Продовження перевірки після її закінчення не допускається
На підприємстві проводилася планова податкова перевірка, останнім днем якої було вказано 2 квітня 2013 року. Проте 8 квітня ми отримали наказ від 03.04.2013 р. про продовження перевірки ще на два робочі дні: 8 і 9 квітня. Чи правомірні дії податкового органу?
(м. Харків)
Вважаємо, що продовження перевірки в такий спосіб суперечить вимогам Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ), а отже, — платник податків має право не допустити представників податкового органу до перевірки в ті дні, на які її було продовжено. Розглянемо, якими аргументами можна скористатися в такій ситуації.
Як відомо, ПКУ дійсно передбачає можливість продовження строків проведення виїзних перевірок. Загальні правила, що стосуються строків проведення податкових перевірок, можна навести у вигляді такої таблиці.
| Вид перевірки | Тривалість проведення | ||
| щодо великих платників податків | щодо суб’єктів малого підприємництва* | щодо інших суб’єктів | |
| Планова | Не більше 30 роб. дн. днів із можливістю продовження не більше ніж на 15 роб. дн. | Не більше 10 роб. дн. із можливістю продовження не більше ніж на 5 роб. дн. | Не більше 20 роб. дн. із можливістю продовження не більше ніж на 10 роб. дн. |
| Позапланова | Не більше 15 роб. дн. із можливістю продовження не більше ніж на 10 роб. дн. | Не більше 5 роб. дн. (3 роб. дн. — для фізосіб-підприємців без найманих працівників за наявності умов, названих в абзацах третьому — восьмому п. 82.2 ПКУ) із можливістю продовження не більше ніж на 2 роб. дн. | Не більше 10 роб. дн. із можливістю продовження не більше ніж на 5 роб. дн. |
| Фактична | Не більше 10 роб. дн. із можливістю продовження не більше ніж на 5 роб. дн. | ||
| * Про критерії розмежування суб’єктів господарювання на суб’єктів малого, середнього та великого підприємництва див. статтю «Новий Закон про держпідтримку малого та середнього підприємництва» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 36 —37. | |||
Для нас в аспекті цього питання важливо, що можливість зупинення передбачена тільки для виїзних планових і позапланових перевірок, які проводяться щодо великих платників податків. При цьому нагадаємо: великим платником податків вважається юрособа, в якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн грн. або загальна сума сплачених до Державного бюджету України податків за платежами, що контролюються органами ДПС, за такий же період перевищує 12 млн грн. (п.п. 14.1.25 ПКУ).
На жаль, ПКУ не наводить переліку підстав для продовження строків проведення планової або позапланової перевірок (вичерпний перелік таких підстав установлено тільки для фактичних перевірок). Тому доводиться виходити з того, що висновок про наявність чи відсутність необхідності продовження планової або позапланової перевірки податковий орган робить на власний розсуд, але в межах передбачених ПКУ строків.
Що стосується запитання про те, у які строки має бути видано наказ про продовження перевірки, то ПКУ прямої норми щодо цього не містить. Однак вимога про те, що дата, з якої продовжується перевірка, має йти слідом за днем закінчення первісного строку її проведення, можна зробити із загальних положень про порядок проведення перевірок, закріплених ПКУ. Так, ПКУ вважає період між останнім днем, у який проводилася перевірка, та днем її продовження, періодом її зупинення (див. п. 82.4 ПКУ). Проте, як зазначалося вище, зупинення можливе тільки при одночасному дотриманні таких вимог:
— перевірка проводиться щодо великого платника податків;
— про зупинення перевірки було винесено відповідний наказ;
— наказ має бути винесено до закінчення перевірки, тобто не пізніше останнього дня, указаного в направленні на її проведення.
Якщо зазначені вимоги додержано не було, перевірка вважається завершеною. Про її проведення має бути складено акт, що надається платнику податків для ознайомлення та підписання. Свій наступний візит податківці повинні оформити вже як нову перевірку (за умови наявності підстав для її проведення), а не як продовження попередньої.
Слід зауважити, що і самі податкові органи завжди виходили з того, що продовження строків проведення перевірки починається в перший робочий день за останнім робочим днем, указаним у направленні на перевірку (див. консультацію в Єдиній базі податкових знань, підрозд. 03.04), тому наказ на продовження проведення перевірки необхідно оформляти у процесі проведення перевірки і не допускати перерви між датою закінчення перевірки згідно з першим направленням та датою продовження перевірки, зазначеною в наказі на продовження (див. Оглядовий лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14082/7/23-4017/354 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 10). Оскільки регулювання питання продовження перевірок у ПКУ аналогічне тому, як це питання вирішувалося в законодавстві до 01.01.2011 р., ця позиція зберігає свою актуальність. На необхідність додержання вимоги про безперервність перевірки в разі її продовження вказують і суди, підкреслюючи можливість саме продовження строків проведення перевірки, а не відновлення або продовження вже закінченої перевірки (див., наприклад, ухвалу Донецького апеляційного адмінсуду від 18.05.2010 р. № 2-а-11716/09/0570, Київського апеляційного адмінсуду від 05.10.2010 р. № 2а-6071/09/2670 тощо).
Таким чином, у ситуації, щодо якої виникло запитання, перевірка могла бути продовжена з 03.04.2013 р. за умови винесення наказу про її продовження до 02.04.2013 р. включно. Оскільки цього зроблено не було, вона вважається завершеною і платник податків має законні підстави не допустити перевіряючих для проведення подальшої перевірки. Нагадаємо: якщо перевіряючі все-таки будуть допущені до перевірки, використовувати факт незаконності її продовження для подальшого оскарження результатів перевірки (якщо буде винесено податкове повідомлення-рішення) у платника податків навряд чи вийде. Річ у тім, що в судовій практиці, у тому числі на рівні вищих судових інстанцій, вироблена позиція, згідно з якою процедурні порушення з боку контролюючого органу не є підставою для звільнення від відповідальності суб’єкта господарювання за порушення, виявлені під час такої перевірки (див., наприклад, постанову ВАСУ від 02.03.2011 р. № К-21684/07, ухвалу ВАСУ від 12.07.2011 р. № К-23406/08).
Олена Уварова, юрист
