Державна податкова служба України
Оподаткування доходів нерезидентів у вигляді спадщини
Лист від 25.09.2012 р. № 2343/0/51-12/17-1116
Державна податкова адміністрація України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула <…> звернення щодо сплати податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого внаслідок успадкованого нерухомого майна фізичною особою — нерезидентом, і повідомляє.
Щодо питання визначення статусу резидента України
Відповідно до п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом.
Згідно з п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фізична особа — резидент — це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
При цьому відповідно до п.п. 34.1.1 п. 34.1 ст. 34 Кодексу чітко встановлено, що податковим періодом є, зокрема, календарний рік.
Також відповідно до п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа — громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.
Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого — четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.
При цьому видана іноземцю на підставі Закону України від 07.06.2001 р. № 2491-ІІІ «Про імміграцію» посвідка на постійне проживання в Україні є лише дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні, тому не може бути документом, який свідчить про резидентський статус платника податку в Україні. Отже, іноземець має документально підтвердити факт свого проживання (перебування на території України понад 183 дні протягом календарного року).
Крім того, Кодекс не містить норми щодо необхідності одержання іноземцями від податкових органів України документів, що підтверджують статус резидента України. Оскільки нотаріус є особою, відповідальною за перевірку правильності сплати податку фізичною особою — іноземцем, то обов’язок визначення статусу резидента України у платника податку — іноземця покладається на нотаріуса, що посвідчує договори дарування, купівлі-продажу майна, видає свідоцтво про спадщину.
При цьому відповідно до п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.
Щодо питання оподаткування об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця
Згідно з п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа — резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до п.п. «е» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід, отриманий із джерелом його походження з України, — це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід у вигляді спадщини.
Дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку відповідно до п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 Кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, залежно від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу спадкодавця та спадкоємця.
Відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення.
Згідно з п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Відповідно до п.п. 174.2.3 об’єкти спадщини оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 ст. 167 цього Кодексу (15 % та 17 %), для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. При цьому спадкоємці-нерезиденти зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини (п. 174.3 ст. 174 Кодексу).
Відповідно до п. 174.4 ст. 174 Кодексу нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини.
Заступник Голови А. Ігнатов
