях від звичайних тощо. Поточна редакція Законопроекту передбачає, що тривалість таких перевірок потенційно може становити 6 місяців із можливістю продовження за певних умов на такий же строк. Результати перевірок контрольованих операцій оформлятимуться довідкою або актом, на підставі якого за необхідності прийматиметься податкове повідомлення-рішення (при цьому оскаржуватиметься воно в загальному порядку).

Крім того, важливо відзначити, що в ПКУ планують закріпити норму, що дозволяє використовувати матеріали та відомості, отримані при проведенні моніторингу/перевірки контрольованої операції, при проведенні перевірок інших її учасників.

Варті уваги також такі зміни, що плануються:

1) законодавче затвердження переліку офіційно визнаних джерел інформації, що можуть бути використані при визначенні цін у контрольованих операціях;

2) установлення механізму пропорційного коригування цін у контрольованих операціях, який полягає у праві платника відкоригувати ціну за контрольованою операцією — але лише за умови, що таке коригування здійснює його контрагент — пов’язана особа (самостійно або за рішенням податківців) та при отриманні відповідного повідомлення від податківців;

3) запровадження нових і, зауважимо, чималих фінансових санкцій за порушення правил трансфертного ціноутворення:

3.1) 5 % від загальної суми контрольованої операції — за неподання звіту про контрольовані операції;

3.2) 5 % від суми контрольованої операції — за неподання копій первинних документів про контрольовані операції;

3.2) 100 мінімальних заробітних плат — за неподання документації про контрольовані операції (крім копій первинних документів).

Підсумуємо . Уже на цьому етапі стає зрозумілим, що правила трансфертного ціноутворення поширюватимуться лише на дуже обмежену кількість платників, які здійснюють контрольовані операції: щодо таких операцій доведеться використовувати спеціальні методи визначення цін (хоча більшості платників вони вже відомі), а також подавати окрему звітність. Крім того, для таких операцій планується встановлення нового виду податкових перевірок, а також штрафів за недотримання відповідних правил. Водночас з ПКУ не зникнуть інші операції (неконтрольовані), що потребують визначення звичайних цін (наприклад, умовні постачання для цілей ПДВ), проте розраховувати їх доведеться за іншими, дещо спрощеними правилами.

Таким чином, судячи із сьогоднішньої редакції Законопроекту, є підстави вважати, що впровадження до вітчизняної системи оподаткування трансфертного ціноутворення не лише не ускладнить податковий облік більшості платників податків, а навіть спростить його.