 | лікарняні |  |
Щодо застосування пропорційного розподілу при обчисленні середньоденної зарплати
Лист Міністерства соціальної політики України від 20.06.2013 р. № 333/18/99-13
Департамент соціального страхування та партнерства на <…> лист <…> щодо застосування пропорційного розподілу при обчисленні середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності повідомляє.
Механізм розрахунків із зазначеного питання, запропонований Міністерством праці та соціальної політики, зокрема листом від 14.09.2006 р. № 600/020/99-06, застосовується на теперішній час.
У випадку, якщо сума оплати праці (з урахуванням оплати відпустки) в місяці розрахункового періоду перевищує максимальну величину місячної заробітної плати, треба здійснити пропорційний розподіл заробітної плати, з якої сплачені страхові внески.
Якщо застрахована особа в розрахунковому періоді частину місяця перебувала у відпустці і сума оплати праці (з урахуванням оплати відпустки) менша максимальної величини (граничної суми) місячної заробітної плати, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності включаються виплати за відпрацьовані дні без пропорційного розподілу.
Установлену Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5, черговість урахування виплат під час визначення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску неможливо застосувати для пропорційного розподілу при обчисленні середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, оскільки база нарахування єдиного внеску є більш широкою і включає виплати, які при розрахунку вищезазначеної допомоги не враховуються.
Директор департаменту страхування та партнерства О. Постоюк
| коментар редакції |  |
Коли при обчисленні середньої зарплати для розрахунку лікарняних пропорційно розподіляємо зарплату
Розрахунок виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266. Проте не всі ситуації прямо передбачені у згаданому документі. Одній із них і присвячено лист, що коментується.
Почнемо з теорії. У розрахунку середньої заробітної плати для визначення суми лікарняних беруть участь виплати, нараховані працівнику в розрахунковому періоді, що:
1) входять до складу фонду оплати праці відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5;
2) включаються до бази для нарахування та утримання єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ);
3) нараховані за відпрацьований час. Виплати, нараховані за час, протягом якого працівник не працював і за ним зберігався середній заробіток (наприклад, лікарняні, відпускні), у розрахунку середньої зарплати для визначення суми лікарняних не беруть участі.
При цьому зазначені вище виплати включаються до розрахунку середньої зарплати в межах максимальної величини бази справляння ЄСВ. Нагадаємо: максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить у січні — листопаді 2013 року — 19499,00 грн., у грудні 2013 року — 20706,00 грн.
Зауважимо, що до бази справляння ЄСВ, крім виплат, які входять до фонду оплати праці (у тому числі за невідпрацьований час), включаються лікарняні, декретні та винагорода за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовим договором. Як бачимо, до бази справляння ЄСВ включається більша кількість виплат, ніж бере участь у розрахунку лікарняних. У зв’язку з цим виникає необхідність пропорційного розподілу в разі, якщо:
— в якомусь із місяців розрахункового періоду працівнику нараховано одночасно виплати, що беруть участь у розрахунку лікарняних, і такі, що в цьому розрахунку не беруть участі,
та
— загальна сума цих виплат перевищила максимальну величину бази нарахування ЄСВ.
Наприклад, працівникові в якомусь місяці розрахункового періоду нараховано зарплату та відпускні, загальна сума яких перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ. У цьому випадку необхідно здійснити пропорційний розподіл заробітної плати, з якої сплачено ЄСВ. Розглянемо конкретний приклад.
Приклад. Працівник надав листок непрацездатності, що свідчить про його хворобу з 7 по 18 жовтня 2013 року. Розрахунковий період: квітень — вересень 2013 року. У серпні 2013 року працівнику нараховано заробітну плату в сумі 16000 грн. та відпускні в сумі 7000 грн.
Загальна сума виплат, нарахованих працівнику за серпень 2013 року, — 23000,00 грн. (16000,00 грн. + 7000,00 грн.). ЄСВ у цьому місяці справлявся тільки з частини цієї суми, яка дорівнює 19499,00 грн. Ураховуючи цей факт і те, що сума відпускних у розрахунку середньої зарплати для оплати листка непрацездатності не бере участі, необхідно визначити частину зарплати, яка береться до розрахунку середньої зарплати.
Сума зарплати, з якої було сплачено ЄСВ та яка включається до розрахунку середньої зарплати для обчислення лікарняних, становить:
19499,00 х 16000,00 : 23000,00 = 13564,52 (грн.).
Катерина Скрипкіна
