Чи обов’язкове застосування РРО в разі, якщо орендар розраховується з орендодавцем готівкою
Наскільки правомірно не використовувати РРО в разі, коли орендодавець отримує від орендаря оплату за оренду готівковими грошовими коштами?
(м. Кременчук)
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО) суб’єкти, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані використовувати РРО.
Простіше кажучи, РРО зобов’язані застосовувати суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють продаж за готівку товарів та послуг.
Чи є оренда послугою?
У розумінні Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) оренда — це не послуга. Предметом договору про надання послуг та договору найму (оренди) є різні об’єкти цивільних прав. Так, згідно зі ст. 760 ЦКУ предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками та яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Причому після закінчення договору оренди орендар повинен буде цю річ повернути. А от предметом договору про надання послуг є послуга, що споживається у процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (ст. 901 ЦКУ). До речі, про те, що договір оренди не може бути віднесений до договору про надання послуг, писав і Мін’юст у п. 1 листа від 23.02.2004 р. № 8-11-19.
Під цим же кутом зору дивляться на проблему і суди, прикладом чому є ухвала ВАСУ від 15.04.2009 р. № К-28396/06 (К-27922/06) («Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 53 с. 33)
Таким чином, передача майна в оренду не є послугою та не підпадає під дію Закону про РРО. Тому проводити готівкові розрахунки за такою операцією через РРО не потрібно.
У податкової служби дещо інша й доволі суперечлива точка зору в цьому питанні.
У консультаціях у ЄБПЗ, що розміщені на сайті Міндоходів та є наразі чинними, податківці у принципі не заперечують проти того, що при здійсненні оплати за оренду готівкою можна обійтися без РРО, проте із зовсім інших причин.
Так, у консультації в підрозділі 07.03 ЄБПЗ зазначається: платежі за передане в оренду майно згідно з п. 1.2 гл. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637), є позареалізаційними надходженнями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією товарів (робіт, послуг) та можуть здійснюватися без застосування РРО (але з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею необхідних квитанцій, підписаних та завірених печаткою в установленому порядку).
В іншій консультації, у підрозділі 07.02, йдеться про те, що відповідно до Державного класифікатора продукції і послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.97 р. № 822*, передача в найм (оренду) приміщень належить до сфери послуг, і лише на підставі п. 1 ст. 9 Закону про РРО, знову ж таки, з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею необхідних квитанцій, підписаних та завірених печаткою в установленому порядку, підприємство може не застосовувати РРО, але тільки у випадку, якщо воно не є підприємством торгівлі та громадського харчування.
Така ж думка міститься в давніших, але чинних на сьогодні документах, виданих ДПАУ: п.п. 2.2.41 листа від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572, листі від 21.12.2005 р. № 12867/6/23-8019 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2006, № 54). Аналогічну думку виклав і Держкомпідприємництва в листі від 23.06.2006 р. № 4564/0/2-06.
Точки зору, викладені в наведених консультаціях, суперечать одна одній як за своєю суттю, так і за наслідками їх застосування на практиці.
Перша містить позицію, схожу (за наслідками застосування) з думкою нашої редакції, проте, аргументується вона не дуже вдало. Термін «позареалізаційні надходження», що використовується в Положенні № 637, не має прямого відношення до Закону про РРО, оскільки згаданий Закон використовує абсолютно іншу термінологію.
Згідно з другою консультацією, не застосовувати РРО (з випискою відповідних касових документів) можуть суб’єкти господарювання за винятком підприємств торгівлі та громадського харчування.
На нашу думку, незалежно від того, є чи ні торгівля та громадське харчування основними видами діяльності підприємства, таке підприємство може при отриманні готівкою плати за оренду майна не застосовувати РРО та розрахункові книжки, проводячи розрахунки через касу підприємства**, з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних та завірених печаткою в установленому порядку.
Утім, ураховуючи суперечливу позицію податківців із цього питання, тим підприємствам, які бажають уникнути проблем з перевіряючими та не доводити справу до суду, рекомендуємо проводити розрахунки з орендарями за безготівковим розрахунком або перерахуванням на розрахунковий рахунок орендодавця шляхом внесення готівки через касу банку, тим більше у випадках, коли орендодавець — підприємство торгівлі або громадського харчування.
Така рекомендація виправдана ще й тому, що податківці, не виключено, вважатимуть за краще орієнтуватися не на «загальноцивільне» розуміння послуги, а на податкове визначення з п.п. 14.1.185 ПКУ, згідно з яким орендна операція безумовно належить до постачання послуг.
Олександр Олішевко, економіст-аналітик
* На підставі наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457 класифікатор ДК 016-97 не діє з 31.12.2012 р., на заміну йому з 01.01.2012 р. прийшов класифікатор ДК 016:2010, затверджений тим же наказом (у ньому також оренду визначено як «послугу»).
** З урахуванням обмеження максимальної суми оплати готівкою протягом дня, установленого п. 2.3 Положення № 637.
