Операції в торгівлі. Продаємо уцінений товар: відображаємо в обліку

Продаємо уцінений товар: відображаємо в обліку

Насамперед нагадаємо, що порядок проведення уцінки товарів регулюється Положенням № 120/190. Згідно з п. 1 цього Положення торговельні підприємства всіх форм власності можуть провести уцінку:

— товарів широкого вжитку, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) та не мають попиту у споживачів;

— товарів, що частково втратили свою первісну якість.

Бухгалтерський облік уцінки товарів. Як вказано в п. 8 П(С)БО 9, придбані (отримані) або виготовлені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Проте згодом вартість таких запасів може змінитися і тоді вони відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за найменшою із двох оцінок (п. 24 П(С)БО 9):

— або за первісною вартістю;

— або за чистою вартістю реалізації (очікуваною ціною реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію; п. 4 П(С)БО 9).

Якщо на дату балансу ціна запасів знизилася або вони зіпсовані, застаріли чи в інший спосіб втратили первісно очікувану економічну вигоду, то такі активи відображаються за чистою вартістю реалізації (п. 25 П(С)БО 9).

Тобто при настанні однієї із зазначених подій підприємство порівнює первісну вартість запасів, за якою вони були зараховані на баланс під час надходження, та чисту вартість реалізації цих запасів. Якщо встановлено, що первісна вартість запасів перевищує чисту вартість їх реалізації, проводиться уцінка цих запасів.

Підприємства торгівлі, які ведуть облік товарів за продажними цінами (тобто з урахуванням торговельної націнки), суму уцінки відображають з урахуванням деяких особливостей. Так, при уцінці товарів до чистої вартості реалізації ці підприємства суму зниження продажної вартості товарів ділять на дві складові:

1) сума, на яку знижується торговельна націнка;

2) сума, на яку знижується первісна (купівельна) вартість товарів. Це і є сума уцінки.

Це означає, що в першу чергу знижується сума торговельної націнки, що стосується уцінених товарів, а потім на витрати звітного періоду відноситься сама сума уцінки первісної вартості.

У результаті зниження суми торговельної націнки відображається бухгалтерським записом: Дт 285 «Торгова націнка» — Кт 282 «Товари в торгівлі». Сума зменшення первісної (переоціненої) вартості товару (сума уцінки) відображається записом: Дт 946 «Втрати від знецінення запасів» — Кт 282 «Товари в торгівлі».

Податковий облік уцінки товарів. Уцінка товарів не викликає жодних наслідків в обліку з податку на прибуток підприємства, тобто розмір податкових витрат, що формують собівартість придбаних товарів, щодо яких у бухгалтерському обліку проводиться уцінка, не змінюється. Такий висновок випливає з п. 152.10 ПКУ, де зазначено: якщо платник податку приймає рішення про уцінку/дооцінку активів відповідно до правил бухгалтерського обліку, то така уцінка/дооцінка з метою оподаткування не змінює балансову вартість активів та доходи або витрати такого платника податку, пов’язані з придбанням указаних активів.

Не супроводжується уцінка товарів будь-якими наслідками й у ПДВ-обліку. Так, «вхідний» ПДВ, віднесений до податкового кредиту при придбанні товарів, що згодом піддалися уцінці, не підлягає коригуванню. Не буде потрібно за таких обставин і нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до п. 198.5 ПКУ, як це відбувається при негосподарському використанні ТМЦ через механізм так званого умовного постачання. Але це, звісно, у разі якщо ці товари в подальшому буде використано платником в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (п. 198.3 ПКУ).

Податковий облік реалізації уцінених товарів. За загальновстановленими правилами в момент переходу до покупця права власності на товар продавець, виходячи зі звичайної (продажної) ціни на цей товар, відображає в себе дохід (п.п. 135.4.1, п. 137.1 ПКУ).

Одночасно з визнанням доходу відображаються витрати, що сформували собівартість реалізованого уціненого товару (п. 138.4 ПКУ).

Щоправда, у ситуації, коли товар продається за ціною нижче його первісної вартості, з відображенням податкових витрат у повному обсязі можуть виникнути певні складнощі.

