Амортизація під час простою
Чи можна амортизувати загальновиробничі основні засоби під час простою виробництва (відсутності замовлень)?
(м. Жовті Води)
Мабуть, запитання зумовлене спробою знайти певну аналогію з нормою, згідно з якою амортизація припиняє нараховуватися в разі переведення об’єкта основних засобів на консервацію (п. 29 П(С)БО 7; п. 146.15 ПКУ). Однак простій, спричинений відсутністю замовлень, не може вважатися підставою для припинення амортизації, якщо не було прийнято спеціальне рішення про виведення об’єкта з експлуатації та переведення його на консервацію у зв’язку з простоєм виробництва (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 59, с. 18; 2009, № 50, с. 21).
Цей висновок підтверджує також § 55 МСБО 16, згідно з яким амортизацію не припиняють, коли актив не використовують або він вибуває з активного використання, допоки актив не буде амортизовано повністю. Проте, згідно з методами амортизації, що використовуються, амортизація може дорівнювати нулю, якщо немає виробництва (ідеться про виробничий метод). Податківці в «докодексні» часи також не мали нічого проти продовження амортизації основних засобів, що простоюють у зв’язку з тимчасовою відсутністю виробництва або його сезонним характером (див. «Вісник податкової служби України», 2010, № 17, с. 2).
Далі слід звернути увагу, що йдеться про загальновиробничі основні засоби, тобто про такі об’єкти, які хоча й пов’язані з виробництвом, але не належать до конкретного виду продукції, що виробляється. Утім, як ми знаємо, тільки один із п’яти методів амортизації, що застосовуються, — виробничий — ставить її нарахування у пряму залежність від обсягів, а отже, і самого факту наявності (відсутності) виробництва* (п. 26 П(С)БО 7; п.п. 145.1.5 ПКУ). Оскільки йдеться про загальновиробничі основні засоби, то виробничий метод навряд чи застосовуватиметься, оскільки витрати у вигляді амортизації таких основних засобів не відносяться на конкретний вид продукції, що виробляється.
У період дії ПКУ в ЄБПЗ з’явилися неоднозначні консультації. В одній із них (ЄБПЗ, розд. 110.07.04, наразі втратила чинність) було зазначено, що платник має право включити до витрат витрати на утримання технічного обладнання, понесені під час простою. В іншій же консультації (ЄБПЗ, розд. 110.09.01, на сьогодні є чинною) вказано, що в разі призупинення господарської діяльності платник повинен вивести основні засоби з експлуатації та припинити нарахування амортизації. З останньою думкою не можна погодитися як зважаючи на описані вище «бухоблікові» правила, так і через те, що навіть у разі простою основні засоби піддаються моральному зносу. Що стосується судів, то передбачити їх позицію за наявними рішеннями доволі складно, однак суди, імовірно, також схиляються до того, що визначальним у питанні припинення нарахування амортизації на основні засоби, що простоюють, є рішення підприємства про виведення об’єктів, що простоюють, з експлуатації (див. постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2010 р. у справі № 2а-892/10/1870).
Таким чином, амортизацію загальновиробничих основних засобів без прийняття рішення про виведення об’єкта з експлуатації не припиняють. Інша річ, що в разі такої амортизації виникає питання про те, куди відносити відображені у зв’язку з її нарахуванням загальновиробничі витрати, які і в бухобліку, і в податковому обліку потрібно розподіляти виходячи з нормальної виробничої потужності та в розподіленій частині відносити на собівартість (п. 11 П(С)БО 16; п. 138.8 ПКУ). Вважаємо, що в бухобліку нарахування амортизації в цьому випадку все одно слід відображати проводкою Дт 91 — Кт 13, у разі відсутності виробництва, але наявності реалізації — списувати всю суму амортизації на собівартість реалізації (Дт 90 — Кт 91).
У разі ж відсутності як виробництва, так і реалізації нараховану амортизацію слід відносити до інших витрат (Дт 949 — Кт 13).
У податковому обліку ця амортизація за підсумками податкового періоду потраплятиме відповідно в першому випадку до рядка 05.1 декларації з податку на прибуток, а в другому — до рядка 06.4.39 додатка ІВ до декларації.
Максим Нестеренко, економіст-аналітик
* У разі тривалих простоїв основних засобів, що амортизуються виробничим методом, рекомендується переглядати метод нарахування амортизації (п. 28 П(С)БО 7) і все одно нараховувати амортизацію — іншим методом, замість виробничого. Аргументом на користь такого підходу є моральний знос об’єктів основних засобів, що простоюють.
