Чи можна за «імпортною» митною декларацією відобразити податковий кредит у наступних звітних періодах — пізніше періоду ввезення?
Підприємство ввезло товар у березні 2013 року («імпортну» митну декларацію оформлено березнем), проте помилково в березневому Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та декларації з ПДВ за березень (у складі податкового кредиту) її не відобразило. Чи можна, виявивши згодом, наприклад у травні 2013 року, таку «імпортну» митну декларацію, уключити її до складу травневого податкового кредиту та відобразити в декларації з ПДВ за травень?
(м. Київ)
Насамперед зазначимо: на наш погляд, у цій ситуації було б логічно звернутися до положень абзацу третього п. 198.6 ПКУ (нормами якого податківці закликають керуватися в разі отримання запізнілих податкових накладних, див. Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17, с. 9) та за аналогією із запізнілими податковими накладними (отриманими/виявленими платником податків пізніше періоду виписки) уключати «запізнілі» «імпортні» митні декларації (МД) до складу податкового кредиту поточного звітного періоду. Хоча, слід зауважити, водночас в абзаці третьому п. 198.6 ПКУ, що встановлює подібну можливість декларування податкового кредиту щодо податкових накладних, про імпортний випадок (та «імпортні» митні декларації, якими підтверджується податковий кредит) нічого не зазначається.
У свою чергу, мабуть, таке замовчання в п. 198.6 ПКУ про імпорт дало підставу податківцям трактувати ситуацію фіскально. Так, щодо аналогічного запитання (про можливість «відкладеного» відображення податкового кредиту за «імпортними» МД — у періодах пізніше періоду ввезення), розміщеного в розділі 130.18 ЄБПЗ, контролюючі органи роз’яснили таке:
— для операцій з увезення товарів на митну територію України датою виникнення права на податковий кредит є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями, що виникають згідно з п. 187.8 ПКУ, тобто дата подання МД до митного оформлення (п. 198.2 ПКУ);
— при цьому операції з увезення товарів на митну територію України відображаються в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства в тому звітному періоді, в якому вони здійснені (тобто в періоді ввезення).
Таким чином, на думку податківців, платник-імпортер має право відобразити податковий кредит за імпортними товарами лише в періоді їх ввезення, підтвердженому належно оформленою «імпортною» МД (відомості про яку, слід зауважити, податківцям будуть також передані від митних органів).
Разом із тим, не все так сумно, і невключення, припустимо, у періоді ввезення суми «ввізного» ПДВ з «імпортної» МД до податкового кредиту ще не означає, що такі суми для ПДВ-обліку платника податків втрачено безповоротно. Адже, дотримуючись описаного підходу, контролюючі органи водночас схильні розцінювати ситуацію зі своєчасним недекларуванням платником податків податкового кредиту за «імпортною» МД при ввезенні як допущену помилку, дозволяючи в такому разі платникам податків самовиправитися за правилами ст. 50 ПКУ. Так, наприклад, відповідаючи на запитання «гарячої лінії» в журналі «Вісник податкової служби України», 2012, № 42, с. 67, податківці за платниками податків, які своєчасно (у періоді ввезення) не задекларували податковий кредит на підставі «імпортних» митних декларацій, визнавали можливість проведення самовиправлень та складання і подання ними уточнюючого розрахунку (УР) до періоду ввезення (тобто періоду, коли податковий кредит на підставі «імпортної» митної декларації при ввезенні мав бути платником податків задекларований). Отже, не відображений своєчасно за «імпортною» МД податковий кредит для платника податків не «пропадає», а може бути відновлений, однак через механізм виправлення помилок та подання УР.
Ураховуючи таке ставлення до ситуації контролюючих органів, підприємству, що не має наміру спорити з перевіряючими, у випадку, що розглядається, краще за виявленою березневою «імпортною» митною декларацією задекларувати податковий кредит через уточнюючий розрахунок (тобто подавши уточнюючий розрахунок до березня 2013 року — періоду ввезення та оформлення МД). Таке виправлення нарахування самоштрафу та пені не потребує. А на майбутнє, узявши «на контроль» імпортні операції, радимо подібних ситуацій за можливості не допускати (декларуючи за митними деклараціями податковий кредит у місяці імпорту — ввезення).
Додамо також, що імпортні операції докладно розглядалися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 27, с. 17; 2013, № 18, с. 11 і с. 28.
Людмила Солошенко, економіст-аналітик
