Які валютні надходження підлягають обов’язковому продажу
Лист Національного банку України від 16.10.2013 р. № 29-113/18005
(витяг)
З метою посилення стійкості грошово-кредитного ринку України Правлінням Національного банку України ухвалено постанову від 25.09.2013 р. № 381 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2013 року № 163» (далі — Постанова № 381). Ця постанова передбачає, що дія норми стосовно обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті поширюється не тільки на валютну виручку резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами, а й на всі надходження в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб (які не є уповноваженими банками) та фізичних осіб — підприємців. Крім цього, зазначена норма також поширюється на власні операції уповноважених банків за зовнішньоекономічними договорами.
У зв’язку із запитами банків України щодо практичного застосування окремих вимог Постанови № 381 Національний банк України надає такі роз’яснення.
<…>
2. Про обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті із-за кордону за операціями, пов’язаними зі здійсненням іноземних інвестицій
Вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті із-за кордону, визначені пунктом 2 Постанови № 163, розповсюджуються також на операції, пов’язані зі здійсненням іноземних інвестицій в Україну. Це, зокрема, стосується операцій з надходження коштів як на рахунки резидентів, так й рахунки іноземних інвесторів, що здійснюються відповідно до норм Положення про порядок іноземного інвестування в Україну.
<…>
6. Про обов’язковий продаж коштів в іноземній валюті, що надійшли на користь постійних представництв
Надходження в іноземній валюті на користь постійного представництва з місцезнаходженням на території України, яке здійснює підприємницьку діяльність на підставі законів України, підлягають обов’язковому продажу відповідно до вимог Постанови № 163.
7. Чи підлягають обов’язковому продажу кошти в іноземній валюті, що надійшли на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами і які підлягають подальшому перерахуванню власникам коштів?
У разі, якщо відповідно до норм цивільного законодавства та укладених договорів, право власності на кошти в іноземній валюті не належить резидентам-посередникам, такі надходження підлягають подальшому перерахуванню на рахунки їх власників. Уповноважені банки, які обслуговують цих власників, здійснюють обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог Постанови № 163.
<…>
9. Чи підлягають обов’язковому продажу власні кошти юридичної особи, що були відправлені за зовнішньоекономічними договорами та повернені нерезидентом?
Власні кошти юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, що були перераховані на користь нерезидента за зовнішньоекономічними договорами та повернені нерезидентом у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання між сторонами повністю або частково не виконані, підлягають обов’язковому продажу відповідно до вимог Постанови № 163.
Директор Генерального департаменту грошово-кредитної політики
О. Щербакова
| коментар редакції |  |
«Мы хлеба горбушку — и ту пополам!» (НБУ про оновлені правила 50 % продажу інвалюти)
У газеті «Податки та бухгалтерський облік» (2013, № 83, с. 4) ми вже повідомляли читачів про те, що постановами Правління НБУ від 25.09.2013 р. № 381 і 383 було внесено зміни стосовно обов’язкового продажу інвалютних надходжень*. Ці зміни набрали чинності 12.10.2013 р.
* Коригувань зазнали постанови Правління НБУ від 14.05.2013 р. № 163 і № 164 відповідно («Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 42, с. 14).
Цими змінами НБУ встановив, що вимога обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті поширюється не лише на інвалютну виручку резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними контрактами, а й узагалі на всі надходження в іноземній валюті з-за кордону.
Також було уточнено коло осіб, які «підпадають» під обов’язковий продаж. Раніше йшлося про надходження на користь резидентів, тепер — юридичних осіб (що не є уповноваженими банками) та фізичних осіб — підприємців**.
** Окрім цього, вимоги обов’язкового продажу також поширюються на власні операції уповноважених банків за зовнішньоекономічними договорами.
Розмір інвалютних надходжень, що підлягають обов’язковому продажу (50 %), передбачений у постанові № 164, залишився тим самим. (Поки що?..)
У листі від 16.10.2013 р., що публікується нами (фрагментарно), окремі відповіді НБУ запозичує зі свого листа від 05.12.2012 р. № 29-209/12263 (далі — лист № 12263)***.
*** Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 101, с. 19.
Ми зупинимося лише на деяких моментах «інвалютно-продажних» змін, які висвітлені в новому листі.
У пункті 2 листа уточнено, що вимога обов’язкового продажу поширюється на суми іноземних інвестицій, які надходять в Україну.
У пункті 6 листа зазначено, що обов’язковому продажу підлягають також інвалютні надходження на користь постійних представництв нерезидентів, які провадять підприємницьку діяльність на території України. Зауважимо, що серед «продажних» суб’єктів постійні представництва не згадані (хоча НБУ їх тепер, схоже, підводить під категорію «юросіб»).
У пункті 7 НБУ з приводу продажу коштів в інвалюті, що надходять посередникам, переважно продублював аналогічну відповідь зі згаданого листа № 12263.
Інакше кажучи, висновок звучить приблизно так: якщо йдеться про транзитні кошти, то посередник обов’язковий продаж здійснювати не повинен. Посередник перераховує ці кошти власнику, а останній уже здійснює обов’язковий продаж 50 % інвалюти.
Хоча, на наш погляд, тут коректніше було б прив’язуватися не до права власності на гроші, а до того факту, що виручка згідно з умовами посередницького договору підлягає перерахуванню посередником на рахунок принципала (комітента, довірителя, консигнанта тощо). Адже умови контракту можуть, наприклад, передбачати доручення посереднику самостійно продати всю інвалюту (або її частину) на МВР…
У пункті 9 зазначено, що власні інвалютні кошти юросіб та фізосіб-підприємців, які були перераховані нерезидентам, а потім повернені в Україну, підлягають обов’язковому продажу. Ітися має про такі суми, що надійшли (повернулися) в Україну починаючи з 12.10.2013 р.
У листі № 12263 НБУ зазначав, що такі кошти обов’язковому продажу не підлягають, але з 12.10.2013 р. (коли вже йдеться про обов’язковий продаж будь-яких інвалютних надходжень) цей висновок став неактуальним.
Що ж до обов’язкового продажу повернених в Україну інвалютних коштів, які були придбані на МВР, то вони, як і раніше, у повному обсязі (100 %) підлягають обов’язковому продажу*.
* Крім того, якщо за такими поверненими сумами «накапає» позитивна курсова різниця, то її слід сплатити до бюджету — детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 76, с. 43.
На завершення нагадаємо, що строк дії постанов НБУ № 163 і 164 закінчується 18.11.2013 р. Утім, зважаючи на посилення вимог у цій сфері, наївно вірити, що після зазначеної дати скасують обов’язковий продаж. Хоч би не зробили «ще краще»…
Олексій Павленко
