Звільнення працівника-інваліда
Працівник підприємства перебував на лікарняному по 10.04.2013 р. включно. 11.04.2013 р. йому було видано довідку про те, що з 10.04.2013 р. йому встановлено інвалідність 1-ї групи — повна втрата працездатності. Листок непрацездатності та довідку про встановлення інвалідності працівник надав 12.04.2013 р. Цього ж дня він подав заяву з проханням про звільнення 12.04.2013 р. за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію по інвалідності. Чи буде йому виплачено допомогу по тимчасовій непрацездатності, якщо на момент подання заяви-розрахунку до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності його вже буде звільнено з підприємства? Чи потрібно такому працівнику відпрацьовувати два тижні після подання заяви про звільнення? Яке формулювання має бути в наказі про його звільнення?
(м. Харків)
Відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 4 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФВПТ) виникає з настанням зокрема непрацездатності в період роботи, уключаючи і день звільнення. Для отримання фінансування від ФВПТ для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності такому працівнику роботодавець у загальному порядку заповнює та подає до відділення ФВПТ заяву-розрахунок за формою, наведеною в додатку до Порядку № 26. Оскільки в період хвороби працівник перебував у трудових відносинах з підприємством, то його звільнення за власним бажанням не позбавляє такого працівника права на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за весь період непрацездатності до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) інвалідності. Те, що на момент подання цієї заяви-розрахунку працівника, який хворіє, уже може бути звільнено, не має жодного значення. Тобто підприємство має розрахувати та нарахувати працівнику, визнаному інвалідом, допомогу за наданим ним листком непрацездатності. І в цьому випадку при розрахунку допомоги слід мати на увазі один важливий момент: період, протягом якого документи працівника розглядалися у МСЕК (уключаючи день, яким закрито листок непрацездатності та встановлено інвалідність, а в нашому випадку це 10 квітня 2013 року), оплаті не підлягає (див. лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 31.03.2010 р. № 04-06/Ш-155з-230).
Що стосується питань звільнення, то враховуючи, що в цьому випадку подання працівником заяви пов’язано з неможливістю продовжувати роботу (повною втратою працездатності та виходом на пенсію), роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник, без двотижневого відробітку. Це прямо вказано у ст. 38 КЗпП.
У наказі (розпорядженні) про звільнення працівника роботодавець повинен чітко згідно з КЗпП сформулювати причину звільнення працівника із зазначенням відповідної норми КЗпП. У цьому випадку слід указати, що працівник звільняється «за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію, ст. 38 КЗпП України». Якщо працівником, якому встановлено інвалідність 1-ї групи (повна втрата працездатності), укладено строковий трудовий договір, то такий договір має бути розірвано достроково на вимогу цього працівника на підставі ст. 39 КЗпП.
У день звільнення роботодавець здійснює з працівником остаточний розрахунок та виплачує всі належні йому відповідно до трудового законодавства суми. Якщо такий працівник з якихось причин не використав щорічну відпустку повністю або додаткову відпустку на дітей (у разі наявності права на неї), то роботодавець нараховує та виплачує йому компенсацію за всі невикористані дні таких відпусток. Якщо ж працівником, який звільняється у зв’язку з виходом на пенсію, було використано щорічну відпустку наперед, то утримання із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, для покриття його заборгованості перед підприємством роботодавець не проводить. Це встановлено п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП і п. 9 ч. 2 ст. 22 Закону про відпустки.
Виплата всіх належних працівнику сум від підприємства здійснюється в день звільнення (ст. 116 КЗпП). А от суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховану працівнику згідно з листком непрацездатності, наданим у день звільнення, підприємство виплатить після надходження коштів від ФВПТ, що в ситуації, яка розглядається, буде вже після звільнення працівника. Зауважимо: у цьому випадку вимоги ст. 116 КЗпП, що встановлюють строки проведення остаточного розрахунку з працівником, не порушуватимуться. Адже допомога виплачується за рахунок коштів ФВПТ, а не підприємства (див. лист ФВПТ від 01.04.2011 р. № 03-28-738 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 50, с. 5).
Марія Соломіна, економіст-аналітик