Деякий час тому співробітники податкового відомства в консультації, розміщеній у розділі 110.07.03 ЄБПЗ, не заперечували, щоб операції з продажу товарів стандартному платнику податку на прибуток, у тому числі за ціною нижче собівартості, відображалися в податковому обліку продавця на загальних підставах за правилами, установленими ст. 134 ПКУ, оскільки порядок формування доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) та їх собівартості не залежить безпосередньо від їх реалізації. Утім, ця консультація на сьогодні втратила чинність.

Тому не виключено, що податківці зараз можуть опиратися відображенню у складі податкових витрат собівартості такого товару в повному обсязі, мотивуючи це тим, що разові збиткові операції, які є нехарактерними для основного виду діяльності підприємства, не вважаються господарською діяльністю. Хоча, на нашу думку, продаж товару нижче ціни придбання не може бути визнано негосподарською діяльністю, оскільки спрямовано на отримання доходу, а отже, відповідає визначенню господарської діяльності, наведеному в п.п. 14.1.36 ПКУ (див. із цього приводу також ухвалу ВАСУ від 02.02.2012 р. у справі № К-10438/08 та коментар редакції до Узагальнюючої податкової консультації щодо визначення витрат за діяльністю, не передбаченою статутом, затвердженої наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 577, у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 58, с. 16). Головне при цьому — дотримуватись звичайноцінових вимог.

Продаж уцінених товарів та звичайні ціни. Порядок відображення в податковому обліку підприємства продажу уцінених товарів залежить від податкового статусу покупця. Якщо товари реалізуються суб’єкту господарювання, який сплачує податок на прибуток за тією ж ставкою, що і сам продавець, дохід від такої реалізації відображається за загальним правилом, прописаним у ст. 134 ПКУ, тобто без урахування звичайноцінових вимог, установлених ст. 39 ПКУ.

А от якщо товари продаються пов’язаним особам, неплатникам податку на прибуток або особам, які сплачують його за ставками іншими, ніж сам продавець, дохід від такого продажу має бути відображено підприємством виходячи з договірної ціни на цей товар, але не нижче звичайної, якщо така договірна ціна більш ніж на 20 % відрізняється від звичайної (див. пп. 153.2.3, 153.2.1 ПКУ).

При визначенні ж звичайної ціни в цьому випадку логічно орієнтуватися на встановлену після уцінки товарів нову ціну. Це пов’язане з тим, що відповідно до п. 39.4 ПКУ факторами, які впливають на формування звичайної ціни та цінової політики в цілому, є, зокрема, знижки, зумовлені: сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги); втратою товарами якості чи інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації) товарів; збутом неліквідних або низьколіквідних товарів (детальніше порядок визначення звичайної ціни розглянуто в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 5, с. 28).

Крім того, оскільки ціна у сфері роздрібної торгівлі є однаковою для кожного з покупців, що підтверджують цінники на товар, які виконують роль публічного договору (умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, ст. 633 ЦКУ), і всі покупці можуть придбати товари за оголошеною ціною, то така нова ціна (після проведення уцінки) вважається звичайною. Підтвердження тому знаходимо і в консультації податківців, розміщеній у розділі 110.06.05 ЄБПЗ.

Тепер про ПДВ. Незалежно від ПДВ-статусу покупця п. 188.1 ПКУ приписує визначати базу оподаткування при постачанні товарів/послуг виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. А як ми вже встановили, продажна ціна уціненого товару і буде звичайною.

Приклад. Підприємство, що займається роздрібною торгівлею через свій магазин, придбало інфрачервону домашню сауну вітчизняного виробництва вартістю 3600 грн. (без ПДВ — 3000 грн., ПДВ 20 % — 600 грн.). Продажна вартість товару — 4800 грн.

Придбаний товар не мав збуту більше трьох місяців, тому було прийнято рішення про його уцінку до чистої вартості реалізації, що дорівнює 2820 грн. Припустимо, що в цьому випадку ця ціна є звичайною.

Зниження продажної вартості товару на 1980 грн. (з 4800 грн. до 2820 грн.) відбулося за рахунок:

— списання торговельної націнки на 1800 грн.;

— зниження первісної (купівельної) вартості товару на 180 грн.

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції відображаються такими записами:

Порядок відображення в обліку реалізації уціненого товару

А про те, як відображається в податковому та бухгалтерському обліку уцінка товарів, облік яких ведеться за купівельними цінами, читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 47, с. 44.

Наталя Білова, економіст-аналітик